Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гря́ди — село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України. Населення становить 780 осіб.
| село Гряди | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Володимирський район |
| Громада | Нововолинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07020130040017901 |
| Облікова картка | с. Гряди |
| Основні дані | |
| Засноване | 1946 |
| Населення | 5550 |
| Площа | 11,8 км² |
| Густота населення | 66,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45320 |
| Телефонний код | +380 3372 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д.Координати: 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 228 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Л. Українки, 4 А, с. Гряди, Володимирський р-н, Волинська обл., 45320 |
| Карта | |
  Гряди | |
 Гряди | |
| Мапа | |
Географія
| Цей розділ не містить . (липень 2020) |
Село знаходиться приблизно в 100 км на захід від обласного центру Волинської області, поблизу адміністративного кордону з Львівською областю. До колишнього районного центру смт Іваничі і залізничної станції, через яку відбуваються пасажирські та вантажоперевезення — 20 км. Поряд (на відстані 3 км) проходить шосе Володимир — Львів.
Найближчі міста — Нововолинськ (відстань близько 1 км) та Володимир (відстань близько 18 км).
Найбільше погорбовання рельєфу виражене на північно-східній околиці села Гряди. Решта території представляє рівнинну поверхню, місцями хвилясту, з абсолютними відмітками в межах 230—240 м над рівнем моря і яка поступово понижується у південно-західному напрямку
Історія
| Цей розділ не містить . (липень 2020) |
Село Гряди згадується в 1545 р., коли воно належало до Петра Калусовського, який зобов'язаний був забезпечувати 2 городні володимирського замку. В 1570 р. село Калусів належало до Гнівоша та Івана Калусовських. В 1577 р. Іван Варицький з Врончина платить від Калусева за 3 дими, 8 город., Петро Калусовський з 4 димів 5 город., Василь Калусовський від 3 димів і 3 город., Іван Калусовський від 3 димів, на пів дворищах і 5 город. В 1583 р. Іванова Волинська платила з цього села від 4 димів, 5 город., Богуш Луковецький від 4 димів, Іван і Гнівош Калусовські від решти. В XVI і XVII ст. до Калусова належали великі простори земель і переважно лісів, які на північ від села межували з маєтками с. Зимна і Шистівськими маєтками Володимирських владик.
Під час польського повстання 1831 р. Калусів належав вже до Стецьких, які брали активну участь в цьому повстанні. Жінка Стецького чинно виступала і особисто брала участь в обороні свого укріпленного маєтку в Калусеві.
В кінці ХІХ ст. там було 55 домів і 405 жителів. На землях села Калусів в 2 — половині ХІХ ст. виникла польська колонія. За переписом 1911 р. до великої земельної власності Стецького належало там 739 десятин (переважно ліси).
У 1870 р. в с. Гряди, з благословіння преосвященнійшого Агафангела, була збудована нова церква, на місці старої Різдво — Богородичної церкви, що проіснувала близько 130 років і за старістю своєю була розібрана. Нова Свято — Казанська, простояла лише 19 років і згоріла від блискавки.
29 липня 1889 року село Калусів і Хренів було приписано до Свято — Успенської церкви с. Низкиничі.
У описі Волинської єпархії секретаря П. Переверзєва зазначено, що Свято — Казанська Богородична церква є приписною до Низкиницької церкви, де богослужіння відбуваються на другу неділю.
Храм с. Гряди був побудований в 1903—1905 рр. Дерево на будівництво дав місцевий пан Турчак. Храм був приписним то до с. Будятичі, то до с. Низкиничі. В кінці 50-х на початку 60-х років був закритий радянською владою. Після закриття був переданий місцевому колгоспу, який використовував приміщення храму як комору для збереження зерна та запчастин до с/г техніки. В кінці 80-х — на початку 90-х років храм повертають громаді. Старостою було обрано Міщука Степана Йосиповича, касиром — Шлапак Антоніну Володимирівну. Першим настоятелем храму був о. Анатолій Карпенко. З 1993 р. і по сьогодні настоятелем є протоієрей Юрій Мартиновський.
З кінця ХІХ століття в селі Калусів було відкрито церковноприходську школу, яка діяла до 1914 року. В міжвоєнний період в селі функціонувала утраквістична (двомовна) школа. Після включення в 1939 році західноукраїнських земель до складу УРСР школа знаходилась у маєтку панів Кримських. Після звільнення села в липні 1944 року навчання дітей проводилось в будинку Марії Якоб'юк. В наступні роки Грядівська семирічна школа знаходилась в будинку пана Григорія Турчака. В 1961 році було завершено будівництво нового приміщення школи. В 1974 році Грядівська восьмирічна школа була реорганізована в середню. З 1961 по 2012 роки школу закінчили 640 випускників, з них 59 медалістів.
У 1946 р. с. Калусів переіменовано у с. Гряди.
У селі діяв колгосп «Україна», мав 3560 га земельних угідь, у тому числі 2559 га орної землі. За високі показники у вирощуванні зернових, цукрових буряків та у виробництві продуктів тваринництва колгосп 7 разів був учасником Виставки досягнень народного господарств СРСР.
Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимирського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 786 осіб, з яких 382 чоловіки та 404 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,72 % |
| російська | 1,03 % |
| білоруська | 0,13 % |
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Гря́ди // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.241-242
Посилання
- Погода в селі Гряди [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Під іконою з волинського храму виявлено шар іншої ікони 18 століття
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grya di selo u Novovolinskij miskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 780 osib selo Gryadi Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Volodimirskij rajon Gromada Novovolinska miska gromada Kod KATOTTG UA07020130040017901 Oblikova kartka s Gryadi Osnovni dani Zasnovane 1946 Naselennya 5550 Plosha 11 8 km Gustota naselennya 66 1 osib km Poshtovij indeks 45320 Telefonnij kod 380 3372 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 43 51 pn sh 24 13 55 sh d 50 73083 pn sh 24 23194 sh d 50 73083 24 23194 Koordinati 50 43 51 pn sh 24 13 55 sh d 50 73083 pn sh 24 23194 sh d 50 73083 24 23194 Serednya visota nad rivnem morya 228 m Misceva vlada Adresa radi vul L Ukrayinki 4 A s Gryadi Volodimirskij r n Volinska obl 45320 Karta Gryadi Gryadi MapaGeografiyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2020 Selo znahoditsya priblizno v 100 km na zahid vid oblasnogo centru Volinskoyi oblasti poblizu administrativnogo kordonu z Lvivskoyu oblastyu Do kolishnogo rajonnogo centru smt Ivanichi i zaliznichnoyi stanciyi cherez yaku vidbuvayutsya pasazhirski ta vantazhoperevezennya 20 km Poryad na vidstani 3 km prohodit shose Volodimir Lviv Najblizhchi mista Novovolinsk vidstan blizko 1 km ta Volodimir vidstan blizko 18 km Najbilshe pogorbovannya relyefu virazhene na pivnichno shidnij okolici sela Gryadi Reshta teritoriyi predstavlyaye rivninnu poverhnyu miscyami hvilyastu z absolyutnimi vidmitkami v mezhah 230 240 m nad rivnem morya i yaka postupovo ponizhuyetsya u pivdenno zahidnomu napryamkuIstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2020 Selo Gryadi zgaduyetsya v 1545 r koli vono nalezhalo do Petra Kalusovskogo yakij zobov yazanij buv zabezpechuvati 2 gorodni volodimirskogo zamku V 1570 r selo Kalusiv nalezhalo do Gnivosha ta Ivana Kalusovskih V 1577 r Ivan Varickij z Vronchina platit vid Kaluseva za 3 dimi 8 gorod Petro Kalusovskij z 4 dimiv 5 gorod Vasil Kalusovskij vid 3 dimiv i 3 gorod Ivan Kalusovskij vid 3 dimiv na piv dvorishah i 5 gorod V 1583 r Ivanova Volinska platila z cogo sela vid 4 dimiv 5 gorod Bogush Lukoveckij vid 4 dimiv Ivan i Gnivosh Kalusovski vid reshti V XVI i XVII st do Kalusova nalezhali veliki prostori zemel i perevazhno lisiv yaki na pivnich vid sela mezhuvali z mayetkami s Zimna i Shistivskimi mayetkami Volodimirskih vladik Pid chas polskogo povstannya 1831 r Kalusiv nalezhav vzhe do Steckih yaki brali aktivnu uchast v comu povstanni Zhinka Steckogo chinno vistupala i osobisto brala uchast v oboroni svogo ukriplennogo mayetku v Kalusevi V kinci HIH st tam bulo 55 domiv i 405 zhiteliv Na zemlyah sela Kalusiv v 2 polovini HIH st vinikla polska koloniya Za perepisom 1911 r do velikoyi zemelnoyi vlasnosti Steckogo nalezhalo tam 739 desyatin perevazhno lisi U 1870 r v s Gryadi z blagoslovinnya preosvyashennijshogo Agafangela bula zbudovana nova cerkva na misci staroyi Rizdvo Bogorodichnoyi cerkvi sho proisnuvala blizko 130 rokiv i za staristyu svoyeyu bula rozibrana Nova Svyato Kazanska prostoyala lishe 19 rokiv i zgorila vid bliskavki 29 lipnya 1889 roku selo Kalusiv i Hreniv bulo pripisano do Svyato Uspenskoyi cerkvi s Nizkinichi U opisi Volinskoyi yeparhiyi sekretarya P Pereverzyeva zaznacheno sho Svyato Kazanska Bogorodichna cerkva ye pripisnoyu do Nizkinickoyi cerkvi de bogosluzhinnya vidbuvayutsya na drugu nedilyu Hram s Gryadi buv pobudovanij v 1903 1905 rr Derevo na budivnictvo dav miscevij pan Turchak Hram buv pripisnim to do s Budyatichi to do s Nizkinichi V kinci 50 h na pochatku 60 h rokiv buv zakritij radyanskoyu vladoyu Pislya zakrittya buv peredanij miscevomu kolgospu yakij vikoristovuvav primishennya hramu yak komoru dlya zberezhennya zerna ta zapchastin do s g tehniki V kinci 80 h na pochatku 90 h rokiv hram povertayut gromadi Starostoyu bulo obrano Mishuka Stepana Josipovicha kasirom Shlapak Antoninu Volodimirivnu Pershim nastoyatelem hramu buv o Anatolij Karpenko Z 1993 r i po sogodni nastoyatelem ye protoiyerej Yurij Martinovskij Pam yatnik zemlyakam zagiblim u Drugij svitovij vijni Z kincya HIH stolittya v seli Kalusiv bulo vidkrito cerkovnoprihodsku shkolu yaka diyala do 1914 roku V mizhvoyennij period v seli funkcionuvala utrakvistichna dvomovna shkola Pislya vklyuchennya v 1939 roci zahidnoukrayinskih zemel do skladu URSR shkola znahodilas u mayetku paniv Krimskih Pislya zvilnennya sela v lipni 1944 roku navchannya ditej provodilos v budinku Mariyi Yakob yuk V nastupni roki Gryadivska semirichna shkola znahodilas v budinku pana Grigoriya Turchaka V 1961 roci bulo zaversheno budivnictvo novogo primishennya shkoli V 1974 roci Gryadivska vosmirichna shkola bula reorganizovana v serednyu Z 1961 po 2012 roki shkolu zakinchili 640 vipusknikiv z nih 59 medalistiv U 1946 r s Kalusiv pereimenovano u s Gryadi U seli diyav kolgosp Ukrayina mav 3560 ga zemelnih ugid u tomu chisli 2559 ga ornoyi zemli Za visoki pokazniki u viroshuvanni zernovih cukrovih buryakiv ta u virobnictvi produktiv tvarinnictva kolgosp 7 raziv buv uchasnikom Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstv SRSR Pislya likvidaciyi Ivanichivskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Volodimirskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 786 osib z yakih 382 choloviki ta 404 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 780 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 72 rosijska 1 03 biloruska 0 13 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 LiteraturaGrya di Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 241 242PosilannyaPogoda v seli Gryadi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pid ikonoyu z volinskogo hramu viyavleno shar inshoyi ikoni 18 stolittya Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi