Густав Крклець | ||||
---|---|---|---|---|
хорв. Gustav Krklec | ||||
Густав Крклець | ||||
Псевдонім | Мартин Липняк (у критичних творах) | |||
Народився | 23 червня 1899 Удбиня, поблизу Карловаця, тепер Хорватія | |||
Помер | 30 жовтня 1977 (78 років) Загреб, тепер Хорватія | |||
Поховання | Мирогойське кладовище | |||
Громадянство | Югославія | |||
Національність | хорват | |||
Діяльність | хорватський поет і перекладач | |||
Alma mater | Загребський університет | |||
Мова творів | хорватська | |||
Членство | Словенська академія наук та мистецтв | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Густав Крклець у Вікісховищі | ||||
Густав Крклець (хорв. Gustav Krklec; 23 червня 1899, Удбиня поблизу Карловаця, тепер Хорватія — 30 жовтня 1977, Загреб, тепер Хорватія) — хорватський поет, перекладач, член Югослов'янської академії наук і мистецтв (з 1951 року).
З біографії та творчості
Навчався у Загребському університеті. З 1922 року жив у Белграді, працюючи секретарем на фондовій біржі і як видавець у часописі Nolit.
У 1945 році Крклець повернувся до Загреба, де працював редактором у декількох видавничих домах і часописах.
Від 1951 року — член Югослов'янської академії наук і мистецтв, у 1950—54 роках очолював Матицю хорватську.
Густав Крклець — автор поетичних збірок «Лірика» (1919), «Срібна дорога» (1921), «Любов птахів» (1926), «Прогулянка в небо» (1928). В роки реакції та німецької окупації в поезіях Крклеця з'явилися настрої безвиході, вболівання за долю батьківщини (збірки «Сон під березою», 1940; «Подарунки Безіменній», 1942; «В'язниця часу», 1944). Перемогу над нацизмом, повоєнну соціальну перебудову в СФРЮ відобразив у циклі віршів «Гомін життя» (1955).
Людські почуття, рідна природа, місія поета в суспільстві — основні теми поезій Крклеця, більшість із яких написані у формі сонета.
Легким гумором пройняті поезії для дітей («Телеграфні байки», 1952). Крклець є автором критичних есеїв, опублікованих під псевдонімом Мартин Липняк.
1968 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі.
Його племінник Нікола Маурахер (хорв. Nikola Mauracher (Krklec)), син старшого брата Валентина, живе у Відні, власник «Пансіону Моцарта», одружений із австрійсько-російською диригенткою і піаністкою Галь Раше.
Творчий доробок
Поетичний доробок Крклеця включає такі видання:
- Lirika (1919)
- Srebrna cesta (1921)
- Nove pjesme (1923)
- Ljubav ptica (1926)
- Izlet u nebo (1928)
- San pod brezom (1940)
- Darovi za bezimenu (1942)
- Tamnica vremena (1944)
Він також автор критичних статей, есеїв і фейлетонів:
Крклець написав роман Beskućnici (1921). Він також перекладав з німецької, російської, чеської та словенської мов.
Джерела та література
- Пащенко Є. М. Крклець Густав // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 67
- Fišer, Ernest (1999), , Vijenac (хорв.) (143), архів оригіналу за 5 квітня 2012, процитовано 5 липня 2011
- Antun Vujić, ред. (2009). Krklec, Gustav. Opća i nacionalna enciklopedija (хорв.) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Gustav Krklechorv Gustav KrklecGustav KrklecPsevdonimMartin Lipnyak u kritichnih tvorah Narodivsya23 chervnya 1899 1899 06 23 Udbinya poblizu Karlovacya teper HorvatiyaPomer30 zhovtnya 1977 1977 10 30 78 rokiv Zagreb teper HorvatiyaPohovannyaMirogojske kladovisheGromadyanstvo YugoslaviyaNacionalnisthorvatDiyalnisthorvatskij poet i perekladachAlma materZagrebskij universitetMova tvorivhorvatskaChlenstvoSlovenska akademiya nauk ta mistectvNagorodid 1974 d 1962 Premiya Vladimira Nazora 1968 Gustav Krklec u Vikishovishi Gustav Krklec horv Gustav Krklec 23 chervnya 1899 Udbinya poblizu Karlovacya teper Horvatiya 30 zhovtnya 1977 Zagreb teper Horvatiya horvatskij poet perekladach chlen Yugoslov yanskoyi akademiyi nauk i mistectv z 1951 roku Z biografiyi ta tvorchostiNavchavsya u Zagrebskomu universiteti Z 1922 roku zhiv u Belgradi pracyuyuchi sekretarem na fondovij birzhi i yak vidavec u chasopisi Nolit U 1945 roci Krklec povernuvsya do Zagreba de pracyuvav redaktorom u dekilkoh vidavnichih domah i chasopisah Vid 1951 roku chlen Yugoslov yanskoyi akademiyi nauk i mistectv u 1950 54 rokah ocholyuvav Maticyu horvatsku Gustav Krklec avtor poetichnih zbirok Lirika 1919 Sribna doroga 1921 Lyubov ptahiv 1926 Progulyanka v nebo 1928 V roki reakciyi ta nimeckoyi okupaciyi v poeziyah Krklecya z yavilisya nastroyi bezvihodi vbolivannya za dolyu batkivshini zbirki Son pid berezoyu 1940 Podarunki Bezimennij 1942 V yaznicya chasu 1944 Peremogu nad nacizmom povoyennu socialnu perebudovu v SFRYu vidobraziv u cikli virshiv Gomin zhittya 1955 Lyudski pochuttya ridna priroda misiya poeta v suspilstvi osnovni temi poezij Krklecya bilshist iz yakih napisani u formi soneta Legkim gumorom projnyati poeziyi dlya ditej Telegrafni bajki 1952 Krklec ye avtorom kritichnih eseyiv opublikovanih pid psevdonimom Martin Lipnyak 1968 roku otrimav Premiyu Vladimira Nazora za znachni dosyagnennya u literaturi Jogo pleminnik Nikola Mauraher horv Nikola Mauracher Krklec sin starshogo brata Valentina zhive u Vidni vlasnik Pansionu Mocarta odruzhenij iz avstrijsko rosijskoyu dirigentkoyu i pianistkoyu Gal Rashe Tvorchij dorobokPoetichnij dorobok Krklecya vklyuchaye taki vidannya Lirika 1919 Srebrna cesta 1921 Nove pjesme 1923 Ljubav ptica 1926 Izlet u nebo 1928 San pod brezom 1940 Darovi za bezimenu 1942 Tamnica vremena 1944 Vin takozh avtor kritichnih statej eseyiv i fejletoniv Lica i krajolici 1954 Pisma Martina Lipnjaka iz provincije 1956 Nocno iverje 1960 Krklec napisav roman Beskucnici 1921 Vin takozh perekladav z nimeckoyi rosijskoyi cheskoyi ta slovenskoyi mov Dzherela ta literaturaPashenko Ye M Krklec Gustav Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1995 T 3 K N S 67 Fiser Ernest 1999 Vijenac horv 143 arhiv originalu za 5 kvitnya 2012 procitovano 5 lipnya 2011 Antun Vujic red 2009 Krklec Gustav Opca i nacionalna enciklopedija horv