ГЕС Залізні ворота I гідроелектростанція на кордоні Румунії та Сербії Знаходячись між ГЕС Габчиково з однієї сторони та

ГЕС Залізні ворота I – гідроелектростанція на кордоні Румунії та Сербії. Знаходячись між ГЕС Габчиково з однієї сторони та ГЕС Залізні ворота II і ГЕС Гогошу з іншої сторони, входить до складу каскаду на Дунаї.

ГЕС Залізні ворота I

44°40′14″ пн. ш. 22°31′45″ сх. д. / 44.67083333002777579° пн. ш. 22.52916667002777729° сх. д.Координати: 44°40′14″ пн. ш. 22°31′45″ сх. д. / 44.67083333002777579° пн. ш. 22.52916667002777729° сх. д.
Країна	Румунія Сербія
Адмінодиниця	^d Дробета-Турну-Северін
Стан	діюча
Річка	Дунай
Каскад	Дунайський каскад
Початок будівництва	1964
В експлуатації з	16 травня 1972
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1970 – 1972
Основні характеристики
Установлена потужність	1166 (Румунія, після модернізації), 1050 (Сербія, до модернізації) МВт
Середнє річне виробництво	5384 (Румунія, до модернізації), 5400 (Сербія, до модернізації) млн кВт·год
Тип ГЕС	руслово-греблева
Розрахований напір	від 21,9 до 34,5 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан
Кількість та марка турбін	6 (Румунія), 6 ЛМЗ ПЛ40-В-950 (Сербія)
Витрата через турбіни	4350 (Румунія), 4350 (Сербія) м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	6 (Румунія), 6 Електросила/ R.Koncar (Сербія)
Потужність гідроагрегатів	6х194,3 (Румунія, після модернізації), 6х175 (Сербія, до модернізації) МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна гравітаційна + земляна
Висота греблі	60 м
Довжина греблі	1278 м
Шлюз	2 паралельні по 310х34
Власник	Hidroelectrica (Румунія), Elektroprivreda Srbije (Сербія)
Сайт	irongates.ro
ГЕС Залізні Ворота I
Мапа

ГЕС Залізні Ворота I у Вікісховищі

В межах проекту Дунай перекрили греблею висотою до 60 метрів та довжиною 1278 метрів. Виконана переважно як бетонна гравітаційна споруда, вона також включає земляну ділянку довжиною 117 метрів. Гребля утримує водосховище з площею поверхні 260 км² та об’ємом 2,1 млрд м³.

Кожен із інтегрованих у греблю двох машинних залів обладнаний шістьома турбінами типу Каплан, котрі первісно мали потужність по 175 МВт. В 2007-му Румунія завершила програму модернізації, яка дозволила довести потужність її гідроагрегатів до 194,3 МВт. Сербія станом на 2018 рік модернізувала чотири з шести агрегатів та планує завершити роботи у 2021 році.

Турбіни працюють при напорі від 21,9 до 34,5 метра, при цьому середній напір становить 27,2 метра. Проектне виробництво електроенергії становило по 5,4 млрд кВт-го для кожної із сторін.

У складі комплекса працюють два судноплавні шлюзи з розмірами камер 310х34 метра.

Примітки

. www.hidroconstructia.com. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 7 липня 2019.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2019.
. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 липня 2019.
(амер.). Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
Serbia's EPS, Romania's Hidroelectrica coordinate operation of Djerdap HPP. Renewablesnow.com (англ.). Процитовано 7 липня 2019.

[1] . www.hidroconstructia.com. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 7 липня 2019.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2019.

[3] . globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 липня 2019.

[4] (амер.). Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.

[5] Serbia's EPS, Romania's Hidroelectrica coordinate operation of Djerdap HPP. Renewablesnow.com (англ.). Процитовано 7 липня 2019.