Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільгельм Йозеф Блос (нім. Wilhelm Josef Blos; 15 жовтня 1849, Вертгайм (Баден, Німеччина) — 6 липня 1927, Штуттгарт) — німецький журналіст, письменник і політик, був депутатом рейхстагу від Соціал-демократичної партії і першим президентом республіканського Вюртембергу.
| Вільгельм Блос | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Josef Blos | |
 | |
| Народився | 5 жовтня 1849[1][2] Вертгайм, Майн-Таубер, Штутгарт, Баден-Вюртемберг |
| Помер | 6 липня 1927[1][2] (77 років) d, Штутгарт, Веймарська республіка, Німецький Райх |
| Поховання | d |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | політик, журналіст, письменник, історик |
| Галузь | література[3], історія[3], політика[3] і журналістика[3] |
| Alma mater | Фрайбурзький університет |
| Знання мов | німецька[3][4] |
| Членство | d |
| Посада | d |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини |
| |
Життєпис
Юність
Вільгельм Йозеф Блос народився в родині лікаря Алоїза Блоса (Aloys Blos) у Вертгаймі на Майні (Баден). У семирічному віці він лишився без батька і мати вийшла заміж за старшого лісничого, який подивився з пасинком настільки жорстко, що у 13-тирічному віці його забрала бабця до Вертгайму і віддала до навчання у ліцей. Пізніше успішно судився з вітчимом через його шахрайство з батьківським спадком. В силу різних обставин він був змушений готуватися до торговельної діяльності, але йому була призначена державна опіка, тому він перервав навчання у торговельному училищу в Мангаймі і поступив у приватний інститут, щоб підготуватися до екзамену на атестат зрілості. Здавши екзамен у 1868 р., Вільгельм Блос поступив в Університет Фрайбурга, де вивчав історію і германістику.
Початок політичної діяльності
Після трьох семестрів навчання Блос був змушений покинути університет, оскільки вичерпалися його фінансові можливості. До 1875 р. він працює журналістом у різних виданнях, переважно демократичного спрямування. Він вступив до соціал-демократичної робочої партії, в лавах якої далі діяв як журналіст і промовець, виступаючи у Брауншвейгу, Лейпцигу, Майнці, Франкфурті на Одері. За порушення політичних і журналістських норм короткочасно перебував у ув'язненні. В Айзенаху він познайомився з Августом Бебелем, Вільгельмом Лібкнехтом, Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом. Після арешту Бебеля і Лібкнехта Блос перейняв на себе обов'язки редактора партійного органу «Volksstaat» («Народна держава») знову за ті самі порушення відбував тримісячне ув'язнення. У 1875 р. він заснував у Майнці сатиричний тижневик Mainzer Eulenspiegel, але невдовзі знову був заарештований.
У ліберальному Гамбурзі
Восени 1875 р. Блос переїхав до Гамбурзі, де став працювати у недавно заснованій газеті Hamburg-Altonaer Volksblatt. Він працював редактором у парі з робочим поетом Яковом Аудорфом (Jacob Audorf), як і пізніше у Gerichtszeitung разом з Ігнацем Ауером (Ignaz Auer</i.). Проте з прийняттям закону проти соціалістів 19 жовтня 1878 р. припинився вихід багатьох соціал-демократичних видань. У більш ліберальному Гамбурзі застосування закону затяглося. У 1879 Блосу вдалося за підтримки видавця Дітца (J.H.W. Dietz) заснувати сатиричний часопис Der Wahre Jacob, який міг здійснити тільки 12 випусків. Після оголошення обмеженого надзвичайного стану 29 жовтня 1880 Блос, Ауер та інші соціал-демократів були вислані владою рейху з Гамбурга і Прусії взагалі.
У ще більш ліберальному Штуттгарті
У 1882 р. Дітц покликав Блоса в Штутгарт, де соціал-демократи піддавалися переслідуванням менш гостро. Спочатку Блос працював у новозаснованому виданні Die Neue Zeit. Там він намагався повалити радикального редактора Карла Каутського, що йому так і не вдалося. З 1884 Блос і Дітц відновили видання Der Wahre Jacob, яке проіснувало до 1914 року. Блос був головним редактором часопису і автором великої кількості статей, гуморесок і віршів. Berliner Volksblatt взяв його з 1884 по 1890 р. зітц-редактором, який мав нести відповідальність за випадки звинувачень. У 1890 р. закон проти соціалістів був скасований, Вільгельм Блос пішов у відставку з поста головного редактора і присвятив себе літературній праці. Його публікації включають кілька романів соціально-критичної тенденції і автобіографічні мемуари «одного соціал-демократа», але серед них в першу чергу слід назвати його науково-популярні праці з історії робітничого руху, в яких Блос хотів донести суть соціал-демократії для якнайбільш широкого кола читачів.
У революційний час
Ще у 1877 р. Блос був обраний депутатом Рейхстагу і з перервами обирався аж до 1918 р., але за його власним твердженням він «не сяяв серед парламентського сузір'я». У політичному плані він стояв за союз з лібералами. Після Листопадової революції Вільгельм Блос став 9 листопада 1918 р. прем'єр-міністром (з 1919 офіційна назва «Державний президент») і міністром закордонних справ вільної народної республіки Вюртемберг. Вибір припав на Блоса через його помірну політичну позицію, яка в цей момент дала йому інтегративну силу і він забезпечив згоду як буржуазних сил, так і радикальних демократів і соціал-демократів. Уряд спочатку був сформований тільки з демократів, але з 11 листопада до уряду Блоса приєдналися і представники буржуазних кіл. 30 листопада 1918 зрікся престолу кайзер Вільгельма II. 12 січня 1919 відбулися вибори до Установчих зборів країни, які затвердили Блоса на посаді. У червні 1920 соціал-демократи зазнали серйозної поразки на чергових виборах, що призвело до відставки Блоса. Після цього Блос віддалився в приватне життя і у літературну діяльність.
Окремі твори
- (als A. Titus) Der König von Corsika. Eine romantische Dichtung. Kriebel, Hamburg 1881 — «Король Корсики». Романтичний вірш.
- Die Französische Revolution. Volksthümliche Darstellung der Ereignisse und Zustände in Frankreich von 1789–1804. Dietz, Stuttgart 1888 — «Французбка революція. Народне представлення подій і стану Франції у 1789–1804 рр.»
- Das Ende vom Lied. Sozialer Roman. Minden, Dresden 1892 — «Кінець пісні»
- Die Deutsche Revolution. Geschichte der deutschen Bewegung von 1848 und 1849. Dietz, Berlin 1893 — "Німецька револбція. Історія німецького руху 1848-49рр.
- Die Geächteten. Sozialpolitischer Roman aus der Zeit des Sozialistengesetzes. Buchh. Volksstimme Maier, Frankfurt am Main 1907 — «Принижені. Соціально-політичний роман з часів закону про соціалістів»
- Badische Revolutionsgeschichten aus den Jahren 1848 und 1849. Partei-Buchhandlung, Mannheim 1910 — «Баденські революційні історії з 1848 і 1849 років».
- Die neue Aera. Internat. Korrespondenz, Berlin 1916 — «Нова ера».
- Denkwürdigkeiten eines Sozialdemokraten. Band 1: München 1914, Band 2: München 1919 — «Важливіше одного соціал-демократа»
- Von der Monarchie zum Volksstaat. Zur Geschichte der Revolution in Deutschland insbesondere in Württemberg. 2 Bände, Bergers Literar. Büro u. Verlagsanst., Stuttgart 1922–1923 — «Від монархії до народної держави. До історії революції в Німеччині, особливо у Вюртембергу».
- Florian Geyer. Lebens- und Charakterbild aus dem großen Bauernkrieg. Dietz, Berlin 1924 — «Флоріан Гаєр. Картини життя і характерів з часів Великої селянської війни»
- Der Untergang des Frankfurter Parlaments. Societaets-Druckerei, Frankfurt (Main) 1924 — «Занепад Франкфуртського парламенту»
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11851184X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Джерела
• Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Jozef Blos nim Wilhelm Josef Blos 15 zhovtnya 1849 Vertgajm Baden Nimechchina 6 lipnya 1927 Shtuttgart nimeckij zhurnalist pismennik i politik buv deputatom rejhstagu vid Social demokratichnoyi partiyi i pershim prezidentom respublikanskogo Vyurtembergu Vilgelm Blosnim Wilhelm Josef BlosNarodivsya5 zhovtnya 1849 1849 10 05 1 2 Vertgajm Majn Tauber Shtutgart Baden VyurtembergPomer6 lipnya 1927 1927 07 06 1 2 77 rokiv d Shtutgart Vejmarska respublika Nimeckij RajhPohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistpolitik zhurnalist pismennik istorikGaluzliteratura 3 istoriya 3 politika 3 i zhurnalistika 3 Alma materFrajburzkij universitetZnannya movnimecka 3 4 ChlenstvodPosadadPartiyaSocial demokratichna partiya Nimechchini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMogila Vilgelma Blosa na Prazkomu cvintari u Shtuttgarti Yunist Vilgelm Jozef Blos narodivsya v rodini likarya Aloyiza Blosa Aloys Blos u Vertgajmi na Majni Baden U semirichnomu vici vin lishivsya bez batka i mati vijshla zamizh za starshogo lisnichogo yakij podivivsya z pasinkom nastilki zhorstko sho u 13 tirichnomu vici jogo zabrala babcya do Vertgajmu i viddala do navchannya u licej Piznishe uspishno sudivsya z vitchimom cherez jogo shahrajstvo z batkivskim spadkom V silu riznih obstavin vin buv zmushenij gotuvatisya do torgovelnoyi diyalnosti ale jomu bula priznachena derzhavna opika tomu vin perervav navchannya u torgovelnomu uchilishu v Mangajmi i postupiv u privatnij institut shob pidgotuvatisya do ekzamenu na atestat zrilosti Zdavshi ekzamen u 1868 r Vilgelm Blos postupiv v Universitet Frajburga de vivchav istoriyu i germanistiku Pochatok politichnoyi diyalnosti Pislya troh semestriv navchannya Blos buv zmushenij pokinuti universitet oskilki vicherpalisya jogo finansovi mozhlivosti Do 1875 r vin pracyuye zhurnalistom u riznih vidannyah perevazhno demokratichnogo spryamuvannya Vin vstupiv do social demokratichnoyi robochoyi partiyi v lavah yakoyi dali diyav yak zhurnalist i promovec vistupayuchi u Braunshvejgu Lejpcigu Majnci Frankfurti na Oderi Za porushennya politichnih i zhurnalistskih norm korotkochasno perebuvav u uv yaznenni V Ajzenahu vin poznajomivsya z Avgustom Bebelem Vilgelmom Libknehtom Karlom Marksom i Fridrihom Engelsom Pislya areshtu Bebelya i Libknehta Blos perejnyav na sebe obov yazki redaktora partijnogo organu Volksstaat Narodna derzhava znovu za ti sami porushennya vidbuvav trimisyachne uv yaznennya U 1875 r vin zasnuvav u Majnci satirichnij tizhnevik Mainzer Eulenspiegel ale nevdovzi znovu buv zaareshtovanij U liberalnomu Gamburzi Titulna storinka chasopisu Der Wahre Jacob Nr 299 vid 4 sichni 1898 r Voseni 1875 r Blos pereyihav do Gamburzi de stav pracyuvati u nedavno zasnovanij gazeti Hamburg Altonaer Volksblatt Vin pracyuvav redaktorom u pari z robochim poetom Yakovom Audorfom Jacob Audorf yak i piznishe u Gerichtszeitung razom z Ignacem Auerom Ignaz Auer lt i Prote z prijnyattyam zakonu proti socialistiv 19 zhovtnya 1878 r pripinivsya vihid bagatoh social demokratichnih vidan U bilsh liberalnomu Gamburzi zastosuvannya zakonu zatyaglosya U 1879 Blosu vdalosya za pidtrimki vidavcya Ditca J H W Dietz zasnuvati satirichnij chasopisDer Wahre Jacob yakij mig zdijsniti tilki 12 vipuskiv Pislya ogoloshennya obmezhenogo nadzvichajnogo stanu 29 zhovtnya 1880 Blos Auer ta inshi social demokrativ buli vislani vladoyu rejhu z Gamburga i Prusiyi vzagali U she bilsh liberalnomu Shtuttgarti U 1882 r Ditc poklikav Blosa v Shtutgart de social demokrati piddavalisya peresliduvannyam mensh gostro Spochatku Blos pracyuvav u novozasnovanomu vidanni Die Neue Zeit Tam vin namagavsya povaliti radikalnogo redaktora Karla Kautskogo sho jomu tak i ne vdalosya Z 1884 Blos i Ditc vidnovili vidannya Der Wahre Jacob yake proisnuvalo do 1914 roku Blos buv golovnim redaktorom chasopisu i avtorom velikoyi kilkosti statej gumoresok i virshiv Berliner Volksblatt vzyav jogo z 1884 po 1890 r zitc redaktorom yakij mav nesti vidpovidalnist za vipadki zvinuvachen U 1890 r zakon proti socialistiv buv skasovanij Vilgelm Blos pishov u vidstavku z posta golovnogo redaktora i prisvyativ sebe literaturnij praci Jogo publikaciyi vklyuchayut kilka romaniv socialno kritichnoyi tendenciyi i avtobiografichni memuari odnogo social demokrata ale sered nih v pershu chergu slid nazvati jogo naukovo populyarni praci z istoriyi robitnichogo ruhu v yakih Blos hotiv donesti sut social demokratiyi dlya yaknajbilsh shirokogo kola chitachiv U revolyucijnij chas She u 1877 r Blos buv obranij deputatom Rejhstagu i z perervami obiravsya azh do 1918 r ale za jogo vlasnim tverdzhennyam vin ne syayav sered parlamentskogo suzir ya U politichnomu plani vin stoyav za soyuz z liberalami Pislya Listopadovoyi revolyuciyi Vilgelm Blos stav 9 listopada 1918 r prem yer ministrom z 1919 oficijna nazva Derzhavnij prezident i ministrom zakordonnih sprav vilnoyi narodnoyi respubliki Vyurtemberg Vibir pripav na Blosa cherez jogo pomirnu politichnu poziciyu yaka v cej moment dala jomu integrativnu silu i vin zabezpechiv zgodu yak burzhuaznih sil tak i radikalnih demokrativ i social demokrativ Uryad spochatku buv sformovanij tilki z demokrativ ale z 11 listopada do uryadu Blosa priyednalisya i predstavniki burzhuaznih kil 30 listopada 1918 zriksya prestolu kajzer Vilgelma II 12 sichnya 1919 vidbulisya vibori do Ustanovchih zboriv krayini yaki zatverdili Blosa na posadi U chervni 1920 social demokrati zaznali serjoznoyi porazki na chergovih viborah sho prizvelo do vidstavki Blosa Pislya cogo Blos viddalivsya v privatne zhittya i u literaturnu diyalnist Okremi tvori als A Titus Der Konig von Corsika Eine romantische Dichtung Kriebel Hamburg 1881 Korol Korsiki Romantichnij virsh Die Franzosische Revolution Volksthumliche Darstellung der Ereignisse und Zustande in Frankreich von 1789 1804 Dietz Stuttgart 1888 Francuzbka revolyuciya Narodne predstavlennya podij i stanu Franciyi u 1789 1804 rr Das Ende vom Lied Sozialer Roman Minden Dresden 1892 Kinec pisni Die Deutsche Revolution Geschichte der deutschen Bewegung von 1848 und 1849 Dietz Berlin 1893 Nimecka revolbciya Istoriya nimeckogo ruhu 1848 49rr Die Geachteten Sozialpolitischer Roman aus der Zeit des Sozialistengesetzes Buchh Volksstimme Maier Frankfurt am Main 1907 Prinizheni Socialno politichnij roman z chasiv zakonu pro socialistiv Badische Revolutionsgeschichten aus den Jahren 1848 und 1849 Partei Buchhandlung Mannheim 1910 Badenski revolyucijni istoriyi z 1848 i 1849 rokiv Die neue Aera Internat Korrespondenz Berlin 1916 Nova era Denkwurdigkeiten eines Sozialdemokraten Band 1 Munchen 1914 Band 2 Munchen 1919 Vazhlivishe odnogo social demokrata Von der Monarchie zum Volksstaat Zur Geschichte der Revolution in Deutschland insbesondere in Wurttemberg 2 Bande Bergers Literar Buro u Verlagsanst Stuttgart 1922 1923 Vid monarhiyi do narodnoyi derzhavi Do istoriyi revolyuciyi v Nimechchini osoblivo u Vyurtembergu Florian Geyer Lebens und Charakterbild aus dem grossen Bauernkrieg Dietz Berlin 1924 Florian Gayer Kartini zhittya i harakteriv z chasiv Velikoyi selyanskoyi vijni Der Untergang des Frankfurter Parlaments Societaets Druckerei Frankfurt Main 1924 Zanepad Frankfurtskogo parlamentu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11851184X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133Dzherela Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts Gearbeitet von Franz Krumer Leipzig Verlag von Philipp Reclam jun