Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гвинтівка Крнка — однозарядна гвинтівка системи австрійського зброяра , прийнята на озброєння в Російській імперії в 1867 році. Являла собою переробку дульнозарядних гвинтівок зразків 1856 і 1859 років під патрон центрального займання з капсулем Бердана.
| Гвинтівка Крнка | |
|---|---|
 | |
| Тип | гвинтівка |
| Походження |  Російська імперія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1867-1880-ті |
| Оператори | Російська імперія Болгарське царство Королівство Сербія Королівство Чорногорія |
| Війни | Російсько-турецька війна (1877—1878) Балканські війни Перша світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | |
| Розроблено | 1867 |
| Виробник | Тульський збройовий завод |
| Виготовлена кількість | ~1 000 000 |
| Характеристики | |
| Вага | 4,9 кг (з багнетом) 4,5 кг (без багнета) |
| Довжина | 1800 мм (з багнетом) 1300 мм (без багнета) |
| Набій | 15,24×40 мм R |
| Калібр | 15,24 мм (6 ліній) |
| Темп вогню | 9 п/хв |
| Приціл | відкритий |
 Гвинтівка Крнка у Вікісховищі | |
Історія
В 1860-х роках російське Військове відомство активно шукало можливості швидкого переозброєння армії нарізною казеннозарядною зброєю під патрон з металічними гільзами (на заміну застарілих дульнозарядних гвинтівок). Поряд з пошуком оригінальної казеннозарядної гвинтівки розглядалась можливість переробки старих дульнозарядних під новий формат. Увагу Військового відомства привернула модель австрійського зброяра . Головною перевагою цієї моделі були простота конструкції та можливість переробки під неї старих 6-лінійних гвинтівок зразка 1856 і 1858-59 років. Перероблений зразок був затверджений 18 березня 1869 року. Роботи по переробці велись в масовому порядку як на державних, так і на приватних підприємствах.
Конструкція
Ствол сталевий, з нарізним каналом. Калібр — 6 ліній (15,24 мм). Мушка — заокруглена, на прямокутній платформі. Приціл складається з колодки і відкидної рамки, яка кріпиться до неї на шарнірі. У звичайної піхотної гвинтівки приціл був з розрахунку на 600 кроків, у стрільців — на 1200. Після 1877—1878 рр. всі гвинтівки отримали приціл на 1200 кроків.
На казенник накручена латунна ствольна коробка з жолобом для вкладання патронів в канал ствола, яка кріпиться до ложі з допомогою хвостового гвинта. Затвор відкидний, напівциліндричної форми, який відкривається відкиданням справа наліво. У просвердленому в затворі похилому каналі знаходиться ударна шпилька зі стержнем, який в неї впирається і по головці якого вдаряє курок. Ударно-спусковий механізм аналогічний капсульному замку піхотної гвинтівки зразка 1845 року, крім курка. Курок з рискою на спиці і винесеною вліво від осі ударною частиною.
Ложа дерев'яна, з довгою цівкою. Приклад з прямою шийкою. Спускова скоба з мідного сплаву, заокруглена. Спусковий гачок С-подібний. Наконечник цівки з гніздом для шомпола.
В цілому гвинтівка Крнка відрізнялась міцністю та надійністю. Після того, як її зняли з озброєння в Російській імперії, вона ще довго перебувала на озброєнні охоронних частин армії, потім активно застосовувалась мисливцями, які перероблювали її під дробові патрони.
Основні недоліки
Основні її недоліки — не найкраща балістика і ненадійна екстракція стріляних гільз — виникали, як і у всіх зразків зброї такого роду (, Снайдера-Шнейдера і подібні), з того, що вона перероблялася зі старих дульнозарядних гвинтівок, що мали порівняно великий калібр, отже — незадовільну, порівняно з новими малокаліберними зразками, балістику.
Екстрактор гвинтівки Крнка був більш досконалий, ніж у розробленій в той же час гвинтівки , оскільки при повній справності і чистоті механізму не тільки висував гільзу з патронника, а й викидав її за межі зброї через жолоб ствольної коробки, виключаючи момент виймання її зі ствольної коробки рукою і, тим самим, підвищуючи скорострільність. На зношеній або забрудненій зброї, однак, екстрактор діяв не так різко, так що гільзу все ж доводилося витягати руками, а в окремих випадках — навіть вибивати шомполом з дульного зрізу.
Ще один з недоліків системи Крнка: можливість того, що при розриві гільзи порохові гази можуть вдарити в обличчя стрільцю через жолоб для викиду гільзи, який знаходився в ствольній коробці, що було менш ймовірно в системі Снайдера, у якій задня стінка коробки була глуха. Втім, у наступних гвинтівках з ковзними затворами подібна ймовірність була набагато вищою, що аж ніяк не завадило їх повсюдному поширенню.
Див. також
Джерела
- Словарь-справочник. Ю. В. Шокарев [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стрелковое оружие Болгарии и Турции в годы первой мировой войны // журнал «Оружие», № 13, 2014. с. 1-3, 46-58 (рос.)
- Р. Эрнест Дюпюи, Тревор Н. Дюпюи. Всемирная история войн (в 4-х тт.). книга 3 (1800—1925). СПб., М., «Полигон — АСТ», 1998. стр.419-420 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvintivka Krnka odnozaryadna gvintivka sistemi avstrijskogo zbroyara prijnyata na ozbroyennya v Rosijskij imperiyi v 1867 roci Yavlyala soboyu pererobku dulnozaryadnih gvintivok zrazkiv 1856 i 1859 rokiv pid patron centralnogo zajmannya z kapsulem Berdana Gvintivka KrnkaTipgvintivkaPohodzhennyaRosijska imperiyaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1867 1880 tiOperatoriRosijska imperiya Bolgarske carstvo Korolivstvo Serbiya Korolivstvo ChornogoriyaVijniRosijsko turecka vijna 1877 1878 Balkanski vijni Persha svitova vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikRozrobleno1867VirobnikTulskij zbrojovij zavodVigotovlena kilkist 1 000 000HarakteristikiVaga4 9 kg z bagnetom 4 5 kg bez bagneta Dovzhina1800 mm z bagnetom 1300 mm bez bagneta Nabij15 24 40 mm RKalibr15 24 mm 6 linij Temp vognyu9 p hvPricilvidkritijGvintivka Krnka u VikishovishiIstoriyaV 1860 h rokah rosijske Vijskove vidomstvo aktivno shukalo mozhlivosti shvidkogo pereozbroyennya armiyi nariznoyu kazennozaryadnoyu zbroyeyu pid patron z metalichnimi gilzami na zaminu zastarilih dulnozaryadnih gvintivok Poryad z poshukom originalnoyi kazennozaryadnoyi gvintivki rozglyadalas mozhlivist pererobki starih dulnozaryadnih pid novij format Uvagu Vijskovogo vidomstva privernula model avstrijskogo zbroyara Golovnoyu perevagoyu ciyeyi modeli buli prostota konstrukciyi ta mozhlivist pererobki pid neyi starih 6 linijnih gvintivok zrazka 1856 i 1858 59 rokiv Pereroblenij zrazok buv zatverdzhenij 18 bereznya 1869 roku Roboti po pererobci velis v masovomu poryadku yak na derzhavnih tak i na privatnih pidpriyemstvah KonstrukciyaKonstrukciya gvintivki Krnka Stvol stalevij z nariznim kanalom Kalibr 6 linij 15 24 mm Mushka zaokruglena na pryamokutnij platformi Pricil skladayetsya z kolodki i vidkidnoyi ramki yaka kripitsya do neyi na sharniri U zvichajnoyi pihotnoyi gvintivki pricil buv z rozrahunku na 600 krokiv u strilciv na 1200 Pislya 1877 1878 rr vsi gvintivki otrimali pricil na 1200 krokiv Na kazennik nakruchena latunna stvolna korobka z zholobom dlya vkladannya patroniv v kanal stvola yaka kripitsya do lozhi z dopomogoyu hvostovogo gvinta Zatvor vidkidnij napivcilindrichnoyi formi yakij vidkrivayetsya vidkidannyam sprava nalivo U prosverdlenomu v zatvori pohilomu kanali znahoditsya udarna shpilka zi sterzhnem yakij v neyi vpirayetsya i po golovci yakogo vdaryaye kurok Udarno spuskovij mehanizm analogichnij kapsulnomu zamku pihotnoyi gvintivki zrazka 1845 roku krim kurka Kurok z riskoyu na spici i vinesenoyu vlivo vid osi udarnoyu chastinoyu Lozha derev yana z dovgoyu civkoyu Priklad z pryamoyu shijkoyu Spuskova skoba z midnogo splavu zaokruglena Spuskovij gachok S podibnij Nakonechnik civki z gnizdom dlya shompola V cilomu gvintivka Krnka vidriznyalas micnistyu ta nadijnistyu Pislya togo yak yiyi znyali z ozbroyennya v Rosijskij imperiyi vona she dovgo perebuvala na ozbroyenni ohoronnih chastin armiyi potim aktivno zastosovuvalas mislivcyami yaki pereroblyuvali yiyi pid drobovi patroni Osnovni nedoliki Konstrukciya gvintivki i boyepripasu Osnovni yiyi nedoliki ne najkrasha balistika i nenadijna ekstrakciya strilyanih gilz vinikali yak i u vsih zrazkiv zbroyi takogo rodu Snajdera Shnejdera i podibni z togo sho vona pereroblyalasya zi starih dulnozaryadnih gvintivok sho mali porivnyano velikij kalibr otzhe nezadovilnu porivnyano z novimi malokalibernimi zrazkami balistiku Ekstraktor gvintivki Krnka buv bilsh doskonalij nizh u rozroblenij v toj zhe chas gvintivki oskilki pri povnij spravnosti i chistoti mehanizmu ne tilki visuvav gilzu z patronnika a j vikidav yiyi za mezhi zbroyi cherez zholob stvolnoyi korobki viklyuchayuchi moment vijmannya yiyi zi stvolnoyi korobki rukoyu i tim samim pidvishuyuchi skorostrilnist Na znoshenij abo zabrudnenij zbroyi odnak ekstraktor diyav ne tak rizko tak sho gilzu vse zh dovodilosya vityagati rukami a v okremih vipadkah navit vibivati shompolom z dulnogo zrizu She odin z nedolikiv sistemi Krnka mozhlivist togo sho pri rozrivi gilzi porohovi gazi mozhut vdariti v oblichchya strilcyu cherez zholob dlya vikidu gilzi yakij znahodivsya v stvolnij korobci sho bulo mensh jmovirno v sistemi Snajdera u yakij zadnya stinka korobki bula gluha Vtim u nastupnih gvintivkah z kovznimi zatvorami podibna jmovirnist bula nabagato vishoyu sho azh niyak ne zavadilo yih povsyudnomu poshirennyu Div takozhGvintivka Berdana Gvintivka Karli Gvintivka GraDzherelaSlovar spravochnik Yu V Shokarev 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Strelkovoe oruzhie Bolgarii i Turcii v gody pervoj mirovoj vojny zhurnal Oruzhie 13 2014 s 1 3 46 58 ros R Ernest Dyupyui Trevor N Dyupyui Vsemirnaya istoriya vojn v 4 h tt kniga 3 1800 1925 SPb M Poligon AST 1998 str 419 420 ros