Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Горючі сланці Івано-Франківської області
Корисною компонентою менілітових сланців Карпат є темно-коричневі, чорні тонкоплитчасті, бітумінізовані аргіліти, які часто в розрізі перешаровуються з алевролітами, пісковиками, рідше, вапняковими і кременистими породами.
Прогнозні ресурси менілітових сланців оцінюються в десятки млрд. т. Незважаючи на величезні ресурси, менілітові сланці до цього часу широкого використання в промисловості не мають.
Державним балансом запасів обліковано 2 родовища менілітових сланців: Верхньосиньовидненське у Львівській області із запасами А+В – 1261 тис. т, С1 – 3759 тис. т і Рахинське в Долинському районі Івано-Франківської області, із запасами С1 – 92 тис. т, С2 – 1155 тис. т. Чотири родовища менілітових сланців в Івано-Франківській області Державним балансом не обліковуються: Верхній Струтин (Рожнятівський район), Пнів і Любіжня (Надвірнянський район), Сукель і Ілемня (Долинський район). Запаси по категорії С2 і прогнозні ресурси складають від 150 млн. т (Пнів) до 2000 млн. т (Верхній Струтин).
Основні показники якості сланців: теплота згорання – 4,9 – 5,9 МДж/кг; теплотворна здатність при горінні – 1100 – 1400 ккал/кг, ( для порівняння: найбільш висока теплота горіння на родовищах світу – 15 МДж/кг, найбільш поширена – 4 – 6 МДж/кг); вміст органічної речовини від 10 – 20% дуже рідко 20 – 30%; середнє – 15%; вихід основного і найбільш цінного продукту переробки – сланцевої смоли – 3,2 – 6% (найбільш поширена в родовищах світу – 4 – 13%); вміст сірки (шкідливий домішок) – 1,5 – 3,0%; зольність – 70 – 80%; вихід летких – 10 – 15%; вологи – 1 – 3%.
Якісні показники менілітових сланців значно поступаються показникам сланцевих родовищ світу, що розробляються, особливо за виходом сланцевої смоли, вмістом органічної речовини .
Основні напрямки використання горючих сланців за кордоном – отримання паливно-енергетичної сировини і деяких специфічних продуктів (парафін, кокс, медичні препарати). В Румунії сланці використовуються як паливо для ТЕС “Аніна”, потужність якої досягає 1 млн. кВт.
Комплексне використання сланців, навіть невисокої якості, може бути економічно доцільним і вигідним.
Менілітові сланці Карпат досліджувались з метою їх використання, як палива для теплових електростанцій при прямому спалюванні в котлах та спалюванні в “киплячому” шарі. Роботи не дали позитивних результатів, через незадовільні показники якості – низьку теплотворну здатність, високий вміст сірки, високу зольність .
На сьогодні єдиної думки про використання менілітових сланців, як енергетичного палива не має. За даними Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, який проводив дослідні роботи на Верхньо-Синєвидненському родовищі, використання менілітових сланців, як енергетичного палива на станціях великої і середньої потужності є недоцільним, а на невеликих енергогенеруючих установках – можливе після проведення великомасштабних геолого-технологічних досліджень.
За висновками Українського державного геологорозвідувального інституту, будь-який варіант використання сланців, як енергетичної сировини, створює складні екологічні проблеми в Карпатах.
Фахівці Івано-Франківського технічного університету нафти і газу вважають, що за сучасного стану технології і техніки переробки сланців та екологічних наслідків, сьогодні і в найближчому майбутньому реалізація цієї проблеми є недоцільною і економічно невиправданою.
За висновками члена робочої групи по з‘ясуванню можливості використання менілітових сланців, створеною на початку 90-х років в Івано-Франківській області, головного інженера Бурштинської ТЕС, доктора технічних наук В. Здановського - “можна вважати доцільним прискорення вирішення на державному рівні важливого питання – комплексного використання менілітових сланців, в першу чергу забезпечення прикарпатських областей електроенергією без застосування дефіцитних енергоносіїв”.
Ми вважаємо, що майбутнє використання менілітових сланців, як енергетичного палива, пов‘язане з новітніми оптимальними технологіями їх переробки.
На думку Досіна Г.Д., який вивчав менілітові сланці В. Синьовидненського родовища, найбільш актуальним напрямком дослідження менілітових сланців є:
-розробка оптимальної технології і їх використання, в першу чергу, сухої перегонки, з метою значного збільшення виходу смол;
-знайдення ефективних і економічних способів їх збагачення; вивчення перспектив використання “хвостів” цього процесу (зола, напівкокс, “хвости” збагачення);
-вивчення впливу сланцепереробного підприємства на довкілля, розробка захисних засобів (принципи рекультивації, закріплення відвалів, охорона поверхневих і підземних вод і т. д.).
На основі багаторічних досліджень менілітових сланців в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України виявлена можливість практичного їх використання, як сировини для промисловості будівельних матеріалів, виробництва щебеню для дорожнього будівництва. Вони придатні для виготовлення спучених матеріалів (карпазиту, агломеніліту), заповнювачів для легких бетонів, цементів вапняково-пуцоланового типу і будівельних деталей автоклавного тверднення на їх основі; холодних і гарячих асфальтобетонів, керамічних блоків, компонентів легкоплавкої глазурі; виробів кам‘яного лиття (карпаліту); високоякісних труб; гліфталієвих лаків; пластмас; руберойду; на базі фенолів і водних екстрактів – стимуляторів росту рослин і тварин.
На сьогодні особливо перспективним є використання мелених менілітових сланців в виробництві покрівельних і гідроізоляційних матеріалів (руберойду) – для заміни традиційних наповнювачів – тальку і талькомагнезиту, які експортуються з Болгарії та Росії. Потреба в наповнювачах на період 1991 р. складала більше 430 тис. т в рік. Економічний ефект від заміни тальку і талькомагнезиту на менілітові сланці планувався до 300 тис. крб. за рік. На 2001 рік потреба в наповнювачах повинна була досягти 550 тис. т в рік.
На сьогодні підготовлене до розробки В. Синьовидненське родовище у Львівській обл. Проектується кар‘єр і цех помелу менілітових сланців. Основними споживачами будуть підприємства Держкорпорації Укрбудматеріали: Львівський, Стрийський, Славутський заводи м‘якої покрівлі, Луцький картонно-рубероїдний завод.
Рахинське родовище менілітових сланців Івано-Франківської області розвідане для розробки придорожнім кар‘єром з метою виготовлення щебеню для ремонту та будівництва доріг місцевого значення.
На перспективу, враховуючі широкий спектр можливого використання, рекомендується до розвідки Верхньо-Струтинське родовище з великими прогнозними ресурсами менілітових сланців (до 200 млн. т).
Див. також
Джерела
- Корисні копалини Івано-Франківської області [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Надра в Івано-Франківській області (регіональна доповідь) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goryuchi slanci Ivano Frankivskoyi oblasti Korisnoyu komponentoyu menilitovih slanciv Karpat ye temno korichnevi chorni tonkoplitchasti bituminizovani argiliti yaki chasto v rozrizi peresharovuyutsya z alevrolitami piskovikami ridshe vapnyakovimi i kremenistimi porodami Prognozni resursi menilitovih slanciv ocinyuyutsya v desyatki mlrd t Nezvazhayuchi na velichezni resursi menilitovi slanci do cogo chasu shirokogo vikoristannya v promislovosti ne mayut Derzhavnim balansom zapasiv oblikovano 2 rodovisha menilitovih slanciv Verhnosinovidnenske u Lvivskij oblasti iz zapasami A V 1261 tis t S1 3759 tis t i Rahinske v Dolinskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti iz zapasami S1 92 tis t S2 1155 tis t Chotiri rodovisha menilitovih slanciv v Ivano Frankivskij oblasti Derzhavnim balansom ne oblikovuyutsya Verhnij Strutin Rozhnyativskij rajon Pniv i Lyubizhnya Nadvirnyanskij rajon Sukel i Ilemnya Dolinskij rajon Zapasi po kategoriyi S2 i prognozni resursi skladayut vid 150 mln t Pniv do 2000 mln t Verhnij Strutin Osnovni pokazniki yakosti slanciv teplota zgorannya 4 9 5 9 MDzh kg teplotvorna zdatnist pri gorinni 1100 1400 kkal kg dlya porivnyannya najbilsh visoka teplota gorinnya na rodovishah svitu 15 MDzh kg najbilsh poshirena 4 6 MDzh kg vmist organichnoyi rechovini vid 10 20 duzhe ridko 20 30 serednye 15 vihid osnovnogo i najbilsh cinnogo produktu pererobki slancevoyi smoli 3 2 6 najbilsh poshirena v rodovishah svitu 4 13 vmist sirki shkidlivij domishok 1 5 3 0 zolnist 70 80 vihid letkih 10 15 vologi 1 3 Yakisni pokazniki menilitovih slanciv znachno postupayutsya pokaznikam slancevih rodovish svitu sho rozroblyayutsya osoblivo za vihodom slancevoyi smoli vmistom organichnoyi rechovini Osnovni napryamki vikoristannya goryuchih slanciv za kordonom otrimannya palivno energetichnoyi sirovini i deyakih specifichnih produktiv parafin koks medichni preparati V Rumuniyi slanci vikoristovuyutsya yak palivo dlya TES Anina potuzhnist yakoyi dosyagaye 1 mln kVt Kompleksne vikoristannya slanciv navit nevisokoyi yakosti mozhe buti ekonomichno docilnim i vigidnim Menilitovi slanci Karpat doslidzhuvalis z metoyu yih vikoristannya yak paliva dlya teplovih elektrostancij pri pryamomu spalyuvanni v kotlah ta spalyuvanni v kiplyachomu shari Roboti ne dali pozitivnih rezultativ cherez nezadovilni pokazniki yakosti nizku teplotvornu zdatnist visokij vmist sirki visoku zolnist Na sogodni yedinoyi dumki pro vikoristannya menilitovih slanciv yak energetichnogo paliva ne maye Za danimi Institutu geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini yakij provodiv doslidni roboti na Verhno Sinyevidnenskomu rodovishi vikoristannya menilitovih slanciv yak energetichnogo paliva na stanciyah velikoyi i serednoyi potuzhnosti ye nedocilnim a na nevelikih energogeneruyuchih ustanovkah mozhlive pislya provedennya velikomasshtabnih geologo tehnologichnih doslidzhen Za visnovkami Ukrayinskogo derzhavnogo geologorozviduvalnogo institutu bud yakij variant vikoristannya slanciv yak energetichnoyi sirovini stvoryuye skladni ekologichni problemi v Karpatah Fahivci Ivano Frankivskogo tehnichnogo universitetu nafti i gazu vvazhayut sho za suchasnogo stanu tehnologiyi i tehniki pererobki slanciv ta ekologichnih naslidkiv sogodni i v najblizhchomu majbutnomu realizaciya ciyeyi problemi ye nedocilnoyu i ekonomichno nevipravdanoyu Za visnovkami chlena robochoyi grupi po z yasuvannyu mozhlivosti vikoristannya menilitovih slanciv stvorenoyu na pochatku 90 h rokiv v Ivano Frankivskij oblasti golovnogo inzhenera Burshtinskoyi TES doktora tehnichnih nauk V Zdanovskogo mozhna vvazhati docilnim priskorennya virishennya na derzhavnomu rivni vazhlivogo pitannya kompleksnogo vikoristannya menilitovih slanciv v pershu chergu zabezpechennya prikarpatskih oblastej elektroenergiyeyu bez zastosuvannya deficitnih energonosiyiv Mi vvazhayemo sho majbutnye vikoristannya menilitovih slanciv yak energetichnogo paliva pov yazane z novitnimi optimalnimi tehnologiyami yih pererobki Na dumku Dosina G D yakij vivchav menilitovi slanci V Sinovidnenskogo rodovisha najbilsh aktualnim napryamkom doslidzhennya menilitovih slanciv ye rozrobka optimalnoyi tehnologiyi i yih vikoristannya v pershu chergu suhoyi peregonki z metoyu znachnogo zbilshennya vihodu smol znajdennya efektivnih i ekonomichnih sposobiv yih zbagachennya vivchennya perspektiv vikoristannya hvostiv cogo procesu zola napivkoks hvosti zbagachennya vivchennya vplivu slancepererobnogo pidpriyemstva na dovkillya rozrobka zahisnih zasobiv principi rekultivaciyi zakriplennya vidvaliv ohorona poverhnevih i pidzemnih vod i t d Na osnovi bagatorichnih doslidzhen menilitovih slanciv v Instituti geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini viyavlena mozhlivist praktichnogo yih vikoristannya yak sirovini dlya promislovosti budivelnih materialiv virobnictva shebenyu dlya dorozhnogo budivnictva Voni pridatni dlya vigotovlennya spuchenih materialiv karpazitu aglomenilitu zapovnyuvachiv dlya legkih betoniv cementiv vapnyakovo pucolanovogo tipu i budivelnih detalej avtoklavnogo tverdnennya na yih osnovi holodnih i garyachih asfaltobetoniv keramichnih blokiv komponentiv legkoplavkoyi glazuri virobiv kam yanogo littya karpalitu visokoyakisnih trub gliftaliyevih lakiv plastmas ruberojdu na bazi fenoliv i vodnih ekstraktiv stimulyatoriv rostu roslin i tvarin Na sogodni osoblivo perspektivnim ye vikoristannya melenih menilitovih slanciv v virobnictvi pokrivelnih i gidroizolyacijnih materialiv ruberojdu dlya zamini tradicijnih napovnyuvachiv talku i talkomagnezitu yaki eksportuyutsya z Bolgariyi ta Rosiyi Potreba v napovnyuvachah na period 1991 r skladala bilshe 430 tis t v rik Ekonomichnij efekt vid zamini talku i talkomagnezitu na menilitovi slanci planuvavsya do 300 tis krb za rik Na 2001 rik potreba v napovnyuvachah povinna bula dosyagti 550 tis t v rik Na sogodni pidgotovlene do rozrobki V Sinovidnenske rodovishe u Lvivskij obl Proektuyetsya kar yer i ceh pomelu menilitovih slanciv Osnovnimi spozhivachami budut pidpriyemstva Derzhkorporaciyi Ukrbudmateriali Lvivskij Strijskij Slavutskij zavodi m yakoyi pokrivli Luckij kartonno ruberoyidnij zavod Rahinske rodovishe menilitovih slanciv Ivano Frankivskoyi oblasti rozvidane dlya rozrobki pridorozhnim kar yerom z metoyu vigotovlennya shebenyu dlya remontu ta budivnictva dorig miscevogo znachennya Na perspektivu vrahovuyuchi shirokij spektr mozhlivogo vikoristannya rekomenduyetsya do rozvidki Verhno Strutinske rodovishe z velikimi prognoznimi resursami menilitovih slanciv do 200 mln t Div takozhKorisni kopalini Ukrayini Korisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblastiDzherelaKorisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblasti 21 travnya 2017 u Wayback Machine Nadra v Ivano Frankivskij oblasti regionalna dopovid 19 chervnya 2017 u Wayback Machine