Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Головоногі | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Восьминіг | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підкласи | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Головоногі (Cephalopoda) — клас високоорганізованих морських молюсків. Мають відносно високорозвинений мозок. Раковини або відсутні зовсім, або рудиментарні. Довжина тіла з щупальцями становить від 1 см до 5 м (у гігантських кальмарів — до 18 м). Широко розповсюджені в усіх морях з високою солоністю, тому у значно опріснених Чорному та Азовському морях не трапляються. Мешкають у товщі води і на дні. Хижаки. Слугують їжею багатьом рибам і морським ссавцям. Деякі їстівні і є об'єктом промислу. До головоногих відносяться каракатиці, наутилуси, восьминоги, кальмари і кілька вимерлих груп — амоніти, белемніти й ін. Клас об'єднує близько 606 видів.
Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності
Усі головоногі — це хижаки середніх або великих розмірів (від 1 см до 15 м). Їхнє тіло складається з тулуба і великої голови, нога перетворилася на щупальця, що оточують рот. У більшості з них є вісім однакових щупалець (наприклад, у восьминогів) або вісім коротших і пара довших (ловильних) щупалець (кальмари, каракатиці тощо). На щупальцях є присоски для утримання здобичі. Тільки у тропічних видів з роду наутилус багато щупалець (від 60 до 100) без присосків.
Характерна риса головоногих — здатність плавати за допомогою реактивного руху. Через щілину, розташовану знизу, на межі голови та тулуба, вода надходить до мантійної порожнини. Згодом, при скороченні м'язів мантії, вода з силою викидається через особливий трубчастий утвір — лійку — видозмінену частину ноги. Це спричиняє реактивну тягу, внаслідок чого молюск отримує поштовх і рухається заднім кінцем уперед. Потім мантійна щілина відкривається, і мантія знову заповнюється водою.
Черепашки у більшості видів немає, у каракатиці вона має вигляд пластинки, розташованої під шкірою. Лише наутилуси, що мешкають у тропічних морях, мають багатокамерну черепашку до 25 см у діаметрі. Камери заповнені газом, що надає тварині плавучості. Молюск, регулюючи об'єм газів у камерах, може або занурюватися на глибину до 500—700 м, або спливати у поверхневі шари води.
Шкіра багатьох головоногих здатна миттєво змінювати забарвлення під впливом нервових імпульсів. Воно буває захисним, під колір навколишнього середовища, або загрозливим, яке контрастує з навколишнім середовищем, у разі нападу інших організмів.
Для захисту у головоногих слугує й чорнильна залоза. Її секрет накопичується в особливому резервуарі, протока якого відкривається у задню кишку. За небезпеки молюски виділяють назовні чорну рідину, яка не розчиняється у воді й утворює чорну пляму. Під її прикриттям молюск тікає від ворогів.
Дихальна система состоїть з:
- виносної судини від зябер (efferent vesel),
- приносної судини (до зябер) Afferent vesel,
- зябрової залози
Кровоносна система замкнена. Є одне системне серце (systematic heart) Є додаткові скоротливі судини - зяброві серця.
У шкірі глибоководних головоногих є також особливі світні органи, за допомогою яких тварини спілкуються між собою, відлякують ворогів чи приваблюють здобич.
Головоногі — хижаки, що живляться ракоподібними, молюсками, рибою тощо. Рот оточений двома роговими щелепами — верхньою та нижньою, що нагадують дзьоб папуги. Крім того, є і радула (тертка). За допомогою цих органів молюски дроблять панцири ракоподібних, черепашки молюсків, подрібнюють їжу. Слина, крім травних соків, може містити ще й отруту, яка швидко паралізує або вбиває здобич.
У головоногих молюсків більшість нервових вузлів розташована в головному відділі та утворює головний мозок складної будови. Ззовні він захищений своєрідним «черепом» із хряща. Очі в більшості головоногих за складністю будови нагадують очі людини. Вони можуть сприймати колір, форму та розміри предметів. Високий рівень розвитку нервової системи та досконалі органи чуттів головоногих визначають і складні форми їхньої поведінки.
Головоногі мають високорозвинену здатність до регенерації. Вони, зокрема, швидко відновлюють втрачені щупальця.
Це роздільностатеві тварини, яким притаманне зовнішнє запліднення та прямий розвиток. Для восьминогів характерне піклування про нащадків. Самка захищає яйця, очищує їх від бруду і нічого не їсть протягом кількох місяців, аж поки не вилупляться молоді особини.
Роль головоногих молюсків у природі та житті людини
Головоногими молюсками живиться багато морських тварин, зокрема ластоногі і зубаті кити. Людина споживає в їжу кальмарів, каракатиць і восьминогів. Із вмісту чорнильного мішка каракатиць і кальмарів виробляють коричневу фарбу — сепію.
Черепашки викопних головоногих молюсків використовують як «керівні копалини». У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток головоногих утворюється особлива речовина — амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху парфумам.
Класифікація
Класифікація 2005 року
Клас Cephalopoda
- Підклас †
- Ряд † (501М — 490M)
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд † (500М — 470M)
- Підклас † (485М — 430M)
- Ряд † Endocerida (485 — 430M)
- Ряд † (485М — 480M)
- Підклас †
- Ряд † Actinocerida (480 — 312M)
- Підклас Наутилоїдеї (Nautiloidea) (490M — наш час)
- Ряд † (490М — 480M)
- Ряд † Tarphycerida (485М — 386М)
- Ряд † Lituitida (485М — 480M)
- Ряд † Discosorida (482М — 392M)
- Ряд † Oncocerida (478М — 324M)
- Ряд Nautilida (410M —наш час)
- Підклас † Orthoceratoidea (482М — 211M)
- Ряд † (482М — 211M)
- Ряд † Ascocerida (478М — 412M)
- Ряд † (479М — 457M)
- Ряд †
- Підклас † (422М — 252M)
- Підклас † Ammonoidea (410М — 66M)
- Підклас Двозяброві (Coleoidea) (410M — наш час)
Посилання
- (англ.) (укр.) . Підводна дивовижа. [ 26 серпня 2012 у Wayback Machine.] — відеодоповідь на конференції TED.
Примітки
- Kroger, B. . Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 16 липня 2014.
- Bather, F.A. (1888a). . Annals and Magazine of Natural History. 6. 1: 298—310. doi:10.1080/00222938809460727. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
 | Це незавершена стаття з малакології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GolovonogiVosminigBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Nadviddil Bilateralni Bilateria Viddil Pervinnoroti Protostomia Tip Molyuski Mollusca Klas Golovonogi Cephalopoda PidklasiOrthoceratoidea Nautiloidea Ammonoidea ColeoideaPosilannyaVikishovishe Category CephalopodaVikividi CephalopodaEOL 2312ITIS 82326NCBI 6605Fossilworks 12315 Golovonogi Cephalopoda klas visokoorganizovanih morskih molyuskiv Mayut vidnosno visokorozvinenij mozok Rakovini abo vidsutni zovsim abo rudimentarni Dovzhina tila z shupalcyami stanovit vid 1 sm do 5 m u gigantskih kalmariv do 18 m Shiroko rozpovsyudzheni v usih moryah z visokoyu solonistyu tomu u znachno oprisnenih Chornomu ta Azovskomu moryah ne traplyayutsya Meshkayut u tovshi vodi i na dni Hizhaki Sluguyut yizheyu bagatom ribam i morskim ssavcyam Deyaki yistivni i ye ob yektom promislu Do golovonogih vidnosyatsya karakatici nautilusi vosminogi kalmari i kilka vimerlih grup amoniti belemniti j in Klas ob yednuye blizko 606 vidiv Osoblivosti vnutrishnoyi budovi ta procesiv zhittyediyalnostiUsi golovonogi ce hizhaki serednih abo velikih rozmiriv vid 1 sm do 15 m Yihnye tilo skladayetsya z tuluba i velikoyi golovi noga peretvorilasya na shupalcya sho otochuyut rot U bilshosti z nih ye visim odnakovih shupalec napriklad u vosminogiv abo visim korotshih i para dovshih lovilnih shupalec kalmari karakatici tosho Na shupalcyah ye prisoski dlya utrimannya zdobichi Tilki u tropichnih vidiv z rodu nautilus bagato shupalec vid 60 do 100 bez prisoskiv Harakterna risa golovonogih zdatnist plavati za dopomogoyu reaktivnogo ruhu Cherez shilinu roztashovanu znizu na mezhi golovi ta tuluba voda nadhodit do mantijnoyi porozhnini Zgodom pri skorochenni m yaziv mantiyi voda z siloyu vikidayetsya cherez osoblivij trubchastij utvir lijku vidozminenu chastinu nogi Ce sprichinyaye reaktivnu tyagu vnaslidok chogo molyusk otrimuye poshtovh i ruhayetsya zadnim kincem upered Potim mantijna shilina vidkrivayetsya i mantiya znovu zapovnyuyetsya vodoyu Cherepashki u bilshosti vidiv nemaye u karakatici vona maye viglyad plastinki roztashovanoyi pid shkiroyu Lishe nautilusi sho meshkayut u tropichnih moryah mayut bagatokamernu cherepashku do 25 sm u diametri Kameri zapovneni gazom sho nadaye tvarini plavuchosti Molyusk regulyuyuchi ob yem gaziv u kamerah mozhe abo zanuryuvatisya na glibinu do 500 700 m abo splivati u poverhnevi shari vodi Shkira bagatoh golovonogih zdatna mittyevo zminyuvati zabarvlennya pid vplivom nervovih impulsiv Vono buvaye zahisnim pid kolir navkolishnogo seredovisha abo zagrozlivim yake kontrastuye z navkolishnim seredovishem u razi napadu inshih organizmiv Dlya zahistu u golovonogih sluguye j chornilna zaloza Yiyi sekret nakopichuyetsya v osoblivomu rezervuari protoka yakogo vidkrivayetsya u zadnyu kishku Za nebezpeki molyuski vidilyayut nazovni chornu ridinu yaka ne rozchinyayetsya u vodi j utvoryuye chornu plyamu Pid yiyi prikrittyam molyusk tikaye vid vorogiv Dihalna sistema sostoyit z vinosnoyi sudini vid zyaber efferent vesel prinosnoyi sudini do zyaber Afferent vesel zyabrovoyi zalozi Krovonosna sistema zamknena Ye odne sistemne serce systematic heart Ye dodatkovi skorotlivi sudini zyabrovi sercya U shkiri glibokovodnih golovonogih ye takozh osoblivi svitni organi za dopomogoyu yakih tvarini spilkuyutsya mizh soboyu vidlyakuyut vorogiv chi privablyuyut zdobich Golovonogi hizhaki sho zhivlyatsya rakopodibnimi molyuskami riboyu tosho Rot otochenij dvoma rogovimi shelepami verhnoyu ta nizhnoyu sho nagaduyut dzob papugi Krim togo ye i radula tertka Za dopomogoyu cih organiv molyuski droblyat panciri rakopodibnih cherepashki molyuskiv podribnyuyut yizhu Slina krim travnih sokiv mozhe mistiti she j otrutu yaka shvidko paralizuye abo vbivaye zdobich U golovonogih molyuskiv bilshist nervovih vuzliv roztashovana v golovnomu viddili ta utvoryuye golovnij mozok skladnoyi budovi Zzovni vin zahishenij svoyeridnim cherepom iz hryasha Ochi v bilshosti golovonogih za skladnistyu budovi nagaduyut ochi lyudini Voni mozhut sprijmati kolir formu ta rozmiri predmetiv Visokij riven rozvitku nervovoyi sistemi ta doskonali organi chuttiv golovonogih viznachayut i skladni formi yihnoyi povedinki Golovonogi mayut visokorozvinenu zdatnist do regeneraciyi Voni zokrema shvidko vidnovlyuyut vtracheni shupalcya Rozmnozhennya i rozvitokCe rozdilnostatevi tvarini yakim pritamanne zovnishnye zaplidnennya ta pryamij rozvitok Dlya vosminogiv harakterne pikluvannya pro nashadkiv Samka zahishaye yajcya ochishuye yih vid brudu i nichogo ne yist protyagom kilkoh misyaciv azh poki ne viluplyatsya molodi osobini Rol golovonogih molyuskiv u prirodi ta zhitti lyudiniGolovonogimi molyuskami zhivitsya bagato morskih tvarin zokrema lastonogi i zubati kiti Lyudina spozhivaye v yizhu kalmariv karakatic i vosminogiv Iz vmistu chornilnogo mishka karakatic i kalmariv viroblyayut korichnevu farbu sepiyu Cherepashki vikopnih golovonogih molyuskiv vikoristovuyut yak kerivni kopalini U kishechniku kashalotiv iz neperetravlenih reshtok golovonogih utvoryuyetsya osobliva rechovina ambra yaku zastosovuyut u parfumernij promislovosti dlya nadannya stijkosti zapahu parfumam KlasifikaciyaKlasifikaciya 2005 roku Rizni vidi amonitivgolotip z rodini belemnit Klas Cephalopoda Pidklas Ryad 501M 490M Ryad Ryad Ryad 500M 470M Pidklas 485M 430M Ryad Endocerida 485 430M Ryad 485M 480M Pidklas Ryad Actinocerida 480 312M Pidklas Nautiloyideyi Nautiloidea 490M nash chas Ryad 490M 480M Ryad Tarphycerida 485M 386M Ryad Lituitida 485M 480M Ryad Discosorida 482M 392M Ryad Oncocerida 478M 324M Ryad Nautilida 410M nash chas Pidklas Orthoceratoidea 482M 211M Ryad 482M 211M Ryad Ascocerida 478M 412M Ryad 479M 457M Ryad Pidklas 422M 252M Pidklas Ammonoidea 410M 66M Pidklas Dvozyabrovi Coleoidea 410M nash chas Posilannya angl ukr Pidvodna divovizha 26 serpnya 2012 u Wayback Machine videodopovid na konferenciyi TED PrimitkiKroger B Arhiv originalu za 31 serpnya 2009 Procitovano 16 lipnya 2014 Bather F A 1888a Annals and Magazine of Natural History 6 1 298 310 doi 10 1080 00222938809460727 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 Ce nezavershena stattya z malakologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi