Геон — електромагнітна або гравітаційна хвиля, яка утримується в обмеженій ділянці гравітаційним тяжінням енергії свого власного поля.
Геон | |
взаємодії: | гравітаційна |
---|---|
статус: | так |
Передбачена: | у праці Джона Вілера 1955 року «Геони» |
Ідею та назву введено в праці Джона Вілера 1955 року «Геони». Назву geon трактують як скорочення англійського словосполучення gravitational electromagnetic entity (гравітаційна електромагнітна сутність).
Оскільки ЗТВ — класична теорія поля, теорія геона Вілера не враховує квантових ефектів. Однак Вілер обговорював можливість того, що мікроскопічні геони можуть бути елементарними частинками.
Вілер не навів явних геонних вакуумних розв'язків рівнянь Ейнштейна. Це частково зробили 1964 року Брілл і Гартл, які розглянули наближений розв'язок, який, принаймні тимчасово, проявляє властивості, яких вимагає Вілер. Питання стабільності геонів не розв'язане остаточно, хоча існує загальний консенсус, що вони не можуть бути стабільними, і енергія хвилі поступово просочується назовні; таким чином, ці утворення, ймовірно, не можуть бути класичною моделлю стабільних елементарних частинок.
Варіант геона — кугельбліц, чорна діра, утворена концентрацією електромагнітної енергії з такою густиною, що вона утворює навколо себе горизонт подій.
Див. також
Примітки
- Удивительный мир внутри атомного ядра. Вопросы после лекции [ 2015-07-15 у Wayback Machine.], ФИАН, 11 сентября 2007 года
- J. A. Wheeler. Geons : ( )[англ.] // Physical Review : журнал. — 1955. — Vol. 97. — С. 511—536. — Bibcode: 1955PhRv...97..511W. — DOI:10.1103/PhysRev.97.511.
- D. R. Brill, J. B. Hartle. Method of the Self-Consistent Field in General Relativity and its Application to the Gravitational Geon // Physical Review : журнал. — 1964. — Vol. 135, no. 1B. — P. B271. — Bibcode: . — DOI: .
- Эволюционная сущность МАКРО-МИКРОСИММЕТРИЧНОЙ ВСЕЛЕННОЙ. оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 6 липня 2020.
Література
- Jorma Louko, Robert B. Mann, Donald Marolf. Geons with spin and charge // : журнал. — 2005. — Vol. 22, no. 7. — P. 1451—1468. — arXiv:gr-qc/0412012. — Bibcode: . — DOI: .
- G. P. Perry, F. I. Cooperstock. Stability of Gravitational and Electromagnetic Geons // : журнал. — 1999. — Vol. 16, no. 6. — P. 1889—1916. — arXiv:gr-qc/9810045. — Bibcode: . — DOI: .
- Paul R. Anderson, Dieter R. Brill. Gravitational Geons Revisited // Physical Review D : журнал. — 1997. — Vol. 56, no. 8. — P. 4824—4833. — arXiv:gr-qc/9610074. — Bibcode: . — DOI: .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geon elektromagnitna abo gravitacijna hvilya yaka utrimuyetsya v obmezhenij dilyanci gravitacijnim tyazhinnyam energiyi svogo vlasnogo polya Geonvzayemodiyi gravitacijnastatus takPeredbachena u praci Dzhona Vilera 1955 roku Geoni Ideyu ta nazvu vvedeno v praci Dzhona Vilera 1955 roku Geoni Nazvu geon traktuyut yak skorochennya anglijskogo slovospoluchennya gravitational electromagnetic entity gravitacijna elektromagnitna sutnist Oskilki ZTV klasichna teoriya polya teoriya geona Vilera ne vrahovuye kvantovih efektiv Odnak Viler obgovoryuvav mozhlivist togo sho mikroskopichni geoni mozhut buti elementarnimi chastinkami Viler ne naviv yavnih geonnih vakuumnih rozv yazkiv rivnyan Ejnshtejna Ce chastkovo zrobili 1964 roku Brill i Gartl yaki rozglyanuli nablizhenij rozv yazok yakij prinajmni timchasovo proyavlyaye vlastivosti yakih vimagaye Viler Pitannya stabilnosti geoniv ne rozv yazane ostatochno hocha isnuye zagalnij konsensus sho voni ne mozhut buti stabilnimi i energiya hvili postupovo prosochuyetsya nazovni takim chinom ci utvorennya jmovirno ne mozhut buti klasichnoyu modellyu stabilnih elementarnih chastinok Variant geona kugelblic chorna dira utvorena koncentraciyeyu elektromagnitnoyi energiyi z takoyu gustinoyu sho vona utvoryuye navkolo sebe gorizont podij Div takozhMaksimon Spisok chastinokPrimitkiUdivitelnyj mir vnutri atomnogo yadra Voprosy posle lekcii 2015 07 15 u Wayback Machine FIAN 11 sentyabrya 2007 goda J A Wheeler Geons angl Physical Review zhurnal 1955 Vol 97 S 511 536 Bibcode 1955PhRv 97 511W DOI 10 1103 PhysRev 97 511 D R Brill J B Hartle Method of the Self Consistent Field in General Relativity and its Application to the Gravitational Geon Physical Review zhurnal 1964 Vol 135 no 1B P B271 Bibcode 1964PhRv 135 271B DOI 10 1103 PhysRev 135 B271 Evolyucionnaya sushnost MAKRO MIKROSIMMETRIChNOJ VSELENNOJ originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2020 LiteraturaJorma Louko Robert B Mann Donald Marolf Geons with spin and charge zhurnal 2005 Vol 22 no 7 P 1451 1468 arXiv gr qc 0412012 Bibcode 2005CQGra 22 1451L DOI 10 1088 0264 9381 22 7 016 G P Perry F I Cooperstock Stability of Gravitational and Electromagnetic Geons zhurnal 1999 Vol 16 no 6 P 1889 1916 arXiv gr qc 9810045 Bibcode 1999CQGra 16 1889P DOI 10 1088 0264 9381 16 6 321 Paul R Anderson Dieter R Brill Gravitational Geons Revisited Physical Review D zhurnal 1997 Vol 56 no 8 P 4824 4833 arXiv gr qc 9610074 Bibcode 1997PhRvD 56 4824A DOI 10 1103 PhysRevD 56 4824