Сер Де́нієл Ма́йкл Бле́йк Дей-Лью́їс (англ. Daniel Michael Blake Day-Lewis, нар. 29 квітня 1957, Лондон, Велика Британія) — англійський актор, що має ірландське і британське громадянство. Тричі лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль.
Денієл Дей-Льюїс | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Daniel Day-Lewis | ||||
![]() | ||||
Деніел Дей-Льюїс у 2007 році | ||||
Ім'я при народженні | англ. Daniel Michael Blake Day | |||
Народився | 29 квітня 1957 (67 років) Гринвіч, Лондон, Велика Британія | |||
Національність | англійці[1], ірландці[1] і євреї[1] | |||
Громадянство | ![]() | |||
Релігія | агностицизм[2] | |||
Діяльність | кіноактор, митець, актор театру, телеактор, актор | |||
Alma mater | d, (Школа «Севеноукс») і d | |||
Роки діяльності | 1971 — 2017 | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d, d і d | |||
Батьки | d d | |||
Брати / сестри | d | |||
IMDb | ID 0000358 | |||
Автограф | ![]() | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMems1TDBSaGJtbGxiRjlFWVhrdFRHVjNhWE5mWVhSZmRHaGxYell4YzNSZlFuSnBkR2x6YUY5QlkyRmtaVzE1WDBacGJHMWZRWGRoY21SelgybHVYMHh2Ym1SdmJpVXlRMTlWUzE4dFh6SXdNRGd3TWpFd0xtcHdaeTh5TWpCd2VDMUVZVzVwWld4ZlJHRjVMVXhsZDJselgyRjBYM1JvWlY4Mk1YTjBYMEp5YVhScGMyaGZRV05oWkdWdGVWOUdhV3h0WDBGM1lYSmtjMTlwYmw5TWIyNWtiMjRsTWtOZlZVdGZMVjh5TURBNE1ESXhNQzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Ранні роки
Денієл Дей-Льюїс народився в Лондоні в сім'ї з англо-єврейським коріннями, чиї предки походили по батьківській лінії з Ірландії та Англії, а у матері з Польщі та Литви. Дей-Льюїс належав до еліти англійського суспільства: батько — національний поет-лауреат Сесіл Дей-Льюїс, мати — актриса Джіл Белкон, дочка керівника найстарішої кіностудії у світі кінопродюсера Майкла Белкона. Заразом, уже в 13 років майбутнього актора виключили з школи. Він рано зрозумів, у чому полягає його покликання, і вступив до лав Королівської шекспірівської трупи. Якщо не брати до уваги епізодичну появу в фільмі («Неділя, проклята неділя»), кінодебют Дей-Льюїса відбувся в 1982 році в оскароносній стрічці «Ґанді».
Чотири роки по тому всі критики заговорили про Дей-Льюїса як про відкриття року і найбільш багатонадійного актора свого покоління: в один день відбулася прем'єра двох фільмів з його участю. В історичному фільмі «Кімната з видом» він зіграв манірного аристократа едвардіанської епохи, а у («Моїй прекрасній пральні») його пряму протилежність — вуличного хулігана-гея.
Слава
У світлі захоплених відгуків практично всіх глядачів Дей-Льюїсу вперше довірили виконання головної ролі — в екранізації роману (Мілана Кундери) «Нестерпна легкість буття» (1988). Проте справжнім тріумфом актора стала наступна стрічка, (1989), в якій він зіграв хворого на церебральний параліч. Його гра була удостоєна найвищих почестей — британської премії (BAFTA) та американської премії («Оскар»).
Після трирічної перерви Дей-Льюїс істотно наростив масу своїх м'язів і повернувся на кіноекрани у найнесподіванішій ролі головного героя («Останнього з могікан»). Він був знову номінований на основні кінонагороди за роль терориста в політичній стрічці («В ім'я батька»). У 1993 зіграв з (Мішель Пфайфер) і Вайноною Райдер в кіноверсії роману (режисер — Мартін Скорсезе).
Особисте життя
Шість років був у стосунках з французькою актрисою Ізабель Аджані. Їхній син Габрієль-Кейн Дей-Льюїс народився в 1995 році в Нью-Йорку, через кілька місяців після того, як їхні відносини закінчилися.
У 1996 році під час роботи над фільмом «Випробування» за п'єсою Артура Міллера, познайомився з дочкою драматурга, актрисою і кінорежисеркою Ребекою Міллер і в тому ж році вони одружилися. У цьому шлюбі в Данієля народилися два сини: в 1998 Ронан Кол Дей-Льюїс і в 2002 Кешел Блейк Дей-Льюїс.
Має подвійне громадянство — англійське та ірландське. Мешкає у власних домах в Нью-Йорку та у графстві Вікло в Ірландії, але найбільше полюбляє жити в Лондоні.
Нагороди
Фільмографія
- 2017 — Примарна нитка / Phantom Thread, Рейнолдс Вудкок
- 2012 — Лінкольн / Lincoln,Abraham Lincoln
- 2009 — (Дев'ять) /Nine, Guido Contini
- 2007 — (Нафта) /There Will Be Blood, Daniel Plainview
- 2005 — /Ballad of Jack and Rose, The, Jack Slavin
- 2002 — Банди Нью-Йорка /Gangs of New York, Bill 'The Butcher' Cutting
- 1997 — (Боксер) /Boxer, The, Danny Flynn
- 1996 — /Crucible, The, John Proctor
- 1993 — (В ім'я батька) /In the Name of the Father, Gerry Conlon
- 1993 — /Age of Innocence, The, Newland Archer
- 1992 — (Останній з могікан) /Last of the Mohicans, The, Hawkeye
- 1989 — /My Left Foot: The Story of Christy Brown, Christy Brown
- 1989 — /Eversmile, New Jersey, Dr. Fergus O'Connell
- 1988 — (Нестерпна легкість буття) / The Unbearable Lightness Of Being, Tomas
- 1985 — Кімната з видом /A Room with a View, In England, Cecil Vyse
- 1985 — (Моя прекрасна пральня) /My Beautiful Laundrette, Johnny
- 1984 — (Баунті) /Bounty, The, John Fryer
- 1982 — Ганді /Gandhi, Colin, South African street tough
- 1971 — (Неділя, проклята неділя) /Sunday Bloody Sunday, Child Vandal, в титрах не вказаний
Відхід з кіно
Під кінець 90-тих Дей-Льюїс оголосив про те, що втомився від кіно, і оселився в Італії, де за чутками підробляв шевцем. Стверджують, що Скорсезе, Леонардо Ді Капріо і продюсеру коштувало чималих зусиль переконати його змінити своє рішення і узяти участь у зніманнях нового фільму Скорсезе — «Банди Нью-Йорка». Хоча і за цю роботу актор був висунутий на здобуття «Оскара», Дей-Льюїс запевняв, що не планує більше зніматися в кіно.
Другий і третій Оскари
У 2007 вийшов фільм («Нафта») режисера Пола Томаса Андерсона з Денієлом у головній ролі, він зіграв жадібного нафтовика Денієла Плейнвью. 24 лютого 2008 за цю роль Дей-Льюїс отримав свій другий «Оскар» як найкращий актор. Дей-Льюїс є єдиним актором, що отримував «Оскар» у цій номінації у двох різних століттях. 2012-го Дей-Льюїс став першим триразовим володарем Оскара, якого він отримав як найкращий актор за роль президента Лінкольна в однойменному фільмі Стівена Спілберга.
Номінації на Оскар
- 1990 — «Моя ліва нога»
- 1994 — («В ім'я батька»)
- 2003 — «Банди Нью-Йорка»
- 2008 — «Нафта»
- 2013 — «Лінкольн»
- 2018 — «Примарна нитка»
Перемоги
- 1990 — «Моя ліва нога»
- 2008 — «Нафта»
- 2012 — «Лінкольн»
Примітки
- https://en.wikipedia.org/wiki/Daniel_Day-Lewis
- https://www.cinemagia.ro/actori/daniel-day-lewis-2938/
- Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- . The Telegraph. 12 February 2008. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 6 February 2011.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Деніел Дей-Льюїс |
- (англ.)
- (англ.)
- Peter Stanford, The enigma of Day-Lewis, The Observer, 13 January 2008 [ 26 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет