Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Градець (хорватська вимова: ), або Гріч, (Grič хорватська вимова: , угор. Gréc, лат. Mons Graecensis prope Zagrabiam) або Gornji Grad (значення "Верхнє місто", пор. Donji grad, "Нижнє місто") — назва старої частини міста Загреба, на схилі Медведниці, з якої, разом із Каптолом, утворився сучасний Загреб.
| Градець | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 45°48′57″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.81611111002777648° пн. ш. 15.97388889002777645° сх. д.Координати: 45°48′57″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.81611111002777648° пн. ш. 15.97388889002777645° сх. д. | ||||
| Країна |  Хорватія | |||
| Адмінодиниця | Верхнє місто - Медвешчак | |||
| Площа | 79,82 гектар | |||
| Населення | 2605 осіб (2011)[1] | |||
| Поштовий індекс | 10000[2] | |||
| Телефонний код | 01 | |||
| Карта | ||||
 Градець у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття не містить . (квітень 2019) |
У 1242 р. Бейло IV видав Золоту булу, якою місто проголошувалося «вільним та королівським містом на пагорбі Градеці загребському». З 1242 до 1266 р. місто зміцнювалося валами та вежами, проте його вигляд та розміщення вулиць донині дуже мало змінились. У середні віки небагато вулиць мали назви: Середня (Srednja) — нині Кирило-Мефодіївська (Ćirilometodska), Болотна (Blatna) — нині Деметрова (Demetrova), М'ясницька (Mesarska) — нині Матошева (Matoševa), Довга (Duga) — нині Радичева (Radićeva), Поповська (Popovska) — нині частина вулиці Опатицька (Opatičkа), на якій розміщується Загребська обсерваторія у «Попівській вежі».
Міські брами
У міста було шість брам: три більші та три менші. Великі брами мали вигляд квадратних веж, через які входили чи в’їжджали до міста. Менші були простішими і через них могли проходити лише пішоходи. Ключі від воріт охороняли містяни, які жили в їхніх околицях. Перед тим, як зачинити брами, з вежі міської ратуші, дзвіниці Лотршчак, чверть години били дзвони, попереджаючи міщан, що залишилися за межами стін, аби вони негайно поверталися до своїх будинків. З усіх міських брам до наших днів збереглася тільки одна брама, що називалась Кам'яна (Kamenita vrata)
Історичні та культурні будівлі
Центром Градеця є площа Марка (Markov trg), на якому знаходиться Церква св. Марка, збудована у ХІІІ-му ст. в романському стилі, у другій половині XIV ст. перебудована та добудована, в 1876-82 рр., після землетрусу, відновлена та реконструйована в неоготичному стилі) та Банські двори, офіційною резиденція хорватського уряду. З другого боку Площі – місцезнаходження Хорватського парламенту (Сабору). З площі Марка в напрямку півдня та вежі Лотршчак веде Кириломефодійська вулиця, на який знаходиться Стара міська рада (Скупщина), греко-католицька кафедральна церква Кирила та Мефодія, Музей наївного мистецтва, Музей розірваних стосунків. Неподалік знаходиться Церква святої Катаріни (1620- 1631 рр.), Ісусів монастир (1641-1645 рр., сьогодні галерея Кловичеві Двори, Ісусова академія (1607 р. гімназія, 1662 р. академія), палац Зринських (XVII ст.), монастир кларисок (1647-1650, нині Музей міста Загреб), бароковий палац Войкович-Оршич-Раух (XVIII ст., нині Хорватський історичний музей), палац Пеячевич (1797 р., раніше театр, нині Хорватський природничій музей), Стара ратуша, нині місцезнаходження Міської скупщини Загреба, палаци Дверце, Паравич, Магдаленич-Драшкович, Валтер, Амаде, Раткай тощо.
За міськими стінами, але поруч з ними у 1247 р. каптольські каноніки звели велику зміцнену Попівську вежу (Popov toranj). У ній ховалися самі та ховали свої коштовності у випадку нападу неприятеля. З 1903 р. у Поповій вежі знаходиться Загребська обсерваторія.
З Градеця під час Другої світової війни прорито тунель Гріч.
Градець з'єднано з Каптолом 7 вересня 1850 р., чим започатковано сучасний етап адміністрування Загреба.
Після адміністративної реформи 1999 р. Градець відноситься до міського кварталу Верхнє місто - Медвешчак.
Примітки
- https://aktivnosti.zagreb.hr/gradske-cetvrti-19/gornji-grad-medvescak/mjesni-odbori-13438/2-mjesni-odbor-gornji-grad/14346
- https://www.posta.hr/pretrazivanje-ulica-u-gradu-zagrebu/1404
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gradec horvatska vimova abo Grich Gric horvatska vimova ugor Grec lat Mons Graecensis prope Zagrabiam abo Gornji Grad znachennya Verhnye misto por Donji grad Nizhnye misto nazva staroyi chastini mista Zagreba na shili Medvednici z yakoyi razom iz Kaptolom utvorivsya suchasnij Zagreb Gradec Zagalna informaciya 45 48 57 pn sh 15 58 26 sh d 45 81611111002777648 pn sh 15 97388889002777645 sh d 45 81611111002777648 15 97388889002777645 Koordinati 45 48 57 pn sh 15 58 26 sh d 45 81611111002777648 pn sh 15 97388889002777645 sh d 45 81611111002777648 15 97388889002777645Krayina HorvatiyaAdminodinicya Verhnye misto MedveshchakPlosha 79 82 gektarNaselennya 2605 osib 2011 1 Poshtovij indeks 10000 2 Telefonnij kod 01 Karta Gradec u Vikishovishi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2019 U 1242 r Bejlo IV vidav Zolotu bulu yakoyu misto progoloshuvalosya vilnim ta korolivskim mistom na pagorbi Gradeci zagrebskomu Z 1242 do 1266 r misto zmicnyuvalosya valami ta vezhami prote jogo viglyad ta rozmishennya vulic donini duzhe malo zminilis U seredni viki nebagato vulic mali nazvi Serednya Srednja nini Kirilo Mefodiyivska Cirilometodska Bolotna Blatna nini Demetrova Demetrova M yasnicka Mesarska nini Matosheva Matoseva Dovga Duga nini Radicheva Radiceva Popovska Popovska nini chastina vulici Opaticka Opaticka na yakij rozmishuyetsya Zagrebska observatoriya u Popivskij vezhi Miski bramiU mista bulo shist bram tri bilshi ta tri menshi Veliki brami mali viglyad kvadratnih vezh cherez yaki vhodili chi v yizhdzhali do mista Menshi buli prostishimi i cherez nih mogli prohoditi lishe pishohodi Klyuchi vid vorit ohoronyali mistyani yaki zhili v yihnih okolicyah Pered tim yak zachiniti brami z vezhi miskoyi ratushi dzvinici Lotrshchak chvert godini bili dzvoni poperedzhayuchi mishan sho zalishilisya za mezhami stin abi voni negajno povertalisya do svoyih budinkiv Z usih miskih bram do nashih dniv zbereglasya tilki odna brama sho nazivalas Kam yana Kamenita vrata Istorichni ta kulturni budivliCerkva Sv Marka Centrom Gradecya ye plosha Marka Markov trg na yakomu znahoditsya Cerkva sv Marka zbudovana u HIII mu st v romanskomu stili u drugij polovini XIV st perebudovana ta dobudovana v 1876 82 rr pislya zemletrusu vidnovlena ta rekonstrujovana v neogotichnomu stili ta Banski dvori oficijnoyu rezidenciya horvatskogo uryadu Z drugogo boku Ploshi misceznahodzhennya Horvatskogo parlamentu Saboru Z ploshi Marka v napryamku pivdnya ta vezhi Lotrshchak vede Kirilomefodijska vulicya na yakij znahoditsya Stara miska rada Skupshina greko katolicka kafedralna cerkva Kirila ta Mefodiya Muzej nayivnogo mistectva Muzej rozirvanih stosunkiv Nepodalik znahoditsya Cerkva svyatoyi Katarini 1620 1631 rr Isusiv monastir 1641 1645 rr sogodni galereya Klovichevi Dvori Isusova akademiya 1607 r gimnaziya 1662 r akademiya palac Zrinskih XVII st monastir klarisok 1647 1650 nini Muzej mista Zagreb barokovij palac Vojkovich Orshich Rauh XVIII st nini Horvatskij istorichnij muzej palac Peyachevich 1797 r ranishe teatr nini Horvatskij prirodnichij muzej Stara ratusha nini misceznahodzhennya Miskoyi skupshini Zagreba palaci Dverce Paravich Magdalenich Drashkovich Valter Amade Ratkaj tosho Za miskimi stinami ale poruch z nimi u 1247 r kaptolski kanoniki zveli veliku zmicnenu Popivsku vezhu Popov toranj U nij hovalisya sami ta hovali svoyi koshtovnosti u vipadku napadu nepriyatelya Z 1903 r u Popovij vezhi znahoditsya Zagrebska observatoriya Z Gradecya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prorito tunel Grich Gradec z yednano z Kaptolom 7 veresnya 1850 r chim zapochatkovano suchasnij etap administruvannya Zagreba Pislya administrativnoyi reformi 1999 r Gradec vidnositsya do miskogo kvartalu Verhnye misto Medveshchak Primitkihttps aktivnosti zagreb hr gradske cetvrti 19 gornji grad medvescak mjesni odbori 13438 2 mjesni odbor gornji grad 14346 https www posta hr pretrazivanje ulica u gradu zagrebu 1404