Вулиця Грецька (Маріуполь)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: (Вулиця Грецька).

Вулиця Грецька — центральна вулиця Маріуполя. Розташована в Центральному районі.

Грецька вулиця Маріуполь
Вулиця влітку Вулиця влітку
Місцевість	Історичний центр, Правий Берег, Верхні Аджахи, Верхня Слобідка
Район	Центральний район
Колишні назви
вулиця Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність	4,1 км
Координати початку	47°05′30″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.091806° пн. ш. 37.556000° сх. д. / 47.091806; 37.556000Координати: 47°05′30″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.091806° пн. ш. 37.556000° сх. д. / 47.091806; 37.556000
Координати кінця	47°05′20″ пн. ш. 37°33′06″ сх. д. / 47.089000° пн. ш. 37.551750° сх. д. / 47.089000; 37.551750
поштові індекси	87501, 87507, 87515, 87549
Транспорт
Автобуси	№№ 23, 107
Тролейбуси	№№ 5, 10, 11
Маршрутні таксі	№№ 104, 105, 110, 123, 150
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до 214
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r6234336
На карті	На карті населеного пункту
Мапа
Вулиця Грецька у Вікісховищі

Історія

Маріупольське духовне училище

Вулиця виникла на початку XIX століття йшла від Катеринської на північ у напрямок долини Кальчика.

Перетинаючись із (Миколаївською вулицею), Грецька йде круто додолу, утворюючи узвіз. Тут на розі і Грецької вулиць у 1880 році було побудовано чудова двоповерхова будівля з червоної формувальної цегли спеціально для . Його зовнішній вигляд мало змінився, збереглися розміри по фасаду, скромні прикраси над вікнами і балкон над парадним входом. Колись дах закінчувався трикутним фронтоном. Будівля збереглася до наших днів без значних змін. Її сучасна адреса — Митрополитська, 37.

11 вересня 1880 року проведено урочисте освячення училища Феодосієм — єпископом Катеринославським і Таганрозьким. У 1881 році при училищі влаштували церкву в ім'я .

Загальна характеристика

Вулиця Грецька — чи не найдовша у Старому місті. Вона бере початок від урвища неподалік від залізничного вокзалу (Верхня Слобідка). Проходить поверху історичного центру Маріуполя. І через Карасівку йде на Верхні Аджахи, прямуючи ледь не Кальчика. Слід зауважити, що переважно азимут йде із півдня на північ — схід — північ паралельно Кальміусу.

Покриття на відтинку від (Миколаївської) в яругу до стара бита бруківка. На відтинку від до 100 м слугує спуском до центрального залізничного вокзалу. Далі до (Миколаївської) дублюючий (вулицю Куїнджі) (в обхід центру та уникнення світлофорів, трафіку) транспортний коридор.

Далі аж (бульвару Шевченка) не має жодного транспортного значення, як тільки не для місцевих, через жахливе покриття (бруківка). Далі ж Верхніми Аджахами ходив трамвай № 2, який було знято, а дорожнє полотно добре покладене. До того ж великогабаритні вантажівки Грецькою не їздять. Тож далі Аджахами рухаються дві маршрутки та один автобус, що йдуть через центральний автовокзал у центр, далі в порт і на Черьомушки.

Перетин

• (Пушкіна)
• (Італійська)
• Георгіївська
• проспект Миру
• (Миколаївська)
• (Фонтанна)
• (бульвар Шевченка)

Примітки

1. Google maps

Джерело

• Проценко А. Д. Улицами старого Мариуполя, 2003 г. ББК 71.4 (4УКР-4ДОН)