Девід Дебідін (нар. 9 грудня 1955) — телеведучий, прозаїк, поет і науковець гаянського походження. Раніше він був послом Гаяни при ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки та культури) з 1997 до 2010 рік і наймолодшим членом Виконавчої ради ЮНЕСКО (1993—1997), обраний Генеральною радою всіх держав-членів ЮНЕСКО. Він був надзвичайним і повноважним послом Гаяни у Китаї з 2010 до 2015 рік. В історії Гаяни він є одним із дипломатів, які найдовше виконував свої обов'язки, більша частина його роботи була на добровільних засадах.
Девід Дебідін | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 9 грудня 1955 (68 років) або 9 жовтня 1956[1] (67 років) Бербіс, Британська імперія | |||
Країна | Велика Британія | |||
Діяльність | поет, дипломат | |||
Alma mater | Університетський коледж Лондона і d | |||
Заклад | Університет Ворика і Організація Об’єднаних Націй | |||
Членство | Королівське літературне товариство | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Молодість й освіта
Дебідін народився в Бербісі, Гаяна, його ім'я зареєстровано у реєстрі народжень Нью-Амстердама як Девід Горас Кларенс Гарілал Сукрам. Його індо-гаянська родина походить від східно-індійських робітників, яких привезли до Гаяни між 1838 і 1917 роками. Його батьки розлучилися, коли він був юним, і він ріс разом зі своєю матір'ю, Веронікою Дебідін, бабусею і дідусем по материнській лінії. У віці 10 років він отримав стипендію у Королівському коледжі Джорджтауна. У 13 років він переїхав до Лондона, Англія, щоб повернутися до свого батька, вчителя, який став адвокатом, Девіда Гарілала Сукрама, який емігрував до Великої Британії.
У віці 18 років він вступив у Селвин-коледж Кембриджського університету, Велика Британія, щоб вивчати англійську мовою, і закінчив його зі ступенем бакалавра мистецтв з відзнакою та англійською премією з творчого письма (вперше премія сера Артура Квіллера Коуча була вручена у 1978 році). Потім він здобув ступінь доктора філософії з літератури та мистецтва XVIII століття в Університетському коледжі Лондона у 1982 році та отримав стипендію резидента у Центрі британського мистецтва Єльського університету, а потім дослідницьку стипендію у Вольфсон-колледжі Оксфордського університету.
Кар'єра
Між 1982 і 1984 роками Дебідін працював представником громадської освіти у Вулвергемптоні, політичній території Еноха Пауелла. Згодом він перейшов до Центру карибських досліджень Університету Ворика у Ковентрі, де з роками пройшов шлях від лектора до директора. Він був президентом Асоціації викладання карибської, африканської та азійської літератури між 1985 і 1987 роками.
У 1993 році держави-члени ЮНЕСКО обрали його до її Виконавчої ради, а з 1997 до 2010 рік — послом ЮНЕСКО.
У 2010 році Дабідіна призначили послом Гаяни у Китаї, обіймаючи цю посаду до зміни уряду у Гаяні на виборах 11 травня 2015 року. Одним із його головних досягнень у сфері освіти — заснування та фінансування Інституту Конфуція в Університеті Гаяни урядом Китаю.
Він був науковим співробітником в Офісі віцеканцлера та президента Університету Ворика (2016—2019), з 1984 по 2010 рік директором Центру карибських досліджень і професором постколоніальної літератури, викладаючи для студентів й аспірантів історію та культуру темношкірої Британії, літературу рабства, карибську літературу, літературу письменників-іммігрантів у Великій Британії. Він відіграв важливу роль у зборі коштів для перейменування Центру на Центр карибських досліджень Єсу Персо та забезпечення його постійного функціонування в університеті.
У 2020 році він заснував у Лондоні Інститут ім. Аміни Гафур з вивчення договірних відносин та спадщини, і зараз є його директором. Його почесними покровителями є професор Ума Местрі (правнучка Магатми Ґанді), доктор Патрисія Родні, Лорд Парех і професор Девід Олусога.
Книги
Дебідін є автором семи романів, трьох поетичних збірок, публіцистичних і критичних творів як редактор й автор. Його перша книга «Slave Song» (1984), збірка поезій, отримала поетичну премію Співдружності та премію Квілера-Кауча. Наступна поетична збірка, «Turner: New and Selected Poems», вийшла друком у 1994 році та перевидана у 2002 році. «Turner» — роман у віршах, реакція автора на події на картині Вільяма Тернера «Slavers Throwing overboard the Dead and Dying—Typhon coming on» (1840).
Перший роман Дебідіна, «The Intended» (1991), історія молодого азійського студента, покинутого в Лондоні своїм батьком, увійшов до шорт-листа британської Премії імені Джона Ллевелліна Різа, а також літературної премії Гаяни. «Disappearance» (1993) розповідає про молодого гаянського інженера, який працює на південному узбережжі Англії та живе у літньої жінки. Дія роману «The Counting House» (1996) розгортається наприкінці XIX століття та розповідає про досвід індійської пари, чиї надії на нове життя у колоніальній Гаяні закінчуються трагедією. Історія показує історичну напруженість між індійськими робітниками, що працюють за наймом, і гаянцями африканського походження. Роман увійшов до короткого списку Дублінської літературної премії 1998 року. Його роман 1999 року «A Harlot's Progress» заснований на серії картин, створених у 1732 році Вільямом Хоґартом (який був предметом докторської дисертації Дебідіна), і розвиває історію. Роман увійшов до короткого списку Меморіальної премії Джеймса Тейта Блека, найстарішої британської літературної премії. Його роман «Our Lady of Demerara», який вийшов друком у 2004 році, також отримав літературну премію Гаяни. Потім з'явилися ще два романи, «Molly and the Muslim Stick» (2009) і «Johnson's Dictionary» (2013).
У 2000 році Дебідін став членом Королівського літературного товариства. Він став третім письменником Вест-Індії (перший В. С. Найпол) і єдиним письменником Гаяни, який отримав таку честь.
У 2001 році Дебідін написав і представив програму на BBC Radio 4 «The Forgotten Colony», яка досліджує історію Гаяни. Його годинний документальний фільм «Painting the People» транслювався на телебаченні BBC у 2004 році.
Книга «Oxford Companion to Black British History», під спільною редакцією Дебідіна, Джона Гілмора і Сесілі Джонс, вийшла у 2007 році.
У 2007 році Дабідін отримав премію «Хінд Ратан» («Перлина Індії») за видатний внесок у літературу та інтелектуальне життя індійської діаспори.
Бібліографія
- Slave Song (poetry), Dangaroo, 1984; , 2005
- Caribbean Literature: A Teacher's Handbook, Heinemann Educational Books, 1985
- The Black Presence in English Literature (editor), Manchester University Press, 1985
- A Reader's Guide to West Indian and Black British Literature (with Nana Wilson-Tagoe), Hansib/University of Warwick Centre for Caribbean Studies, 1987
- Hogarth's Blacks: Images of Blacks in 18th-Century English Art (art history), Manchester University Press, 1987
- Hogarth, Walpole and Commercial Britain (art history), Hansib, 1987
- India in the Caribbean (editor with Brinsley Samaroo), Hansib, 1987
- Coolie Odyssey (poetry), Hansib, 1988
- Handbook for Teaching Caribbean Literature, Heinemann, 1988
- Rented Rooms (editor), Dangaroo Press, 1988
- Black Writers in Britain 1760—1890 (editor with Paul Edwards), Edinburgh University Press, 1991
- The Intended (novel), Secker & Warburg, 1991; Peepal Tree Press, 2005
- Disappearance (novel), Secker & Warburg, 1993; Peepal Tree Press, 2005
- Turner: New and Selected Poems (poetry), Jonathan Cape, 1994; Peepal Tree Press, 2002
- Across the Dark Waters: Ethnicity and Indian Identity in the Caribbean, Macmillan, 1996
- The Counting House (novel), 1996; Peepal Tree Press, 2005
- A Harlot's Progress (novel), Jonathan Cape, 1999
- No Island is an Island: Selected Speeches of Sir (editor with John Gilmore, Warwick University Caribbean Studies), Macmillan, 2000
- Turner: New and Selected Poems (poetry), Jonathan Cape, 1994; Peepal Tree Press, 2002
- Our Lady of Demerara (novel), Dido Press, 2004
- The Oxford Companion to Black British History (co-editor, with John Gilmore and Cecily Jones), Oxford University Press, 2007
- Selected Poems of (editor), Heaventree Press, 2007
- Broadcast 2: Picture Thinking and Other Stories (co-editor with Jane Commane), Heaventree Press, 2007
- Molly and the Muslim Stick (novel), Macmillan Caribbean Writers, 2008
- The First Crossing: Being the Diary of Theophilus Richmond, Ship's Surgeon Aboard The Hesperus, 1837–8 (co-editor), Heaventree Press, 2008
- Pak's Britannica. Articles by and Interviews with David Dabydeen (ed. Lynne Macedo), University of West Indies Press, 2011.
- Johnson's Dictionary (novel), Peepal Tree Press, 2013
- We Mark Your Memory. Writings from the descendants of Indenture (co-editor, with Maria del Pilar Kaladeen and Tina K. Ramnarine), School of Advanced Study Press, University of London, 2017
Призи та нагороди
- 1984: Поетична премія Співдружності — «Slave Song»
- 1978: Премія Quiller-Couch (Кембридж) — «Slave Song»
- 1991: Премія Гаяни з літератури — «The Intended»
- 1998: увійшов до короткого списку Міжнародної Дублінської літературної премії за найкращу художню книгу, опубліковану за останні два роки.
- 1999: Меморіальна премія Джеймса Тейта Блека (за художню літературу), короткий список — «A Harlot's Progress»
- 2004: Літературна премія Раджа Рао (Індія)
- 2007: Нагорода Hind Rattan (Перлина Індії).
- 2008: Премія Ентоні Сабга за досягнення у Карибському регіоні. Найбільша визнана премія в регіоні, яку зазвичай називають «Карибським Нобелем»
- Чотири інші літературні премії Гаяни за його романи «A Harlot's Progress»; «Our Lady of Demerara»; «Molly and the Muslim Stick» та «Johnson's Dictionary».
Примітки
- The Literary Encyclopedia — The Literary Dictionary Company Limited. — ISSN 1747-678X
- «David Dabydeen: a series like ‘Roots’ would help the British public understand indentureship», Talking Humanities, 19 September 2017.
- Colin Babb, «Guyana at 50: Things You Didn't Know About the Diaspora», Caribbean Intelligence.
- «Writers — David Dabydeen» [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи
|url=
value. Порожньо.], British Council, Literature. - Sharmain Cornette, «Literary icon Professor David Dabydeen is a ‘Special Person’», , 16 May 2010.
- David Dabydeen — Introduction, Crossing Borders: New Writing from Africa, British Council.
- Gale Contemporary Black Biography: David Dabydeen.
- «Warwick Professor appointed as Guyana's Ambassador to China», University of Warwick, 2010.
- «Professor Dabydeen appointed Ambassador to China», Guyana Chronicle, 25 May 2010.
- Ariana Gordon, «The Chinese are partners, not invaders», 6 December 2015.
- David Dabydeen (Guyana, 1956) [ 2018-01-10 у Wayback Machine.], 2012.
- Chris Arnott, «David Dabydeen: The loose-tongued ambassador», The Guardian, 1 April 2008.
- John Mair, «David Dabydeen: Guyana Don», , Issue 75 (September/October 2005).
- [1], The Royal Society of Literature.
- «Writers — David Dabydeen» [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.], British Council, Literature.
- Prof. David Dabydeen. ANSA Caribbean Awards for Excellence (амер.). Процитовано 30 грудня 2020.
Додаткова література
- Kevin Grant (ed.): The Art of David Dabydeen, Peepal Tree Press, 1997.
- Tobias Döring: «Turning the Colonial Gaze: Re-Visions of Terror in Dabydeen's Turner», in Third Text 38, 3–14.
- Emily Allen Williams: Poetic Negotiation of Identity in the works of Brathwaite, Harris, Senior and Dabydeen, Edwin Mellen Press, 2000.
- Kampta Karran and Lynne Macedo (eds.): No Land, No Mother: Essays on David Dabydeen, Peepal Tree Press, 2007.
- Lynne Macedo (ed.): Talking Words. New Essays on the Work of David Dabydeen. University of West Indies Press, 2011.
- Abigail Ward: Caryl Phillips, David Dabydeen and Fred D'Aguiar: Representations of Slavery, Manchester University Press, 2011.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Devid Debidin nar 9 grudnya 1955 1955grudnya09 televeduchij prozayik poet i naukovec gayanskogo pohodzhennya Ranishe vin buv poslom Gayani pri YuNESKO Organizaciya OON z pitan osviti nauki ta kulturi z 1997 do 2010 rik i najmolodshim chlenom Vikonavchoyi radi YuNESKO 1993 1997 obranij Generalnoyu radoyu vsih derzhav chleniv YuNESKO Vin buv nadzvichajnim i povnovazhnim poslom Gayani u Kitayi z 2010 do 2015 rik V istoriyi Gayani vin ye odnim iz diplomativ yaki najdovshe vikonuvav svoyi obov yazki bilsha chastina jogo roboti bula na dobrovilnih zasadah Devid DebidinNarodivsya9 grudnya 1955 1955 12 09 68 rokiv abo 9 zhovtnya 1956 1956 10 09 1 67 rokiv Berbis Britanska imperiyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnistpoet diplomatAlma materUniversitetskij koledzh Londona i dZakladUniversitet Vorika i Organizaciya Ob yednanih NacijChlenstvoKorolivske literaturne tovaristvoNagorodichlen Korolivskogo literaturnogo tovaristva d d 2008 dMolodist j osvitaDebidin narodivsya v Berbisi Gayana jogo im ya zareyestrovano u reyestri narodzhen Nyu Amsterdama yak Devid Goras Klarens Garilal Sukram Jogo indo gayanska rodina pohodit vid shidno indijskih robitnikiv yakih privezli do Gayani mizh 1838 i 1917 rokami Jogo batki rozluchilisya koli vin buv yunim i vin ris razom zi svoyeyu matir yu Veronikoyu Debidin babuseyu i didusem po materinskij liniyi U vici 10 rokiv vin otrimav stipendiyu u Korolivskomu koledzhi Dzhordzhtauna U 13 rokiv vin pereyihav do Londona Angliya shob povernutisya do svogo batka vchitelya yakij stav advokatom Devida Garilala Sukrama yakij emigruvav do Velikoyi Britaniyi U vici 18 rokiv vin vstupiv u Selvin koledzh Kembridzhskogo universitetu Velika Britaniya shob vivchati anglijsku movoyu i zakinchiv jogo zi stupenem bakalavra mistectv z vidznakoyu ta anglijskoyu premiyeyu z tvorchogo pisma vpershe premiya sera Artura Kvillera Koucha bula vruchena u 1978 roci Potim vin zdobuv stupin doktora filosofiyi z literaturi ta mistectva XVIII stolittya v Universitetskomu koledzhi Londona u 1982 roci ta otrimav stipendiyu rezidenta u Centri britanskogo mistectva Yelskogo universitetu a potim doslidnicku stipendiyu u Volfson kolledzhi Oksfordskogo universitetu Kar yeraMizh 1982 i 1984 rokami Debidin pracyuvav predstavnikom gromadskoyi osviti u Vulvergemptoni politichnij teritoriyi Enoha Pauella Zgodom vin perejshov do Centru karibskih doslidzhen Universitetu Vorika u Koventri de z rokami projshov shlyah vid lektora do direktora Vin buv prezidentom Asociaciyi vikladannya karibskoyi afrikanskoyi ta azijskoyi literaturi mizh 1985 i 1987 rokami U 1993 roci derzhavi chleni YuNESKO obrali jogo do yiyi Vikonavchoyi radi a z 1997 do 2010 rik poslom YuNESKO U 2010 roci Dabidina priznachili poslom Gayani u Kitayi obijmayuchi cyu posadu do zmini uryadu u Gayani na viborah 11 travnya 2015 roku Odnim iz jogo golovnih dosyagnen u sferi osviti zasnuvannya ta finansuvannya Institutu Konfuciya v Universiteti Gayani uryadom Kitayu Vin buv naukovim spivrobitnikom v Ofisi vicekanclera ta prezidenta Universitetu Vorika 2016 2019 z 1984 po 2010 rik direktorom Centru karibskih doslidzhen i profesorom postkolonialnoyi literaturi vikladayuchi dlya studentiv j aspirantiv istoriyu ta kulturu temnoshkiroyi Britaniyi literaturu rabstva karibsku literaturu literaturu pismennikiv immigrantiv u Velikij Britaniyi Vin vidigrav vazhlivu rol u zbori koshtiv dlya perejmenuvannya Centru na Centr karibskih doslidzhen Yesu Perso ta zabezpechennya jogo postijnogo funkcionuvannya v universiteti U 2020 roci vin zasnuvav u Londoni Institut im Amini Gafur z vivchennya dogovirnih vidnosin ta spadshini i zaraz ye jogo direktorom Jogo pochesnimi pokrovitelyami ye profesor Uma Mestri pravnuchka Magatmi Gandi doktor Patrisiya Rodni Lord Pareh i profesor Devid Olusoga KnigiDebidin ye avtorom semi romaniv troh poetichnih zbirok publicistichnih i kritichnih tvoriv yak redaktor j avtor Jogo persha kniga Slave Song 1984 zbirka poezij otrimala poetichnu premiyu Spivdruzhnosti ta premiyu Kvilera Kaucha Nastupna poetichna zbirka Turner New and Selected Poems vijshla drukom u 1994 roci ta perevidana u 2002 roci Turner roman u virshah reakciya avtora na podiyi na kartini Vilyama Ternera Slavers Throwing overboard the Dead and Dying Typhon coming on 1840 Pershij roman Debidina The Intended 1991 istoriya molodogo azijskogo studenta pokinutogo v Londoni svoyim batkom uvijshov do short lista britanskoyi Premiyi imeni Dzhona Llevellina Riza a takozh literaturnoyi premiyi Gayani Disappearance 1993 rozpovidaye pro molodogo gayanskogo inzhenera yakij pracyuye na pivdennomu uzberezhzhi Angliyi ta zhive u litnoyi zhinki Diya romanu The Counting House 1996 rozgortayetsya naprikinci XIX stolittya ta rozpovidaye pro dosvid indijskoyi pari chiyi nadiyi na nove zhittya u kolonialnij Gayani zakinchuyutsya tragediyeyu Istoriya pokazuye istorichnu napruzhenist mizh indijskimi robitnikami sho pracyuyut za najmom i gayancyami afrikanskogo pohodzhennya Roman uvijshov do korotkogo spisku Dublinskoyi literaturnoyi premiyi 1998 roku Jogo roman 1999 roku A Harlot s Progress zasnovanij na seriyi kartin stvorenih u 1732 roci Vilyamom Hogartom yakij buv predmetom doktorskoyi disertaciyi Debidina i rozvivaye istoriyu Roman uvijshov do korotkogo spisku Memorialnoyi premiyi Dzhejmsa Tejta Bleka najstarishoyi britanskoyi literaturnoyi premiyi Jogo roman Our Lady of Demerara yakij vijshov drukom u 2004 roci takozh otrimav literaturnu premiyu Gayani Potim z yavilisya she dva romani Molly and the Muslim Stick 2009 i Johnson s Dictionary 2013 U 2000 roci Debidin stav chlenom Korolivskogo literaturnogo tovaristva Vin stav tretim pismennikom Vest Indiyi pershij V S Najpol i yedinim pismennikom Gayani yakij otrimav taku chest U 2001 roci Debidin napisav i predstaviv programu na BBC Radio 4 The Forgotten Colony yaka doslidzhuye istoriyu Gayani Jogo godinnij dokumentalnij film Painting the People translyuvavsya na telebachenni BBC u 2004 roci Kniga Oxford Companion to Black British History pid spilnoyu redakciyeyu Debidina Dzhona Gilmora i Sesili Dzhons vijshla u 2007 roci U 2007 roci Dabidin otrimav premiyu Hind Ratan Perlina Indiyi za vidatnij vnesok u literaturu ta intelektualne zhittya indijskoyi diaspori BibliografiyaSlave Song poetry Dangaroo 1984 2005 Caribbean Literature A Teacher s Handbook Heinemann Educational Books 1985 The Black Presence in English Literature editor Manchester University Press 1985 A Reader s Guide to West Indian and Black British Literature with Nana Wilson Tagoe Hansib University of Warwick Centre for Caribbean Studies 1987 Hogarth s Blacks Images of Blacks in 18th Century English Art art history Manchester University Press 1987 Hogarth Walpole and Commercial Britain art history Hansib 1987 India in the Caribbean editor with Brinsley Samaroo Hansib 1987 Coolie Odyssey poetry Hansib 1988 Handbook for Teaching Caribbean Literature Heinemann 1988 Rented Rooms editor Dangaroo Press 1988 Black Writers in Britain 1760 1890 editor with Paul Edwards Edinburgh University Press 1991 The Intended novel Secker amp Warburg 1991 Peepal Tree Press 2005 Disappearance novel Secker amp Warburg 1993 Peepal Tree Press 2005 Turner New and Selected Poems poetry Jonathan Cape 1994 Peepal Tree Press 2002 Across the Dark Waters Ethnicity and Indian Identity in the Caribbean Macmillan 1996 The Counting House novel 1996 Peepal Tree Press 2005 A Harlot s Progress novel Jonathan Cape 1999 No Island is an Island Selected Speeches of Sir editor with John Gilmore Warwick University Caribbean Studies Macmillan 2000 Turner New and Selected Poems poetry Jonathan Cape 1994 Peepal Tree Press 2002 Our Lady of Demerara novel Dido Press 2004 The Oxford Companion to Black British History co editor with John Gilmore and Cecily Jones Oxford University Press 2007 Selected Poems of editor Heaventree Press 2007 Broadcast 2 Picture Thinking and Other Stories co editor with Jane Commane Heaventree Press 2007 Molly and the Muslim Stick novel Macmillan Caribbean Writers 2008 The First Crossing Being the Diary of Theophilus Richmond Ship s Surgeon Aboard The Hesperus 1837 8 co editor Heaventree Press 2008 Pak s Britannica Articles by and Interviews with David Dabydeen ed Lynne Macedo University of West Indies Press 2011 Johnson s Dictionary novel Peepal Tree Press 2013 We Mark Your Memory Writings from the descendants of Indenture co editor with Maria del Pilar Kaladeen and Tina K Ramnarine School of Advanced Study Press University of London 2017Prizi ta nagorodi1984 Poetichna premiya Spivdruzhnosti Slave Song 1978 Premiya Quiller Couch Kembridzh Slave Song 1991 Premiya Gayani z literaturi The Intended 1998 uvijshov do korotkogo spisku Mizhnarodnoyi Dublinskoyi literaturnoyi premiyi za najkrashu hudozhnyu knigu opublikovanu za ostanni dva roki 1999 Memorialna premiya Dzhejmsa Tejta Bleka za hudozhnyu literaturu korotkij spisok A Harlot s Progress 2004 Literaturna premiya Radzha Rao Indiya 2007 Nagoroda Hind Rattan Perlina Indiyi 2008 Premiya Entoni Sabga za dosyagnennya u Karibskomu regioni Najbilsha viznana premiya v regioni yaku zazvichaj nazivayut Karibskim Nobelem Chotiri inshi literaturni premiyi Gayani za jogo romani A Harlot s Progress Our Lady of Demerara Molly and the Muslim Stick ta Johnson s Dictionary PrimitkiThe Literary Encyclopedia The Literary Dictionary Company Limited ISSN 1747 678X d Track Q119796699d Track Q7747554 David Dabydeen a series like Roots would help the British public understand indentureship Talking Humanities 19 September 2017 Colin Babb Guyana at 50 Things You Didn t Know About the Diaspora Caribbean Intelligence Writers David Dabydeen Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno British Council Literature Sharmain Cornette Literary icon Professor David Dabydeen is a Special Person 16 May 2010 David Dabydeen Introduction Crossing Borders New Writing from Africa British Council Gale Contemporary Black Biography David Dabydeen Warwick Professor appointed as Guyana s Ambassador to China University of Warwick 2010 Professor Dabydeen appointed Ambassador to China Guyana Chronicle 25 May 2010 Ariana Gordon The Chinese are partners not invaders 6 December 2015 David Dabydeen Guyana 1956 2018 01 10 u Wayback Machine 2012 Chris Arnott David Dabydeen The loose tongued ambassador The Guardian 1 April 2008 John Mair David Dabydeen Guyana Don Issue 75 September October 2005 1 The Royal Society of Literature Writers David Dabydeen 1 bereznya 2014 u Wayback Machine British Council Literature Prof David Dabydeen ANSA Caribbean Awards for Excellence amer Procitovano 30 grudnya 2020 Dodatkova literaturaKevin Grant ed The Art of David Dabydeen Peepal Tree Press 1997 Tobias Doring Turning the Colonial Gaze Re Visions of Terror in Dabydeen s Turner in Third Text 38 3 14 Emily Allen Williams Poetic Negotiation of Identity in the works of Brathwaite Harris Senior and Dabydeen Edwin Mellen Press 2000 Kampta Karran and Lynne Macedo eds No Land No Mother Essays on David Dabydeen Peepal Tree Press 2007 Lynne Macedo ed Talking Words New Essays on the Work of David Dabydeen University of West Indies Press 2011 Abigail Ward Caryl Phillips David Dabydeen and Fred D Aguiar Representations of Slavery Manchester University Press 2011 Posilannya