Яків Лук'янович Гладкий (20 квітня 1900 — 9 лютого 1975) — кулеметник 416 стрілецького полку (Рильсько-Коростенська Червонопрапорна ордена Суворова дивізія, 13-а армія, 1-й Український фронт). Повний кавалер ордена Слави (1952).
Яків Лук'янович Гладкий | |
---|---|
Народження | 20 квітня 1900 Саломирка |
Смерть | 9 лютого 1975 (74 роки) |
Країна | СРСР |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1944—1945 |
Звання | молодший сержант |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 20 квітня 1900 року в селі Саломирка (нині Порик) Хмільницького району Вінницької області в селянській родині. Українець. Отримав початкову освіту, потім працював в місцевому колгоспі. У 1938—1940 роках проходив службу в Червоній Армії. На фронті німецько-радянської війни з березня 1944 року. Брав участь в боях на 1-му Українському фронті, а 3 липня був поранений. Під час наступу в районі населеного пункту Зисартувка (10 км на північний схід від міста Ряшів, Польща) знищив більше 10 гітлерівців і подавив вогонь 2 кулеметів. Наказом по 112-й стрілецькій дивізії від 6 серпня 1944 року рядовий Яків Лук'янович Гладкий нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
20 січня наступного року його батальйон потрапив у оточення поблизу населеного пункту Осякув (38 км на південний схід від міста Злочів, Польща). Кулеметним вогнем підтримував підрозділи, що оборонялися, і знищив більше 10-ти ворожих вояків. Наказом по 112-й стрілецькій дивізії від 23 січня 1945 року Яків Лук'янович Гладкий вдруге нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
27 січня, поблизу населеного пункту Ламперсдорф (16 км на південний схід від міста Любень, Польща), він одним з перших подолав річку Одер і закріпився на протилежному березі. Відбиваючи атаки супротивника вогнем із кулемета, знищив декілька десятків ворожих солдат і офіцерів, що дало змогу втримати і розширити зайняту позицію. Наказом по військам 13-ї армії від 1 лютого 1945 року молодший сержант Гладкий Яків Лук'янович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня.
Після демобілізації повернувся до рідного села, працював у колгоспі.
Наказом Президії Верховної ради СРСР від 27 лютого 1952 року здійснено перенагороджування ордену Слави 3-го ступеня (за наказом від 23 січня 1945 року) на орден Слави 1-го ступеня.
Нагороди
- Ордени Слави 1-го, 2-го, 3-го ступенів
- Медаль «За бойові заслуги» (1.6.1944)
Джерела
- Гордість нашого села. Хмільник.ua. Процитовано 3 листопада 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет