Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́рцогство Ге́льдерн (нім. Herzogtum Geldern, нід. Hertogdom Gelre), або Ге́льдернське ге́рцогство (фр. Duché de Gueldre) — у 1339–1795 роках герцогство у Нижніх Землях, зі столицею у Гельдерні. Охоплювало незначні терени між нідерландськими провінціями Гелдерланд та Лімбург й німецькою землею Північний Рейн-Вестфалія. Засноване на основі Священної Римської імперії. 1393 року уклало унію із . 1473 року успадковане Бургундським герцогством, 1482 року — австрійськими Габсбургами, а 1556 року — іспанськими Габсбургами. 1581 року розділене між Священною Римською імперією і Голландською республікою. Входило до складу католицьких Південних Нідерландів. 1795 року ліквідоване французькими революційними військами.
| Герцогство Гельдерн | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Гельдерн | ||||
| Мови | валонська | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1339 | ||||
| - Ліквідовано | 1795 | ||||
| |||||
Назва
Назва герцогства походить від назви німецького міста Гельдерн, правителі якого отримали від імператора у 1079 році титул графа, а у 1339 році — герцога. Територіальна експансія вниз Рейном та Маасом тривала до 1288 року, коли граф Гельдернський зазнав поразки у кривавій за володіння Лімбургом.
Географія
Північним кордоном герцогство виходило біля ганзейського міста Гардервейк до морської затоки Зейдерзе. Воно поділялось на чверті з центрами в Арнемі, Неймегені, Зютфені й Рурмонді. Південна (рурмондська) чверть періодами являла собою анклав, відокремлений від решти чвертей герцогствами та Брабантським. Ця чверть з півдня межувала з Кельнським архієпископством і герцогством .
Історія
19 березня 1339 року граф Гелре Рейнольд II з Будинку Вассенберга отримав титул "герцога Гелре і графа Цютфена" та князя Священної Римської імперії від імператора Людовика IV. Це стало можливим завдяки заслугам Рейнольда ІІ як посередника між імператором Людовиком IV, який був одружений з Маргаритою Голландською, та королем Англії Едуардом III, що був братом другої дружини Рейнольда ІІ.
Династія володарів Гелре Вассенбергів вимерла 1371 року. 24 серпня 1371 року герцог Гелре і граф Цютфена (з 1361 р.) Едуард II помер від ран в битві при Бесвайлері. Він не був одруженим і не мав дітей. Герцогом Гелре став його брат Рейнольд III, однак він також помер 4 грудня 1371 року, не залишивши спадкоємців.
Почалась війна за Спадщину Гелре, що тривала з 1371 до 1379 року. Претендентками на трон герцогства стали дві сестри колишніх володарів та дочки Рейнольда II: Матільда, дружина графа Жана II де Блуа-Шатільон та Марія, дружина Вільгельма II. Фактичне управління герцогством знаходилось в руках місцевих дворян , які носили титул штатгальтерів, або регентів. Війна тривала вісім років з перемінним успіхом, поки прихильники Марії не перемогли. 1379 року син герцога Юліха Вільгельма ІІ та Марії, під ім'ям , став герцогом Гелре; а з 1393 також став герцогом Юліха під ім'ям Вільгельм ІІІ. Герцогство Гельдерн перебувало в особистій унії з Юліхом.
В той час Герцогство Гельдерн брало активну участь в політичному житті всієї Європи. Спільно з Тевтонським орденом в 1383, 1388 і 1393 роках Гельдерн брав участь в Хрестових походах проти балтів та північних слов'ян. Проводились лицарські турніри та розвивалось мистецтво.
Герцог Гельдерна та Юліха контролював важливий шлях Франкфурт — Ахен, а 1400 року Вильгельм І завадив королю Німеччини Рупрехту отримати титул Імператора Священой Римськой імперії. Того ж року приєднав до Гельдерна місто Куйк, а до Юліха Борн, Ейскірхен, Зітард, Бослар, Альденховен, Граве, Мілен, Вальдфейхт та Гангельт.
1402 року, після смерті Вільгельма І, який не мав дітей, герцогом Гельдерна і Юліха став його брат . 1423 р. Рейнольд IV помер також не залишивши прямих спадкоємців. На трон претендували внучатий племінник та інший родич Адольф фон Юліх-Берг. Почалась чергова боротьба за Гельдернський спадок. Династична унія Гельдерна з Юліхом була розірвана. Імператор передав герцогський титул Гельдерна Арнольду Егмонту, а герцогом Юліха став Адольф.
Гельдер перейшов до Будинку Егмонда, який отримав визнання його титулу від імператора Сигізмунда Люксембургу, але не зміг уникнути боротьби і міжусобного конфлікту, та тиску, який наростав через експансіоністські наміри правителів Бургундського герцогства.
Арнольд Егмонт видав дочку Марію за шотландського короля Якова II, але не зміг захистити свої володіння від претензій короля Карла Сміливого, який змусив його 1471 року передати Гельдерн бургундській короні.
Після загибелі Карла його володіння відійшли до імператора Максиміліана, який великодушно повернув Гельдерн Адольфу Егмонту. Його син Карл помер 1538 року, лишивши безліч дітей, але серед них жодного, народженого у шлюбі. Найближчим спадкоємцем згаслого роду Егмонтів був герцог Лотарингії, однак імператор Карл V на 5 років передав герцогство у володіння , а у 1543 році скасував волю діда й окупував Гельдерн як законний спадкоємець Карла Сміливого. По його смерті герцогство увійшло до складу Іспанських Нідерландів.
Під час Восьмидесятилітньої війни три чверті Гельдерна виступили на боці та влились до їх складу, а верхня (рурмондська) чверть зберегла відданість іспанській короні. За Утрехтським миром (1713) ця чверть була розподілена між Пруссією (міста Гельдерн, Фірзен, Горст, ), Нідерландами (Монтфорт, Венло, ), Австрією (Рурмонд, Нідеркрюхтен, Верт) та Юліх-Клеве-Бергом (Еркеленц). Сучасні кордони було встановлено 1815 року на Віденському конгресі.
Державний устрій
Герцоги
- 1790—1792: Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)
Геральдика
-
![image]()
До 1236 -
![image]()
1236-1276 -
![image]()
Після 1393
Бібліографія
- Meester, G. A. de. Geschiedenis van de staten van Gelderland, van den oorsprong tot heden. 2 Bände. Harderwijk: Wedding, 1864.
- Spaen La Lecq, Willem Anne van. Historie van Gelderland. Altheer, Utrecht 1814.
- Ferber, Heinrich. Kurze Geschichte des Herzogthums Geldern für Schule und Hau : herausgegeben bei Gelegenheit der 150jährigen Jubelfeier der Einverleibung des Herzogthums Geldern in das Königreich Preußen. Wesel: Bagel, 1863.
- Herzogtum Geldern. Verlag des Historischen Vereins für Geldern und Umgegend, Geldern 2001.
- Hantsche, I. Geldern-Atlas. Karten und Texte zur Geschichte eines Territoriums. Geldern: Historischer Verein für Geldern und Umgegend, 2003.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гельдерн (герцогство)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Geldern znachennya Ge rcogstvo Ge ldern nim Herzogtum Geldern nid Hertogdom Gelre abo Ge ldernske ge rcogstvo fr Duche de Gueldre u 1339 1795 rokah gercogstvo u Nizhnih Zemlyah zi stoliceyu u Gelderni Ohoplyuvalo neznachni tereni mizh niderlandskimi provinciyami Gelderland ta Limburg j nimeckoyu zemleyu Pivnichnij Rejn Vestfaliya Zasnovane na osnovi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1393 roku uklalo uniyu iz 1473 roku uspadkovane Burgundskim gercogstvom 1482 roku avstrijskimi Gabsburgami a 1556 roku ispanskimi Gabsburgami 1581 roku rozdilene mizh Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu i Gollandskoyu respublikoyu Vhodilo do skladu katolickih Pivdennih Niderlandiv 1795 roku likvidovane francuzkimi revolyucijnimi vijskami Gercogstvo Geldern 1339 1795 Prapor Gerb Geldernu istorichni kordoni na kartiGeldern 1350 Stolicya Geldern Movi valonska Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1339 Likvidovano 1795 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geldern gercogstvo NazvaNazva gercogstva pohodit vid nazvi nimeckogo mista Geldern praviteli yakogo otrimali vid imperatora u 1079 roci titul grafa a u 1339 roci gercoga Teritorialna ekspansiya vniz Rejnom ta Maasom trivala do 1288 roku koli graf Geldernskij zaznav porazki u krivavij za volodinnya Limburgom GeografiyaPivnichnim kordonom gercogstvo vihodilo bilya ganzejskogo mista Gardervejk do morskoyi zatoki Zejderze Vono podilyalos na chverti z centrami v Arnemi Nejmegeni Zyutfeni j Rurmondi Pivdenna rurmondska chvert periodami yavlyala soboyu anklav vidokremlenij vid reshti chvertej gercogstvami ta Brabantskim Cya chvert z pivdnya mezhuvala z Kelnskim arhiyepiskopstvom i gercogstvom Istoriya19 bereznya 1339 roku graf Gelre Rejnold II z Budinku Vassenberga otrimav titul gercoga Gelre i grafa Cyutfena ta knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vid imperatora Lyudovika IV Ce stalo mozhlivim zavdyaki zaslugam Rejnolda II yak poserednika mizh imperatorom Lyudovikom IV yakij buv odruzhenij z Margaritoyu Gollandskoyu ta korolem Angliyi Eduardom III sho buv bratom drugoyi druzhini Rejnolda II Dinastiya volodariv Gelre Vassenbergiv vimerla 1371 roku 24 serpnya 1371 roku gercog Gelre i graf Cyutfena z 1361 r Eduard II pomer vid ran v bitvi pri Besvajleri Vin ne buv odruzhenim i ne mav ditej Gercogom Gelre stav jogo brat Rejnold III odnak vin takozh pomer 4 grudnya 1371 roku ne zalishivshi spadkoyemciv Pochalas vijna za Spadshinu Gelre sho trivala z 1371 do 1379 roku Pretendentkami na tron gercogstva stali dvi sestri kolishnih volodariv ta dochki Rejnolda II Matilda druzhina grafa Zhana II de Blua Shatilon ta Mariya druzhina Vilgelma II Faktichne upravlinnya gercogstvom znahodilos v rukah miscevih dvoryan yaki nosili titul shtatgalteriv abo regentiv Vijna trivala visim rokiv z pereminnim uspihom poki prihilniki Mariyi ne peremogli 1379 roku sin gercoga Yuliha Vilgelma II ta Mariyi pid im yam stav gercogom Gelre a z 1393 takozh stav gercogom Yuliha pid im yam Vilgelm III Gercogstvo Geldern perebuvalo v osobistij uniyi z Yulihom V toj chas Gercogstvo Geldern bralo aktivnu uchast v politichnomu zhitti vsiyeyi Yevropi Spilno z Tevtonskim ordenom v 1383 1388 i 1393 rokah Geldern brav uchast v Hrestovih pohodah proti baltiv ta pivnichnih slov yan Provodilis licarski turniri ta rozvivalos mistectvo Gercog Gelderna ta Yuliha kontrolyuvav vazhlivij shlyah Frankfurt Ahen a 1400 roku Vilgelm I zavadiv korolyu Nimechchini Ruprehtu otrimati titul Imperatora Svyashenoj Rimskoj imperiyi Togo zh roku priyednav do Gelderna misto Kujk a do Yuliha Born Ejskirhen Zitard Boslar Aldenhoven Grave Milen Valdfejht ta Gangelt 1402 roku pislya smerti Vilgelma I yakij ne mav ditej gercogom Gelderna i Yuliha stav jogo brat 1423 r Rejnold IV pomer takozh ne zalishivshi pryamih spadkoyemciv Na tron pretenduvali vnuchatij pleminnik ta inshij rodich Adolf fon Yulih Berg Pochalas chergova borotba za Geldernskij spadok Dinastichna uniya Gelderna z Yulihom bula rozirvana Imperator peredav gercogskij titul Gelderna Arnoldu Egmontu a gercogom Yuliha stav Adolf Gelder perejshov do Budinku Egmonda yakij otrimav viznannya jogo titulu vid imperatora Sigizmunda Lyuksemburgu ale ne zmig uniknuti borotbi i mizhusobnogo konfliktu ta tisku yakij narostav cherez ekspansionistski namiri praviteliv Burgundskogo gercogstva Arnold Egmont vidav dochku Mariyu za shotlandskogo korolya Yakova II ale ne zmig zahistiti svoyi volodinnya vid pretenzij korolya Karla Smilivogo yakij zmusiv jogo 1471 roku peredati Geldern burgundskij koroni Pislya zagibeli Karla jogo volodinnya vidijshli do imperatora Maksimiliana yakij velikodushno povernuv Geldern Adolfu Egmontu Jogo sin Karl pomer 1538 roku lishivshi bezlich ditej ale sered nih zhodnogo narodzhenogo u shlyubi Najblizhchim spadkoyemcem zgaslogo rodu Egmontiv buv gercog Lotaringiyi odnak imperator Karl V na 5 rokiv peredav gercogstvo u volodinnya a u 1543 roci skasuvav volyu dida j okupuvav Geldern yak zakonnij spadkoyemec Karla Smilivogo Po jogo smerti gercogstvo uvijshlo do skladu Ispanskih Niderlandiv Pid chas Vosmidesyatilitnoyi vijni tri chverti Gelderna vistupili na boci ta vlilis do yih skladu a verhnya rurmondska chvert zberegla viddanist ispanskij koroni Za Utrehtskim mirom 1713 cya chvert bula rozpodilena mizh Prussiyeyu mista Geldern Firzen Gorst Niderlandami Montfort Venlo Avstriyeyu Rurmond Niderkryuhten Vert ta Yulih Kleve Bergom Erkelenc Suchasni kordoni bulo vstanovleno 1815 roku na Videnskomu kongresi Derzhavnij ustrijGercogi 1790 1792 Leopold II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi GeraldikaDokladnishe Geldernskij gerbovnik Do 1236 1236 1276 Pislya 1393BibliografiyaMeester G A de Geschiedenis van de staten van Gelderland van den oorsprong tot heden 2 Bande Harderwijk Wedding 1864 Spaen La Lecq Willem Anne van Historie van Gelderland Altheer Utrecht 1814 Ferber Heinrich Kurze Geschichte des Herzogthums Geldern fur Schule und Hau herausgegeben bei Gelegenheit der 150jahrigen Jubelfeier der Einverleibung des Herzogthums Geldern in das Konigreich Preussen Wesel Bagel 1863 Herzogtum Geldern Verlag des Historischen Vereins fur Geldern und Umgegend Geldern 2001 Hantsche I Geldern Atlas Karten und Texte zur Geschichte eines Territoriums Geldern Historischer Verein fur Geldern und Umgegend 2003 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geldern gercogstvo