Вінаго помпадур Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Твар

Вінаго-помпадур

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Вінаго (Treron)
Вид:	Вінаго-помпадур

Біноміальна назва

Treron pompadora
(Gmelin, 1789)

Посилання

Вікісховище:	Treron pompadora
Віківиди:	Treron pompadora
ITIS:	177299
МСОП:	22725560
NCBI:	1118849

Вінаго-помпадур (Treron pompadora) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Шрі-Ланки. Раніше вважався конспецифічним з сіролобими, світлоголовими, андаманськими, філіппінськими і буруйськими вінаго.

Опис

Довжина птаха становить 28 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Крила відносно короткі, хвіст довгий, голова невелика. У самців лоб і горло яскраво-жовто-зелені, верхня частина голови сиза, груди і живіт зеленуваті, гузка жовтувато-біла. Плечі і спина темно-бордові. Махові пера мають жовті края, на покривних перах крил помітна жовта смуга. Дзьоб біля основи зелений, на кінці сіруватий або сизий. Навколо очей кільця червоної голої шкіри, очі сині, лапи червонуваті. У самиць спина і плечі оливково-зелені. Голос — приємний, м'який свист, що включає 3-4 довгі ноти, що чергуються з 7-9 швидкими висхідними і нисхідними нотами.

Поширення і екологія

Вінаго-помпадури живуть у сухих і вологих тропічних лісах Шрі-Ланки. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами. Сезон розмноження триває з грудня по червень. Гніздяться на деревах або в чагарниках. В кладці 2 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.