День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — колишнє державне свято в Україні, яке офіційно святкували 9 травня (2016—2023). Прийшло на зміну радянському святу День Перемоги, яке святкували в СРСР (1945—1991), а потім в Україні (1992—2015).

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Червоний мак — символ пам'яті
Інші назви	День перемоги
Ким святкується	Україна
Засновано	2015
Тип	національне
Початок	9 квітня 2015
Закінчення	12 червня 2023
Дата	9 травня
Святкування	панахида, покладання вінків
Пов'язаний з	Другою світовою війною, День Перемоги
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Вікісховищі

Не плутати з Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років — державним святом України, яке відзначається 8 травня разом з Днем Перемоги в Європі.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років» в рамках пакету законів про декомунізацію. 8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня в Україні відзначають День Європи, і вніс до Верховної Ради України законопроєкт про встановлення 8 травня — Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років як вихідного дня замість Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

29 травня 2023 року Верховна Рада зробила День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років 8 травня державним святом, скасувавши День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. 12 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський цей підписав закон.

Відмінності з «Днем перемоги»

Закони про декомунізацію скасували Закон України «Про увічнення перемоги у „великій вітчизняній війні“ 1941—1945 років». Новий закон встановив в Україні заборону пропаганди й публічного використання, нацистської та комуністичної символік. Із законодавства зник термін «Велика вітчизняна війна». Також у новому святі відбувається перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування.

Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає:

• переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
• рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів, зокрема євреїв та українців;
• перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування.

Святкування

2015

Український інститут національної пам'яті завчасно оприлюднив методичні матеріали й рекомендував відзначати нове свято у зміненому форматі. Незважаючи на те, що до 9 травня 2015 року закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» офіційно не набув чинності, в Україні на офіційному рівні відзначили свято у форматі, відмінному від форматів святкування «Дня Перемоги». Цього дня відбулись покладання квітів до пам'ятників невідомим солдатам Червоної армії, у Києві — марш миру за участю військових духових оркестрів з України, Естонії, Литви, Польщі, Сербії. Події передувала присяга курсантів у присутності Президента України Петра Порошенка.

До пам'ятної дати Президент України своїм наказом заснував державну нагороду — ювілейну медаль «70 років Перемоги над нацизмом».

2016

До пам'ятних днів Український інститут національної пам'яті започаткував тематичний інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», оголосивши, що вшанування 2016 року буде присвячене жіночим долям у Другій світовій війні.

2017

9 травня відзначилося агресивними діями поліції щодо демонстрантів з українськими прапорами. Найбільший інцидент мав місце у Дніпрі, жертвами якого стали ветерани АТО. Вони намагалися не допустити проходу колони з символікою політичної партії «Опозиційний блок», проте в силовому протистоянні поліція виступила на боці прихильників «Опоблоку», декілька учасників-ветеранів АТО отримали серйозні травми.

Натомість у Києві працівники поліції здійснили напад на штаб Добровольчого Руху ОУН, що розташовувався в районі проведення акції «безсмертний полк», членам цього руху заподіяно численні травми. Окрім того, не допускали до участі в заходах осіб з українськими прапорами

Факти побиття працівниками поліції ветеранів та патріотів розцінюють як загрозу реваншу проросійських сил, зокрема Арестович та Філатов, громадські кола.

Протистояння між проросійськими та проукраїнськими демонстрантами спостерігалися також у Запоріжжі, Харкові, Одесі.

2018

За даними поліції, у святкуванні 9 травня взяло участь близько 400 тис. людей. За вчинення правопорушень до поліції доправлено 28 осіб.

Найбільш масові заходи відбулися у Києві, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. У Києві серйозних конфліктів не зафіксовано.

2020

В Києві заходи пройшли без суттєвих порушень, пройшло кілька автопробігів. В Запоріжжі проросійська організація «Полк перемоги» провела автопробіг, де сталася сутичка з активістами, що зривали з автомобілів заборонену символіку СРСР.

В Одесі під час автопробігу з автівок зняли партійні прапори і прапори, що нагадували радянські, було скоєно напад на журналістку.

2021

У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройшов захід «Пам'ятаємо — перемагаємо», поминальне богослужіння про загиблих під час визволення України. У Дніпрі відбувся телемарафон і флешмоб «Герої Дніпра». Згодом поліція відкрила 17 кримінальних справ за використання забороненої комуністичної символіки протягом 9 травня.

Символіка та гасло

З 2016 по 2023 рік офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни і використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним.

Обох пам'ятних днів є гасло: «1939—1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо» (з 2016 по 2023 рік).

Ставлення у суспільстві

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби (Центру Разумкова), проведене на початку травня 2021 року, показало, що 41 % громадян України вважає, що держава має відзначати обидві дати — і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги. Ще 31 % вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9 % підтримують ідею відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня, ще 10 % респондентів байдуже.

Відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у західному регіоні держави(22 %); на сході та півдні України більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42 % та 48 % відповідно).

8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким відтепер 9 травня в Україні відзначатимуть День Європи.

Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю: установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу

Див. також

• День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років
• День визволення України від фашистських загарбників
• День Перемоги в Європі

Примітки

1. Україна щорічно 9 травня відзначатиме День Європи - указ президента. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
2. 9 травня в Україні відзначатимуть День Європи, 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - Зеленський. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
3. День пам'яті та перемоги над нацизмом зробили офіційним вихідним. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
4. Зеленський встановив 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом. Українська правда (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
5. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1684-14 [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.] Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
6. «Велику Вітчизняну війну» замінили на «Другу світову» — закон [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Факти. ICTV. 09.04.2015
7. Депутати врегулювали питання про відзначення в Україні перемоги над нацизмом [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.]. Український тиждень. 09.04.2015
8. День Перемоги в Україні відзначають за новою традицією [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. ОГО. 09.05.2015
9. Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення й 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
10. Наша країна відзначає День Перемоги у Другій світовій війні [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Дзеркало тижня. 09.05.2015
11. Як Україна відзначає 70-річчя перемоги над нацизмом. Марафон [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 09.05.2015
12. У 71-у річницю завершення Другої світової Україна особливо вшанує жінок-учасниць війни [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український погляд. 29.04.2016
13. «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової». Інформаційні матеріали для ЗМІ до вшанувань 8-9 травня 2016 року [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
14. . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 10 травня 2017.
15. . Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
16. . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
17. . Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
18. . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
19. . Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
20. . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
21. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
22. Поліція забезпечила правопорядок та безпеку людей під час масових заходів у країні. www.npu.gov.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2018.
23. Серйозних конфліктів під час масових заходів у Києві не зафіксовано. www.npu.gov.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2018.
24. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
25. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
26. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
27. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
28. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
29. . dif.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
30. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.

Посилання

• Проект Закону про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Верховна Рада України.
• Закон України про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.]. Верховна Рада України.