Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галаївець (до 2015 року — Галаєвець) — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Належить до Калінінського старостинського округу Липоводолинської селищної територіальної громади. Населення становить 122 особи. Орган місцевого самоврядування—Липоводолинська селищна рада.
| село Галаївець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Роменський район |
| Громада | Липоводолинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59060070110065708 |
| Облікова картка | Галаївець |
| Основні дані | |
| Населення | 122 |
| Поштовий індекс | 42507 |
| Телефонний код | +380 5452 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′17″ пн. ш. 33°54′54″ сх. д. / 50.53806° пн. ш. 33.91500° сх. д.Координати: 50°32′17″ пн. ш. 33°54′54″ сх. д. / 50.53806° пн. ш. 33.91500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 150 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42501, Сумська обл., Роменський р-н, смт Липова Долина,вул.Роменська, 10 |
| Карта | |
  Галаївець | |
 Галаївець | |
| Мапа | |
| | |
Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району.
Назва
Назву отримало від урочища Галаївець, навколо якого були створені хутори. В цьому урочищі ще до середини 20—го ст. гніздилися великі колонії галок і ворон.
Географія
Село Галаївець розташоване між селищем Липова Долина і селом Підставки. Поряд знаходяться села Чирвине, Шевченкове та Шматкове (нежиле) (1-2 км). По селу до річки Суха Грунь (ліва притока річки Грунь) протікає пересихаючий струмок, на якому зведено заґату. Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1913.
Історія
Село Галаївець засноване у середин XIX ст. вихідцями із села Сватки Бірківської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії.
Закон Російської імперії № 15462 від 2 квітня 1842 р. дозволяв поміщикам укладати із селянами угоди на виділення їм ділянок землі для користування за певну, за взаємною згодою, винагороду. При цьому земля залишалася у власності поміщика. Повинності селян на користь поміщиків могли бути призначені у вигляді грошового оброку, виробами, обробкою поміщицької землі, або іншою роботою. Після цього виникло багато хуторів у Полтавській губернії.
Із "Сповідних відомостей" православних церков Гадяцького повіту за 1849 рік, які зберігаються у Державному архіві Сумської області (ф. 960, оп. 3, спр. 411, арк. 1197 зв.), відомо, що, згідно записам Преображенської церкви села Сватки, більшість земель тут належали графині Олександрі Григорівні Гудович (уроджена баронеса Енгельгардт, померла 2.11.1876 в Санкт-Петербурзі). Їй належав і хутір «Галаївець Хурсин», в якому проживали сім'ї Тита Трохимовича Фурси (н. 1807) із 9 осіб та його двоюрідного дядька Олександра Кіндратовича Фурси (н. 1786) із 7 осіб. Графу Миколі Миколайовичу Гудовичу належав хутір «Галаївець», в якому проживала сім'я Остапа Мироновича Колодяжного (н. 1787) із 10 осіб (ф. 960, оп. 3, спр. 411, арк.1208). Із 1854 р., після смерті графа, цей хутір належав ротмістрші Варварі Миколаївні Віттенберг. Крім того навколо урочища Галаївець появилися козацькі хутори Мусієнків, Будників, Переварухів, Виставногів, Даниленків, Херуімів (ф. 960, оп. 3, спр. 411, арк.1235 зв.—1237).
Із матеріалів Центрального державного історичного архіву України (фонд 127, описи 1012, 1015 і 1016), Державного архіву Полтавської областіі (фонд 1011, опис 6) та Державного архіву Сумської області (фонд 960, опис 3 та фонд 1185, опис 1) випливає, що всі ці люди, що переселилися як на гоподарські так і на козацькі хутори — вихідці із села Сватки Бірківської волості Гадяцького повіту.
У тому ж 1849 році у сповідальній відомості Хрестовоздвиженської церкви села Підставки згадується козацький хутір в урочищі Галаївець, де проживають сім'ї Івана Івановича Шевченка (н. 1801) із 14 осіб та Остапа Івановича Шевченка (н. 1801) із 9 осіб (ф. 960, оп. 3, спр. 411, арк. 1289 зв.). Із цього хутора виникло село Шевченкове. А у 1850 (ф. 960, оп. 3, спр. 412, арк. 1375 зв.) в урочищі Галаївець згадується козацький хутір Левченків — Івана Івановича Левченка (н. 1802) із 9 осіб, вдови Ірини Іванівни Левченко (н. 1789) із 5 осіб та Остапа Івановича Левченка (н. 1801) із 13 осіб.
На спеціальній мапі Європейської Росії Стрельбицького 1868 р. Галаївець позначено, як поселення, що має від 10 до 20 дворів.
До кінця 19 ст. більшість дерев урочища Галаївець вирубано, хутори навколо урочища розрослися, злилися в одне ціле і стали називатися Галаївцем.
7 березня 1923 року поділ на повіти і волості було скасовано і замість них на території Полтавської губернії створено 7 округ і 89 районів. Територія краю увійшла до Роменської округи, яка складалася із 14 районів: Село Галаївець увійшло в Капустинський район з центром в селі Капустинці. Після ліквідації волостей і утворення районів у 1923 році, в селі було створено Галаївецьку сільську раду. 13 березня 1925 року райцентр Капустинського району перенесено в село Синівка, а район перейменовано в Синівський. 3 червня 1925 року з переходом на триступеневу систему управління Полтавська губернія ліквідована і округи перейшла у пряме підпорядкування Української СРР.
13 червня 1930 постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР було розформовано Роменську округу, внаслідок чого Синівський район перейшов у підпорядкування Сумської округи. Харківської області. 3 лютого 1931 року після проведеної перевірки господарської діяльності та фінансового стану районів УСРР ВУЦВК ухвалив постанову про їх реорганізацію, якою було ліквідовано серед інших і Синівський район. 22 січня 1935 року згідно з постановою ВУЦВК «Про розукрупнення районів УСРР» було відновлено Синівський район у складі Харківської області шляхом виділення 11 сільрад з Липоводолинського району. Перелік наново створених районів було уточнено постановою ВУЦВК від 25 лютого 1935 року.
22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР утворено Полтавську область область з 45 районами. До неї увійшов і Синівський район. 10 січня 1939 року була утворена Сумська область, до якої від Полтавської області відійшли Липоводолинський та Синівський райони. 7 червня 1957 року Синівський район розформовано згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення деяких районів Сумської області та ліквідацію Дубов'язівського, Миропільського, Синівського, Штепівського районів». Галіївецьку сільську раду приєднали до Липоводолинського району.
Не поминула Галаївець і насильницька колективізація та розкуркулення. Жителів дрібних хуторів, які розміщалися серед полів, змусили переселитися в села. У селі створено сільськогосподарську артіль (колгосп "Спільний колос").. Побудували сільський клуб з бібліотекою, медпункт, поштове відділення, магазини, кузню, конюшні, корівники, сушарки, комори, клуні, лісопильню, придбали жатки, лобогрійки, сінокосарки, зерноочисні машини, зробили вози, гарби, безтарки, волокуші,. укладали угоди з машино—тракторною станцією про використання техніки.
Настав 1941 рік. Майже всі чоловіки, здатні носити зброю в руках, були мобілізовані до Червоної Армії на фронт. Під загрозою німецької окупації на схід було евакуйовано худобу, інше майно. З села на примусові роботи до Німеччини було вивезено біля сотні молодих людей. 104 галаївчан не повернулися із 2-ї світової війни.
У 1950 році до колгоспу імені Хрущова (Галаївець і Чирвине) приєднали колгоспи ім. Шевченка (Шматкове), «Серп і молот» (Легуші) та «17-го партз'їзду» (Аршуки), створивши на їх базі бригади і автоматично віднісши їх до так званих неперспективних сіл. У 1951 р на трудодень дали 1 кг зерна і 20 коп. На початку 1951 р. у початковій і семирічній школах навчалося біля 300 дітей. Село було електрофіковано і радіофіковано, при клубі працювала стаціонарна кіноустановка.
Восени 1951 року на братській могилі радянських танкістів, які загинули біля Галаївця у вересні 1943 року, поставили залізобетонний пам'ятник — скульптура воїна.
На початок 1958 року на 6 бригадах колгоспу було 648 голів великої рогатої худоби (після звільнення від окупації — 46), 140 коней, 762 свині, 544 овець, 2880 курей та 70 кролів. У 1958 році колгосп перейменували на «Серп і молот», а 1959 року приєднали до радянського господарства (радгосп) імені Калініна (село Калінінське), створивши 2-ге відділення радгоспу із 3-х бригад (Галаївець, Шматкове і Чирвине). Галаївецьку сільську раду ліквідували. Більшість жителів безперспективних сіл переселилися в районні центри та міста, зникли хутори Виставногів, Херуімів, Бондарів.
У радгоспі побудували зерносховище на току, нові цегляні корівники, птахоферму, їдальню, впровадили механізоване доїння корів, вирощували цукрові і кормові буряки, картоплю, озиму і яру пшеницю, жито, кукурудзу на зерно і на зелену масу, ячмінь, овес, віко-овес, горох, гречку, просо, соняшник, однорічні трави на сіно, овочі.
У 1995 році радгосп імені Калініна був ліквідований. Землю розпаювали між працівниками і пенсіонерами. Створено кооператив «Колос», а потім «Прорив», які також розпалися. Техніка за борги перед інвестором була здана на металобрухт, а те що залишилось було розтягнуто по руках. Ще нові корпуси ферм зруйновано. Із 2006 року землі навколо Галаївця обробляє СК «АГРО», Село постраждало внаслідок голодоморів 1932–1933 та 1946–1947 років.
Пам'ятки
- Могила сталінських воїнів.
Галерея
![image]()
село Галаївець
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 405-VIII «Про перейменування села Галаєвець Липоводолинського району Сумської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Книга пам'яті України. Сумська область, т. 7, 1996, с. 546—555
Посилання
Погода в селі Галаєвець [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galayivec do 2015 roku Galayevec selo v Ukrayini u Romenskomu rajoni Sumskoyi oblasti Nalezhit do Kalininskogo starostinskogo okrugu Lipovodolinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya stanovit 122 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Lipovodolinska selishna rada selo Galayivec Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Romenskij rajon Gromada Lipovodolinska selishna gromada Kod KATOTTG UA59060070110065708 Oblikova kartka Galayivec Osnovni dani Naselennya 122 Poshtovij indeks 42507 Telefonnij kod 380 5452 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 17 pn sh 33 54 54 sh d 50 53806 pn sh 33 91500 sh d 50 53806 33 91500 Koordinati 50 32 17 pn sh 33 54 54 sh d 50 53806 pn sh 33 91500 sh d 50 53806 33 91500 Serednya visota nad rivnem morya 150 m Misceva vlada Adresa radi 42501 Sumska obl Romenskij r n smt Lipova Dolina vul Romenska 10 Karta Galayivec Galayivec Mapa Galayivec u Vikishovishi Pislya likvidaciyi Lipovodolinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Romenskogo rajonu NazvaNazvu otrimalo vid urochisha Galayivec navkolo yakogo buli stvoreni hutori V comu urochishi she do seredini 20 go st gnizdilisya veliki koloniyi galok i voron GeografiyaSelo Galayivec roztashovane mizh selishem Lipova Dolina i selom Pidstavki Poryad znahodyatsya sela Chirvine Shevchenkove ta Shmatkove nezhile 1 2 km Po selu do richki Suha Grun liva pritoka richki Grun protikaye peresihayuchij strumok na yakomu zvedeno zagatu Poruch prolyagaye avtomobilnij shlyah T 1913 IstoriyaSelo Galayivec zasnovane u seredin XIX st vihidcyami iz sela Svatki Birkivskoyi volosti Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi Zakon Rosijskoyi imperiyi 15462 vid 2 kvitnya 1842 r dozvolyav pomishikam ukladati iz selyanami ugodi na vidilennya yim dilyanok zemli dlya koristuvannya za pevnu za vzayemnoyu zgodoyu vinagorodu Pri comu zemlya zalishalasya u vlasnosti pomishika Povinnosti selyan na korist pomishikiv mogli buti priznacheni u viglyadi groshovogo obroku virobami obrobkoyu pomishickoyi zemli abo inshoyu robotoyu Pislya cogo viniklo bagato hutoriv u Poltavskij guberniyi Iz Spovidnih vidomostej pravoslavnih cerkov Gadyackogo povitu za 1849 rik yaki zberigayutsya u Derzhavnomu arhivi Sumskoyi oblasti f 960 op 3 spr 411 ark 1197 zv vidomo sho zgidno zapisam Preobrazhenskoyi cerkvi sela Svatki bilshist zemel tut nalezhali grafini Oleksandri Grigorivni Gudovich urodzhena baronesa Engelgardt pomerla 2 11 1876 v Sankt Peterburzi Yij nalezhav i hutir Galayivec Hursin v yakomu prozhivali sim yi Tita Trohimovicha Fursi n 1807 iz 9 osib ta jogo dvoyuridnogo dyadka Oleksandra Kindratovicha Fursi n 1786 iz 7 osib Grafu Mikoli Mikolajovichu Gudovichu nalezhav hutir Galayivec v yakomu prozhivala sim ya Ostapa Mironovicha Kolodyazhnogo n 1787 iz 10 osib f 960 op 3 spr 411 ark 1208 Iz 1854 r pislya smerti grafa cej hutir nalezhav rotmistrshi Varvari Mikolayivni Vittenberg Krim togo navkolo urochisha Galayivec poyavilisya kozacki hutori Musiyenkiv Budnikiv Perevaruhiv Vistavnogiv Danilenkiv Heruimiv f 960 op 3 spr 411 ark 1235 zv 1237 Iz materialiv Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini fond 127 opisi 1012 1015 i 1016 Derzhavnogo arhivu Poltavskoyi oblastii fond 1011 opis 6 ta Derzhavnogo arhivu Sumskoyi oblasti fond 960 opis 3 ta fond 1185 opis 1 viplivaye sho vsi ci lyudi sho pereselilisya yak na gopodarski tak i na kozacki hutori vihidci iz sela Svatki Birkivskoyi volosti Gadyackogo povitu U tomu zh 1849 roci u spovidalnij vidomosti Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi sela Pidstavki zgaduyetsya kozackij hutir v urochishi Galayivec de prozhivayut sim yi Ivana Ivanovicha Shevchenka n 1801 iz 14 osib ta Ostapa Ivanovicha Shevchenka n 1801 iz 9 osib f 960 op 3 spr 411 ark 1289 zv Iz cogo hutora viniklo selo Shevchenkove A u 1850 f 960 op 3 spr 412 ark 1375 zv v urochishi Galayivec zgaduyetsya kozackij hutir Levchenkiv Ivana Ivanovicha Levchenka n 1802 iz 9 osib vdovi Irini Ivanivni Levchenko n 1789 iz 5 osib ta Ostapa Ivanovicha Levchenka n 1801 iz 13 osib Na specialnij mapi Yevropejskoyi Rosiyi Strelbickogo 1868 r Galayivec poznacheno yak poselennya sho maye vid 10 do 20 dvoriv Do kincya 19 st bilshist derev urochisha Galayivec virubano hutori navkolo urochisha rozroslisya zlilisya v odne cile i stali nazivatisya Galayivcem 7 bereznya 1923 roku podil na poviti i volosti bulo skasovano i zamist nih na teritoriyi Poltavskoyi guberniyi stvoreno 7 okrug i 89 rajoniv Teritoriya krayu uvijshla do Romenskoyi okrugi yaka skladalasya iz 14 rajoniv Selo Galayivec uvijshlo v Kapustinskij rajon z centrom v seli Kapustinci Pislya likvidaciyi volostej i utvorennya rajoniv u 1923 roci v seli bulo stvoreno Galayivecku silsku radu 13 bereznya 1925 roku rajcentr Kapustinskogo rajonu pereneseno v selo Sinivka a rajon perejmenovano v Sinivskij 3 chervnya 1925 roku z perehodom na tristupenevu sistemu upravlinnya Poltavska guberniya likvidovana i okrugi perejshla u pryame pidporyadkuvannya Ukrayinskoyi SRR 13 chervnya 1930 postanovoyu VUCVK i Radnarkomu USRR bulo rozformovano Romensku okrugu vnaslidok chogo Sinivskij rajon perejshov u pidporyadkuvannya Sumskoyi okrugi Harkivskoyi oblasti 3 lyutogo 1931 roku pislya provedenoyi perevirki gospodarskoyi diyalnosti ta finansovogo stanu rajoniv USRR VUCVK uhvaliv postanovu pro yih reorganizaciyu yakoyu bulo likvidovano sered inshih i Sinivskij rajon 22 sichnya 1935 roku zgidno z postanovoyu VUCVK Pro rozukrupnennya rajoniv USRR bulo vidnovleno Sinivskij rajon u skladi Harkivskoyi oblasti shlyahom vidilennya 11 silrad z Lipovodolinskogo rajonu Perelik nanovo stvorenih rajoniv bulo utochneno postanovoyu VUCVK vid 25 lyutogo 1935 roku 22 veresnya 1937 roku postanovoyu CVK SRSR utvoreno Poltavsku oblast oblast z 45 rajonami Do neyi uvijshov i Sinivskij rajon 10 sichnya 1939 roku bula utvorena Sumska oblast do yakoyi vid Poltavskoyi oblasti vidijshli Lipovodolinskij ta Sinivskij rajoni 7 chervnya 1957 roku Sinivskij rajon rozformovano zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya deyakih rajoniv Sumskoyi oblasti ta likvidaciyu Dubov yazivskogo Miropilskogo Sinivskogo Shtepivskogo rajoniv Galiyivecku silsku radu priyednali do Lipovodolinskogo rajonu Ne pominula Galayivec i nasilnicka kolektivizaciya ta rozkurkulennya Zhiteliv dribnih hutoriv yaki rozmishalisya sered poliv zmusili pereselitisya v sela U seli stvoreno silskogospodarsku artil kolgosp Spilnij kolos Pobuduvali silskij klub z bibliotekoyu medpunkt poshtove viddilennya magazini kuznyu konyushni korivniki susharki komori kluni lisopilnyu pridbali zhatki lobogrijki sinokosarki zernoochisni mashini zrobili vozi garbi beztarki volokushi ukladali ugodi z mashino traktornoyu stanciyeyu pro vikoristannya tehniki Nastav 1941 rik Majzhe vsi choloviki zdatni nositi zbroyu v rukah buli mobilizovani do Chervonoyi Armiyi na front Pid zagrozoyu nimeckoyi okupaciyi na shid bulo evakujovano hudobu inshe majno Z sela na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno bilya sotni molodih lyudej 104 galayivchan ne povernulisya iz 2 yi svitovoyi vijni U 1950 roci do kolgospu imeni Hrushova Galayivec i Chirvine priyednali kolgospi im Shevchenka Shmatkove Serp i molot Legushi ta 17 go partz yizdu Arshuki stvorivshi na yih bazi brigadi i avtomatichno vidnisshi yih do tak zvanih neperspektivnih sil U 1951 r na trudoden dali 1 kg zerna i 20 kop Na pochatku 1951 r u pochatkovij i semirichnij shkolah navchalosya bilya 300 ditej Selo bulo elektrofikovano i radiofikovano pri klubi pracyuvala stacionarna kinoustanovka Voseni 1951 roku na bratskij mogili radyanskih tankistiv yaki zaginuli bilya Galayivcya u veresni 1943 roku postavili zalizobetonnij pam yatnik skulptura voyina Na pochatok 1958 roku na 6 brigadah kolgospu bulo 648 goliv velikoyi rogatoyi hudobi pislya zvilnennya vid okupaciyi 46 140 konej 762 svini 544 ovec 2880 kurej ta 70 kroliv U 1958 roci kolgosp perejmenuvali na Serp i molot a 1959 roku priyednali do radyanskogo gospodarstva radgosp imeni Kalinina selo Kalininske stvorivshi 2 ge viddilennya radgospu iz 3 h brigad Galayivec Shmatkove i Chirvine Galayivecku silsku radu likviduvali Bilshist zhiteliv bezperspektivnih sil pereselilisya v rajonni centri ta mista znikli hutori Vistavnogiv Heruimiv Bondariv U radgospi pobuduvali zernoshovishe na toku novi ceglyani korivniki ptahofermu yidalnyu vprovadili mehanizovane doyinnya koriv viroshuvali cukrovi i kormovi buryaki kartoplyu ozimu i yaru pshenicyu zhito kukurudzu na zerno i na zelenu masu yachmin oves viko oves goroh grechku proso sonyashnik odnorichni travi na sino ovochi U 1995 roci radgosp imeni Kalinina buv likvidovanij Zemlyu rozpayuvali mizh pracivnikami i pensionerami Stvoreno kooperativ Kolos a potim Proriv yaki takozh rozpalisya Tehnika za borgi pered investorom bula zdana na metalobruht a te sho zalishilos bulo roztyagnuto po rukah She novi korpusi ferm zrujnovano Iz 2006 roku zemli navkolo Galayivcya obroblyaye SK AGRO Selo postrazhdalo vnaslidok golodomoriv 1932 1933 ta 1946 1947 rokiv Pam yatkiMogila stalinskih voyiniv Galereyaselo GalayivecPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 13 travnya 2015 roku 405 VIII Pro perejmenuvannya sela Galayevec Lipovodolinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kniga pam yati Ukrayini Sumska oblast t 7 1996 s 546 555PosilannyaPogoda v seli Galayevec 19 grudnya 2011 u Wayback Machine