Геноцид ромів

Геноцид ромів (ромською — Porajmos, Samudaripen) — геноцид, організований і здійснений нацистами у 1935–1945 роках на теренах Німеччини, країн-союзників Третього Рейху й окупованих країн. Знищення ромів було частиною загальної політики націонал-соціалістів зі знищення євреїв (Голокосту), гомосексуалів, невиліковних хворих, наркоманів, психічно хворих і політичних опонентів.

Меморіал рома та (сінті) Європи, які загинули внаслідок нацистської расової політики (Берлін, парк Тіргартен, на південь від (будівлі Рейхстагу)

У березні 1936 року на ромів були поширені нюренберзькі закони Рейху про громадянство і раси, які легітимізували переслідування народу, і наслідком яких стало тотальне знищення понад 80 % ромського населення Європи.

Вважається, що від репресій 1935—1945 рр. в Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів (за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч).

У процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від убивств нацистами. Близько 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини, України та Естонії було знищено нацистським режимом та його союзниками.

Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали роми, п'ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів. (Анатолій Кузнєцов) у романі «Бабин Яр» писав: «На ромів фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї … Ромів везли в Бабин Яр цілими таборами». «Бабин Яр — це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають» — це слова ромської письменниці Рані Романі (Раїси Набаранчук). За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 ромів, але ця цифра може бути значно вищою. Усього під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено 19—20 тис. осіб ромської національності (за іншими оцінками — близько 25 тис.), проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах-гетто, під час операцій УПА та радянських партизан тощо.

Документально підтверджено понад 140 випадків масового вбивства ромів на теренах окупованої України у 1941-44 роках, найчисельніші з яких — в Чернігові (близько 1100 осіб, за іншими оцінками — понад 2500), Кропивницькому (бл. 1000 осіб), Бахмуті (бл. 900 осіб), Сімферополі (824 особи), Херсоні (понад 650 осіб).

У 1942 році до Губернаторства Трансністрія, у складі якого перебували території окупованих Вінницької, Миколаївської та Одеської областей УРСР, націонал-легіонерським урядом Іона Антонеску було депортовано з Румунського королівства 25 тисяч ромів. До першої хвилі депортованих увійшли кочові роми, а другу хвилю склали осілі роми, що були неблагонадійними та мали проблеми з законом. Загальна кількість депортованих сягнула 25 283 осіб: 7 856 чоловіків, 7 266 жінок та 10 161 дитина. Серед них було понад 12 тис. кочових та 13 100 осілих циган. Осілих ромів депортували в поїздах, кочових змусили їхати до Трансністрії на своїх возах. У Трансністрії солдати відбирали вози з кіньми на потреби румунської армії. Роми були позбавлені усього — коней, інструментів, майна, грошей та інших засобів існування, не мали житла, роботи, харчів, ліків, палива. У березні 1944 р. у Трансністрії перебувало 12 083 ромів. Саме вони змогли вижити. До них варто додати ще біля 2 тис. циган, котрі за різних обставин були репатрійовані або втекли з цього краю. Таким чином, у 1942—1944 рр. у Трансністрії загинуло приблизно 11 тис. депортованих сюди ромів, вижило орієнтовно 14 тис.

Вшанування пам'яті жертв геноциду

На увічнення пам'яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається (Міжнародний день голокосту ромів).

У 2009 році в урочищі Подусівка на околиці Чернігова, на місці масового розстрілу нацистами ромів (1-3 серпня 1942 р.), за ініціативи громадської організації «Романо дром» був встановлений пам'ятний знак, який вшановує пам'ять жертв геноциду ромів.

До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру в ушанування пам'яті про ромів, розстріляних у 1941 році, в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» 23 вересня 2016 року був встановлений монумент («Ромська Кибитка»).

29 січня 2018 р. у музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія ромського народу в Україні та Молдові». Це перша в Україні постійна експозиція, присвячена геноциду ромів у роки Другої світової війни.

Упродовж 40-х років минулого століття ромів Ужгорода з Мочару (сучасний мікрорайон Шахта) поступово обмежували у правах та свободі пересування. Зрештою, табір Мочара був огороджений колючим дротом та парканом і став свого роду міні-гетто для ромів. Саме в мікрорайоні Шахта, на подвір'ї першої ромської школи в Європі — Ужгородської гімназії № 14, 2 серпня 2023 р. відкрили Меморіальний знак пам'яті жертв ромського Голокосту (Пораймосу). Пам'ятний знак має вигляд колеса, на ободі якого розміщена міні-скульптура, яка зображує родину ромів — тата, трьох дітей, маму і дідуся, який грає на скрипці. На 16 спицях написані найпоширеніші у 1935—1945 роках ромські прізвища. У центрі — палаюча свічка та невеликий шматок дроту. Скульптурну композицію створив скульптор Роман Мурник.

У квітні 2024 року в Ужгороді створений віртуальний музей історії геноциду ромів під час Другої світової війни — «Пораймос на Закарпатті». На онлайн-платформі розміщені п'ять тематичних відеоекспозицій та аудіогіди про життя ромської громади між двома світовими війнами й висвітлена трагедія її знищення. Матеріали доступні українською та ромською мовами.

Відомі роми, які загинули чи постраждали від геноциду

• (Йоганн Тролльманн)
• Джанго Рейнхардт
• (Матео Максимов)
• (Микола Сліченко)
• (Папуша)
• (Сеттела Штайнбах)

Примітки

1. Що означає слово «Samudaripen»?. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
2. У Бабиному Яру вшанували пам'ять ромів, замордованих нацистами // РІСУ — Релігійно-інформаційна служба України, 24.09.2016
3. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2016.
4. . Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
5. Константінова, Надія (31 липня 2021). Під час Другої світової війни в Україні було знищено майже 90% ромів – дослідник. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
6. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
7. 2 серпня – Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. УІНП. 2 серпня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
8. Трегубова, Ярослава, Бабин Яр. Трагедія ромів, процитовано 28 травня 2024
9. Перша в Україні ромська письменниця Рані Романі. chernihiv-lib.org.ua. 6 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
10. Трагедія Бабиного Яру і роми. RomaUA. Процитовано 28 травня 2024.
11. Дослідник Голокосту ромів Михайло Тяглий про вбивства ромів у Бабиному Яру, 29 липня 2021, процитовано 28 травня 2024
12. Костюк, Богдана (2 серпня 2018). Науковці: в роки Голокосту в Україні знищили близько 25 тисяч ромів. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
13. (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2022. Процитовано 11 лютого 2013.
14. Круглов А. Геноцид цыган в Украине 1941—1944 гг.: Статистико-региональный аспект // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — С. 83-113 (рос.)
15. Олена Сафарова. У Чернігові вшанували пам'ять жертв геноциду ромів // Суспільне мовлення Чернігів, 02.08.2021
16. Пам’ять ромів, знищених нацистами, вшанували у Чернігові. siver.com.ua. Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". Процитовано 28 травня 2024.
17. КАРТА «МІСЦЯ МАСОВОГО ВБИВСТВА РОМІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ ЗА ЧАСІВ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ». romagenocide.com.ua. Процитовано 28 травня 2024.
18. Тяглий, Михайло (19 квітня 2021). КАРТОГРАФУВАННЯ ГЕНОЦИДУ РОМІВ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.) ТА ПАМ’ЯТІ ПРО ЦЕ. City: History, Culture, Society. № 12 (1). с. 118—169. doi:10.15407/mics2021.12.118. ISSN 2616-4280. Процитовано 28 травня 2024.
19. Тарнавський, Ігор (20 жовтня 2015). ПОЛІТИКА РУМУНСЬКОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЦИГАН НА ОКУПОВАНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (1941–1944 рр.). Київські історичні студії. № 1. с. 84—90. ISSN 2524-0757. Процитовано 28 травня 2024.
20. Чернігів відвідала делегація Міжнародної організації ромів. chernigiv-rada.gov.ua. Процитовано 28 травня 2024.
21. Чернігів вшанував пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. format.cn.ua. 8 березня 2019. Процитовано 28 травня 2024.
22. У Бабиному Яру відкрили монумент "Ромська кибитка". www.ukrinform.ua. 27 вересня 2016. Процитовано 28 травня 2024.
23. Нужненко, Сергій. Символ пам’яті про ромів, які стали жертвами нацизму, відкрили у Києві. Радіо Свобода. Процитовано 28 травня 2024.
24. Стрильчук, Марина (30 січня 2018). Відкриття експозиції "Трагедія ромського народу в Україні та Молдові". УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА». Процитовано 28 травня 2024.
25. Роми Закарпаття: трагічна історія етносу та відновлення пам’яті. Медіа перспективи. 24 листопада 2023. Процитовано 28 травня 2024.
26. Пам'ятний знак жертвам ромського Голокосту відкрили в Ужгороді. Varosh. 2 серпня 2023. Процитовано 28 травня 2024.
27. В Ужгороді відкрили пам'ятний знак жертвам ромського Голокосту. Новини Закарпаття. Процитовано 28 травня 2024.
28. Трагічна сторінка в історії ромів: на Закарпатті запустили віртуальний музей. Голос Карпат. Процитовано 28 травня 2024.

Посилання

• 13 фактів про геноцид ромів у XX столітті // Depo.ua — суспільно-політичний портал, 02.08.2016
• Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: зб. док., матеріалів та спогадів / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Міжнар. громад. орг. "Міжнар. фонд «Взаєморозуміння і толерантність»; [авт.-упоряд. М. Тяглий. — К: [Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2013. — 207 c.
• ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., 230 с.
• Анґус Фрейзер. Цигани / А. Онишко (пер.). — Київ: Видавничий дім Всесвіт, 2003. — 358 с. 360
• Вольфґанґ Віпперманн. «Як і з євреями?» Пораймос у німецькій Політиці та науці // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6) 2009 // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 62-82
• Наталія Зіневич. Проблеми дослідження геноциду ромів (циган) на українських землях у роки Другої світової війни // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України — Т. 16: зб. праць молодих вчених та аспірантів, 2008, с. 415—439
• Наталія Зіневич. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях … // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 148—163
• Анна Ленчовська. Відеосвідчення Інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941—1944 рр. // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 114—123
• Євгенія Навроцька. Антиромська політика в Закарпатті у роки Другої світової війни: зібрання свідчень та збереження історичної пам'яті // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 124—140
• Євгенія Навроцька, Аладар Адам. Сповідь. Живі свідчать: навчально-методичний посібник про Голокост (Параїмос) ромів Закарпаття / Є. М. Навроцька, А. Є Адам. — Ужгород: Ужгородська міська друкарня, 2012. — 80 с.
• Май Панчук. До питання про становище ромів Закарпаття в роки угорської окупації та Другої світової війни // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 164—167
• Роман Офіцинський. Роми і примусова праця на Закарпатті 1939—1944 років // Ромологія: історія та сучасність: Матеріали Міжнародних наукових читань / Ужгород: Поліграфцентр «Ліра». 2013. — c. 76-82
• Павло Худіш. ҐЕТТОЇЗАЦІЯ ТА ГОЛОКОСТ НА ЗАКАРПАТТІ У СВІДЧЕННЯХ ЖЕРТВ І ОЧЕВИДЦІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОБЛАСНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, № 1 (42, 2020 с. 90–101
• Юрій Славік. Репресивна політика Угорщини на Закарпатті (1938—1944 рр.). Дисертація. УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, 2016—259 с.
• Юрій Славік. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті. — Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2017. — 156 с.
• Роми у Трансністрії (1941—1944): архівні документи / Інститут ромознавства, Державний архів Одеської області, Інститут етнічних досліджень. — Одеса: Фенікс, 2011. — Випуск 1. — 62 с.
• Ірина Міронова, Світлана Сургова. СТАНОВИЩЕ ДЕПОРТОВАНИХ У ТРАНСНІСТРІЮ РОМІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ГОЛТСЬКОГО ТА ОЧАКІВСЬКОГО ПОВІТІВ) // СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. Вип. 54. — К.: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», жовтень 2022, с. 201—219
• В'ячеслав Лукіянчук. СІНТІ ТА РОМИ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМУ // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2017, вип. 47, с. 150—155
• МАТЕРІАЛИ Міжнародної циганознавчої науково-практичної конференції «РОМИ УКРАЇНИ: із минулого в майбутнє» (Київ, 10–11 червня 2008 року). Київ: ЮСТИНІАН, 2009 [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Бренда Дейвіс Лутц, Джеймс М. Лутц. Цигани як жертви Голокосту — Historians.in.ua. Інтернет-мережа гуманітаріїв в Україні і світі [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Також в форматі PDF
• Геноцид ромів на теренах сучасної України під час Другої світової війни — Енциклопедія історії України
• Михайло Тяглий. «Наказую… переслати… списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі № 1 (9) 2011 — С. 101—122 [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Михайло Тяглий. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття. — Київ: Наукова думка, 2011. — Кн. 2. — С. 864—897 [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Михайло Тяглий. Ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів, 1941—1944 // ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., с. 126—158
• Михайло Тяглий. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні // Україна Модерна — міжнародний інтелектуальний часопис, 16.11.2020 — 15.12.2020
• Михайло Тяглий. «МАЛЕНЬКА» ТРАГЕДІЯ НА УЗБІЧЧІ «ВЕЛИКИХ ІСТОРІЙ»: ГЕНОЦИД РОМІВ НА ВОЛИНІ (1941—1944 РР.) // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Чис. 28. 2023, с.34-55
• Михайло Тяглий. Траєкторії травматичної пам'яті меншини у різних політико-національних контекстах: як у Білорусі, Росії та Україні пам'ятають геноцид ромів // Офіс Rosa Luxemburg Stiftung в Україні, 22.06.2021
• Михайло Тяглий про Голокост ромів і боротьбу зі стереотипами — Суспільне Культура, 03.08.2023
• Світлана Бурмістр, Михайло Тяглий. Місце пам'яті вбитим ромам у Калинівці. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту. Фонд «Меморіал убитим євреям Європи», 2019 — 32 с.
• «Зайшли в костьол, де вінчалася циганська пара, — заарештували і спалили» — представник ромської громади про Голокост // Радіо Свобода, 02.08.2017
• Наталя Жукова. «З циганами слід поводитись, як з євреями»: чому нацисти понад 80 років тому знищували в Україні ромів // Вільне радіо — 27.01.2024
• Марина Стрільчук. «Забутий геноцид»: трагедія ромів під час Другої світової війни // Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні», 01.08.2022
• «Найстрашнішим було — загубити маму». Історія ромського геноциду (1939—1945) // Інформаційно-аналітичне агентство «РомаУА», 04.08.2023
• Олена Заславська, Катерина Кічик, Альфія Шевченко. Історичні дослідження починаються тоді, коли з'являється суспільний запит — Михайло Тяглий про дослідження трагедії ромів // Асоціація єврейських організацій та общин України — січень 2022
• Тексти про геноцид ромів, які варто прочитати // Інформаційне агентство «Район.IN.UA», 02.08.2021
• Олександр Ляпін. «Голокост від куль»: як нищили евреїв і ромів за часів німецької окупації //Укрінформ — 16.08.2019
• Олена Козакова. ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦИГАН У ЧАСИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2014, вип. XXXVIII — С. 343—346 [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Максим Гон. Голодомор, Голокост і Пораймос у політиці пам'яті України // ПАНОРАМА ПОЛІТОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ Випуск 12, 2014. Рівненський державний гуманітарний університет, Історико-соціологічний факультет, Кафедра політичних наук — с. 171—182
• Максим Гон. Голодомор, Голокост і геноцид ромів у політиці пам'яті України // Суспільно-політична активність та історична пам'ять єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020 — с. 63-83
• Максим Гон. Геноциди першої половини ХХ століття: порівняльний аналіз. Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів.-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009—180 с.
• Анатолій Подольський. Місця пам'яті жертвам Голокосту в Україні: тоталітарна спадщина та історико-політичні виклики сьогодення // Пοлітичні дослідження, № 1, 2021. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, с. 106—122
• Геннадій Коваль, Олексій Коваль. Знищення фашистами ромів в окупованій Україні в 1941—1944 роках: погляд через десятиліття // Миколаїв — 2022 — 66 с.
• Геноцид проти ромів у роки Другої світової війни — UA-Reporter.com, 09.08.2008 [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Лілія Ржеутська. Пам'ять про Голокост і геноцид ромів в українській глибинці // Deutsche Welle, 20.06.2019
• Віктор Човка. Ромська громада на Закарпатті: з трагічною історією та відновленням пам'яті // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta», 23.11.2023
• Аладар Адам, Юлія Зейкан, Євгенія Навроцька. Білий камінь з чорної катівні — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2006—146 с. Ужгородська публічна бібліотека
• Карта спогадів про Пораймос на Закарпатті (за документами та публікаціями) // Віртуальний музей історії геноциду ромів під час Другої світової війни «Пораймос на Закарпатті»
• Спалені села і селища Чернігівщини в 1941—1943 роках: злочини проти цивільного населення: зб. док. і матеріалів — Чернігів: Десна Поліграф, 2013. — 223 c. // ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА «УКРАЇНІКА»
• Мыхайло Тяглый. Эволюция антицыганской политики в рейхскомиссариате «Украина» весной — летом 1942 г. // Нацистская политика геноцида на оккупированных территориях СССР. Сборник материалов международной научно-практической конференции, Брест, 7-8 декабря 2012 г. — Брест: БрГУ им. А. С. Пушкина, 2014. — с. 63-73 (рос.)
• Николай Бессонов. Цыгане СССР в оккупации. Стратегии выживания // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6), 2009 — с. 17-52 (рос.)
• Александр Фридман. «…Только потому, что они цыгане…». К вопросу о геноциде цыганского населения Беларуси в период советско-немецкой войны // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6), 2009 — с. 168—171 (рос.)
• А. Данилкин. Цыганские дети и нацистские интриги // Антифашистская газета ТумБалалайка № 15-16, апрель-август 2000 (рос.)
• Дональд Кенрик, Грэттан Паксон. Цыгане под свастикой. М: «ТЕКСТ» ЖУРНАЛ «ДРУЖБА НАРОДОВ», 2001—205 с. (рос.)
• Наукові та історичні публікації про Пораймос // Віртуальний музей історії геноциду ромів під час Другої світової війни «Пораймос на Закарпатті»
• Бібліографія з проблематики нацистської та румунської антиромської політики у Третьому райху і на теренах окупованої України та СРСР у 1941—1944 рр., а також загальні роботи про історію ромів у Російській імперії, СРСР та в Україні (станом на січень 2021 р.) // Український центр вивчення історії Голокосту
• Мультимейдійні матеріали та інтерв'ю про переслідування та масові вбивства ромів в Україні часів Другої світової війни (2009—2018) // Український центр вивчення історії Голокосту