Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2021) |
Гаспарян Ашот Михайлович (17 червня 1902, Баку, Азербайджан — 30 жовтня 1970, Москва, Росія) — ректор 1-го Харківського медичного інституту (1937—1944), доктор медичних наук (1939), професор (1940), уролог, заслужений діяч науки й техніки РСФСР і Вірменської РСР.
Гаспарян Ашот Михайлович | |
---|---|
Народився | 4 червня 1902[1] Баку, Російська імперія[1] |
Помер | 29 жовтня 1970[1] (68 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | вірмени[1][2] |
Діяльність | уролог, викладач університету |
Alma mater | d (1926)[1] d (1926) |
Галузь | урологія |
Заклад | Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова[1] Харківський медичний інститут Одеський національний медичний університет Санкт-Петербурзький державний медичний університет Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медичних наук[1] (1939) |
Партія | РКП(б)[1] |
Діти | d |
Нагороди |
Біографія
Народився Ашот 17 червня 1902 року, в селянській родині у Баку. Навчався в гімназії.
Перебуваючи у 6 класі, (1917 р.) брав активну участь в учнівських страйках.
В 1918 р. пішов до Червоної Армії.
В червні 1920 р. А. М. Гаспарян вступає в партію більшовиків і проводить агітаційну роботу серед молоді Баку.
В 1921 р. вступає до Бакинського університету; водночас працює у робітничо-селянській інспекції. Закінчує своє навчання у 2-му Московському медичному інституті (1926). Після закінчення навчання — ординатор, потім асистент у 1-му Московському медичному інституті.
В 1932—1936 рр. — доцент урологічної клініки 1-го Московського медичного інституту під керівництвом Р. М. Фронштейна. Одночасно, з 1931 р. був завідувачем 2-го Венерологічного диспансеру в Бауманському районі Москви.
Захистив кандидатську дисертацію в 1935 р., і вже в лютому 1936 р. очолив кафедру урології 1-го Московського медичного інституту.
В жовтні 1937 р. А. М. Гаспаряна призначено на посаду директора 1-го Харківського медичного інституту (ХМІ), де він став доцентом з урології у факультетській хірургічній клініці й в 1938 р. заснував кафедру урології в інституті.
Проявив себе виключно активним та ініціативним працівником, значною мірою зміцнив інститут молодими зростаючими кадрами професорсько-викладацького персоналу.
Ашот Михайлович, будучи членом президії ХНМТ (Харківського наукового медичного товариства), членом президії Всесоюзного та Українського товариств урологів, членом Вченої медичної ради Нарком здоров'я УРСР, заступником редактора журналу «Врачебное дело», вів велику громадську роботу.
Захистив докторську дисертацію «Камни мочевого пузыря (патогенез, клиника и лечение)» (1939).
Звання професора на кафедрі урології отримав в 1940 р.
У вересні 1941 р. під час евакуації інституту в Чкалов (Оренбург) Ашот Михайлович проявив себе вмілим організатором і грамотним керівником.
Під його керівництвом та завдяки зусиллям всього колективу вже 10 листопада 1941 р. на всіх курсах почалися заняття.
14 листопада 1941 р. на засіданні партійного бюро інституту А.М. Гаспарян доповідав про роботу інституту в нових умовах. Члени політбюро одноголосно висловили думку, що інститут в короткі терміни зміг почати роботу в евакуації завдяки керівництву директора інституту.
Було організовано новий п'ятий курс, тому що всі п'ятикурсники, наказом з Наркомату охорони здоров'я СРСР, були випущені лікарями ще у Харкові і майже всі пішли на фронт. Оголошено прийом студентів на перший курс.
Продовжувалася і науково-дослідна робота, теми досліджень були згідно з вимогами воєнного часу.
А. М. Гаспарян керував спеціалізованим шпиталем, займався науковою роботою, в цей час опубліковано статтю: «Новый принцип применения постоянного катетера при восстановлении поврежденной уретры».
У серпні 1943 р., після визволення Харкова, виїздить до Москви з приводу об'єднання двох ХМІ в один, готує колектив до повернення додому.
На початку 1944 р., коли в госпіталях Оренбурга накопичився достатній матеріал, відбулася загальнолікарська науково-практична конференція евакогоспіталів Південно-Уральського військового округу. Серед інших на ній виступав з доповіддю А.М. Гаспарян. Підсумком конференції було розгорнуто постанову Військової ради Південно-Уральського округу від 14 квітня 1944 р. за № 14, в якому наголошувалося велика робота, проведена 1-м ХМІ в госпіталях Оренбурга, висловлювалася подяка ряду професорів, а професор А.М. Гаспарян був нагороджений грамотою Військової ради округу.
1944—1949 рр. — директор Одеського медичного інституту, завідувач кафедри урології.
З 1951 по 1970 рр. завідував кафедрою і клінікою урології 1-го Ленінградського медичного інституту.
В 1965 р. заснував Всеросійське наукове товариство урологів та став першим його головою.
Помер Ашот Михайлович Гаспарян 30 жовтня 1970 р., похований в Ленінграді.
Наукова робота
Наукові інтереси Ашота Михайловича і його учнів включали широке коло питань сечокам'яної хвороби, онкоурології, травм сечостатевих органів, туберкульозу сечової системи, знеболення в урології, вчення про гонорею, чоловічого безпліддя, історії урології та інші.
Він був автором 390 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Монографія «Пластика сечового міхура відрізками тонкої кишки», видана в 1960 р., дала початок новому напрямку в оперативній урології в країні. У пошуках нових методів лікування хворих аденомою передміхурової залози, він в п'ятдесяті роки минулого століття обґрунтував показання до одномоментної аденомектомії.
Сприяв активному впровадженню нових хірургічних методик і вдосконаленню оперативної техніки:
- одномоментна аденомектомія стає стандартною операцією;
- розвивається пластична і органозбережна хірургія.
В 1953 р. за ініціативою професора А. М. Гаспаряна відкрито перше в СРСР фізіоурологічне відділення.
У 1959 році виконано першу в СРСР ілеоцистопластику.
Під його керівництвом було виконано близько 500 наукових робіт, 5 докторських та 47 кандидатських.
Ашот Михайлович був головою Товариства урологів Російської Федерації, а також Почесним членом Товариства урологів Вірменської РСР і Товариства урологів Болгарії.
Праці
- Гаспарян А. М. Каменная болезнь мочевого пузыря // Урология. — 1932. — № 36.
- Гаспарян А. М. Инородные тела мочевого пузыря // Урология. — 1933. — № 38.
- Гаспарян А. М. Опухоли почечной лоханки // Советская хирургия. — 1936. — № 2.
- Гаспарян А. М. Пластика мочевого пузыря отрезками тонкой кишки / Гаспарян А. М., Цветов Е. П., М-во здравоохранения РСФСР. Яросл. мед. ин-т. — Ярославль: Б. и., 1960 [обл. 1959]. — 164 с.
- Гаспарян А. М. Урология на всесоюзных съездах хирургов: (Обзор) / А. М. Гаспарян, С. Т. Захарян. — Харьков: Урол. клиника 1 Харьк. мед. и[н]-та, 1938. — 56 с.
- Гаспарян А. М. Руководство по клинической урологии: Заболевания почек и верхних мочевых путей / А. М. Гаспарян, Г. Е. Островерхов, Ю. А. Пытель; под ред. чл.-кор. АМН СССР засл. деят. науки РСФСР проф. А. Я. Пытеля. — Москва: Медицина, 1969. — 712 с.
- Гаспарян А. М. Очерки по истории отечественной урологи / А. М. Гаспарян, С. А. Гаспарян, В. Н. Ткачук. — Ленинград: Медицина. Ленингр. отд-ние, 1971. — 158 с. : ил.
- Современные вопросы урологии: (Сборник науч. работ) / [Отв. ред. засл. деят. науки проф. А. М. Гаспарян] ; М-во здравоохранения РСФСР. Всерос. науч. мед. о-во урологов. — Ленинград, 1967. — 301 с
- Гаспарян А .М. Библиографический указатель отечественной литературы по гонорее за 40 лет: (1900—1939) / проф. А. М. Гаспарян, дир. Урол. клиники 1-го ХМИ. — Харьков : 1-й харьк. мед. ин-т, 1941. — 144 с.
- Гаспарян А. М. Библиографический указатель русской литературы по урологии за 10 лет: (1930—1939) / проф. А. М. Гаспарян, дир. Урол. клиники 1-го ХМИ. — Харьков: Всесоюз. о-во урологов, 1940. — 92 с.
- Гаспарян А. М. Указатель к журналу «Урология» за 10 лет: (1923—1932 г.): (№ 1-36). — Б. м. : Б. и., [1933]. — С. 63-71.
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- два ордени «Знак Пошани»
- Заслужений діяч науки РРФСР
- Заслужений діяч науки Вірменської РСР
Джерела
- Амелин В. В. Армяне в Оренбургском крае / В. В. Амелин, Д. Н. Денисов. — Оренбург, 2014. — С. 41-44. — Режим доступа: https://www.osu.ru/sites/niisu/docs/armyane_v_orenburgskom_krae.pdf [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.].
- Кафедра и клиника урологии Первого Санкт-Петербургского государственного медицинского университета им. акад. И. П. Павлова: вчера, сегодня, завтра // Урологические ведомости. — 2015. — Т. V, № 1. — С. 3-6. — Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/kafedra-i-klinika-urologii-pervogo-sankt-peterburgskogo-gosudarstvennogo-meditsinskogo-universiteta-im-akad-i-p-pavlova-vchera-segodnya/viewer [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.].
- Памяти профессора А. М. Гаспаряна // Пульс: Орган парткома, ректората, комитета ВЛКСМ, профкома и месткома 1-го Ленинградского медицинского института им. акад. И. П. Павлова . — 1970. — № 42 (1405), 21 декабря. — С. 2. — Режим доступа: https://www.1spbgmu.ru/images/home/universitet/press-tsentr/puls/421405_от_21_декабря_1970_года.pdf [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.].
- Перцева Ж. М. Гаспарян Ашот Михайлович (1902—1970) / Ж. М. Перцева // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за загальною редакцією В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. — Харків: ХНМУ, 2020. — С. 118—122. — Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/28095/2/Керівники%20ВМШ.pdf [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.].
- Струков А. И. Воспоминания о работе в г. Оренбурге в годы Великой Отечественной войны (1941—1944 гг.) / А. И. Струков // Історія в історіях: Харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях / Харківський національний медичний університет МОЗ України ; за загальною редакцією В. М. Лісового, Ж. М. Перцевої. — Харків: ХНМУ, 2015. — С. 187—194.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
- Перцева, Ж. М. (PDF) (укр) . Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- Амелин, В. В. Армяне в Оренбургском крае (рос.) .
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Кафедра и клиника урологии Первого Санкт-Петербургского государственного медицинского университета им. акад. И. П. Павлова: вчера, сегодня, завтра. Урологические ведомости. — 2015. — Т. V, № 1. — С. 3-6.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Памяти профессора А. М. Гаспаряна. Пульс: Орган парткома, ректората, комитета ВЛКСМ, профкома и месткома 1-го Ленинградского медицинского института им. акад. И. П. Павлова . — 1970. — № 42 (1405), 21 декабря.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2021 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gasparyan Gasparyan Ashot Mihajlovich 17 chervnya 1902 Baku Azerbajdzhan 30 zhovtnya 1970 Moskva Rosiya rektor 1 go Harkivskogo medichnogo institutu 1937 1944 doktor medichnih nauk 1939 profesor 1940 urolog zasluzhenij diyach nauki j tehniki RSFSR i Virmenskoyi RSR Gasparyan Ashot MihajlovichNarodivsya4 chervnya 1902 1902 06 04 1 Baku Rosijska imperiya 1 Pomer29 zhovtnya 1970 1970 10 29 1 68 rokiv Leningrad RRFSR SRSR 1 PohovannyaVvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 1 2 Diyalnisturolog vikladach universitetuAlma materd 1926 1 d 1926 GaluzurologiyaZakladPershij moskovskij derzhavnij medichnij universitet imeni I M Sechenova 1 Harkivskij medichnij institut Odeskij nacionalnij medichnij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij medichnij universitet Pershij moskovskij derzhavnij medichnij universitet imeni I M SechenovaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih nauk 1 1939 PartiyaRKP b 1 DitidNagorodiBiografiyaNarodivsya Ashot 17 chervnya 1902 roku v selyanskij rodini u Baku Navchavsya v gimnaziyi Perebuvayuchi u 6 klasi 1917 r brav aktivnu uchast v uchnivskih strajkah V 1918 r pishov do Chervonoyi Armiyi V chervni 1920 r A M Gasparyan vstupaye v partiyu bilshovikiv i provodit agitacijnu robotu sered molodi Baku V 1921 r vstupaye do Bakinskogo universitetu vodnochas pracyuye u robitnicho selyanskij inspekciyi Zakinchuye svoye navchannya u 2 mu Moskovskomu medichnomu instituti 1926 Pislya zakinchennya navchannya ordinator potim asistent u 1 mu Moskovskomu medichnomu instituti V 1932 1936 rr docent urologichnoyi kliniki 1 go Moskovskogo medichnogo institutu pid kerivnictvom R M Fronshtejna Odnochasno z 1931 r buv zaviduvachem 2 go Venerologichnogo dispanseru v Baumanskomu rajoni Moskvi Zahistiv kandidatsku disertaciyu v 1935 r i vzhe v lyutomu 1936 r ocholiv kafedru urologiyi 1 go Moskovskogo medichnogo institutu V zhovtni 1937 r A M Gasparyana priznacheno na posadu direktora 1 go Harkivskogo medichnogo institutu HMI de vin stav docentom z urologiyi u fakultetskij hirurgichnij klinici j v 1938 r zasnuvav kafedru urologiyi v instituti Proyaviv sebe viklyuchno aktivnim ta iniciativnim pracivnikom znachnoyu miroyu zmicniv institut molodimi zrostayuchimi kadrami profesorsko vikladackogo personalu Ashot Mihajlovich buduchi chlenom prezidiyi HNMT Harkivskogo naukovogo medichnogo tovaristva chlenom prezidiyi Vsesoyuznogo ta Ukrayinskogo tovaristv urologiv chlenom Vchenoyi medichnoyi radi Narkom zdorov ya URSR zastupnikom redaktora zhurnalu Vrachebnoe delo viv veliku gromadsku robotu Zahistiv doktorsku disertaciyu Kamni mochevogo puzyrya patogenez klinika i lechenie 1939 Zvannya profesora na kafedri urologiyi otrimav v 1940 r U veresni 1941 r pid chas evakuaciyi institutu v Chkalov Orenburg Ashot Mihajlovich proyaviv sebe vmilim organizatorom i gramotnim kerivnikom Pid jogo kerivnictvom ta zavdyaki zusillyam vsogo kolektivu vzhe 10 listopada 1941 r na vsih kursah pochalisya zanyattya 14 listopada 1941 r na zasidanni partijnogo byuro institutu A M Gasparyan dopovidav pro robotu institutu v novih umovah Chleni politbyuro odnogolosno vislovili dumku sho institut v korotki termini zmig pochati robotu v evakuaciyi zavdyaki kerivnictvu direktora institutu Bulo organizovano novij p yatij kurs tomu sho vsi p yatikursniki nakazom z Narkomatu ohoroni zdorov ya SRSR buli vipusheni likaryami she u Harkovi i majzhe vsi pishli na front Ogolosheno prijom studentiv na pershij kurs Prodovzhuvalasya i naukovo doslidna robota temi doslidzhen buli zgidno z vimogami voyennogo chasu A M Gasparyan keruvav specializovanim shpitalem zajmavsya naukovoyu robotoyu v cej chas opublikovano stattyu Novyj princip primeneniya postoyannogo katetera pri vosstanovlenii povrezhdennoj uretry U serpni 1943 r pislya vizvolennya Harkova viyizdit do Moskvi z privodu ob yednannya dvoh HMI v odin gotuye kolektiv do povernennya dodomu Na pochatku 1944 r koli v gospitalyah Orenburga nakopichivsya dostatnij material vidbulasya zagalnolikarska naukovo praktichna konferenciya evakogospitaliv Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu Sered inshih na nij vistupav z dopoviddyu A M Gasparyan Pidsumkom konferenciyi bulo rozgornuto postanovu Vijskovoyi radi Pivdenno Uralskogo okrugu vid 14 kvitnya 1944 r za 14 v yakomu nagoloshuvalosya velika robota provedena 1 m HMI v gospitalyah Orenburga vislovlyuvalasya podyaka ryadu profesoriv a profesor A M Gasparyan buv nagorodzhenij gramotoyu Vijskovoyi radi okrugu 1944 1949 rr direktor Odeskogo medichnogo institutu zaviduvach kafedri urologiyi Z 1951 po 1970 rr zaviduvav kafedroyu i klinikoyu urologiyi 1 go Leningradskogo medichnogo institutu V 1965 r zasnuvav Vserosijske naukove tovaristvo urologiv ta stav pershim jogo golovoyu Pomer Ashot Mihajlovich Gasparyan 30 zhovtnya 1970 r pohovanij v Leningradi Naukova robotaNaukovi interesi Ashota Mihajlovicha i jogo uchniv vklyuchali shiroke kolo pitan sechokam yanoyi hvorobi onkourologiyi travm sechostatevih organiv tuberkulozu sechovoyi sistemi znebolennya v urologiyi vchennya pro gonoreyu cholovichogo bezpliddya istoriyi urologiyi ta inshi Vin buv avtorom 390 naukovih prac v tomu chisli 7 monografij Monografiya Plastika sechovogo mihura vidrizkami tonkoyi kishki vidana v 1960 r dala pochatok novomu napryamku v operativnij urologiyi v krayini U poshukah novih metodiv likuvannya hvorih adenomoyu peredmihurovoyi zalozi vin v p yatdesyati roki minulogo stolittya obgruntuvav pokazannya do odnomomentnoyi adenomektomiyi Spriyav aktivnomu vprovadzhennyu novih hirurgichnih metodik i vdoskonalennyu operativnoyi tehniki odnomomentna adenomektomiya staye standartnoyu operaciyeyu rozvivayetsya plastichna i organozberezhna hirurgiya V 1953 r za iniciativoyu profesora A M Gasparyana vidkrito pershe v SRSR fiziourologichne viddilennya U 1959 roci vikonano pershu v SRSR ileocistoplastiku Pid jogo kerivnictvom bulo vikonano blizko 500 naukovih robit 5 doktorskih ta 47 kandidatskih Ashot Mihajlovich buv golovoyu Tovaristva urologiv Rosijskoyi Federaciyi a takozh Pochesnim chlenom Tovaristva urologiv Virmenskoyi RSR i Tovaristva urologiv Bolgariyi PraciGasparyan A M Kamennaya bolezn mochevogo puzyrya Urologiya 1932 36 Gasparyan A M Inorodnye tela mochevogo puzyrya Urologiya 1933 38 Gasparyan A M Opuholi pochechnoj lohanki Sovetskaya hirurgiya 1936 2 Gasparyan A M Plastika mochevogo puzyrya otrezkami tonkoj kishki Gasparyan A M Cvetov E P M vo zdravoohraneniya RSFSR Yarosl med in t Yaroslavl B i 1960 obl 1959 164 s Gasparyan A M Urologiya na vsesoyuznyh sezdah hirurgov Obzor A M Gasparyan S T Zaharyan Harkov Urol klinika 1 Hark med i n ta 1938 56 s Gasparyan A M Rukovodstvo po klinicheskoj urologii Zabolevaniya pochek i verhnih mochevyh putej A M Gasparyan G E Ostroverhov Yu A Pytel pod red chl kor AMN SSSR zasl deyat nauki RSFSR prof A Ya Pytelya Moskva Medicina 1969 712 s Gasparyan A M Ocherki po istorii otechestvennoj urologi A M Gasparyan S A Gasparyan V N Tkachuk Leningrad Medicina Leningr otd nie 1971 158 s il Sovremennye voprosy urologii Sbornik nauch rabot Otv red zasl deyat nauki prof A M Gasparyan M vo zdravoohraneniya RSFSR Vseros nauch med o vo urologov Leningrad 1967 301 s Gasparyan A M Bibliograficheskij ukazatel otechestvennoj literatury po gonoree za 40 let 1900 1939 prof A M Gasparyan dir Urol kliniki 1 go HMI Harkov 1 j hark med in t 1941 144 s Gasparyan A M Bibliograficheskij ukazatel russkoj literatury po urologii za 10 let 1930 1939 prof A M Gasparyan dir Urol kliniki 1 go HMI Harkov Vsesoyuz o vo urologov 1940 92 s Gasparyan A M Ukazatel k zhurnalu Urologiya za 10 let 1923 1932 g 1 36 B m B i 1933 S 63 71 NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki dva ordeni Znak Poshani Zasluzhenij diyach nauki RRFSR Zasluzhenij diyach nauki Virmenskoyi RSRDzherelaAmelin V V Armyane v Orenburgskom krae V V Amelin D N Denisov Orenburg 2014 S 41 44 Rezhim dostupa https www osu ru sites niisu docs armyane v orenburgskom krae pdf 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Kafedra i klinika urologii Pervogo Sankt Peterburgskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta im akad I P Pavlova vchera segodnya zavtra Urologicheskie vedomosti 2015 T V 1 S 3 6 Rezhim dostupa https cyberleninka ru article n kafedra i klinika urologii pervogo sankt peterburgskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta im akad i p pavlova vchera segodnya viewer 3 chervnya 2021 u Wayback Machine Pamyati professora A M Gasparyana Puls Organ partkoma rektorata komiteta VLKSM profkoma i mestkoma 1 go Leningradskogo medicinskogo instituta im akad I P Pavlova 1970 42 1405 21 dekabrya S 2 Rezhim dostupa https www 1spbgmu ru images home universitet press tsentr puls 421405 ot 21 dekabrya 1970 goda pdf 3 chervnya 2021 u Wayback Machine Perceva Zh M Gasparyan Ashot Mihajlovich 1902 1970 Zh M Perceva Kerivniki vishoyi medichnoyi shkoli Harkivskij nacionalnij medichnij universitet za zagalnoyu redakciyeyu V M Lisovogo V A Kapustnika Zh M Percevoyi ukladachi Zh M Perceva I V Kirichok O V Semenenko Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Harkiv HNMU 2020 S 118 122 Rezhim dostupu http repo knmu edu ua bitstream 123456789 28095 2 Kerivniki 20VMSh pdf 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Strukov A I Vospominaniya o rabote v g Orenburge v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1944 gg A I Strukov Istoriya v istoriyah Harkivska visha medichna shkola u spogadah dokumentah i fotografiyah Harkivskij nacionalnij medichnij universitet MOZ Ukrayini za zagalnoyu redakciyeyu V M Lisovogo Zh M Percevoyi Harkiv HNMU 2015 S 187 194 PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Ով ով է հայեր za red Հ Այվազյան Երևան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 2005 T 1 d Track Q13053761d Track Q124405912d Track Q1953d Track Q28722393 Perceva Zh M PDF ukr Kerivniki vishoyi medichnoyi shkoli Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 8 chervnya 2022 Amelin V V Armyane v Orenburgskom krae ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kafedra i klinika urologii Pervogo Sankt Peterburgskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta im akad I P Pavlova vchera segodnya zavtra Urologicheskie vedomosti 2015 T V 1 S 3 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pamyati professora A M Gasparyana Puls Organ partkoma rektorata komiteta VLKSM profkoma i mestkoma 1 go Leningradskogo medicinskogo instituta im akad I P Pavlova 1970 42 1405 21 dekabrya a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya