Михайло Волошин 5 травня 1877 Ролів 29 липня 1943 Львів сотник командант Вишколу УСС згодом відомий адвокат доктор прав

Михайло Волошин;
	Сотник (гауптман)
Загальна інформація
Народження	5 травня 1877; (Ролів), Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть	29 липня 1943 (66 років); Львів, Дистрикт Галичина, Генеральна губернія
Поховання	Личаківський цвинтар
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-польська війна 1918—1919
	Волошин Михайло Іванович у Вікісховищі

Михайло Волошин (5 травня 1877, (Ролів) — 29 липня 1943, Львів) — сотник, командант (Вишколу УСС), згодом відомий адвокат, доктор прав, хоровий диригент, співак, композитор.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Волошин.

Життєпис

Народився 5 травня 1877 року в селі (Ролів) (тепер Дрогобицького району). Активний член управи «Сокола-Батька», член . Як старши́на запасу австрійського війська у серпні 1914 був призначений до легіону УСС, спочатку як командант І-го куреня у ранзі сотника, потім командир «Збірної станиці УСС» у Львові, яка займалася набором добровольців (1915–1918).

В 1925-1939 — один з лідерів Українського Національно-Демократичного Об'єднання, член керівних органів організації.

Протягом 1930-х років виступав як адвокат у політичних процесах над українськими патріотами. В 1941-1943 очолював Львівську адвокатську палату. Довголітній диригент музично-хорового товариства («Львівський Боян»).

Помер у Львові 1943 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1.

Твори

Автор музики:

«Ой гляну я, подивлюся»
«Засни»
«Чого мені так тяжко»

Примітки

Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 2 жовтня 2012.
Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 103. — .
(Шанковський Л). Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 811.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.

Джерела і література

Лазарович М. Легіон Українських Січових Стрільців. — Тернопіль, 2002.
Волошин Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 410.

Посилання

Волошин Михайло [ 20 грудня 2005 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136_citetype_Q1711593"_data-entity-id="Q62416080"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Криса_Любомир_Степанович|Степанович&nbsp;К.&nbsp;Л.]]</i>_[[:d:Q62416080|Личаківський_некрополь]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006._—_С.&nbsp;101._—_ISBN_978-966-8955-00-5</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q62416080]][[d:Track:Q116966495]]</div>-1] Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495

[2] . Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 2 жовтня 2012.

[ЛН_103-3] Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 103. — .

[4] (Шанковський Л). Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 811.

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.

[1]