Гризуни землериї екоморфологічний тип ссавців пристосованих по підземного способу життя Різноманіття землериївДо цієї гр

Гризуни-землериї — екоморфологічний тип ссавців, пристосованих по підземного способу життя.

Різноманіття землериїв

До цієї групи відноситься понад 30 родів різних родів гризунів. Найвідомішими з них є:

сліпак з родини сліпакових — широко поширені у східній Європі, на Балканах і в Малій Азії;
голий землекоп та (Піскорий) з родини (землекопових) (Bathyergidae) — широко поширені на африканському континенті;
(гофер) з родини гоферових ((Geomyidae)) — широко поширені на американському континенті.

Гризуни землериї в Україні

З представлених в Україні ссавців типовими гризунами-землериями є три роди:

сліпак ((Spalax)),
сліпець ((Nannospalax)),
(сліпачок) (Ellobius).

У багатьох місцях місцеве населення (особливо дачники) називають всіх ссавців-землериїв «кротами», маючи на увазі їхню здатність кротити, тобто наривати «кротовини».

Біологічні особливості

Більшість гризунів-землериїв є солітарними, тобто ведуть поодинокий спосіб життя (звісно, у позашлюбний і позарепродуктивний період). Лише для деяких груп характерне зворотне — еусоціальність. Зокрема, голі землекопи живуть великими групами (до 80 особин), всі члени яких є дуже залежними від інших (добування корму, рийна діяльність, обігрів тощо).

Галерея

представники родини сліпакові

Сліпак звичайний ((Spalax microphthalmus))
кротовини ((Nannospalax ehrenbergi))
((Nannospalax ehrenbergi))

представники родин (землекопові) та гоферові

землекоп Heliophobius argenteocinereus
Голий землекоп, або "піщане цуценя" ((Heterocephalus glaber))
(піскорий) ((Cryptomys))
((Geomys bursarius))

Див. також

(Землекопові)
Сліпакові
Солітарні тварини
Екоморфологія
(Троґломорфність)

Джерела

Коробченко М., Загороднюк І. [[https://web.archive.org/web/20181209165204/http://www.terioshkola.org.ua/library/varia-articles/korobchenko-2009-(spalax-tax).pdf Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн]] // . — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. pdf >>> [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Коробченко М. А., (Загороднюк І. В.), (Ємельянов І. Г.) Підземні гризуни як життєва форма ссавців [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 5-32.
(Решетник Е. Г.) Матеріали до вивчення систематики, географічного поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1941. — № 24. — С. 23-95.
Begall S., Burda H., Schleich C. E. (eds.). Subterranean rodents: news from underground. — Berlin, Heidelberg, New York : Springer, 2007. — 340 p.