Кайманові Острови — північноамериканська країна, що належить до Карибського регіону і займає однойменний архіпелаг на південь від Куби . Загальна площа країни 264 км² (211-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 264 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни у 3 рази менша за площу території міста Києва.
Географія Кайманових Островів | |
---|---|
![]() Географічне положення Кайманових Островів | |
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Вест-Індія |
Координати | 19°30′ пн. ш. 80°30′ зх. д. / 19.500° пн. ш. 80.500° зх. д. |
Територія | |
Площа | 264 км² (211-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 160 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний |
Найвища точка | пагорб (43 м) |
Найнижча точка | Карибське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба, рекреаційні ресурси |
Стихійні лиха | тропічні циклони |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води |
Назва
Офіційна назва — Кайманові Острови, Острови Кайман, Каймани (англ. Cayman Islands). Назва країни походить Христофор Колумб відкрив острови 1503 року після того, як збився з курсу на шляху з Панами до Гаїті. Він назвав острови Лас-Тортугас (ісп. tortuga — черепаха) через велику кількість черепах на острові. Близько 1540 року острови отримали назву Кайманас, від карибської назви морських алігаторів, за яких прийняли великих ящірок ігуан, що сягають 1,8 м довжини разом з хвостом.
Історія дослідження території
Географічне положення
Кайманові Острови — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Кайманові Острови з усіх сторін омиваються водами Карибського моря. Загальна довжина морського узбережжя 160 км. На північ від островів лежить Куба, на схід — Ямайка.
- Карта Кайманових Островів
- Морські кордони країн Карибського регіону
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод архіпелагу встановлено в 12 морських миль (22,2 км). встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом). Літній час на островах запропоновано вводити з 2016 року.
Геологія
- Кайманіт — місцевий різновид доломіту
- Кайманіт і вироби з нього
Корисні копалини
Надра Кайманових Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб (43 м). На острові Великий Кайман є цікавою геологічна формація хімічного вивітрювання вапняку під промовистою назвою (Хелл) (англ. Hell — пекло).
- Рельєф Кайманових Островів
- Острів Великий Кайман
- Острів Кайман-Брак
- Острів Малий Кайман
- Карта країни (англ.)
- Формація Хелл, ерозія вапняків
Узбережжя
- Піщаний пляж
- Захід сонця на піщаному пляжі
- Вапнякові скелі Сміт-Коув
- Скелі поблизу пам’ятника Десятьом морякам
- Прибійні фонтани Іст-Енду
Острови
- Острови Кайман з висоти
- Великий Кайман із космосу
- Великий Кайман з літака
- Кайман-Брак із космосу
- Малий Кайман із космосу
Клімат
Територія Кайманових Островів лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном
Кайманові Острови не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).
Внутрішні води
Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.
- Внутрішня лагуна острова Великий Кайман
- Став у ботанічному саду
- Черепахи у ставу пташиного заказника
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
- Рослинність узбереж
- Рослинність узбереж
- Ботанічний парк королеви Єлизавети II
- Гібіскус і пальма
- Ставок у ботанічному парку
Земельні ресурси Кайманових Островів (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,2 %,
- орні землі — 0,8 %,
- багаторічні насадження — 2,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,3 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 52,9 %;
- інше — 35,9 %.
Тваринний світ
зоогеографічно територія країни належить до Неотропічної області.
- Центральноамериканський агуті
- Аметрида
- Пара кубинських амазонів
- Червононога сула
- Велика блакитна ігуана
- Морська черепаха
- Кораловий риф у берегів островів
- Морські скати в лагуні
Охорона природи
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани (з липня по листопад).
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- джерела питної води відсутні, воду видобувають методом опріснення морської.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Кайманових Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- the Cayman Islands, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Кайманові Острови // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Кайманові Острови // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN .
Російською
- (рос.) Острова Кайман // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) (Дорст Ж.) Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Острова Кайман // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Кайманових Островів |
Вікісховище : Атлас Кайманових Островів.
- Карти Кайманових Островів : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- The Cayman Islands : [англ.] : [арх. 16 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Кайманові Острови : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Кайманових Островів.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет