Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Декорум від лат decorum правий правильний або пристойність принцип класичної риторики поезії та теорії театру що стосуєт

Декорум

Декорум (від лат. decorum — правий, правильний), або пристойність — принцип класичної риторики, поезії та теорії театру, що стосується відповідності стилю та теми театральної вистави. Поняття пристойності застосовується також до встановлених меж доречної соціальної поведінки у встановлених ситуаціях.

У риториці та поезії

У класичній риториці та теорії поезії декорум визначає відповідність стилю темі. Арістотель (наприклад, у «Поетиці») і Горацій (у "[en] ") обговорювали важливість відповідності стилю епосу, трагедії, комедії тощо. Горацій, наприклад, каже:

image Як до речей комедійних трагічний вірш не підходить,
Так і Фієстів бенкет не годилося б нам зображати
Мовою бесід буденних, підхожою більше для жартів.
Хай же кожна ця річ має місце своє, їй належне.. 		image

Елліністичні та латинські ритори ділили стиль на високий, середній та низький (або звичайний); для кожного вважалися доречними певний тип словника та манера мови. Такий поділ стилів обговорюється в [en], приписуваній Цицерону. Орієнтуючись на три ступені літературної кар'єри Вергілія («Буколіки», «Георгіки», «Енеїда»), античні, середньовічні та ренесансні теоретики часто прив'язували кожен стиль до певного жанру: епос (високий стиль), (дидактика) (середній стиль) та пастораль (низький стиль). У Середньовіччі цю концепцію називали «колесом Вергілія». Пуристи вважають змішання стилів у одному тексті непристойним, і високий стиль логічно призначено епосу. Однак відмінною рисою класичного епосу було стилістичне розмаїття (як видно з комічних або еротичних сцен в епосах Вергілія та Гомера). Поезія, мабуть, ширше від будь-якої іншої літературної форми використовує слова та вирази, не властиві звичайній мові, її часто характеризують [en].

З приходом християнства поняття пристойності стало включатися в [en] інакше, ніж у колишніх класичних віруваннях. Хоча в Середньовіччі релігійні сюжети часто збагачували грубуватим гумором у «низькому» ключі, особливо в [ru], церква ретельно стежила, щоб у довговічніших формах мистецтва послідовно застосовувався «високий стиль». До епохи Ренесансу цю суміш відродженої античної міфології та християнських сюжетів також трактували з погляду декоруму через зростання прагнення художників змішувати в мистецтві релігійні сюжети з жанровим живописом чи світськими модними портретами. Католицький Тридентський собор особливо заборонив, серед іншого, «непристойне» в релігійному мистецтві.

Поняття пристойності, що все більше відчувається, як гальмівне і безглузде, агресивно атакували і деконструювали письменники-модерністи, тому читацькі очікування вже більше не ґрунтувалися на пристойності. Внаслідок цього гумор ірої-комічних поем, літературного бурлеску і навіть почуття хибного пафосу, заснований на порушенні пристойності, у сприйнятті читача ХХ століття притупився.

В театрі

У континентальній Європі в епоху Ренесансу і пост-Ренесансу в театрах декорум обговорювали щодо доречності на сцені тих чи інших дій або подій. Імітуючи класичні моделі та теоретичні роботи Арістотеля та Горація (зокрема поняття трьох єдностей), вважалося, що деякі речі краще залишити лише в повіді. У «Науці поезії» Горацій (на додаток до наведених вище слів про відповідну лексику та манеру виконання) радить драматургам дотримуватися пристойності, уникаючи зображення сцен, які можуть епатувати публіку своєю жорстокістю чи неймовірністю:

image

Та є речі, яким відбуватись
Краще за сценою; там і залиш їх, усунь ті події
З-перед очей, а вклади їх майстерно в уста очевидця:
Хай не вбиває Медея дітей на виду, перед людом,
М'яса людського Атрей-лиходій хай не варить на сцені,
Кадм хай прилюдно не робиться змієм, а птицею — Прокна.
Хоч і покажеш таке — не повірю ще й криво всміхнуся.

image

— Горацій, Про поетичне мистецтво

В Італії епохи Відродження декорум заперечував у п'єсі [en]» (зображення інцесту між братом і сестрою) та в п'єсі «[en]» (батькогубство та жорстокі сцени помсти). У XVII столітті у Франції поняття пристойності (les bienséances) було ключовим компонентом французького класицизму як у театрі, так і в літературі, і в образотворчому мистецтві.

Соціальна пристойність

Соціальна пристойність встановлює доречну і, тим самим, пов'язана з поняттями етикету та манер.

Правила соціальної пристойності, як ми розуміємо їх під збереженням зовнішніх пристойностей, свідомо встановив (Лорд Честерфілд), який шукав переклад для les moeurs: «манери — надто мало, мораль — надто багато». Слово «пристойність» зберігається в Честерфілда в сильно редукованій формі як елемент етикету: передбачені межі доречної соціальної поведінки у певній ситуації. В XVI столітті в зазначеному сенсі це слово використано у [en], в «Scholemaster» (1570), а потім відбито в тираді [en] у «Дванадцятій ночі» (пер. М. Рильського):

image Подуріли ви, панове, чи що? Що у вас — ні стида, ні сорому, щоб горлати серед ночі, як п’яні лудильники? ... Чи ви не шануєте ні місця, ні осіб, ні часу? image

— Вільям Шекспір, Дванадцята ніч, або Як собі хочете

Пристойність у залі суду, тобто необхідність під час суперечки тримати себе в певних рамках, залишається актуальною й нині: пристойність у суперечках була постійною темою під час процесу у справі Сімпсона.

У (моделі ООН) почесний голова може оголосити: «Пристойність!», якщо делегати не дотримуються встановлених правил парламентських процедур. Таке часто трапляється, якщо делегат виступає позачергово, або делегація заважає проведенню конференції.

Примітки

  1. Квінт Горацій Флакк. Про поетичне мистецтво (Послання до Пісонів) Переклад Андрія Содомори. ukrkniga.org.ua. Процитовано 22 листопада 2023.
  2. Anthony James Boyle.
  3. See Timothy Reiss.
  4. Chesterfield, in the World, 12 August 1756, noted by Watson 1947:197.
  5. 's use of decorum in discussing virtue in De officiis does not distinguish it from honestum, according to Melvin R. Watson, «Lord Chesterfield and 'Decorum'» Modern Language Notes 62.3 (March 1947), pp. 197—198.
  6. Thomas Kranidas, «Malvolio on Decorum» Shakespeare Quarterly 15.4 (Autumn 1964, pp. 450—451) p 450; see also T. McAlindon, Shakespeare and Decorum (New York) 1973.
  7. «Decorum of Attorney in Argument: Propriety of Appeals to the Pathetic or Sentimental» Michigan Law Review 2.1 (June 1903), p. 49.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dekorum vid lat decorum pravij pravilnij abo pristojnist princip klasichnoyi ritoriki poeziyi ta teoriyi teatru sho stosuyetsya vidpovidnosti stilyu ta temi teatralnoyi vistavi Ponyattya pristojnosti zastosovuyetsya takozh do vstanovlenih mezh dorechnoyi socialnoyi povedinki u vstanovlenih situaciyah U ritorici ta poeziyiU klasichnij ritorici ta teoriyi poeziyi dekorum viznachaye vidpovidnist stilyu temi Aristotel napriklad u Poetici i Goracij u en obgovoryuvali vazhlivist vidpovidnosti stilyu eposu tragediyi komediyi tosho Goracij napriklad kazhe Yak do rechej komedijnih tragichnij virsh ne pidhodit Tak i Fiyestiv benket ne godilosya b nam zobrazhati Movoyu besid budennih pidhozhoyu bilshe dlya zhartiv Haj zhe kozhna cya rich maye misce svoye yij nalezhne Ellinistichni ta latinski ritori dilili stil na visokij serednij ta nizkij abo zvichajnij dlya kozhnogo vvazhalisya dorechnimi pevnij tip slovnika ta manera movi Takij podil stiliv obgovoryuyetsya v en pripisuvanij Ciceronu Oriyentuyuchis na tri stupeni literaturnoyi kar yeri Vergiliya Bukoliki Georgiki Eneyida antichni serednovichni ta renesansni teoretiki chasto priv yazuvali kozhen stil do pevnogo zhanru epos visokij stil didaktika serednij stil ta pastoral nizkij stil U Serednovichchi cyu koncepciyu nazivali kolesom Vergiliya Puristi vvazhayut zmishannya stiliv u odnomu teksti nepristojnim i visokij stil logichno priznacheno eposu Odnak vidminnoyu risoyu klasichnogo eposu bulo stilistichne rozmayittya yak vidno z komichnih abo erotichnih scen v eposah Vergiliya ta Gomera Poeziya mabut shirshe vid bud yakoyi inshoyi literaturnoyi formi vikoristovuye slova ta virazi ne vlastivi zvichajnij movi yiyi chasto harakterizuyut en Z prihodom hristiyanstva ponyattya pristojnosti stalo vklyuchatisya v en inakshe nizh u kolishnih klasichnih viruvannyah Hocha v Serednovichchi religijni syuzheti chasto zbagachuvali grubuvatim gumorom u nizkomu klyuchi osoblivo v ru cerkva retelno stezhila shob u dovgovichnishih formah mistectva poslidovno zastosovuvavsya visokij stil Do epohi Renesansu cyu sumish vidrodzhenoyi antichnoyi mifologiyi ta hristiyanskih syuzhetiv takozh traktuvali z poglyadu dekorumu cherez zrostannya pragnennya hudozhnikiv zmishuvati v mistectvi religijni syuzheti z zhanrovim zhivopisom chi svitskimi modnimi portretami Katolickij Tridentskij sobor osoblivo zaboroniv sered inshogo nepristojne v religijnomu mistectvi Ponyattya pristojnosti sho vse bilshe vidchuvayetsya yak galmivne i bezgluzde agresivno atakuvali i dekonstruyuvali pismenniki modernisti tomu chitacki ochikuvannya vzhe bilshe ne gruntuvalisya na pristojnosti Vnaslidok cogo gumor iroyi komichnih poem literaturnogo burlesku i navit pochuttya hibnogo pafosu zasnovanij na porushenni pristojnosti u sprijnyatti chitacha HH stolittya pritupivsya V teatriU kontinentalnij Yevropi v epohu Renesansu i post Renesansu v teatrah dekorum obgovoryuvali shodo dorechnosti na sceni tih chi inshih dij abo podij Imituyuchi klasichni modeli ta teoretichni roboti Aristotelya ta Goraciya zokrema ponyattya troh yednostej vvazhalosya sho deyaki rechi krashe zalishiti lishe v povidi U Nauci poeziyi Goracij na dodatok do navedenih vishe sliv pro vidpovidnu leksiku ta maneru vikonannya radit dramaturgam dotrimuvatisya pristojnosti unikayuchi zobrazhennya scen yaki mozhut epatuvati publiku svoyeyu zhorstokistyu chi nejmovirnistyu Ta ye rechi yakim vidbuvatis Krashe za scenoyu tam i zalish yih usun ti podiyi Z pered ochej a vkladi yih majsterno v usta ochevidcya Haj ne vbivaye Medeya ditej na vidu pered lyudom M yasa lyudskogo Atrej lihodij haj ne varit na sceni Kadm haj prilyudno ne robitsya zmiyem a pticeyu Prokna Hoch i pokazhesh take ne poviryu she j krivo vsmihnusya Goracij Pro poetichne mistectvo V Italiyi epohi Vidrodzhennya dekorum zaperechuvav u p yesi en zobrazhennya incestu mizh bratom i sestroyu ta v p yesi en batkogubstvo ta zhorstoki sceni pomsti U XVII stolitti u Franciyi ponyattya pristojnosti les bienseances bulo klyuchovim komponentom francuzkogo klasicizmu yak u teatri tak i v literaturi i v obrazotvorchomu mistectvi Socialna pristojnistSocialna pristojnist vstanovlyuye dorechnu i tim samim pov yazana z ponyattyami etiketu ta maner Pravila socialnoyi pristojnosti yak mi rozumiyemo yih pid zberezhennyam zovnishnih pristojnostej svidomo vstanoviv Lord Chesterfild yakij shukav pereklad dlya les moeurs maneri nadto malo moral nadto bagato Slovo pristojnist zberigayetsya v Chesterfilda v silno redukovanij formi yak element etiketu peredbacheni mezhi dorechnoyi socialnoyi povedinki u pevnij situaciyi V XVI stolitti v zaznachenomu sensi ce slovo vikoristano u en v Scholemaster 1570 a potim vidbito v tiradi en u Dvanadcyatij nochi per M Rilskogo Podurili vi panove chi sho Sho u vas ni stida ni soromu shob gorlati sered nochi yak p yani ludilniki Chi vi ne shanuyete ni miscya ni osib ni chasu Vilyam Shekspir Dvanadcyata nich abo Yak sobi hochete Pristojnist u zali sudu tobto neobhidnist pid chas superechki trimati sebe v pevnih ramkah zalishayetsya aktualnoyu j nini pristojnist u superechkah bula postijnoyu temoyu pid chas procesu u spravi Simpsona U modeli OON pochesnij golova mozhe ogolositi Pristojnist yaksho delegati ne dotrimuyutsya vstanovlenih pravil parlamentskih procedur Take chasto traplyayetsya yaksho delegat vistupaye pozachergovo abo delegaciya zavazhaye provedennyu konferenciyi PrimitkiKvint Goracij Flakk Pro poetichne mistectvo Poslannya do Pisoniv Pereklad Andriya Sodomori ukrkniga org ua Procitovano 22 listopada 2023 Anthony James Boyle See Timothy Reiss Chesterfield in the World 12 August 1756 noted by Watson 1947 197 s use of decorum in discussing virtue in De officiis does not distinguish it from honestum according to Melvin R Watson Lord Chesterfield and Decorum Modern Language Notes 62 3 March 1947 pp 197 198 Thomas Kranidas Malvolio on Decorum Shakespeare Quarterly 15 4 Autumn 1964 pp 450 451 p 450 see also T McAlindon Shakespeare and Decorum New York 1973 Decorum of Attorney in Argument Propriety of Appeals to the Pathetic or Sentimental Michigan Law Review 2 1 June 1903 p 49 Posilannya vstup do osnovnih ponyat Literaturnij stil
Топ