Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вітфілд Діффі англ Bailey Whitfield Whit Diffie нар 5 червня 1944 Квінз Нью Йорк США один з найвідоміших американських к

Вітфілд Діффі

Вітфілд Діффі (англ. Bailey Whitfield «Whit» Diffie; нар. 5 червня 1944, Квінз, Нью-Йорк, США) — один з найвідоміших американських криптографів, що заслужив світову популярність за концепцію криптографії з відкритим ключем.

Вітфілд Діффі
Bailey Whitfield
image
Народився 5 червня 1944(1944-06-05)[1] (80 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна image США
Діяльність криптограф, математик, інформатик
Alma mater Массачусетський технологічний інститут (1965)
Стенфордський університет
d
Галузь криптографія
Заклад Лондонський університет
Вчителі Мартін Геллман[2] і (Джеймс Мессі)[2]
Членство Лондонське королівське товариство[3]
Нагороди
image Вітфілд Діффі у Вікісховищі

Ранні роки

Вітфілд Діффі народився в Нью-Йорку в родині Бейлі Діффі, який викладав Піренейську історію і культуру в Сіті Коледж Нью-Йорка, і Жюстін Луїзи Уітфілд, письменниці та вченого. Його інтерес до криптографії з'явився у віці 10 років, коли батько приніс додому багато книг по криптографії з бібліотеки англ. College Library City в Нью-Йорку.

Навчався в Сіті Коледж Нью-Йорка, любив переглядати всі книги в бібліотеці, пов'язані з криптографією. Однак цей інтерес тривав недовго й незабаром Діффі знайшов для себе багато нових захоплень, серед яких були середньовічні замки, ракети й навіть отруйні гази (свого часу він серйозно розглядав кар'єру військового). Під час навчання в старшій школі його інтереси помінялися знову, цього разу на математику. В результаті в 1965 році Діффі отримав ступінь бакалавра в Массачусетському технологічному інституті. Під час навчання в Массачусетському технологічному інституті Діффі проводив літні канікули, працюючи в Інституті Берклі. Після отримання ступеня в МТІ Діффі зацікавився комп'ютерами (до цього він ставився до них дуже зневажливо). В результаті він почав працювати на одного військового підрядника — компанію «Mitre Corporation» в Массачусетсі, що звільнило його від армійської служби й війни, що вибухнула на той момент війни у ​​В'єтнамі. Його робота проходила в лабораторії штучного інтелекту МТІ, де він писав модулі для операцій з символами на LISP. Діффі залишив цю посаду в 1969 році, провівши багато часу з хакерами і зробивши безліч пропозицій щодо вдосконалення безпеки комп'ютерних систем, в яких він знайшов уразливості.

Знайомство з Маккарті і робота в Стенфорді

Залишивши МТІ, науковець приєднався до лабораторії штучного інтелекту Стенфордського університету, знову змінивши сферу своїх інтересів. Цього разу він захопився проблемами доказів правильності комп'ютерних програм і алгоритмів. У Стенфорді він працював під керівництвом Джона Маккарті над проектом, який спонсорувався з бюджету Агентства перспективних оборонних науково-дослідних розробок США. Одним із завдань проекту, поставлених міністерством оборони США, було об'єднання військових комп'ютерів, що знаходяться на віддалених відстанях один від одного. Таким чином, в разі виходу з ладу одного комп'ютера, інформація і вироблені обчислення не були б втрачені, а передавалася до інших членів мережі. Цей проект був названий ARPANET і став прабатьком мережі Інтернет.

Саме Маккарті був тією людиною, хто пробудив інтерес Діффі до криптографії, після чого Діффі невпинно займався нею, починаючи з 1972 року. Стурбований тим, що всі користувачі повинні були працювати на одному комп'ютері і що вся інформація зберігалася на центральній машині (доступ до якої мав адміністратор), Діффі зайнявся захистом інформації. Спочатку для нього це заняття було важким — хоч багато людей і працювали в цій сфері, багато робіт було засекречено, інші проводилися урядом. У 1974 році Маккарті був незадоволений кількістю часу, який Діффі витрачав на криптографію, і за спільною згодою Діффі був відсторонений від роботи. Після цього він вирішив здійснити подорож Сполученими Штатами, щоб зібрати більше інформації і познайомитися з іншими незалежними криптографами.

image
Вітфілд Діффі, 2010 рік

Знайомство з Геллманом і відкритий ключ

Під час своєї подорожі Діффі познайомився з Мартіном Геллманом, професором Факультету електротехніки Стенфордського університету. Спочатку Геллман з небажанням погодився поговорити з Вітфілдом, так як ніколи до цього про нього не чув, проте після бесіди він зрозумів, що Діффі один з найбільш знаючих людей, яких він коли-небудь зустрічав. В результаті Геллман найняв Діффі як дослідника-програміста для своєї Стенфордської команди. Через деякий час до них приєднався Ральф Меркле, який залишив свою дослідницьку групу через розбіжності з керівництвом. Усіх трьох об'єднувало бажання вирішити проблему розподілу ключів, яка в той час вважалася нерозв'язним парадоксом. Вона полягала в тому, що якщо дві людини хочуть обмінятися секретною інформацією, вони повинні її зашифрувати, для чого відправник повинен скористатися секретним ключем, який в свою чергу сам є секретом. Виникає питання, яким чином передати секретний ключ одержувачеві, щоб той міг скористатися ним для розшифровки повідомлення. Їх робота так само була викликана недавнім випуском стандарту шифрування DES і заявою Діффі, що вся система може бути зламана машиною вартістю в 650 мільйонів доларів за тиждень. Після обговорення з Геллманом ця оцінка була уточнена, і їх результатом стала машина за 20 мільйонів, що працює один день. Наступні роздуми, публікації і розвиток інформаційних технологій різко зменшили вимоги, необхідні для злому DES. Для порівняння, за даними на 2012 рік, із завданням злому DES може впоратися комп'ютер вартістю десять тисяч доларів за один день.

Подальша робота

У 1978 році Діффі почав працювати у відділі англ. Secure System Research компанії Northern Telecom в Каліфорнії, де він займався технологіями захисту інформації. Там він розробив ключову архітектуру управління для системи охорони PDSO для мереж X.25. З 1991 року по листопад 2009 року Вітфілд працював в Sun Microsystems на посаді «заслужений інженер», переважно займаючись криптографією з відкритим ключем. З 2010 року працює в компанії Internet Corporation for Assigned Names and Numbers на посаді віце-президента з інформаційної безпеки й криптографії.

Свобода інформації та передбачення розвитку інформаційних технологій

Діффі вважається одним з перших шифропанків — людей, які вважають що приватна інформація є недоторканною і повинна бути захищена за допомогою криптографії. Він є затятим противником спроб уряду обмежити використання криптографії в персональних цілях і багато разів виступав в сенаті США, захищаючи свою позицію. У своїх доповідях він проводив аналогію з Америкою кінця вісімнадцятого століття, заявляючи, що після затвердження Білля про права двоє людей могли вільно обмінюватися інформацією, в той час як зараз люди не можуть спокійно пройти пару метрів без того, щоб не упевнитися, що ніхто не сидить в кущах з прослуховуючим пристроєм.

Діффі також одним з перших передбачив революцію в області інформаційних технологій, заявивши що, з огляду на темпи зростання потужностей обчислювальних систем і зменшення їх розмірів, незабаром комп'ютери стануть доступні всім бажаючим. Почавши роботу на ARPANet, він також передбачав створення інтернету, який свого часу він назвав «супермагістраль», що передає інформацію між користувачами. Ці передбачення були однією з причин, з яких Діффі всерйоз зайнявся проблемою розподілу ключів. Він був переконаний, що якщо люди будуть обмінюватися інформацією за допомогою комп'ютерів, вони повинні мати право на приватність і вміти зашифровувати необхідну інформацію.

Особисте життя

image
Вітфілд Діффі з дружиною

Під час своєї подорожі по США, в 1973 році, Діффі познайомився з єгиптологом Мері Фішер, яка згодом стала його дружиною. Як згадує Мері, Діффі знав, що вона завжди була захоплена космосом, тому їхнє перше побачення пройшло при запуску ракети «Скайлеб», куди вони потрапили під виглядом журналістів.

Мері стала опорою та підтримкою для Діффі й часто була єдиною причиною, чому він продовжував свої дослідження. У період роботи над концепцією шифрування з відкритим ключем у нього часто траплялися періоди довгих безрезультатних роздумів. В один з таких періодів Діффі був настільки засмучений, що називав себе невдахою, який нічого не доб'ється і навіть пропонував Мері його кинути. Однак вона завжди його розуміла і робила все можливе для його підтримки.

Зовнішній вигляд

Особливо варто наголосити на тому, як Діффі одягався та на його філософію з приводу зовнішнього вигляду. Його довге біле волосся і біла борода в поєднанні з часто яскравими і різнобарвними костюмами створюють суперечливі асоціації.

Сам Діффі коментує свій стиль наступним чином:

image Люди завжди думають, що я вищий, ніж є насправді, але я кажу, що це - «ефект тигра»: неважливо скільки він важить фунтів і унцій; через свої стрибки він завжди здається більшим. image

Нагороди та публікації

Діффі є одним із засновників і .

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. https://royalsociety.org/people/whitfield-diffie-13385
  4. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 5 квітня 2018.

Посилання

  • Синх, С. Книга шифров: тайная история шифров и их расшифровки, АСТ, 2007 г.
  • Brigham Narins World of Computer Science, Thomson Gale, 2001.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Vitfild Diffi angl Bailey Whitfield Whit Diffie nar 5 chervnya 1944 Kvinz Nyu Jork SShA odin z najvidomishih amerikanskih kriptografiv sho zasluzhiv svitovu populyarnist za koncepciyu kriptografiyi z vidkritim klyuchem Vitfild DiffiBailey WhitfieldNarodivsya 5 chervnya 1944 1944 06 05 1 80 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina SShADiyalnist kriptograf matematik informatikAlma mater Massachusetskij tehnologichnij institut 1965 Stenfordskij universitet dGaluz kriptografiyaZaklad Londonskij universitetVchiteli Martin Gellman 2 i Dzhejms Messi 2 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 3 Nagorodi d 1994 d 1992 Premiya Kanellakisa 1996 Premiya Markoni 2000 Medal Richarda Gemminga 2010 premiya Tyuringa 2015 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2011 CHM Fellow Awards 2011 d 2012 d 2004 premiya v galuzi komp yuteriv i komunikacij imeni Kodzi Kobayasi 1999 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 2017 d d 2020 Vitfild Diffi u VikishovishiRanni rokiVitfild Diffi narodivsya v Nyu Jorku v rodini Bejli Diffi yakij vikladav Pirenejsku istoriyu i kulturu v Siti Koledzh Nyu Jorka i Zhyustin Luyizi Uitfild pismennici ta vchenogo Jogo interes do kriptografiyi z yavivsya u vici 10 rokiv koli batko prinis dodomu bagato knig po kriptografiyi z biblioteki angl College Library City v Nyu Jorku Navchavsya v Siti Koledzh Nyu Jorka lyubiv pereglyadati vsi knigi v biblioteci pov yazani z kriptografiyeyu Odnak cej interes trivav nedovgo j nezabarom Diffi znajshov dlya sebe bagato novih zahoplen sered yakih buli serednovichni zamki raketi j navit otrujni gazi svogo chasu vin serjozno rozglyadav kar yeru vijskovogo Pid chas navchannya v starshij shkoli jogo interesi pominyalisya znovu cogo razu na matematiku V rezultati v 1965 roci Diffi otrimav stupin bakalavra v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Pid chas navchannya v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Diffi provodiv litni kanikuli pracyuyuchi v Instituti Berkli Pislya otrimannya stupenya v MTI Diffi zacikavivsya komp yuterami do cogo vin stavivsya do nih duzhe znevazhlivo V rezultati vin pochav pracyuvati na odnogo vijskovogo pidryadnika kompaniyu Mitre Corporation v Massachusetsi sho zvilnilo jogo vid armijskoyi sluzhbi j vijni sho vibuhnula na toj moment vijni u V yetnami Jogo robota prohodila v laboratoriyi shtuchnogo intelektu MTI de vin pisav moduli dlya operacij z simvolami na LISP Diffi zalishiv cyu posadu v 1969 roci provivshi bagato chasu z hakerami i zrobivshi bezlich propozicij shodo vdoskonalennya bezpeki komp yuternih sistem v yakih vin znajshov urazlivosti Znajomstvo z Makkarti i robota v StenfordiZalishivshi MTI naukovec priyednavsya do laboratoriyi shtuchnogo intelektu Stenfordskogo universitetu znovu zminivshi sferu svoyih interesiv Cogo razu vin zahopivsya problemami dokaziv pravilnosti komp yuternih program i algoritmiv U Stenfordi vin pracyuvav pid kerivnictvom Dzhona Makkarti nad proektom yakij sponsoruvavsya z byudzhetu Agentstva perspektivnih oboronnih naukovo doslidnih rozrobok SShA Odnim iz zavdan proektu postavlenih ministerstvom oboroni SShA bulo ob yednannya vijskovih komp yuteriv sho znahodyatsya na viddalenih vidstanyah odin vid odnogo Takim chinom v razi vihodu z ladu odnogo komp yutera informaciya i virobleni obchislennya ne buli b vtracheni a peredavalasya do inshih chleniv merezhi Cej proekt buv nazvanij ARPANET i stav prabatkom merezhi Internet Same Makkarti buv tiyeyu lyudinoyu hto probudiv interes Diffi do kriptografiyi pislya chogo Diffi nevpinno zajmavsya neyu pochinayuchi z 1972 roku Sturbovanij tim sho vsi koristuvachi povinni buli pracyuvati na odnomu komp yuteri i sho vsya informaciya zberigalasya na centralnij mashini dostup do yakoyi mav administrator Diffi zajnyavsya zahistom informaciyi Spochatku dlya nogo ce zanyattya bulo vazhkim hoch bagato lyudej i pracyuvali v cij sferi bagato robit bulo zasekrecheno inshi provodilisya uryadom U 1974 roci Makkarti buv nezadovolenij kilkistyu chasu yakij Diffi vitrachav na kriptografiyu i za spilnoyu zgodoyu Diffi buv vidstoronenij vid roboti Pislya cogo vin virishiv zdijsniti podorozh Spoluchenimi Shtatami shob zibrati bilshe informaciyi i poznajomitisya z inshimi nezalezhnimi kriptografami Vitfild Diffi 2010 rikZnajomstvo z Gellmanom i vidkritij klyuchPid chas svoyeyi podorozhi Diffi poznajomivsya z Martinom Gellmanom profesorom Fakultetu elektrotehniki Stenfordskogo universitetu Spochatku Gellman z nebazhannyam pogodivsya pogovoriti z Vitfildom tak yak nikoli do cogo pro nogo ne chuv prote pislya besidi vin zrozumiv sho Diffi odin z najbilsh znayuchih lyudej yakih vin koli nebud zustrichav V rezultati Gellman najnyav Diffi yak doslidnika programista dlya svoyeyi Stenfordskoyi komandi Cherez deyakij chas do nih priyednavsya Ralf Merkle yakij zalishiv svoyu doslidnicku grupu cherez rozbizhnosti z kerivnictvom Usih troh ob yednuvalo bazhannya virishiti problemu rozpodilu klyuchiv yaka v toj chas vvazhalasya nerozv yaznim paradoksom Vona polyagala v tomu sho yaksho dvi lyudini hochut obminyatisya sekretnoyu informaciyeyu voni povinni yiyi zashifruvati dlya chogo vidpravnik povinen skoristatisya sekretnim klyuchem yakij v svoyu chergu sam ye sekretom Vinikaye pitannya yakim chinom peredati sekretnij klyuch oderzhuvachevi shob toj mig skoristatisya nim dlya rozshifrovki povidomlennya Yih robota tak samo bula viklikana nedavnim vipuskom standartu shifruvannya DES i zayavoyu Diffi sho vsya sistema mozhe buti zlamana mashinoyu vartistyu v 650 miljoniv dolariv za tizhden Pislya obgovorennya z Gellmanom cya ocinka bula utochnena i yih rezultatom stala mashina za 20 miljoniv sho pracyuye odin den Nastupni rozdumi publikaciyi i rozvitok informacijnih tehnologij rizko zmenshili vimogi neobhidni dlya zlomu DES Dlya porivnyannya za danimi na 2012 rik iz zavdannyam zlomu DES mozhe vporatisya komp yuter vartistyu desyat tisyach dolariv za odin den Podalsha robotaU 1978 roci Diffi pochav pracyuvati u viddili angl Secure System Research kompaniyi Northern Telecom v Kaliforniyi de vin zajmavsya tehnologiyami zahistu informaciyi Tam vin rozrobiv klyuchovu arhitekturu upravlinnya dlya sistemi ohoroni PDSO dlya merezh X 25 Z 1991 roku po listopad 2009 roku Vitfild pracyuvav v Sun Microsystems na posadi zasluzhenij inzhener perevazhno zajmayuchis kriptografiyeyu z vidkritim klyuchem Z 2010 roku pracyuye v kompaniyi Internet Corporation for Assigned Names and Numbers na posadi vice prezidenta z informacijnoyi bezpeki j kriptografiyi Svoboda informaciyi ta peredbachennya rozvitku informacijnih tehnologijDiffi vvazhayetsya odnim z pershih shifropankiv lyudej yaki vvazhayut sho privatna informaciya ye nedotorkannoyu i povinna buti zahishena za dopomogoyu kriptografiyi Vin ye zatyatim protivnikom sprob uryadu obmezhiti vikoristannya kriptografiyi v personalnih cilyah i bagato raziv vistupav v senati SShA zahishayuchi svoyu poziciyu U svoyih dopovidyah vin provodiv analogiyu z Amerikoyu kincya visimnadcyatogo stolittya zayavlyayuchi sho pislya zatverdzhennya Billya pro prava dvoye lyudej mogli vilno obminyuvatisya informaciyeyu v toj chas yak zaraz lyudi ne mozhut spokijno projti paru metriv bez togo shob ne upevnitisya sho nihto ne sidit v kushah z prosluhovuyuchim pristroyem Diffi takozh odnim z pershih peredbachiv revolyuciyu v oblasti informacijnih tehnologij zayavivshi sho z oglyadu na tempi zrostannya potuzhnostej obchislyuvalnih sistem i zmenshennya yih rozmiriv nezabarom komp yuteri stanut dostupni vsim bazhayuchim Pochavshi robotu na ARPANet vin takozh peredbachav stvorennya internetu yakij svogo chasu vin nazvav supermagistral sho peredaye informaciyu mizh koristuvachami Ci peredbachennya buli odniyeyu z prichin z yakih Diffi vserjoz zajnyavsya problemoyu rozpodilu klyuchiv Vin buv perekonanij sho yaksho lyudi budut obminyuvatisya informaciyeyu za dopomogoyu komp yuteriv voni povinni mati pravo na privatnist i vmiti zashifrovuvati neobhidnu informaciyu Osobiste zhittyaVitfild Diffi z druzhinoyu Pid chas svoyeyi podorozhi po SShA v 1973 roci Diffi poznajomivsya z yegiptologom Meri Fisher yaka zgodom stala jogo druzhinoyu Yak zgaduye Meri Diffi znav sho vona zavzhdi bula zahoplena kosmosom tomu yihnye pershe pobachennya projshlo pri zapusku raketi Skajleb kudi voni potrapili pid viglyadom zhurnalistiv Meri stala oporoyu ta pidtrimkoyu dlya Diffi j chasto bula yedinoyu prichinoyu chomu vin prodovzhuvav svoyi doslidzhennya U period roboti nad koncepciyeyu shifruvannya z vidkritim klyuchem u nogo chasto traplyalisya periodi dovgih bezrezultatnih rozdumiv V odin z takih periodiv Diffi buv nastilki zasmuchenij sho nazivav sebe nevdahoyu yakij nichogo ne dob yetsya i navit proponuvav Meri jogo kinuti Odnak vona zavzhdi jogo rozumila i robila vse mozhlive dlya jogo pidtrimki Zovnishnij viglyadOsoblivo varto nagolositi na tomu yak Diffi odyagavsya ta na jogo filosofiyu z privodu zovnishnogo viglyadu Jogo dovge bile volossya i bila boroda v poyednanni z chasto yaskravimi i riznobarvnimi kostyumami stvoryuyut superechlivi asociaciyi Sam Diffi komentuye svij stil nastupnim chinom Lyudi zavzhdi dumayut sho ya vishij nizh ye naspravdi ale ya kazhu sho ce efekt tigra nevazhlivo skilki vin vazhit funtiv i uncij cherez svoyi stribki vin zavzhdi zdayetsya bilshim Nagorodi ta publikaciyiU 1981 vin udostoyivsya nagorodi U 1992 otrimav stupin doktora tehnichnih nauk vid Shvejcarskoyi Vishoyi Tehnichnoyi Shkoli Cyuriha U 1994 za zaslugi v galuzi kibernetiki vin otrimav nagorodu vid Electronic Frontier Foundation i tak samo buv udostoyenij nagorodi Premiya Kanellakisa za zaslugi v informacijnih tehnologiyah U 1997 otrimav nagorodu vid Institutu Franklina U 1998 bula opublikovana kniga Diffi Vitfild i pid nazvoyu Privacy on the Line yaka bula dopovnena i perevidana v 2007 roci V comu zh roci udostoyivsya premiyi Golden Jubilee Award for Technological Innovation vid IEEE Information Theory Society U 2000 otrimav Premiyu Markoni U lipni 2008 buv nagorodzhenij doktorskim stupenem v Londonskomu universiteti U 2010 otrimav Medal Richarda Gemminga U 2015 otrimav Premiyu Tyuringa Diffi ye odnim iz zasnovnikiv i PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https royalsociety org people whitfield diffie 13385 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2018 PosilannyaSinh S Kniga shifrov tajnaya istoriya shifrov i ih rasshifrovki AST 2007 g Brigham Narins World of Computer Science Thomson Gale 2001
Топ