14°22′21″ пн. ш. 39°17′24″ сх. д. / 14.37250° пн. ш. 39.29000° сх. д.Координати: 14°22′21″ пн. ш. 39°17′24″ сх. д. / 14.37250° пн. ш. 39.29000° сх. д.
Дебре-Дамо (англ. Debre Damo) — стародавній християнський монастир в північній Ефіопії, на захід від міста (регіон Тиграй). Розташований на плоскій вершині скелі (абсолютна висота — 2216 м).
Монастир заснований в епоху Аксумського царства (VI ст.) сирійським ченцем . До початку XX ст. головний храм монастиря (найстаріший, зі збережених у Ефіопії) був занедбаний, і, за словами Д. Бакстона, в 1940-ті році був на межі повного руйнування. Незабаром під керівництвом англійського архітектора Д. Метьюса головний храм було відновлено. Стіни храму побудовані з каменю і дерева, які чергуються шарами. Усередині храм пишно прикрашений фресками. Там же зберігається велика колекція стародавніх манускриптів. Крім головного храму в монастирі є каплиця, дзвіниця та велика кількість будинків, де проживають близько 200 ченців. Жінки в монастир не допускаються.
Щоб потрапити в монастир, треба видертися по канату по 15-метровій прямовисній скелі.
Примітки
- Buxton David. Travels in Ethiopia / second edition (London: Benn, 1957). — Р. 126
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
14 22 21 pn sh 39 17 24 sh d 14 37250 pn sh 39 29000 sh d 14 37250 39 29000 Koordinati 14 22 21 pn sh 39 17 24 sh d 14 37250 pn sh 39 29000 sh d 14 37250 39 29000 Golovnij hram monastirya Debre Damo Debre Damo angl Debre Damo starodavnij hristiyanskij monastir v pivnichnij Efiopiyi na zahid vid mista region Tigraj Roztashovanij na ploskij vershini skeli absolyutna visota 2216 m Pidjom v monastir Monastir zasnovanij v epohu Aksumskogo carstva VI st sirijskim chencem Do pochatku XX st golovnij hram monastirya najstarishij zi zberezhenih u Efiopiyi buv zanedbanij i za slovami D Bakstona v 1940 ti roci buv na mezhi povnogo rujnuvannya Nezabarom pid kerivnictvom anglijskogo arhitektora D Metyusa golovnij hram bulo vidnovleno Stini hramu pobudovani z kamenyu i dereva yaki cherguyutsya sharami Useredini hram pishno prikrashenij freskami Tam zhe zberigayetsya velika kolekciya starodavnih manuskriptiv Krim golovnogo hramu v monastiri ye kaplicya dzvinicya ta velika kilkist budinkiv de prozhivayut blizko 200 chenciv Zhinki v monastir ne dopuskayutsya Shob potrapiti v monastir treba vidertisya po kanatu po 15 metrovij pryamovisnij skeli PrimitkiBuxton David Travels in Ethiopia second edition London Benn 1957 R 126