ГЕС Hojum гідроелектростанція у південній Швеції Використовує потенціал водоспадів Тролльгеттан на річці Гета Ельв яка д

ГЕС Hojum
	58°16′48″ пн. ш. 12°16′41″ сх. д. / 58.28000000002777625° пн. ш. 12.27833333002777749° сх. д.Координати: 58°16′48″ пн. ш. 12°16′41″ сх. д. / 58.28000000002777625° пн. ш. 12.27833333002777749° сх. д.
Країна	Швеція
Адмінодиниця	Тролльгеттан
Стан	діюча
Річка	Гета-Ельв
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1941–1942 (перша черга), 1992 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	184 МВт
Середнє річне виробництво	1260 (разом з ГЕС Olidan) млн кВт·год
Тип ГЕС	руслова
Розрахований напір	32 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан
Кількість та марка турбін	1 KMW + 1 Nohab (перша черга), 1 (друга черга)
Витрата через турбіни	640 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 ASEA (перша черга), 1 (друга черга)
Основні споруди
Висота греблі	10 м
Власник	Vattenfall
	ГЕС Hojum
Мапа
	ГЕС Hojum у Вікісховищі

ГЕС Hojum — гідроелектростанція у південній Швеції. Використовує потенціал водоспадів Тролльгеттан на річці Гета-Ельв, яка дренує найбільше на Скандинавському півострові озеро Венерн та впадає у протоку Каттегат в місті Гетеборг.

Невдовзі після виходу Гета-Ельв з озера її поділили на дві протоки. Ліва з них, яка тягнеться понад 4 км, обслуговує судноплавство та завершується чотирма послідовними шлюзами, що забезпечують прохід водоспадів Тролльгеттан. Права ж через певний час ділиться ще на дві, при цьому ліва (або центральна, якщо брати до уваги всю Гета-Ельв) веде до спорудженої на початку 20-го століття (ГЕС Олідан), тоді як права спершу перекрита греблею із водопропускними шлюзами за 0,4 км після яких знаходиться ГЕС Hojum.

Станцію, розташовану за кілометр вище від ГЕС Olidan, ввели в експлуатацію у 1941—1942 роках з двома турбінами типу Каплан потужністю по 50 МВт. Машинний зал для них спорудили у підземному виконанні, що було викликане бажанням максимально захистити обладнання в умовах загрозливої військово-політичної ситуації в Європі. Взагалі, 7 % вартості об'єкту пішло на організацію його захисту від повітряних атак, для чого зокрема район ГЕС оплели тросами, котрі повинні були завадити підльоту атакуючих на малій висоті.

В 1992-му на станції ввели в експлуатацію другу чергу у складі однієї турбіни того ж типу потужністю 70 МВт, що дозволило знизити навантаження на більш стару ГЕС Olidan. Станом на середину 2010-х загальна потужність станції рахується на рівні 184 МВт.

При напорі у 32 метри дві ГЕС району Тролльгеттан здатні разом виробляти 1,26 млрд кВт-год електроенергії на рік.

Можливо також відзначити, що завдяки регулюванню рівня у озері Ванерн воно виконує роль водосховища з корисним об'ємом 9,4 млрд м³, що є найбільшим показником у Швеції.

Примітки

. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 27 березня 2018.
. www.vonklopp.se (sv-SE) . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
. www.energiforetagen.se. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2018.

[1] . powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 27 березня 2018.

[2] . www.vonklopp.se (sv-SE) . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[3] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2018.

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.

[5] . www.energiforetagen.se. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2018.