Габрієль Ламе

Ґабрієль Ламе́ (фр. Gabriel Lamé, *22 липня 1795(17950722), Тур — †1 травня 1870, Париж) — французький інженер, математик і механік. Вніс вагомий вклад в розвиток математичної фізики та теорії пружності.

Габрієль Ламе
фр. Gabriel Lamé
Народився	22 липня 1795(1795-07-22) Тур, Франція
Помер	1 травня 1870(1870-05-01) (74 роки) Париж, Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Франція
Діяльність	математик, фізик, гірничий інженер, професор, викладач університету
Alma mater	Політехнічна школа, Гірнича школа Парижа
Галузь	математика, механіка
Заклад	Політехнічна школа Паризький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	член Паризької АН, член-кор. Петербурзької АН
Членство	^d Шведська королівська академія наук Французька академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук^[1] ^d
Відомий завдяки:	роботами з математичної фізики і теорії пружності.
Родичі	^d
Нагороди	Список 72 імен на Ейфелевій вежі
Висловлювання у Вікіцитатах  Габрієль Ламе у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення навчання у Політехнічній школі (1817) та Гірничій школі Парижа (1820) Ламе було запрошено, разом з Б. П. Е. Клапейроном, у Росію і в період 1820–1832 років працював в Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, де очолював кафедру механіки, математики, фізики. Протягом шести місяців перебував у відрядженні Англії для дослідження стану залізничних шляхів. У цей період познайомився із знаменитим залізничним інженером Джоржем Стівенсоном.

У 1832 повернувся у Францію. В 1832–1844 — професор фізики Політехнічної школи. Брав активну участь у будівництві залізниць з Парижа у Версаль і у Сен-Жермен-ан-Ле. в 1848–1863 — професор Сорбонни, де очолював кафедру теорії ймовірностей на факультеті наук. Втрата слуху змусила його піти у відставку у 1863. Ламе був членом Паризької академії наук (1843) і багатьох наукових товариств, читав низку курсів: з математичної теорії пружності, з теплотехніки, з теорії еліптичних функцій і т. д.

Наукові здобутки

В рамках досліджень, присвячених теорії пружності разом з Б. П. Е. Клапейроном вивчав (1826) стійкість арок, встановив положення перерізу руйнування для кругової арки сталого поперечного перерізу. Написав у співавторстві мемуар про внутрішню рівновагу твердих тіл з однорідних матеріалів (1833). Автор «Лекцій з математичної теорії пружності твердих тіл» (1852) — першого трактату з теорії пружності.

Отримав визнання завдяки своїй загальній теорії криволінійних координат та їх позначень і дослідження класів еліпсоподібних кривих, тепер відомих як «криві Ламе», що задаються рівнянням

${\displaystyle \left|\,{x \over a}\,\right|^{n}+\left|\,{y \over b}\,\right|^{n}=1}$

де n довільне дійсне число.

Увів поняття еліпсоїда напружень Ламе, вивчивши значення потенціалу на його поверхні. Дослідив (1854) теорію пружної рівноваги сферичних оболонок. Опублікував (1859) роботу про криволінійні координати та їх застосування в механіці і теорії пружності, увів функції Ламе. Розробив (1859) ідеї, що лягли в основу тензорного аналізу. Довів (1840) відсутність розв'язку у цілих числах рівняння ${\displaystyle x^{7}+y^{7}=z^{7}}$. Написав «Курс раціональної математичної фізики» (1865).

На його честь названі параметри Ламе в теорії пружності.

Ламе помер у Парижі в 1870 році. Його ім'я входить у список 72 імен на Ейфелевій вежі.

Книги, написані Ламе

• Leçons sur les coordonnées curvilignes et leurs diverses applications (Mallet-Bachelier, 1859)
• Leçons sur les fonctions inverses des transcendantes et les surfaces isothermes (Mallet-Bachelier, 1857)
• Leçons sur la théorie analytique de la chaleur (Mallet-Bachelier, 1861)
• Examen des différentes méthodes employées pour résoudre les problèmes de géométrie (Vve Courcier, 1818)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome premier, Propriétés générales des corps—Théorie physique de la chaleur (Bachelier, 1840)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome deuxième, Acoustique—Théorie physique de la lumière (Bachelier, 1840)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome troisième, Electricité-Magnétisme-Courants électriques-Radiations (Bachelier, 1840)
• Leçons sur la théorie mathématique de l'élasticité des corps solides [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (Bachelier, 1852)

Література

• Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 269. — 50 000 прим. (рос.)

Примітки

1. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659

Посилання

• Superellipse (MathWorld) [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• J. J. O'Connor and E. F. Robertson Gabriel Lamé [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)