Гегелья́нство, або геґелья́нство — позначення ідеалістичних філософських течій, що виходили з вчення Георга Гегеля і розвивали його ідеї. Виникло в Німеччині в 30-40-х роках XIX ст.
Гегельянство | |
Названо на честь | Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель |
---|---|
Опис напрямку
Учні Гегеля, що зайняли в тридцятих і сорокових роках велику частину філософських кафедр в німецьких університетах, скоро розпалися на три партії: праву, ліву і крайню ліву. Головною причиною розділу була незгода стосовно того, яке значення з гегельянської точки зору має бути дане деяким основним релігійним догматам; а незгода ця була зумовлена двозначністю гегелевої термінології в цих пунктах: йому було звичайне свої умоглядні ідеї виражати мовою позитивного богослов'я і, навпаки, богословські догмати викладати мовою своєї філософії.
Тому після смерті Гегеля між його учнями й послідовниками виникло питання: чи слід згідно з гегельянськими принципами визнавати особистого Бога, особисте безсмертя й особисту Боголюдину?
Нездатність гегельянства дати цілісне і міцне задоволення живому релігійному почуттю, з одного боку, і потребам практичної волі, з іншого краще за будь-які міркування показує справжні межі цієї філософії та спростовує її домагання бути досконалою істиною, повним і остаточним одкровенням абсолютного духу. У цій якості її ніхто вже не визнає нині; як всеосяжна система, гегельянство нині більше не існує; але залишилося і назавжди залишиться те позитивне, що внесено цією філософією в загальну свідомість: ідея універсального процесу і розвитку як загального всепроникного зв'язку окремих явищ.
Посилання
- Гегельянская школа // Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Примітки
Література
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Виноски
- Словник іншомовних слів / уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута – Київ: Наукова думка, 2000.
- геґелья́нство // Голоскевич Григорій. Правописний словник. ― Львів : Апріорі, 2020. ― 648 с. — .
- Пономарів, Олександр (2011). Культура слова: мовностилістичні поради. Київ: Либідь.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gegelya nstvo abo gegelya nstvo poznachennya idealistichnih filosofskih techij sho vihodili z vchennya Georga Gegelya i rozvivali jogo ideyi Viniklo v Nimechchini v 30 40 h rokah XIX st Gegelyanstvo Nazvano na chestGeorg Vilgelm Fridrih GegelOpis napryamkuUchni Gegelya sho zajnyali v tridcyatih i sorokovih rokah veliku chastinu filosofskih kafedr v nimeckih universitetah skoro rozpalisya na tri partiyi pravu livu i krajnyu livu Golovnoyu prichinoyu rozdilu bula nezgoda stosovno togo yake znachennya z gegelyanskoyi tochki zoru maye buti dane deyakim osnovnim religijnim dogmatam a nezgoda cya bula zumovlena dvoznachnistyu gegelevoyi terminologiyi v cih punktah jomu bulo zvichajne svoyi umoglyadni ideyi virazhati movoyu pozitivnogo bogoslov ya i navpaki bogoslovski dogmati vikladati movoyu svoyeyi filosofiyi Tomu pislya smerti Gegelya mizh jogo uchnyami j poslidovnikami viniklo pitannya chi slid zgidno z gegelyanskimi principami viznavati osobistogo Boga osobiste bezsmertya j osobistu Bogolyudinu Nezdatnist gegelyanstva dati cilisne i micne zadovolennya zhivomu religijnomu pochuttyu z odnogo boku i potrebam praktichnoyi voli z inshogo krashe za bud yaki mirkuvannya pokazuye spravzhni mezhi ciyeyi filosofiyi ta sprostovuye yiyi domagannya buti doskonaloyu istinoyu povnim i ostatochnim odkrovennyam absolyutnogo duhu U cij yakosti yiyi nihto vzhe ne viznaye nini yak vseosyazhna sistema gegelyanstvo nini bilshe ne isnuye ale zalishilosya i nazavzhdi zalishitsya te pozitivne sho vneseno ciyeyu filosofiyeyu v zagalnu svidomist ideya universalnogo procesu i rozvitku yak zagalnogo vseproniknogo zv yazku okremih yavish PosilannyaGegelyanskaya shkola Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Div takozhStarogegelyanstvo Molodogegelyanstvo Vidminnist mizh naturfilosofiyeyu Demokrita i naturfilosofiyeyu EpikuraPrimitkiLiteratura Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Vinoski Slovnik inshomovnih sliv uklad S Morozov L Shkaraputa Kiyiv Naukova dumka 2000 gegelya nstvo Goloskevich Grigorij Pravopisnij slovnik Lviv Apriori 2020 648 s ISBN 978 617 628 7 Ponomariv Oleksandr 2011 Kultura slova movnostilistichni poradi Kiyiv Libid Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi