Гейсар Кашієва

Гейсар Сейфулла кизи Кашієва (азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva; 7 червня 1893, Тифліс — 17 квітня 1972, Баку) — азербайджанська художниця. Перша азербайджанка, яка здобула освіту художника.

Гейсар Кашієва
азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva
Народження	7 червня 1893(1893-06-07) Тифліс, Російська імперія
Смерть	17 квітня 1972(1972-04-17) (78 років)
	Баку, Азербайджанська РСР (малярія)
Країна	Російська імперія  Азербайджанська Демократична Республіка  СРСР
Жанр	портрет
Діяльність	художниця
Член	Клуб Алі Байрамова
Гейсар Кашієва у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Гейсар Кашієва народилася 7 червня 1893 року в сім'ї військового в Тифлісі. У 1907—1908 рр. навчалась в художньому класі при Кавказькому товаристві образотворчого мистецтва. На ранньому етапі творчості працювала в Закавказькому мусульманському жіночому благодійному товаристві, яка об'єднувала жінок тюрксько-мусульманської еліти Тифлісу, працювала над афішами і плакатами, писала запрошення на культурні заходи і т. д. Її перші роботи були написані аквареллю, олівцем, тушшю або вугіллям. Вчителями Гейсар Кашієвої були відомі німецькі художники — випускник Мюнхенської художньої академії Оскар Шмерлінг і Карл Зумер.

У 1916 році вона вийшла заміж за кадрового офіцера Ширін-бека Кесаманского, який повернувся після поранення під час Першої світової війни до Тифлісу, пізніше отримав звання полковника. У цьому ж році у них народилася дочка Лея. Але сімейне щастя тривало недовго. Чоловік художниці помер від малярії в 1919 році. Їхня єдина дочка згодом стане хіміком і помре в 1994 році.

Після створення незалежної Азербайджанської Демократичної Республіки Гейсар Кашієва переїхала до Баку (наприкінці 1918 року), де займалася просвітницькою роботою серед жінок, беручи участь у культурному житті молодої республіки. Після радянізації Азербайджану початку завідувати відділом образотворчого мистецтва при жіночому клубі імені А. Байрамова, де навчала дівчат у художньому класі. У ці роки Кашієва робила оригінальні ілюстрації для популярного жіночого журналу «Шярг гадыны». У 1930-ті роки Г. Кашієва вийшла заміж за партійного працівника Зульфугара Сейдбейлі. Дітей від цього шлюбу не було. У 1938 році чоловік Кашієвой був репресований. Художниця, як дружина «ворога народу», пішла за ним. Гейсар Кашієва була реабілітована і повернулася із заслання лише в 1956 році. Вона продовжувала малювати.

Померла художниця 17 квітня 1972 року в Баку. Альбоми з малюнками Гейсар Кашієвої зберігаються в Музеї мистецтв Азербайджану.

Творчість

Незначна частина збережених творів Кашієвої знаходяться в Музеї мистецтв Азербайджану. Вони представлені альбомами з малюнками художниці. В Музеї історії Азербайджану зберігаються деякі особисті речі Гейсар Кашієвої та ескізи малюнків.

На ранньому етапі своєї творчості Кашієва створювала афіші та плакати для заходів Тифліського жіночого благодійного товариства. В період з 1905 по 1915 роки вона створила численні портрети, малюнки та пейзажі, працюючи аквареллю, чорною тушшю, олівцем і вугіллям. Серед творів цього періоду є «Портрет В. Гончарова» (1909), «Мусульманський інтелігент» (1912), «Берег озера» (1914), «Баба Яга» (1915) та інші

Намальовані Кашієвою після 1918 року в Баку аквареллю та маслом в реалістичному напрямі твори, такі як «Знатна жінка», «Старий сторож», «Грузинська дівчинка», «Охотник», «Пожежник», «Портрет Гоголя» тощо відрізняються своєрідністю виконання.

Твори

• «Портрет Гончарова (1909)»
• «Типи Миколи Гоголя (1909)»
• «Мусульманський інтелігент (1912)»
• «Берег озера (1914)»
• «Баба-Яга (1915)»

Фотографії

• Гейсар Кашієва за роботою
• Гейсар Кашієва та її чоловік

Примітки

1. . Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2019.
2. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
3. . Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 3 квітня 2019.
4. Qeysər Kaşıyeva — 120 [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Музею історії Азербайджану.

Посилання

• Відомості військового історика, полковника-лейтенанта Шамистана Назирли і вченого-мистецтвознавця, академіка Расима Ефенді про Ширін беке і Гейсар ханум^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Азербайджанський Гендерний Інформаційний центр [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]