Деметре I 1093 1156 з династії Багратіоні цар Грузії 1125 1156 а також поет Був старшим сином і спадкоємцем Давида IV Бу

	Деметре I; груз. დავით I
	Деметре IКоронація Деметре I. фреска Михайла Міглакелі в монастирі Мацкваріші
	Цар Грузії
	Цар Грузії
1125 — 1154 роки
Попередник:	(Давид IV Грузинський)
Спадкоємець:	(Давид V)
Ім'я при народженні:	груз. დემეტრე I
Народження:	1093
Смерть:	1156; Мцхета, Грузія
Поховання:	Гелатський монастир
Країна:	Грузинське царство
Релігія:	Грузинська православна церква
Рід:	Багратіоні
Батько:	Давид IV Грузинський
Мати:	d
Діти:	d, (Давид V), Георгій III, d і d
	Медіафайли у Вікісховищі

Деметре I (1093–1156) з династії Багратіоні — цар Грузії (1125–1156), а також поет. Був старшим сином і спадкоємцем (Давида IV Будівельника) від його першої дружини, вірменської царівни Русудан.

Зовнішня політика

Від свого батька Деметре I успадкував велику й квітучу державу, що ширилась від Чорного до Каспійського моря. Він намагався зберегти її в чинних кордонах, однак кілька поступок прикордонним мусульманським державам довелось зробити. Так Ані й Ширван відійшли від Грузії, зберігши від неї васальну залежність.

Був безрезультатним і похід на Гянджу. Щоправда, 1138 року грузини взяли це місто й на знак перемоги привезли до Грузії міську браму ((Брама Гянджі) дотепер зберігається в Гелаті), проте утримати місто й навколишні землі не змогли. Гянджа залишалась опорним пунктом для сельджуцьких загарбників у їхній боротьбі проти Грузії.

Причини військових невдач були зумовлені подіями, що назрівали всередині грузинського феодального суспільства.

Внутрішня політика

Як відомо, (Давид IV Грузинський) енергійно припинив спроби феодалів виступити проти зміцнення центральної влади в державі, але соціально-економічну основу існування крупного азнаурства він залишив недоторканою. У той же час у XII столітті економічний розвиток країни пішов таким шляхом, за якого створювались надзвичайно сприятливі умови для подальшого посилення крупних азнаурів.

Родина

У царя було двоє синів — старший (Давид) і молодший Георгій. Спадкоємцем мав стати саме старший, але батько любив Георгія. У зв'язку з цим Давид кілька разів намагався усунути Деметре від престолу. 1155 року йому це вдалось і колишній цар став ченцем. Однак за 6 місяців правління непокірний Давид несподівано помер. Деметре повернувся на престол, але невдовзі й сам помер. Був похований у Гелатському монастирі.

Леонтій Войтович вважає, що цар також мав дочку на ім'я Русудан.

Примітки

Історія Грузії. У 3 томах. Т. I. (З найдавніших часів до 60-их років XIX століття): Навчальний посібник / Ред. кол. Н. Бердзенішвілі (гол. ред.), В. Дондуа, Г. Мелікішвілі. — Тб.: Цодна, 1962.
. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.

Посилання

http://www.hrono.ru/biograf/bio_d/demetre1.html [ 17 травня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Історія Грузії. У 3 томах. Т. I. (З найдавніших часів до 60-их років XIX століття): Навчальний посібник / Ред. кол. Н. Бердзенішвілі (гол. ред.), В. Дондуа, Г. Мелікішвілі. — Тб.: Цодна, 1962.

[2] . Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.