Га Поель га мізрахі івр ה פ ו ע ל ה מ ז ר ח י букв працівник Мізрахі політична партія та в Ізраїлі Один із попередників

«Га-Поель га-мізрахі» (івр. הַפּוֹעֵל הַמִּזְרָחִי‎, букв. «працівник „Мізрахі“») — політична партія та в Ізраїлі. Один із попередників (МАФДАЛ) та партії «Єврейський дім».

Га-Поель га-мізрахі
Дата створення / заснування	1922

Офіційна назва	івр. הפועל המזרחי‎
Голова	Хаїм Моше Шапіра
Країна	Ізраїль
Член у	^d (1951) і ^d (1956)
Політична ідеологія	релігійний сіонізм
Місце заснування	Єрусалим
Наступник	^d
Шістнадцятковий триплет кольору	4682B4
Час/дата припинення існування	1956
Категорія членів	^d

Історія

«Га-Поель га-мізрахі» утворилися в Єрусалимі в 1922 році під сіоністським гаслом «Тора ва-авода» («Тора і праця») як релігійна сіоністська організація, яка підтримувала заснування релігійних кібуців і мошавів, де люди працювали відповідно до вимог Галахи. Назва організації походить від сіоністської організації і є абревіатурою на івриті від назви «Релігійний центр» (івр. מרכז רוחני‎, «Мерказ Рухані»).

На партія балотувалася як партія зі спільного списку під назвою разом із «Мізрахі», та . Фронт отримав 16 місць, з яких «Га-Поель га-мізрахі» отримала сім, що зробило її третьою за величиною партією в Кнесеті після партій «Мапай» і . Партію запросили приєднатися до коаліційного уряду Давида Бен-Гуріона, а Хаїма Моше Шапіра, депутата від «Га-Поель га-мізрахі», призначили міністром внутрішніх справ, міністром охорони здоров'я та міністром абсорбції в першому уряді.

«Об'єднаний релігійний фронт» зіграв важливу роль у поваленні першого уряду через незгоду з партією «Мапай» щодо питань, що стосувалися освіти в нових таборах іммігрантів та системи релігійної освіти, а також через вимоги закрити Міністерство постачання та нормування, а міністром торгівлі та промисловості призначити бізнесмена. Бен-Гуріон пішов у відставку 15 жовтня 1950 року. Через два тижні, коли проблеми були вирішені, він сформував другий уряд із тими ж партнерами по коаліції та міністрами, що й раніше.

На партія балотувалася до Кнесету під назвою «Тора ва-авода — Га-Поель га-мізрахі». Вони отримали вісім місць, що зробило їх четвертою за величиною партією. Вони знову приєдналися до урядової коаліції і залишилися членами всіх чотирьох урядів другого Кнесету. Шапіра зберіг свою посаду міністра внутрішніх справ, а також став міністром релігій. Коли третій уряд розпався, Шапіра втратив МВС і став міністром соціального захисту. У шостому уряді він повернув собі Міністерство внутрішніх справ. Йосеф Бург також став міністром, очолювавши Міністерство охорони здоров'я в третьому уряді, а Міністерство поштових послуг у четвертому, п'ятому і шостому.

На партія об'єднала зусилля зі своїм ідейним побратимом «Мізрахі», щоб сформувати «Національний релігійний фронт». Нова партія отримала одинадцять місць (з них «Га-Поель га-мізрахі» отримала дев'ять), зробивши її четвертою за чисельністю, і знову партія стала партнером з коаліції в обох урядах третього Кнесету. У 1956 році об'єднання двох партій стало постійним, а назву змінено на .

Депутати кнесету

Кнесет	Депутати Кнесету
1 (1949—1951) (7)	Моше Уна, Йосеф Бурґ, Еліягу Ґанховскі, Аарон Ґрінберґ, Зерах Варгафтіґ, Моше Кельмер (його замінив Еліягу Мазур від з 11 березня 1949 року), Хаїм Моше Шапіра
(1951–1955) (8)	Хаїм-Моше Шапіра, Моше Уна, Іцхак Рафаель, Йосеф Бург, Зерах Варгафтіґ, Еліягу Моше Ґанховскі, Моше Кельмер, Міхаель Хазані
3 (1955—1956) (9)	Моше Уна, Йосеф Бурґ, Аарон Ґрінберґ, Зерах Варгафтіґ, Фріджа Зоарец, Міхаель Хазані, Моше Кельмер, Іцхак Рафаель, Хаїм Моше Шапіра

Виноски

. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.

Посилання

Історія партії [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.] Сайт Кнесету

[1] . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.