Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́део, також відеогрáфія (від лат. video — дивлюся, бачу) — під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах. У побутовому значенні відео означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску тощо).
| Відео | |
 | |
| Гештег | videos |
|---|---|
 Відео у Вікісховищі | |
Характеристики відеосигналу
Відео характеризується такими параметрами:
Кількість кадрів в секунду
Кількість кадрів на секунду — це число нерухомих зображень, що послідовно змінюються одне за одним впродовж однієї секунди відеоматеріалу, створюючи ефект руху об'єктів на екрані. Чим більша частота кадрів на секунду, тим плавнішим і природнішим буде здаватися рух. Мінімальний показник, за якого рух буде сприйматися однорідним — приблизно 10 кадрів на секунду (це значення індивідуальне для кожної людини). У традиційному плівковому кінематографі використовується частота 24 кадри на секунду. Системи телебачення PAL й SECAM використовують 25 кадрів на секунду (англ. 25 fps або 25 Герц), а система NTSC використовує 29,97 кадри на секунду. Комп'ютерні оцифровані відеоматеріали гарної якості, як правило, використовують частоту 30 кадрів на секунду. Верхня гранична частота мерехтіння, що сприймається людським мозком, в середньому становить 39-42 Герца й індивідуальна для кожної людини. Деякі сучасні професійні камери можуть знімати з частотою до 120 кадрів на секунду. Застосовуються також спеціальні камери для надшвидкої зйомки з частотою до 1000 кадрів на секунду і вище, така швидкість необхідна для детального вивчення траєкторії польоту кулі або структури вибуху.
Розгортка відеоматеріалу може бути прогресивною (англ. progressive) або черезрядковою (англ. interlaced, інтерлейс). При прогресивній розгортці всі горизонтальні лінії зображення (рядки) відображаються одночасно. При черезрядковій розгортці показуються почергово парні й непарні рядки (називані також полями кадру). Черезрядкову розгортку було винайдено для показу зображення на кінескопах і використовується зараз для передачі відео по «вузьких» каналах, що не дозволяє передавати зображення у всій якості. Системи PAL, SECAM й NTSC — це всі системи із черезрядковою розгорткою. Нові цифрові стандарти телебачення, наприклад, HDTV передбачають прогресивне розгорнення. Хоча з'явилися технології, що дозволяють імітувати прогресивне розгорнення при показі матеріалу з інтерлейсом. Черезрядкову розгортку звичайно позначають символом «i» після вказівки вертикальної роздільної здатності, наприклад 720×576і×50 для відео у форматі PAL.
Для придушення неприємних ефектів, що виникають при перегляді черезрядкового відео на порядковому екрані, застосовуються спеціальні математичні методи, іменовані .
За аналогією з роздільною здатністю комп'ютерних моніторів, будь-який відеосигнал також має роздільну здатність (англ. resolution, роздільність), горизонтальну і вертикальну, що вимірюється у пікселях. Звичайна аналогова телевізійна роздільність становить 720×576 пікселів для стандартів PAL і SECAM, при частоті кадрів 50 Герц (одне поле, 2×25); і 648×486 пікселів для NTSC, при частоті 60 Герц (одне поле, 2×29,97). В позначенні 648×480 першим числом позначається кількість крапок у горизонтальній лінії (горизонтальна роздільність), а другим числом кількість самих ліній (вертикальна роздільність). Новий стандарт високоякісного (англ. high-definition) цифрового телебачення HDTV передбачає роздільну здатність до 1920×1080 (тобто 1920 пікселів на лінію, 1080 ліній) при частоті коливань (мерехтіння) 60 Герц з прогресивною розгорткою.
Роздільна здатність у випадку тримірного відео вимірюється у вокселях — елементах зображення, що являють собою крапки (кубики) у тривимірному просторі. Наприклад, для простого тримірного відео зараз використається в основному роздільність 512×512×512, демонстраційні приклади такого відео доступні навіть на PDA.
Співвідношення сторін екрану
Співвідношення ширини й висоти кадру (англ. aspect ratio) — найважливіший параметр у будь-якому відеоматеріалі. Ще з 1910 року кінофільми мали (співвідношення сторін екрана 4:3) (4 одиниці завширшки до 3 одиницям у висоту; іноді ще записується як 1,33:1 або просто 1,33). Уважалося що глядачеві зручніше дивитися фільм на екрані такої форми. Коли з'явилося телебачення, воно успадкувало це співвідношення і майже всі аналогові телесистеми (і, отже, телевізори) мали співвідношення сторін екрана 4:3. Комп'ютерні монітори також успадкували телевізійний стандарт сторін. Хоча ще в 1950-х роках уява про 4:3 суттєво змінилася. Справа в тому, що поле зору людини має співвідношення аж ніяк не 4:3. Оскільки у людини 2 ока, розташовані на одній горизонтальній лінії, то поле зору людини наближається до співвідношення 2:1. Щоб наблизити форму кадру до природного поля зору людини (і, отже, підсилити сприйняття фільму), був уведений стандарт 16:9 (1,78), що майже відповідає так званому «Золотому перетину». Цифрове телебачення в основному теж орієнтується на співвідношення 16:9. До кінця XX століття, після ряду додаткових досліджень у цій області, почали з'являтися навіть і радикальніші співвідношення сторін кадру: 1,85, 2,20 й аж до 2,35 (майже 21:9), що покликані глибше занурити глядача в атмосферу відеоматеріалу.
Кількість кольорів і кольорова розрядність
Кількість кольорів і кольорова розрядність описується кольоровими моделями. Для стандарту PAL застосовується колірна модель YUV, для SECAM модель , для NTSC модель , у комп'ютерній техніці застосовується в основному RGB (і ), рідше HSV, а в друкарській техніці CMYK. Кількість кольорів, що може показати монітор або проектор залежить від якості монітора або проектора. Людське око може сприйняти, по різних підрахунках, від 5 до 10 мільйонів відтінків кольорів. Кількість кольорів у відеоматеріалі визначається числом бітів, відведеним для кодування кольору кожного пікселя (англ. bits per pixel, bpp). 1 біт дозволяє закодувати 2 кольори (як правило, чорний і білий), 2 біти — 4 кольори, 3 біти — 8 кольорів, …, 8 бітів — 256 кольорів(28 = 256), 16 бітів — 65 536 кольорів (216), 24 біти — 16 777 216 кольорів (224). У комп'ютерній техніці є також стандарт 32 біти на піксель (), але цей додатковий α-байт (8 бітів) використовується для кодування коефіцієнта прозорості пікселя (α), а не для передачі кольору (RGB). При обробці пікселя відеоадаптером, RGB-значення буде змінено залежно від значення α-байта і кольору належного пікселя (який стане «видимий» через «прозорий» піксель), а потім α-байт буде відкинуто, і на монітор піде тільки колірний сигнал RGB.
Бітова швидкість або ширина відеопотоку (для цифрового відео)
Ширина (або швидкість) відеопотоку, або бітова швидкість (англ. bit rate) — це кількість оброблюваних бітів відеоінформації за секунду часу, і вимірюється у бітах на секунду (біт/с). Похідні від цієї одиниці — кілобіт на секунду (кбіт/с) та мегабіт на секунду (мбіт/с). Чим вище ширина відеопотоку, тим, загалом, краща якість відео. Наприклад, для формату VideoCD ширина відеопотоку становить приблизно 1 мбіт/с, а для DVD становить приблизно 5 мбіт/с. Хоча суб'єктивно різницю якості не можна оцінити як п'ятикратну, але об'єктивно це так. Формат цифрового телебачення HDTV використовує ширину відеопотоку близько 10 мбіт/с. За допомогою швидкості відеопотоку також дуже[] зручно оцінювати якість відео при його передачі через Інтернет.
Розрізняють два види керування шириною потоку в відеокодеку — постійний бітрейт (англ. constant bit rate, CBR) і змінний бітрейт (англ. variable bit rate, VBR). Концепція VBR, нині[] дуже популярна, покликана максимально зберегти якість відео, зменшуючи при цьому сумарний обсяг переданого відеопотоку. При цьому на швидких сценах руху, ширина відеопотоку зростає, а на повільних сценах, де картинка змінюється повільно, ширина потоку падає. Це дуже[] зручно для буферизованих відеотрансляцій і передачі збереженого відеоматеріалу по комп'ютерних мережах. Проте для безбуферних систем реального часу й для прямого ефіру (наприклад, для телеконференцій) необхідно використовувати постійну швидкість відеопотоку.[]
Оцінка якості відео
Якість відео виміряється за допомогою формальних метрик, таких, як PSNR або SSI, або з використанням суб'єктивного порівняння із залученням експертів.
Суб'єктивна якість відео виміряється за наступною методикою:
- Вибираються відеопослідовності для використання в тесті
- Вибираються параметри системи вимірювання
- Вибирається метод показу відео й підрахунку результатів виміру
- Запрошується необхідне число експертів (звичайно не менше 15)
- Проводиться сам тест
- Підраховується середня оцінка на основі оцінок експертів.
Кілька методів суб'єктивної оцінки описані в рекомендаціях ITU-T BT.500. Один із широко використовуваних методів оцінки — це (англ. Double Stimulus Impairment Scale), при якому експертам спочатку показують вихідний відеоматеріал, а потім оброблений. Потім експерти оцінюють якість обробки, варіюючи свої оцінки від «обробка непомітна» і «обробка поліпшує відеозображення» до «оброблений відеоматеріал сильно дратує».
Стереоскопічне відео
Стереоскопічне відео або стереовідео (англ. stereoscopic video або 3D video) було дуже популярно наприкінці XX століття і зараз регулярно виникають хвилі інтересу до нього. По усьому світу є кінотеатри, які за допомогою тієї або іншої технології відтворюють стереоскопічне відео. Для стереовідео потрібно два відеоканали: один для лівого ока, інший для правого. У такий спосіб у глядача виникає відчуття об'ємності, тривимірності відеоматеріалу, підвищується реалістичність відчуття перегляду. Приблизно такий же за якістю, але слабший ефект дає перегляд відео в пластикових окулярах, де одна лінза червона, а інша блакитна або зелена. Нові технології, представлені в 2006 році, зокрема HD DVD і диски HD Blu-Ray, призначені зробити більше доступним і домашнє стереоскопічне відео.
Формати відео
Відеоматеріали можуть бути аналоговими або цифровими.
| Стандарти відтворення відео | Стандарти відеороз'ємів |
|
|
| Аналогові формати відеокасет | Цифрові формати відеокасет |
| Формати цифрових оптичних дискових носіїв | Формати цифрового кодування й стиснення |
-
![image]()
Аналогова відеокасета VHS -
![image]()
Цифрова відеокасета Betacam L tape -
![image]()
DVD-диск
Розширення комп'ютерних відеофайлів
Див. також
Примітки
- . hidefnj.com. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- Soseman, Ned. . Архів оригіналу за 29 June 2017. Процитовано 12 липня 2017.
| Ця стаття не містить . (серпень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi deo takozh videografiya vid lat video divlyusya bachu pid cim terminom rozumiyut shirokij spektr tehnologij zapisu obrobki peredachi zberigannya j vidtvorennya vizualnogo i audiovizualnogo materialu na monitorah U pobutovomu znachenni video oznachaye videomaterial telesignal abo kinofilm zapisanij na fizichnomu nosiyi videokaseti videodisku tosho Video Geshtegvideos Video u VikishovishiHarakteristiki videosignaluVideo harakterizuyetsya takimi parametrami Kilkist kadriv v sekundu Div takozh Chastota kadriv ta 25 j kadr Kilkist kadriv na sekundu ce chislo neruhomih zobrazhen sho poslidovno zminyuyutsya odne za odnim vprodovzh odniyeyi sekundi videomaterialu stvoryuyuchi efekt ruhu ob yektiv na ekrani Chim bilsha chastota kadriv na sekundu tim plavnishim i prirodnishim bude zdavatisya ruh Minimalnij pokaznik za yakogo ruh bude sprijmatisya odnoridnim priblizno 10 kadriv na sekundu ce znachennya individualne dlya kozhnoyi lyudini U tradicijnomu plivkovomu kinematografi vikoristovuyetsya chastota 24 kadri na sekundu Sistemi telebachennya PAL j SECAM vikoristovuyut 25 kadriv na sekundu angl 25 fps abo 25 Gerc a sistema NTSC vikoristovuye 29 97 kadri na sekundu Komp yuterni ocifrovani videomateriali garnoyi yakosti yak pravilo vikoristovuyut chastotu 30 kadriv na sekundu Verhnya granichna chastota merehtinnya sho sprijmayetsya lyudskim mozkom v serednomu stanovit 39 42 Gerca j individualna dlya kozhnoyi lyudini Deyaki suchasni profesijni kameri mozhut znimati z chastotoyu do 120 kadriv na sekundu Zastosovuyutsya takozh specialni kameri dlya nadshvidkoyi zjomki z chastotoyu do 1000 kadriv na sekundu i vishe taka shvidkist neobhidna dlya detalnogo vivchennya trayektoriyi polotu kuli abo strukturi vibuhu Rozgortka Rozgortka videomaterialu mozhe buti progresivnoyu angl progressive abo cherezryadkovoyu angl interlaced interlejs Pri progresivnij rozgortci vsi gorizontalni liniyi zobrazhennya ryadki vidobrazhayutsya odnochasno Pri cherezryadkovij rozgortci pokazuyutsya pochergovo parni j neparni ryadki nazivani takozh polyami kadru Cherezryadkovu rozgortku bulo vinajdeno dlya pokazu zobrazhennya na kineskopah i vikoristovuyetsya zaraz dlya peredachi video po vuzkih kanalah sho ne dozvolyaye peredavati zobrazhennya u vsij yakosti Sistemi PAL SECAM j NTSC ce vsi sistemi iz cherezryadkovoyu rozgortkoyu Novi cifrovi standarti telebachennya napriklad HDTV peredbachayut progresivne rozgornennya Hocha z yavilisya tehnologiyi sho dozvolyayut imituvati progresivne rozgornennya pri pokazi materialu z interlejsom Cherezryadkovu rozgortku zvichajno poznachayut simvolom i pislya vkazivki vertikalnoyi rozdilnoyi zdatnosti napriklad 720 576i 50 dlya video u formati PAL Dlya pridushennya nepriyemnih efektiv sho vinikayut pri pereglyadi cherezryadkovogo video na poryadkovomu ekrani zastosovuyutsya specialni matematichni metodi imenovani Rozdilna zdatnist Rozdilni zdatnosti u porivnyanni Za analogiyeyu z rozdilnoyu zdatnistyu komp yuternih monitoriv bud yakij videosignal takozh maye rozdilnu zdatnist angl resolution rozdilnist gorizontalnu i vertikalnu sho vimiryuyetsya u pikselyah Zvichajna analogova televizijna rozdilnist stanovit 720 576 pikseliv dlya standartiv PAL i SECAM pri chastoti kadriv 50 Gerc odne pole 2 25 i 648 486 pikseliv dlya NTSC pri chastoti 60 Gerc odne pole 2 29 97 V poznachenni 648 480 pershim chislom poznachayetsya kilkist krapok u gorizontalnij liniyi gorizontalna rozdilnist a drugim chislom kilkist samih linij vertikalna rozdilnist Novij standart visokoyakisnogo angl high definition cifrovogo telebachennya HDTV peredbachaye rozdilnu zdatnist do 1920 1080 tobto 1920 pikseliv na liniyu 1080 linij pri chastoti kolivan merehtinnya 60 Gerc z progresivnoyu rozgortkoyu Rozdilna zdatnist u vipadku trimirnogo video vimiryuyetsya u vokselyah elementah zobrazhennya sho yavlyayut soboyu krapki kubiki u trivimirnomu prostori Napriklad dlya prostogo trimirnogo video zaraz vikoristayetsya v osnovnomu rozdilnist 512 512 512 demonstracijni prikladi takogo video dostupni navit na PDA Spivvidnoshennya storin ekranu Div takozh Spivvidnoshennya storin zobrazhennya Spivvidnoshennya storin kadru u porivnyanni Spivvidnoshennya shirini j visoti kadru angl aspect ratio najvazhlivishij parametr u bud yakomu videomateriali She z 1910 roku kinofilmi mali spivvidnoshennya storin ekrana 4 3 4 odinici zavshirshki do 3 odinicyam u visotu inodi she zapisuyetsya yak 1 33 1 abo prosto 1 33 Uvazhalosya sho glyadachevi zruchnishe divitisya film na ekrani takoyi formi Koli z yavilosya telebachennya vono uspadkuvalo ce spivvidnoshennya i majzhe vsi analogovi telesistemi i otzhe televizori mali spivvidnoshennya storin ekrana 4 3 Komp yuterni monitori takozh uspadkuvali televizijnij standart storin Hocha she v 1950 h rokah uyava pro 4 3 suttyevo zminilasya Sprava v tomu sho pole zoru lyudini maye spivvidnoshennya azh niyak ne 4 3 Oskilki u lyudini 2 oka roztashovani na odnij gorizontalnij liniyi to pole zoru lyudini nablizhayetsya do spivvidnoshennya 2 1 Shob nabliziti formu kadru do prirodnogo polya zoru lyudini i otzhe pidsiliti sprijnyattya filmu buv uvedenij standart 16 9 1 78 sho majzhe vidpovidaye tak zvanomu Zolotomu peretinu Cifrove telebachennya v osnovnomu tezh oriyentuyetsya na spivvidnoshennya 16 9 Do kincya XX stolittya pislya ryadu dodatkovih doslidzhen u cij oblasti pochali z yavlyatisya navit i radikalnishi spivvidnoshennya storin kadru 1 85 2 20 j azh do 2 35 majzhe 21 9 sho poklikani glibshe zanuriti glyadacha v atmosferu videomaterialu Kilkist koloriv i kolorova rozryadnist Kilkist koloriv i kolorova rozryadnist opisuyetsya kolorovimi modelyami Dlya standartu PAL zastosovuyetsya kolirna model YUV dlya SECAM model dlya NTSC model u komp yuternij tehnici zastosovuyetsya v osnovnomu RGB i ridshe HSV a v drukarskij tehnici CMYK Kilkist koloriv sho mozhe pokazati monitor abo proektor zalezhit vid yakosti monitora abo proektora Lyudske oko mozhe sprijnyati po riznih pidrahunkah vid 5 do 10 miljoniv vidtinkiv koloriv Kilkist koloriv u videomateriali viznachayetsya chislom bitiv vidvedenim dlya koduvannya koloru kozhnogo pikselya angl bits per pixel bpp 1 bit dozvolyaye zakoduvati 2 kolori yak pravilo chornij i bilij 2 biti 4 kolori 3 biti 8 koloriv 8 bitiv 256 koloriv 28 256 16 bitiv 65 536 koloriv 216 24 biti 16 777 216 koloriv 224 U komp yuternij tehnici ye takozh standart 32 biti na piksel ale cej dodatkovij a bajt 8 bitiv vikoristovuyetsya dlya koduvannya koeficiyenta prozorosti pikselya a a ne dlya peredachi koloru RGB Pri obrobci pikselya videoadapterom RGB znachennya bude zmineno zalezhno vid znachennya a bajta i koloru nalezhnogo pikselya yakij stane vidimij cherez prozorij piksel a potim a bajt bude vidkinuto i na monitor pide tilki kolirnij signal RGB Div takozh Kolirna subdiskretizaciya Bitova shvidkist abo shirina videopotoku dlya cifrovogo video Shirina abo shvidkist videopotoku abo bitova shvidkist angl bit rate ce kilkist obroblyuvanih bitiv videoinformaciyi za sekundu chasu i vimiryuyetsya u bitah na sekundu bit s Pohidni vid ciyeyi odinici kilobit na sekundu kbit s ta megabit na sekundu mbit s Chim vishe shirina videopotoku tim zagalom krasha yakist video Napriklad dlya formatu VideoCD shirina videopotoku stanovit priblizno 1 mbit s a dlya DVD stanovit priblizno 5 mbit s Hocha sub yektivno riznicyu yakosti ne mozhna ociniti yak p yatikratnu ale ob yektivno ce tak Format cifrovogo telebachennya HDTV vikoristovuye shirinu videopotoku blizko 10 mbit s Za dopomogoyu shvidkosti videopotoku takozh duzhe dzherelo zruchno ocinyuvati yakist video pri jogo peredachi cherez Internet Rozriznyayut dva vidi keruvannya shirinoyu potoku v videokodeku postijnij bitrejt angl constant bit rate CBR i zminnij bitrejt angl variable bit rate VBR Koncepciya VBR nini koli duzhe populyarna poklikana maksimalno zberegti yakist video zmenshuyuchi pri comu sumarnij obsyag peredanogo videopotoku Pri comu na shvidkih scenah ruhu shirina videopotoku zrostaye a na povilnih scenah de kartinka zminyuyetsya povilno shirina potoku padaye Ce duzhe dzherelo zruchno dlya buferizovanih videotranslyacij i peredachi zberezhenogo videomaterialu po komp yuternih merezhah Prote dlya bezbufernih sistem realnogo chasu j dlya pryamogo efiru napriklad dlya telekonferencij neobhidno vikoristovuvati postijnu shvidkist videopotoku dzherelo Ocinka yakosti video Yakist video vimiryayetsya za dopomogoyu formalnih metrik takih yak PSNR abo SSI abo z vikoristannyam sub yektivnogo porivnyannya iz zaluchennyam ekspertiv Sub yektivna yakist video vimiryayetsya za nastupnoyu metodikoyu Vibirayutsya videoposlidovnosti dlya vikoristannya v testi Vibirayutsya parametri sistemi vimiryuvannya Vibirayetsya metod pokazu video j pidrahunku rezultativ vimiru Zaproshuyetsya neobhidne chislo ekspertiv zvichajno ne menshe 15 Provoditsya sam test Pidrahovuyetsya serednya ocinka na osnovi ocinok ekspertiv Kilka metodiv sub yektivnoyi ocinki opisani v rekomendaciyah ITU T BT 500 Odin iz shiroko vikoristovuvanih metodiv ocinki ce angl Double Stimulus Impairment Scale pri yakomu ekspertam spochatku pokazuyut vihidnij videomaterial a potim obroblenij Potim eksperti ocinyuyut yakist obrobki variyuyuchi svoyi ocinki vid obrobka nepomitna i obrobka polipshuye videozobrazhennya do obroblenij videomaterial silno dratuye Stereoskopichne video Stereoskopichne video abo stereovideo angl stereoscopic video abo 3D video bulo duzhe populyarno naprikinci XX stolittya i zaraz regulyarno vinikayut hvili interesu do nogo Po usomu svitu ye kinoteatri yaki za dopomogoyu tiyeyi abo inshoyi tehnologiyi vidtvoryuyut stereoskopichne video Dlya stereovideo potribno dva videokanali odin dlya livogo oka inshij dlya pravogo U takij sposib u glyadacha vinikaye vidchuttya ob yemnosti trivimirnosti videomaterialu pidvishuyetsya realistichnist vidchuttya pereglyadu Priblizno takij zhe za yakistyu ale slabshij efekt daye pereglyad video v plastikovih okulyarah de odna linza chervona a insha blakitna abo zelena Novi tehnologiyi predstavleni v 2006 roci zokrema HD DVD i diski HD Blu Ray priznacheni zrobiti bilshe dostupnim i domashnye stereoskopichne video Formati videoVideomateriali mozhut buti analogovimi abo cifrovimi Standarti vidtvorennya video Standarti videoroz yemiv Novi cifrovi ATSC Advanced Television Systems Committee SShA Kanada i t d DVB Digital Video Broadcasting Yevropa ISDB Integrated Services Digital Broadcasting Yaponiya Stari analogovi Multiplexed Analogue Components Yevropa zastarilij standart MUSE Multiple sub nyquist sampling Encoding Yaponiya NTSC SShA Kanada Yaponiya i t d PAL Yevropa Aziya Avstraliya i t d rozshirennya PAL tilki Yevropa SECAM inodi pishetesya SECAM Franciya SRSR Centralna Afrika Poshirennya standartiv analogovogo video u sviti NTSC PAL SECAM brak informaciyi 1 RCA abo BNC 3 RCA abo novij dlya HDTV S Video Separated Video 1 mini DIN SCART Yevropa DVI tilki video bez stisku Mozhlivo HDMI video j audio bez stisku Obov yazkovo DisplayPort video j audio bez stisku Pidtrimuye planuyetsya yak polipshena povna zamina HDMI Visokochastotni roz yemi Bayonet Niell Concelman Concelman General Radio vikoristovuyetsya v SShA dlya domashnogo telebachennya v osnovnomu vikoristovuyetsya v Velikij Britaniyi Niell en Threaded Niell Concelman PL 259 SO 239 SDI Serial Digital Interface i HD SDI DB 9 15 abo mini sub D15 dlya leptopiv Analogovi formati videokaset Cifrovi formati videokaset Ampex BBC Sony Sony 2 Quadruplex Ampex 1 Type C Ampex i Sony VCR VCR LP VHS JVC JVC JVC Philips Sony D1 Sony D2 Sony D3 D4 Sony Sony DV JVC HDV MicroMV JVC Formati cifrovih optichnih diskovih nosiyiv Formati cifrovogo koduvannya j stisnennya DVD kolishnij Laserdisc starij format i Philips Blu ray Disc Sony VCD Video Compact Disc Enhanced Versatile Disc sponsoruyetsya uryadom Kitayu HD DVD Toshiba NEC i Sanyo CD i Philips i Sony ITU T M JPEG ISO MPEG 1 ISO MPEG 2 ISO MPEG 4 ISO H 261 ITU T H 263 ITU T H 264 MPEG 4 AVC ITU T i ISO MiniDV Ogg Theora DivX XviD Analogova videokaseta VHS Cifrova videokaseta Betacam L tape DVD disk Rozshirennya komp yuternih videofajliv 3gp flv avi mpg mov swf asf mp4 m4v wmv Div takozhVideografiya Screenless Skrinkasting Spivvidnoshennya storin zobrazhennyaPrimitki hidefnj com Arhiv originalu za 14 travnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Soseman Ned Arhiv originalu za 29 June 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013