Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дани́лівка — село в Україні, у Менській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 504 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Данилівська сільська рада. Розташоване на відстані 6 км від центру громади і залізничної станції Мена та за 6 км від автошляху Чернігів — Новгород-Сіверський. Сільській раді було підпорядковане село Веселе.
| село Данилівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Громада | Менська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Перша згадка | 1650 (374 роки) |
| Населення | 504 |
| Площа | 1,4 км² |
| Густота населення | 360 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15643 |
| Телефонний код | +380 4644 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°33′59″ пн. ш. 32°08′45″ сх. д. / 51.56639° пн. ш. 32.14583° сх. д.Координати: 51°33′59″ пн. ш. 32°08′45″ сх. д. / 51.56639° пн. ш. 32.14583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 133 м |
| Водойми | річка Сперш |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Мена, вул. Героїв АТО, 6 |
| Карта | |
  Данилівка | |
 Данилівка | |
| Мапа | |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2019) |
Географія
Данилівка розташована на рівнинній місцевості по обох берегах річки Сперш — правої притоки річки Мени. Поблизу села знайдені кургани епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) і часів Київської Русі (IX—XIII століття).
Неподалік села знаходиться курган Велика могила II—I тис. до н. е..
Історія
Вперше Данилівка згадується в письмових джерелах середини XVII століття. За легендою свою назву село одержало від одного з перших жителів, якого звали Данило.
За переказами село заснував менський сотник Степан Данилів, який дав селищу власне ім'я. З часом, з хутору виросло село Данилівка, яке належало до Менської сотні. За переписом 1732 р. у с. Данилівка проживав 31 козак і 22 підсусідки — господарі, зубожілі селяни, які не мали власних хат і жили в дворах багатіїв, працюючи на них. Це були переселенці з різних районів України, на Менщині підсусідками в основному були переселенці з Південної Білорусі та Правобережжя. Внаслідок цього в розмові сучасних данилівців збереглося досить багато білоруських слів . Крім того, за переписом видно, що Данилівка була найменшим селом сотні.
Козаки сотні, отже й Данилівки брали участь у повстанні Пушкаря, російсько-турецьких та російсько-шведських війнах. Через Данилівку проходила важлива військово-транспортна дорога з Сосниці на Городню. З данилівки ця дорога йшла на Синявку, існує вона й зараз як польова дорога.
Займались тоді данилівці землеробством, вирощували в основному гречку, а жито та овес купували. Також вирощували дуже багато тютюну, який продавали скупщикам чи відвозили на ринок і мали від цього прибутки.
Після указу Катерини ІІ в 1783 відбулось юридичне оформлення закріпачення селян. Наприкінці 18 ст. — на поч. 19 ст. частина землі з селянами належала поміщикам Бобирам, нащадкам стольненського сотника та Марковичам. З архівних документів відомо про двох представників роду Бобирів, які мали землі в Данилівці: приказ-капітана М. Бобиря та майора Гаврила Бобиря, досить — багатої людини, яка мала землі крім Данилівка ще і в Мені та Стольному.
З Марковичів відома штабс-капітанша Марія Марковічева, вона, як і наведені вище представники роду Бобирів, жила і діяла в середині 19 ст. Тодішній вигляд села можна уявити з опису маєтності М. Бобиря в 1859 р.
«…в Данилівці селян 80, Феськівці 3, Блистові 20, Мені 3, хуторі Блістовському 20, Всього 117 душ чол. статі, землі городної 53 дес., орної 834 дес., сіножатної 130 дес., шляхової 8 дес., всього 1025 дес. В с. Данилівка панський дерев'яний с кам'яним фунда- ментом з 10 кімнатами, покритий „ шельовкою“, пригосподський будинок, хлів, госп. будівлі біля саду, водяний млин на р. Сперш, інший млин від вітра стоїть, нижче села та 5 пасік площею 54 дес.»
Але не все виходило у господарюванні панів отож і доводилось селянам змінювати своїх власників, так у 50-х роках Марія Марковічева через фінансові негаразди продала частину свого господарства разом з кріпосними поручику Омелюті.
В пореформенний час село росло швидкими темпами. В 1866 році в селі налічувалось 123 двори і проживав 601 житель; в 1897 р. — 198 дворів. Про це свідчить «Статистичний опис Сосницького уїзду Бабської волості „ 1872 р. Тоді с. Данилівка Сосницького уїзду Бабської волості мало дерев'яну церкву –одну, та –154 двори 918 ж., для порівняння в 1866 р. — 123 двори 601 ж., а пізніш у 1897 р. — 198 дворів 866 ж. Основне заняття тодішніх данилівців було землеробство, частково ремесло чоботарське та шевство“. В селі у цей час мали дачі чи землі такі дворяни—Г. Бобирьов, Марковичева, Корниенкова, Бучинскій, Яновскій, Карташевські, ще два прізвища написані нерозбірливо. Старостою, який підписав опис села, був Савва Кравченко.
Поховані були майже всі дворяни на місцевому цвинтарі біля церкви. Під час більшовицької окупації цвинтар знищили, а могильні плити почали використовувати як фундамент при будівництві колгоспних споруд. З плит зробили фундамент механічної мукомельні. На жаль, мало, що залишилось від них, а що залишилось потроху знищили. 1-н напис на плиті був таким: Жена полковника Бучинского Анна Марковна род. В 1847 умерла в 1906. Інший пам'ятник був якомусь учаснику російсько-французької війни 1812 року.
Щодо зовнішньої картини села, то можна додати дані опису 1919 р. де зазначається, що село має 1 копанку , 3 озера та 23 колодязя.
Наприкінці 19 ст. у Данилівці у сім′ї нащадків запорозьких козаків народився знаменитий кобзар та удосконалювач бандур Корнієвський Олександр Самійлович (21.03.1889 —31.01.1988). Його батько, який працював у Мені, мав приязні стосунки з графом Л. Н. Толстим, існує версія про те, що під час своїх подорожей, він заходив до батька О. С. Корнієвського у Мену, отже цілком ймовірний візит графа Л. Н. Толстого у Данилівку.
У 1905—1907 рр. у Данилівці відбулися виступи селян проти поміщиків.
У період з 1917 по 1920 роки у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточну влади отримали більшовицькі окупанти.
У 20-ті роки у селі створено Комітет незаможних селян на чолі з безпартійним Т.Чересельським сільвиконком на чолі з Корнієвським Є., створено пункт осіменіння худоби. Членів КНС у цей час було дуже мало, тобто тих кого на могла реально опертися більшовицька партія — 27 чол., з загальної кількості населення 1053 жит. 217 дворів (1924р).
Село постраждало від репресій — заможних селян грабували та виселяли до Сибіру, Голодомору 1932—1933 років та примусової колективізації.
На початку 1917 року в селі налічувалося 1000 десятин землі. Поміщики й куркулі мали 650 десятин, селяни-середняки — 300 десятин, селяни-бідняки — 50 десятин землі. Малоземельні та безземельні селяни, а також селяни-середняки брали землю у поміщиків в оренду.
Радянська влада в селі була встановлена в січні 1918 року В 1929—1932 рр. у Данилівці активно працювали лікнепи. За допомогою їх неписьменність серед населення була в основному ліквідована. В 1930 р. в Данилівці збудовано клуб на 150 місць, створено бібліотеку.
В 1929 році було організовано першу сільськогосподарську артіль „Комуніст“, у якій спочатку налічувалося 19 дворів. Через рік була створена друга артіль ім. Петровського. Навесні 1932 р. ці дві артілі були об'єднані в один колгосп, який отримав назву „Комуніст“.
Більшість жителів були середняками, і вступати у колгоспи вони не бажали. В кожному з трьох створених колгоспів до 1932 року було приблизно по 70 господарств. Ще в 1930 році одного разу автор свідчень побачив великий (близько 15 метрів довжиною) напис крейдою на паркані: „Добьем кулака как класс!“. Після цього були організовані групи, які агітували вступати до колгоспів. Незабаром вночі почалися підпали найбільш заможних господарств.
Одразу ж пішли чутки, що активісти палять хліб, щоб настрахати людей голодом і примусити їх піти у колгоспи. Але у колгоспи все одно вступає дуже мало людей, і тоді було прийнято рішення розкуркулювати міцних господарів і відправляти їх на висилку. Нами були розкуркелені сім′ї середняків Дубровного, Олійника, Невжинського, Левенця, Ковшара, Серьодки та інших. Хліб у них забрали, а клуні спалили. Найбільш швидкі темпи колективізаціфя набрала у 1932 році, коли при парткомі були створені групи поколективізації» (Із свідчень Куця Олексія Кузьмича, уродженця села Синявка Березинського, нині Менського району Чернігівської області). Тким чином, більшовицька окупація принесла жителям села лише смерть та страждання.
В Данилівці діє Троїцька церква 1876 року, яка нині підпорядкована Московському патріархату.
На початку німецько-радянської війни в Данилівці було створено винищувальний загін на чолі з Михайлом Козирем.
Німецькі солдати окупували село 11 вересня 1941 року. 19 вересня 1943 року село знову було окуповане Красною армією.
Під час німецької окупації німці вчинили розправу над місцевим населенням. 16 місцевих жителів, активістів, було спалено живими, 40 — вивезено на каторжні роботи в Німеччину.
На фронтах німецько-радянської війни боролися з ворогом 287 місцевих жителів, 158 з них за мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями колишнього СРСР, 120 — загинули у боях з Вермахтом. В партизанському загоні, що діяв на Корюківщині, активну участь у боротьбі з ворогом брала жителька Данилівки Г. П. Босенко та її одинадцятирічний син Леонід. Жителі села не брали участі у визвольній боротьбі Української повстанської армії проти Красної армії.
У післявоєнний період за самовіддану працю 103 передовики виробництва нагороджені орденами і медалями. В 1992 р. колгосп «Комуніст» був реорганізований у клективне сільськогосподарське підприємство «Нива», а в березні 2000, у відповідності з указом Президента України, реформовано у сільськогосподарський кооператив «Нива».
Сьогодення
У Данилівці загальноосвітня школа I—II ступенів у 2000-х роках налічувала (на момент видання книги Калібаби Д. П., Соляника В. С. «Наша рідна Менщина», 2003 р.) налічувала 13 учителів і 77 учнів. У 2016 році школу намагалися закрити. У 2016—2017 рр. налічувала 30 учнів, станом на вересень 2018 — лише 21 учень, через що школа припинила своє існування і замість неї було створено філіал Березнянської ЗОШ.
В селі діє клуб на 150 місць, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, кафе, два магазини. Діє дерев'яна Троїцька церква, збудована в 1876 р.
В селі зведено пам'ятник односельцям, що полягли в боях із Вермахтом. На братській могилі жителів села, спалених гітлерівцями, встановлено меморіальний знак.
Станом на 01.01.2000 р. в Данилівці нараховувалось 229 дворів і проживало 536 чоловік.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району, село увійшло до складу Корюківського району.
Відомі люди
Уродженцями села є О. С. Корнієвський — відомий майстер бандур та інших музичних інструментів, кобзар; В. В. Трохліб — поет, член Спілки письменників України; В. М. Невжинський — колишній голова Менської районної ради.
- Корнієвський Олександр Самійлович — український бандурист.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- Калібаба Д. П., Соляник В. С. (2003). Наша рідна Менщина. Мена: "Домінант". с. с. 76.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Калібаба Д. П., Соляник В. С. (2003). Наша рідна Менщина. Мена: "Домінант". с. с. 75.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - . Архів оригіналу за 26 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 26 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Данилівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dani livka selo v Ukrayini u Menskij miskij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 504 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Danilivska silska rada Roztashovane na vidstani 6 km vid centru gromadi i zaliznichnoyi stanciyi Mena ta za 6 km vid avtoshlyahu Chernigiv Novgorod Siverskij Silskij radi bulo pidporyadkovane selo Vesele selo DanilivkaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Koryukivskij rajonGromada Menska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1650Persha zgadka 1650 374 roki Naselennya 504Plosha 1 4 km Gustota naselennya 360 osib km Poshtovij indeks 15643Telefonnij kod 380 4644Geografichni daniGeografichni koordinati 51 33 59 pn sh 32 08 45 sh d 51 56639 pn sh 32 14583 sh d 51 56639 32 14583 Koordinati 51 33 59 pn sh 32 08 45 sh d 51 56639 pn sh 32 14583 sh d 51 56639 32 14583Serednya visota nad rivnem morya 133 mVodojmi richka SpershMisceva vladaAdresa radi 15600 Chernigivska obl Koryukivskij r n m Mena vul Geroyiv ATO 6KartaDanilivkaDanilivkaMapaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2019 GeografiyaDanilivka roztashovana na rivninnij miscevosti po oboh beregah richki Spersh pravoyi pritoki richki Meni Poblizu sela znajdeni kurgani epohi bronzi II tisyacholittya do n e i chasiv Kiyivskoyi Rusi IX XIII stolittya Nepodalik sela znahoditsya kurgan Velika mogila II I tis do n e IstoriyaVpershe Danilivka zgaduyetsya v pismovih dzherelah seredini XVII stolittya Za legendoyu svoyu nazvu selo oderzhalo vid odnogo z pershih zhiteliv yakogo zvali Danilo Za perekazami selo zasnuvav menskij sotnik Stepan Daniliv yakij dav selishu vlasne im ya Z chasom z hutoru viroslo selo Danilivka yake nalezhalo do Menskoyi sotni Za perepisom 1732 r u s Danilivka prozhivav 31 kozak i 22 pidsusidki gospodari zubozhili selyani yaki ne mali vlasnih hat i zhili v dvorah bagatiyiv pracyuyuchi na nih Ce buli pereselenci z riznih rajoniv Ukrayini na Menshini pidsusidkami v osnovnomu buli pereselenci z Pivdennoyi Bilorusi ta Pravoberezhzhya Vnaslidok cogo v rozmovi suchasnih danilivciv zbereglosya dosit bagato biloruskih sliv Krim togo za perepisom vidno sho Danilivka bula najmenshim selom sotni Kozaki sotni otzhe j Danilivki brali uchast u povstanni Pushkarya rosijsko tureckih ta rosijsko shvedskih vijnah Cherez Danilivku prohodila vazhliva vijskovo transportna doroga z Sosnici na Gorodnyu Z danilivki cya doroga jshla na Sinyavku isnuye vona j zaraz yak polova doroga Zajmalis todi danilivci zemlerobstvom viroshuvali v osnovnomu grechku a zhito ta oves kupuvali Takozh viroshuvali duzhe bagato tyutyunu yakij prodavali skupshikam chi vidvozili na rinok i mali vid cogo pributki Pislya ukazu Katerini II v 1783 vidbulos yuridichne oformlennya zakripachennya selyan Naprikinci 18 st na poch 19 st chastina zemli z selyanami nalezhala pomishikam Bobiram nashadkam stolnenskogo sotnika ta Markovicham Z arhivnih dokumentiv vidomo pro dvoh predstavnikiv rodu Bobiriv yaki mali zemli v Danilivci prikaz kapitana M Bobirya ta majora Gavrila Bobirya dosit bagatoyi lyudini yaka mala zemli krim Danilivka she i v Meni ta Stolnomu Z Markovichiv vidoma shtabs kapitansha Mariya Markovicheva vona yak i navedeni vishe predstavniki rodu Bobiriv zhila i diyala v seredini 19 st Todishnij viglyad sela mozhna uyaviti z opisu mayetnosti M Bobirya v 1859 r v Danilivci selyan 80 Feskivci 3 Blistovi 20 Meni 3 hutori Blistovskomu 20 Vsogo 117 dush chol stati zemli gorodnoyi 53 des ornoyi 834 des sinozhatnoyi 130 des shlyahovoyi 8 des vsogo 1025 des V s Danilivka panskij derev yanij s kam yanim funda mentom z 10 kimnatami pokritij shelovkoyu prigospodskij budinok hliv gosp budivli bilya sadu vodyanij mlin na r Spersh inshij mlin vid vitra stoyit nizhche sela ta 5 pasik plosheyu 54 des Ale ne vse vihodilo u gospodaryuvanni paniv otozh i dovodilos selyanam zminyuvati svoyih vlasnikiv tak u 50 h rokah Mariya Markovicheva cherez finansovi negarazdi prodala chastinu svogo gospodarstva razom z kriposnimi poruchiku Omelyuti V poreformennij chas selo roslo shvidkimi tempami V 1866 roci v seli nalichuvalos 123 dvori i prozhivav 601 zhitel v 1897 r 198 dvoriv Pro ce svidchit Statistichnij opis Sosnickogo uyizdu Babskoyi volosti 1872 r Todi s Danilivka Sosnickogo uyizdu Babskoyi volosti malo derev yanu cerkvu odnu ta 154 dvori 918 zh dlya porivnyannya v 1866 r 123 dvori 601 zh a piznish u 1897 r 198 dvoriv 866 zh Osnovne zanyattya todishnih danilivciv bulo zemlerobstvo chastkovo remeslo chobotarske ta shevstvo V seli u cej chas mali dachi chi zemli taki dvoryani G Bobirov Markovicheva Kornienkova Buchinskij Yanovskij Kartashevski she dva prizvisha napisani nerozbirlivo Starostoyu yakij pidpisav opis sela buv Savva Kravchenko Pohovani buli majzhe vsi dvoryani na miscevomu cvintari bilya cerkvi Pid chas bilshovickoyi okupaciyi cvintar znishili a mogilni pliti pochali vikoristovuvati yak fundament pri budivnictvi kolgospnih sporud Z plit zrobili fundament mehanichnoyi mukomelni Na zhal malo sho zalishilos vid nih a sho zalishilos potrohu znishili 1 n napis na pliti buv takim Zhena polkovnika Buchinskogo Anna Markovna rod V 1847 umerla v 1906 Inshij pam yatnik buv yakomus uchasniku rosijsko francuzkoyi vijni 1812 roku Shodo zovnishnoyi kartini sela to mozhna dodati dani opisu 1919 r de zaznachayetsya sho selo maye 1 kopanku 3 ozera ta 23 kolodyazya Naprikinci 19 st u Danilivci u sim yi nashadkiv zaporozkih kozakiv narodivsya znamenitij kobzar ta udoskonalyuvach bandur Korniyevskij Oleksandr Samijlovich 21 03 1889 31 01 1988 Jogo batko yakij pracyuvav u Meni mav priyazni stosunki z grafom L N Tolstim isnuye versiya pro te sho pid chas svoyih podorozhej vin zahodiv do batka O S Korniyevskogo u Menu otzhe cilkom jmovirnij vizit grafa L N Tolstogo u Danilivku U 1905 1907 rr u Danilivci vidbulisya vistupi selyan proti pomishikiv U period z 1917 po 1920 roki u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Ostatochnu vladi otrimali bilshovicki okupanti U 20 ti roki u seli stvoreno Komitet nezamozhnih selyan na choli z bezpartijnim T Chereselskim silvikonkom na choli z Korniyevskim Ye stvoreno punkt osimeninnya hudobi Chleniv KNS u cej chas bulo duzhe malo tobto tih kogo na mogla realno opertisya bilshovicka partiya 27 chol z zagalnoyi kilkosti naselennya 1053 zhit 217 dvoriv 1924r Selo postrazhdalo vid represij zamozhnih selyan grabuvali ta viselyali do Sibiru Golodomoru 1932 1933 rokiv ta primusovoyi kolektivizaciyi Na pochatku 1917 roku v seli nalichuvalosya 1000 desyatin zemli Pomishiki j kurkuli mali 650 desyatin selyani serednyaki 300 desyatin selyani bidnyaki 50 desyatin zemli Malozemelni ta bezzemelni selyani a takozh selyani serednyaki brali zemlyu u pomishikiv v orendu Radyanska vlada v seli bula vstanovlena v sichni 1918 roku V 1929 1932 rr u Danilivci aktivno pracyuvali liknepi Za dopomogoyu yih nepismennist sered naselennya bula v osnovnomu likvidovana V 1930 r v Danilivci zbudovano klub na 150 misc stvoreno biblioteku V 1929 roci bulo organizovano pershu silskogospodarsku artil Komunist u yakij spochatku nalichuvalosya 19 dvoriv Cherez rik bula stvorena druga artil im Petrovskogo Navesni 1932 r ci dvi artili buli ob yednani v odin kolgosp yakij otrimav nazvu Komunist Bilshist zhiteliv buli serednyakami i vstupati u kolgospi voni ne bazhali V kozhnomu z troh stvorenih kolgospiv do 1932 roku bulo priblizno po 70 gospodarstv She v 1930 roci odnogo razu avtor svidchen pobachiv velikij blizko 15 metriv dovzhinoyu napis krejdoyu na parkani Dobem kulaka kak klass Pislya cogo buli organizovani grupi yaki agituvali vstupati do kolgospiv Nezabarom vnochi pochalisya pidpali najbilsh zamozhnih gospodarstv Odrazu zh pishli chutki sho aktivisti palyat hlib shob nastrahati lyudej golodom i primusiti yih piti u kolgospi Ale u kolgospi vse odno vstupaye duzhe malo lyudej i todi bulo prijnyato rishennya rozkurkulyuvati micnih gospodariv i vidpravlyati yih na visilku Nami buli rozkurkeleni sim yi serednyakiv Dubrovnogo Olijnika Nevzhinskogo Levencya Kovshara Serodki ta inshih Hlib u nih zabrali a kluni spalili Najbilsh shvidki tempi kolektivizacifya nabrala u 1932 roci koli pri partkomi buli stvoreni grupi pokolektivizaciyi Iz svidchen Kucya Oleksiya Kuzmicha urodzhencya sela Sinyavka Berezinskogo nini Menskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Tkim chinom bilshovicka okupaciya prinesla zhitelyam sela lishe smert ta strazhdannya V Danilivci diye Troyicka cerkva 1876 roku yaka nini pidporyadkovana Moskovskomu patriarhatu Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni v Danilivci bulo stvoreno vinishuvalnij zagin na choli z Mihajlom Kozirem Nimecki soldati okupuvali selo 11 veresnya 1941 roku 19 veresnya 1943 roku selo znovu bulo okupovane Krasnoyu armiyeyu Pid chas nimeckoyi okupaciyi nimci vchinili rozpravu nad miscevim naselennyam 16 miscevih zhiteliv aktivistiv bulo spaleno zhivimi 40 vivezeno na katorzhni roboti v Nimechchinu Na frontah nimecko radyanskoyi vijni borolisya z vorogom 287 miscevih zhiteliv 158 z nih za muzhnist i geroyizm nagorodzheni ordenami i medalyami kolishnogo SRSR 120 zaginuli u boyah z Vermahtom V partizanskomu zagoni sho diyav na Koryukivshini aktivnu uchast u borotbi z vorogom brala zhitelka Danilivki G P Bosenko ta yiyi odinadcyatirichnij sin Leonid Zhiteli sela ne brali uchasti u vizvolnij borotbi Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi proti Krasnoyi armiyi U pislyavoyennij period za samoviddanu pracyu 103 peredoviki virobnictva nagorodzheni ordenami i medalyami V 1992 r kolgosp Komunist buv reorganizovanij u klektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Niva a v berezni 2000 u vidpovidnosti z ukazom Prezidenta Ukrayini reformovano u silskogospodarskij kooperativ Niva SogodennyaU Danilivci zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv u 2000 h rokah nalichuvala na moment vidannya knigi Kalibabi D P Solyanika V S Nasha ridna Menshina 2003 r nalichuvala 13 uchiteliv i 77 uchniv U 2016 roci shkolu namagalisya zakriti U 2016 2017 rr nalichuvala 30 uchniv stanom na veresen 2018 lishe 21 uchen cherez sho shkola pripinila svoye isnuvannya i zamist neyi bulo stvoreno filial Bereznyanskoyi ZOSh V seli diye klub na 150 misc 2 biblioteki feldshersko akusherskij punkt kafe dva magazini Diye derev yana Troyicka cerkva zbudovana v 1876 r V seli zvedeno pam yatnik odnoselcyam sho polyagli v boyah iz Vermahtom Na bratskij mogili zhiteliv sela spalenih gitlerivcyami vstanovleno memorialnij znak Stanom na 01 01 2000 r v Danilivci narahovuvalos 229 dvoriv i prozhivalo 536 cholovik 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Menskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Menskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Koryukivskogo rajonu Vidomi lyudiUrodzhencyami sela ye O S Korniyevskij vidomij majster bandur ta inshih muzichnih instrumentiv kobzar V V Trohlib poet chlen Spilki pismennikiv Ukrayini V M Nevzhinskij kolishnij golova Menskoyi rajonnoyi radi Korniyevskij Oleksandr Samijlovich ukrayinskij bandurist Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Kalibaba D P Solyanik V S 2003 Nasha ridna Menshina Mena Dominant s s 76 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Kalibaba D P Solyanik V S 2003 Nasha ridna Menshina Mena Dominant s s 75 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Danilivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine