Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грі мне село в Україні у Львівському районі колишній Городоцький район Львівської області Населення становить 1290 осіб

Грімне

Грі́мне — село в Україні, у Львівському районі (колишній Городоцький район) Львівської області. Населення становить 1290 осіб. Орган місцевого самоврядування — Комарнівська міська рада. В селі діє (Грімненська загальноосвітня школа). Село має старовинний дерев'яний храм (Преображення Господнього) та дві, відносно нові, муровані церкви (УГКЦ і ПЦУ). Діє музей командира УПА Романа Шухевчича. Через село проходить автошлях Т 1425.

село Грімне
image
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Комарнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060210060076697
Основні дані
Засноване 1410
Населення 1290
Площа 18,53 км²
Густота населення 74,31 осіб/км²
Поштовий індекс 81565
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°36′05″ пн. ш. 23°46′14″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 23.77056° сх. д. / 49.60139; 23.77056Координати: 49°36′05″ пн. ш. 23°46′14″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 23.77056° сх. д. / 49.60139; 23.77056
Середня висота
над рівнем моря 		268 м
Місцева влада
Адреса ради 81565, Львівська обл., Городоцький р-н, с.Грімне
Карта
image
image
Грімне
image
image
Грімне
Мапа

image Грімне у Вікісховищі

Історія

Одна з перших згадок про село датується в документах 1410 роком. На початку XVI століття село Грімне згадується як Громно і Грумно або Румно. Ймовірним його засновником села може бути (Станіслав Ходч), тодішній русинський воєвода і староста Камєнеця і Галичу, а згодом каштелян і староста Львова, староста генерал Русі, коронний польний гетьман і великий маршал Корони. У 1471 році він заснував у Грімні римо-католицьку парафію, яка належала до найстаріших церковних установ у цій місцевості. Старша була лише у Городку, заснована в 1372 році. Перша дерев’яна церква була побудована в Грімні у 1618 році, після чого вона була зруйнована татарами. Вона була відбудована у 1620 році й прослужив понад 100 років.

image
Дерев'яна церква Преображення Господнього.

За ілюстрацією 1515 р. в селі було 24 лани з кметями, корчма. Відомо що у 1602 році (Пеленичка Андрій) написав Євангеліє яке зберігалось у Грімні, а тепер у Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі.

Село зазнавало набігів татар, так у 1648 р. половину жителів села було полонено, спалено церкву і корчму, а багато тих, що залишилися повмирали від різних хвороб. В 1880 р. у селі проживало 2239 осіб. За релігійною належністю було — 1428 греко-католиків, 763 римо-католиків, 31 єврей, 17 інших віросповідань. У 1880 році в Грімні проживало: 780 поляків (у тому числі 763 католики), 1442 русини (українці), 31 євреї та 17 німців (австрійці)

У другій половині XIX століття у селі було придбані маєтки родом графа Ланцкоронських, який володів ними до 1939 року. Першим спадкоємцем цієї родини був (Кароль Антоні, граф Ланцкоронський) (1848-1933), тоді маєтком володіли його дочки: Аделаїда (1903-1980) та Кароліна (1898-2002). За їх ініціативою у 1936-1940 роках поруч із дерев’яним костьолом було збудовано новий, цегляний. Він був закінчений під час війни. На прохання радянської влади в 1940 році дерев'яний храму зруйнували, хоча цегляний ще не добудували, і коли польське населення було змушене емігрувати під республіканські угоди, в 1953 р. влада наказала знести мурований храм.

image
Церква УГКЦ в селі Грімне
image
Храм Успіння Пресвятої Богородиці
image
Вид з вікна одного із жителів

Грімненська сільрада утворилася 27 січня 1940 р. та знаходилася у будинку-плебанії, який тепер належить Українській греко-католицькій церкві. Під час Другої світової війни 60 жителів села було вивезено на примусові роботи в Німеччину, 139 чоловіків мобілізовано до Червоної армії. Деякі жителі села входили до лав УПА воюючи за незалежність Батьківщини. За даними радянських каральних органів велика кількість жителів Грімного активно діяла в підпіллі та допомагала ОУН. Провідником місцевої сітки ОУН був Тріль Онуфрій, який загинув у бою з військами МГБ. У 1944 р. відділи УПА ліквідували польську бойову пляцувку з 40 осіб, що знаходилась на території села, їх поховано на місцевому польському цвинтарі. 23 лютого 1947 року в селі було оточено в одній із хат та вбито трьох вояків УПА. Тепер у центрі села знаходиться пам'ятний хрест воякам УПА які загинули у боротьбі за волю України.

У 1947 році у селі Грімне діяв підпільний штаб командира УПА Романа Шухевича. Ця криївка згадується у спогадах охоронця Романа Шухевича — Михайла Зайця — «Зенка». Зокрема Він розповідає, що підпільний бункер Р. Шухевича у с. Грімне (Дарія Гусяк) організувала у будинку священника Пантелеймона Місюренка. За свідченнями Марії Гусяк, 5 березня 1948 р. на цій підпільній квартирі М. Заєць убив міліціонера, який зайшов у будинок для перевірки документів і випадково побачив двох озброєних воїнів ОУН.

image
Стара хата в селі Грімне із деревом якому близько 100 років

Зараз у цій раніше конспіративній хаті ентузіасти засновали (музей Романа Шухевича).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 100%

Культові споруди

На південній околиці села стоїть (дерев'яна церква Преображення Господнього), яка до 1990-х років належала православній громаді. Існуюча триверха церква збудована у 1777 р. на місці давнішої. На це вказує різьблений напис на надпоріжнику дверей до бабинця (переклад з «Інскрипції на дерев'яних церквах» В.Слободян): «Збудований дім Божий за священого ієрея Івана року Божого 1777 місяця травня 23». Під час одного з ремонтів добудована захристія з північної сторони вівтаря і частково нави, та присінок з заходу бабинця. Триярусний різьблений і золочений іконостас походить з XIX ст. Стіни церкви вкриває олійний живопис XX ст. Цікаво, що на південь від святині, одна біля одної, стоять дві дерев'яні дзвіниці: ліворуч — приземиста, стара, ще з 1777 року, частково пошкоджена пожежею 1980 року, праворуч — нова двоярусна стовпова з 1990 року, розміром 4,8×4,8 м, збудована майстром Іваном Рубахою з (Кліцка). Дерев'яна церква доволі великих розмірів (20,0 х 10,7 м), має такі деталі, як трафаретні орнаменти на карнизах білого кольору. Бані храму незвично приплюснуті, а ось ліхтарики над ними навпаки витягнуті вгору, що додає церкві завершеного силуету. Церква належить громаді УГКЦ.

Поряд із дерев'яним храмом є нова мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка була освячена 21 серпня 2011 року владикою УГКЦ Тарасом (Сеньківим).

З північного боку села, знаходиться мурована церква Преображення Господнього, що належить громаді ПЦУ. Будівництво даного храму закінчено у 2001 р. Священник: Мирослав Попович. Попередній священик був Синевський Павло. Православна церква була збудована на місці православної каплички.

Сучасність

У 2009 р. у Грімні була повінь. Центральну річку Гасисько розмило. За переписом 2017 р. населення Грімного налічувало 1290 осіб, та зареєстровано 384 господарські двори. У селі діють: (Грімнівська ЗОШ І-ІІІ) ступенів, дитячий садок, будинок культури «Просвіта».

Музей Романа Шухевича

У 2007 році у селі відкрито (Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича). Ініціатором створення музею була Дарія Гусак (позивний «Нюся»), колишня зв'язкова Романа Шухевича. Експозиція музею розташована підвалі будинку де знаходився підпільний штаб Романа Шухевича у 1946 році.

(Грімненська загальноосвітня школа)

До 2011 директором був Голубник Григорій Федорович. З 2011 року директором школи є Кіндрат Богдан Федорович.

image
Панорама села Грімне поблизу православної церкви

(Грімненська сільська рада)

Головою ради станом на 15 листопада 2015 року сільським головою є Дідик Олеся Василівна. Членами сільради є 16 осіб з яких 93,8% становлять позапартійні депутати і 6,3 % Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

image Комарно, (Кліцько) (Льопи), Яструбків, (Сороки) Гуменець image
(Андріянів) Пн (Дмитре)
Зх    Грімне    Сх
Пд
Підзвіринець, (Лівчиці) (Татаринів) (Велика Горожана), (Трудове)

Відомі особистості

В поселенні народився:

  • (Панас Андрій Степанович) (1971—2013) — український політик, підприємець.
  • (Станіслава Філіппіна Палеолог) (1892-1968) — польська військовослужбовець, майор Війська Польського і комісар Державної поліції Польщі. Міністр польського уряду у вигнанні.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 23 вересня 2020.
  3. Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. X. Warszawa: 1880-1902, s. 11. 
  4. Tadeusz Pater: ks.. Rzeszów: Instytut Pamięci Narodowej Oddział w Rzeszowie i Światowy Kongres Kresowian, 2011. . 
  5. „"Na rubieży" Czasopismo historyczno-publicystyczne, nr 75, s.17”.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Дані станом на 13 квітня 2012.

Див. також

  • (Грімненська загальноосвітня школа)
  • (Грімненська сільська рада)
  • (Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича)

Посилання

image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Gri mne selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni kolishnij Gorodockij rajon Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1290 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Komarnivska miska rada V seli diye Grimnenska zagalnoosvitnya shkola Selo maye starovinnij derev yanij hram Preobrazhennya Gospodnogo ta dvi vidnosno novi murovani cerkvi UGKC i PCU Diye muzej komandira UPA Romana Shuhevchicha Cherez selo prohodit avtoshlyah T 1425 selo Grimne Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Komarnivska miska gromada Kod KATOTTG UA46060210060076697 Osnovni dani Zasnovane 1410 Naselennya 1290 Plosha 18 53 km Gustota naselennya 74 31 osib km Poshtovij indeks 81565 Telefonnij kod 380 3231 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 05 pn sh 23 46 14 sh d 49 60139 pn sh 23 77056 sh d 49 60139 23 77056 Koordinati 49 36 05 pn sh 23 46 14 sh d 49 60139 pn sh 23 77056 sh d 49 60139 23 77056 Serednya visota nad rivnem morya 268 m Misceva vlada Adresa radi 81565 Lvivska obl Gorodockij r n s Grimne Karta Grimne Grimne Mapa Grimne u VikishovishiIstoriyaOdna z pershih zgadok pro selo datuyetsya v dokumentah 1410 rokom Na pochatku XVI stolittya selo Grimne zgaduyetsya yak Gromno i Grumno abo Rumno Jmovirnim jogo zasnovnikom sela mozhe buti Stanislav Hodch todishnij rusinskij voyevoda i starosta Kamyenecya i Galichu a zgodom kashtelyan i starosta Lvova starosta general Rusi koronnij polnij getman i velikij marshal Koroni U 1471 roci vin zasnuvav u Grimni rimo katolicku parafiyu yaka nalezhala do najstarishih cerkovnih ustanov u cij miscevosti Starsha bula lishe u Gorodku zasnovana v 1372 roci Persha derev yana cerkva bula pobudovana v Grimni u 1618 roci pislya chogo vona bula zrujnovana tatarami Vona bula vidbudovana u 1620 roci j prosluzhiv ponad 100 rokiv Derev yana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Za ilyustraciyeyu 1515 r v seli bulo 24 lani z kmetyami korchma Vidomo sho u 1602 roci Pelenichka Andrij napisav Yevangeliye yake zberigalos u Grimni a teper u Rosijskij nacionalnij biblioteci v Sankt Peterburzi Selo zaznavalo nabigiv tatar tak u 1648 r polovinu zhiteliv sela bulo poloneno spaleno cerkvu i korchmu a bagato tih sho zalishilisya povmirali vid riznih hvorob V 1880 r u seli prozhivalo 2239 osib Za religijnoyu nalezhnistyu bulo 1428 greko katolikiv 763 rimo katolikiv 31 yevrej 17 inshih virospovidan U 1880 roci v Grimni prozhivalo 780 polyakiv u tomu chisli 763 katoliki 1442 rusini ukrayinci 31 yevreyi ta 17 nimciv avstrijci U drugij polovini XIX stolittya u seli bulo pridbani mayetki rodom grafa Lanckoronskih yakij volodiv nimi do 1939 roku Pershim spadkoyemcem ciyeyi rodini buv Karol Antoni graf Lanckoronskij 1848 1933 todi mayetkom volodili jogo dochki Adelayida 1903 1980 ta Karolina 1898 2002 Za yih iniciativoyu u 1936 1940 rokah poruch iz derev yanim kostolom bulo zbudovano novij ceglyanij Vin buv zakinchenij pid chas vijni Na prohannya radyanskoyi vladi v 1940 roci derev yanij hramu zrujnuvali hocha ceglyanij she ne dobuduvali i koli polske naselennya bulo zmushene emigruvati pid respublikanski ugodi v 1953 r vlada nakazala znesti murovanij hram Cerkva UGKC v seli Grimne Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Vid z vikna odnogo iz zhiteliv Grimnenska silrada utvorilasya 27 sichnya 1940 r ta znahodilasya u budinku plebaniyi yakij teper nalezhit Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 60 zhiteliv sela bulo vivezeno na primusovi roboti v Nimechchinu 139 cholovikiv mobilizovano do Chervonoyi armiyi Deyaki zhiteli sela vhodili do lav UPA voyuyuchi za nezalezhnist Batkivshini Za danimi radyanskih karalnih organiv velika kilkist zhiteliv Grimnogo aktivno diyala v pidpilli ta dopomagala OUN Providnikom miscevoyi sitki OUN buv Tril Onufrij yakij zaginuv u boyu z vijskami MGB U 1944 r viddili UPA likviduvali polsku bojovu plyacuvku z 40 osib sho znahodilas na teritoriyi sela yih pohovano na miscevomu polskomu cvintari 23 lyutogo 1947 roku v seli bulo otocheno v odnij iz hat ta vbito troh voyakiv UPA Teper u centri sela znahoditsya pam yatnij hrest voyakam UPA yaki zaginuli u borotbi za volyu Ukrayini U 1947 roci u seli Grimne diyav pidpilnij shtab komandira UPA Romana Shuhevicha Cya kriyivka zgaduyetsya u spogadah ohoroncya Romana Shuhevicha Mihajla Zajcya Zenka Zokrema Vin rozpovidaye sho pidpilnij bunker R Shuhevicha u s Grimne Dariya Gusyak organizuvala u budinku svyashennika Pantelejmona Misyurenka Za svidchennyami Mariyi Gusyak 5 bereznya 1948 r na cij pidpilnij kvartiri M Zayec ubiv milicionera yakij zajshov u budinok dlya perevirki dokumentiv i vipadkovo pobachiv dvoh ozbroyenih voyiniv OUN Stara hata v seli Grimne iz derevom yakomu blizko 100 rokiv Zaraz u cij ranishe konspirativnij hati entuziasti zasnovali muzej Romana Shuhevicha NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 100 Kultovi sporudiNa pivdennij okolici sela stoyit derev yana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo yaka do 1990 h rokiv nalezhala pravoslavnij gromadi Isnuyucha triverha cerkva zbudovana u 1777 r na misci davnishoyi Na ce vkazuye rizblenij napis na nadporizhniku dverej do babincya pereklad z Inskripciyi na derev yanih cerkvah V Slobodyan Zbudovanij dim Bozhij za svyashenogo iyereya Ivana roku Bozhogo 1777 misyacya travnya 23 Pid chas odnogo z remontiv dobudovana zahristiya z pivnichnoyi storoni vivtarya i chastkovo navi ta prisinok z zahodu babincya Triyarusnij rizblenij i zolochenij ikonostas pohodit z XIX st Stini cerkvi vkrivaye olijnij zhivopis XX st Cikavo sho na pivden vid svyatini odna bilya odnoyi stoyat dvi derev yani dzvinici livoruch prizemista stara she z 1777 roku chastkovo poshkodzhena pozhezheyu 1980 roku pravoruch nova dvoyarusna stovpova z 1990 roku rozmirom 4 8 4 8 m zbudovana majstrom Ivanom Rubahoyu z Klicka Derev yana cerkva dovoli velikih rozmiriv 20 0 h 10 7 m maye taki detali yak trafaretni ornamenti na karnizah bilogo koloru Bani hramu nezvichno priplyusnuti a os lihtariki nad nimi navpaki vityagnuti vgoru sho dodaye cerkvi zavershenogo siluetu Cerkva nalezhit gromadi UGKC Poryad iz derev yanim hramom ye nova murovana cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici yaka bula osvyachena 21 serpnya 2011 roku vladikoyu UGKC Tarasom Senkivim Z pivnichnogo boku sela znahoditsya murovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo sho nalezhit gromadi PCU Budivnictvo danogo hramu zakincheno u 2001 r Svyashennik Miroslav Popovich Poperednij svyashenik buv Sinevskij Pavlo Pravoslavna cerkva bula zbudovana na misci pravoslavnoyi kaplichki SuchasnistU 2009 r u Grimni bula povin Centralnu richku Gasisko rozmilo Za perepisom 2017 r naselennya Grimnogo nalichuvalo 1290 osib ta zareyestrovano 384 gospodarski dvori U seli diyut Grimnivska ZOSh I III stupeniv dityachij sadok budinok kulturi Prosvita Muzej Romana Shuhevicha U 2007 roci u seli vidkrito Muzej pidpilnogo shtabu UPA generala Romana Shuhevicha Iniciatorom stvorennya muzeyu bula Dariya Gusak pozivnij Nyusya kolishnya zv yazkova Romana Shuhevicha Ekspoziciya muzeyu roztashovana pidvali budinku de znahodivsya pidpilnij shtab Romana Shuhevicha u 1946 roci Grimnenska zagalnoosvitnya shkola Do 2011 direktorom buv Golubnik Grigorij Fedorovich Z 2011 roku direktorom shkoli ye Kindrat Bogdan Fedorovich Panorama sela Grimne poblizu pravoslavnoyi cerkviGrimnenska silska radaGolovoyu radi stanom na 15 listopada 2015 roku silskim golovoyu ye Didik Olesya Vasilivna Chlenami silradi ye 16 osib z yakih 93 8 stanovlyat pozapartijni deputati i 6 3 Politichna partiya Vseukrayinske ob yednannya Svoboda Komarno Klicko Lopi Yastrubkiv Soroki Gumenec Andriyaniv Pn Dmitre Zh Grimne Sh Pd Pidzvirinec Livchici Tatariniv Velika Gorozhana TrudoveVidomi osobistostiV poselenni narodivsya Panas Andrij Stepanovich 1971 2013 ukrayinskij politik pidpriyemec Stanislava Filippina Paleolog 1892 1968 polska vijskovosluzhbovec major Vijska Polskogo i komisar Derzhavnoyi policiyi Polshi Ministr polskogo uryadu u vignanni Primitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 23 veresnya 2020 Filip Sulimierski Bronislaw Chlebowski Wladyslaw Walewski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t X Warszawa 1880 1902 s 11 Tadeusz Pater ks Rzeszow Instytut Pamieci Narodowej Oddzial w Rzeszowie i Swiatowy Kongres Kresowian 2011 ISBN 978 83 7629 279 3 Na rubiezy Czasopismo historyczno publicystyczne nr 75 s 17 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Dani stanom na 13 kvitnya 2012 Div takozhGrimnenska zagalnoosvitnya shkola Grimnenska silska rada Muzej pidpilnogo shtabu UPA generala Romana ShuhevichaPosilannyaPogoda v seli Grimne 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Grimne Rumno Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 11 pol Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ