Географія Брунею

Бруней — південносхідноазійська країна, що знаходиться у південно-західній частині острова Калімантан . Загальна площа країни 5 765 км² (173-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 5 265 км², а на поверхню внутрішніх вод — 500 км². Площа країни приблизно вдвічі менша за площу Чернівецької області України.

Географія Брунею
Географічне положення Брунею
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Південно-Східна Азія
Координати	4°30′ пн. ш. 114°40′ сх. д. / 4.500° пн. ш. 114.667° сх. д. / 4.500; 114.667
Територія
Площа	5765 км² ^(173-тє)
Морське узбережжя	161 км
Державний кордон	266 км
Рельєф
Тип	низовинний
Найвища точка	гора (1850 м)
Найнижча точка	Південнокитайське море (0 м)
Клімат
Тип	екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Тембуронг (196 км² км)
Найбільше озеро	озеро Меримбун (31,1 км км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, вуглеводні, деревина
Стихійні лиха	нечасті тропічні циклони, землетруси, повіді
Екологічні проблеми	задимлення

Назва

Офіційна назва — Бруней-Даруссалам, Бруней (малай. Negara Brunei Darussalam, Brunei — Держава Бруней — Будівля миру). Назва країни Бурні, Барунай, відома з XVI століття, імовірно, походить з гінді, видозмінене під випливом санскриту «бхурні» — землі або країна. Крім того, назва можливо була отримана від малайського вигуку радості першого легендарного султана Мухаммада Шаха «Бару нах!», що означає ось воно, або саме те, що треба. Під впливом санскритського слова «варунаї» країну називають Барунаї.

Історія дослідження території

Географічне положення

Бруней — південносхідноазійська країна, що складається з двох напіванклавів, межує лише з однією державою: на сході й півдні — з Малайзією (спільний кордон — 266 км). Малайський штат Саравак повністю оточує країну і розділяє її 30-км відрізком на дві частини, залишаючи тільки берегову лінію на півночі. Загальна довжина (державного кордону) — 266 км. Бруней омивається на заході й півночі водами Південнокитайського моря Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 161 км.

• Карта Брунею від ООН (англ.)
• Порівняння розмірів території Брунею та США
• Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або серединних ліній.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше:

Надра Брунею багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ.

Сейсмічність

Докладніше:

Рельєф

Докладніше:

Рельєф країни низинний, за винятком південних районів, де рельєф гористий. Середні висоти — 478 м; найнижча точка — рівень вод (0 м); найвища точка — гора (1850 м).

• Рельєф Брунею
• Рельєф Брунею
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Карта країни (англ.)

• Букін-Пагон

Узбережжя

Морське узбережжя неоднорідне, на північному сході лежить Брунейська затока з великою кількістю островів, на заході переважно пологий піщаний берег.

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Брунею лежить у екваторіальному кліматичному поясі. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, середньорічна температура 26,1 °C, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, від 1500 до 2000 мм атмосферних опадів на рік, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами.

Клімат Брунею
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	33,9	35,3	38,3	37,6	36,4	35,5	35,	36,6	35,5	34,7	34,5	36,2	38,3
Абсолютний мінімум, °C	18,4	18,9	19,4	20,5	20,3	19,2	19,1	19,4	19,6	20,5	18,8	19,5	18,4
Годин сонячного сяйва	196	191	225	239	236	210	222	218	199	206	205	211	2558
Днів з дощем	16	12	11	16	18	16	16	16	19	21	23	21	1555
Джерело: Всесвітня метеорологічна організація та NOAA

Бруней є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 8,5 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Брунею
• Річка Тембуронг
• Річка Бруней

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. У країні немає великих озер і річок. Найбільші річки: Бруней, , (Тембуронг), (Белайт).

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Брунею (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 2,5 %,
  • орні землі — 0,8 %,
  • багаторічні насадження — 1,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,6 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 71,8 %;
• інше — 25,7 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Зоогеографічно територія країни належить до (Індо-малайської області).

Див. також: , (Птахи Брунею) та

Охорона природи

Докладніше:

Бруней є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• (MARPOL).

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті тайфуни, землетруси і повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• сезонне задимлення й серпанок від лісових пожеж на індонезійській території острова Калімантан, де відбувається знищення вологих тропічних лісів на потреби плантацій олійної пальми.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Брунею можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Південно-Східна Азія

Примітки

1. Brunei, Geography. Factbook.
2. Поспелов Е. М., 2005.
3. Котляков В. М., 2006.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
8. Бруней // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
10. ФГАМ, 1964.
11. . World Meteorological Organisation. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 May 2010.
12. Brunei Darussalam Climate Normals 1961−1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 29 November 2013.
13. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Бруней // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Брунею.
• Карти Брунею : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Brunei : [англ.] : [арх. 11 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Бруней : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Брунею.