Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Ігна́тович Свіде́рський (1 листопада 1888, Білий Камінь, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — 4 листопада 1952, м. Роум, штат Нью-Йорк,, США) — лікар, дослідник, меценат, січовий стрілець.
| Володимир Свідерський Володимир Свідерський | |||
|---|---|---|---|
 Хорунжий (файнріх) Сотник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1 листопада 1888 с. Білий Камінь, Королівство Галичини і Володимирії,  Австро-Угорщина | ||
| Смерть | 4 листопада 1952 (64 роки) м. Роум, штат Нью-Йорк,  США | ||
| Поховання | цвинтар Talberg (м. Ром, штат Нью-Йорк, США) | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  ЗУНР | ||
| Вид ЗС |  УСС,  УГА | ||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 | ||
| Командування | |||
| командант польової лічниці 1-ої бригади УСС начальний лікар III-го Корпусу УГА | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Дитячі та юнацькі роки
Володимир Свідерський народився у багатодітній родині Ігнатія Свідерського — місцевого коваля. Навчався у Білокамінській школі, потім — у Золочівській гімназії. 1910 року був призначений ревізором білокамінського окружного осередку українського спортивно-руханкового та протипожежного товариства «Сокіл». У 1910–1914 роках студіював медицину у Відні, але навчання перервав вибух першої світової війни.
Служба у війську
У 1914 році вступив до Легіону УСС. Спочатку був санітарним медиком, згодом отримав звання хорунжого.
29 травня 1915 року під Болеховом потрапив у російський полон. Полонених відправили до Ташкента. Звідси разом з другом Осипом Букшованим втік до Персії, тут обидва потрапили до в'язниці, де провели декілька тижнів. Врешті опинилися в Туреччині, де разом з курдами воювали на боці держав центрального блоку, за що був нагороджений турецьким імперським орденом Півмісяця та німецьким Залізним хрестом.
Через Балкани та Угорщину восени 1916 року повернувся до Галичини. Протягом 1917–1918 років довершив своє навчання у Відні, отримав диплом лікаря. Після повернення до Галичини знову вступив до лав УСС та пробув бригадним лікарем до закінчення війни.
Лікарська практика
У 1920 році опинився у Відні, потім у Данцігу, де працював шпитальним лікарем. У 1923–1927 роках працював лікарем у Празі.
Повернення до рідного краю
У 1927 році повернувся до рідних місць, оселився у Білому Камені та спочатку працює в шпиталі при католицькому монастирі Дочок Милосердя святого Вінсента де Поля. Згодом у монастиря викупив урочище Ланок, де побудував собі будинок, в якому приймав хворих, лікував, готував ліки. Бідних лікував безоплатно та ще й давав їм ліки. Польська влада не давала спокійно працювати, оскільки не визнавала диплому, який був захищений не за їхньої влади та не в їхніх вчених. Але після того, як доктор вилікував дружину золочівського старости Плахти, останній дозволив Володимиру Ігнатовичу легально займатися лікарською справою.
В Білому Камені був дуже шанованою людиною, гуманістом та меценатом, матеріально підтримував читальню товариства «Просвіта», Союз українок, друковані видання товариств «Сільський господар», «Молодий господар».
За його ініціативою була побудована комора для зберігання збіжжя. В планах доктора було відкриття в Білому Камені філії чеської фірми «Ботто», яка займалася виправленням шкіри, але завадила війна.
Під час війни лікував вояків УПА, тому з наближенням лінії фронту до села в березні 1944 року виїжджає до м. Долина, що на Івано-Франківщині, але коли наступ Червоної армії призупинився, знов повертається до Білого Каменю. Але тут вже довго не працював: в липні, коли радянські війська вже були в Княжому, виїхав на станцію Скваржава, де встиг сісти в останній вагон потягу, що йшов до Німеччини.
На чужині
До 1948 року мешкав у німецькому місті Ганновері, де працював в лікарні для біженців. У 1948 році емігрував до США, де працював шпитальним лікарем. Тут незабаром придбав собі невеличку ферму біля містечка Ром. Там була річка з водоспадами, сад, будинок, усе це мало нагадувати йому його рідний, улюблений йому «райський куточок» — Ланок у Білому Камені.
Володимир Свідерський дуже любив природу, або, як він сам казав, «ботаніку». Про своє надбання в Америці він повідомив свого друга Романа Купчинського, на що останній відповідав, що дуже радий за доктора, пишучи, що «природа — це така біблійна сілоамська купіль, з якої виходить людина — відсвіжена, здоровша, бадьоріша». І тут, на чужині, доктор Свідерський, як і інші його побратими Степан Ріпецький, Никифор Гірняк, Володимир Білозор, Роман Купчинський увійшли до Братства УСС.
Доктор Свідерський громадської праці не покинув до кінця життя. Вірний бойовий соратник Володимира Ігнатовича Р. Купчинський ділився з ним у листах своїми думками: «Всі наші збройні зусилля, всі наші пісні, статті, книжки з поезіями і повістями — це все було б помічниками (а майстра не було!). Майстра до душ, що зроблені з доброго матеріалу, але необтесані як слід, жахають часть примітивізмом…». Тут подано лише одну з причин поразки визвольних змагань, в яких обоє брали участь.
Ностальгія за рідним краєм, за минулим була страшною, можливо, це додалося до швидко прогресуючої ракової пухлини шлунку.
19 серпня 1952 року Роман Купчинський у своєму листі до В. Свідерського пише: «Ти не раз заглядав смерті в очі. Пам'ятаю, як ми робили відворот коло Долини і Ти відстрілювався коло моста, а поляки наступали. Пам'ятаю, як ми обидва здержували хлопців коло Скнилова. А Маківка, а патрулі в Карпатах, а ціла Україна з тифом і партизанами?… Друже, роби, що хочеш, а переломи хворобу і позволи нам стиснути Твою чесну і лицарську руку кріпко…».
12 жовтня 1952 року друзі писали Свідерському: «Ех, Володимире, брате наш! Як Тебе ще треба між нами! Ми Тебе просимо: не дайся!».
Помер 4 листопада 1952 року. Похорон відбувся 7 листопада, де відправив службу о. Богдан Смик, поховали його на цвинтарі Талберг у м. Ром, що поблизу Ютіки (штат Нью-Йорк). Могила з надписом: «Dr. Vl. Swidersky». За заповітом, прах Володимира Свідерського має бути перенесений на Батьківщину.
Вшанування пам'яті
1993 року у Золочеві організовано комітет імені Володимира Свідерського на чолі з лікарем Володимирою Пилип'як. 25 серпня 1996 року новозбудованій Білокамінській лікарні присвоєно ім'я В. Свідерського, а на фасаді в урочистій обстановці відкрито меморіальну таблицю (скульптор Андрій Возницький) доктору. Відтоді у приміщенні лікарні відчинена для відвідувачів музейна кімната. Також діє благодійний Фонд імені В. Свідерського, котрий очолює внучата племінниця доктора Наталія Малиновська.
Джерела
- Юречко Ю. Білий Камінь: відгомін з віків. — Золочів, 2006. — 224 с.
- Семенів В. Свідерський Володимир // Медики Української Галицької Армії: В мареві пошестей, перед лицем смерті / ідея видання Богдана Надраги; упоряд. Володимир Семенів. — Львів : Література і мистецтво, 2020. — С. 360. — .
Посилання
- Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sviderskij Volodi mir Igna tovich Svide rskij 1 listopada 1888 Bilij Kamin Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina 4 listopada 1952 m Roum shtat Nyu Jork SShA likar doslidnik mecenat sichovij strilec Volodimir Sviderskij Volodimir Sviderskij Horunzhij fajnrih SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya1 listopada 1888 1888 11 01 s Bilij Kamin Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro UgorshinaSmert4 listopada 1952 1952 11 04 64 roki m Roum shtat Nyu Jork SShAPohovannyacvintar Talberg m Rom shtat Nyu Jork SShA Vijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVid ZS USS UGAVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko polska vijna 1918 1919Komanduvannyakomandant polovoyi lichnici 1 oyi brigadi USS nachalnij likar III go Korpusu UGANagorodi ta vidznakiZaliznij hrest 2 go klasuGallipolijska zirkaZhittyepisDityachi ta yunacki roki Volodimir Sviderskij narodivsya u bagatoditnij rodini Ignatiya Sviderskogo miscevogo kovalya Navchavsya u Bilokaminskij shkoli potim u Zolochivskij gimnaziyi 1910 roku buv priznachenij revizorom bilokaminskogo okruzhnogo oseredku ukrayinskogo sportivno ruhankovogo ta protipozhezhnogo tovaristva Sokil U 1910 1914 rokah studiyuvav medicinu u Vidni ale navchannya perervav vibuh pershoyi svitovoyi vijni Sluzhba u vijsku U 1914 roci vstupiv do Legionu USS Spochatku buv sanitarnim medikom zgodom otrimav zvannya horunzhogo 29 travnya 1915 roku pid Bolehovom potrapiv u rosijskij polon Polonenih vidpravili do Tashkenta Zvidsi razom z drugom Osipom Bukshovanim vtik do Persiyi tut obidva potrapili do v yaznici de proveli dekilka tizhniv Vreshti opinilisya v Turechchini de razom z kurdami voyuvali na boci derzhav centralnogo bloku za sho buv nagorodzhenij tureckim imperskim ordenom Pivmisyacya ta nimeckim Zaliznim hrestom Cherez Balkani ta Ugorshinu voseni 1916 roku povernuvsya do Galichini Protyagom 1917 1918 rokiv dovershiv svoye navchannya u Vidni otrimav diplom likarya Pislya povernennya do Galichini znovu vstupiv do lav USS ta probuv brigadnim likarem do zakinchennya vijni Likarska praktika U 1920 roci opinivsya u Vidni potim u Dancigu de pracyuvav shpitalnim likarem U 1923 1927 rokah pracyuvav likarem u Prazi Povernennya do ridnogo krayu U 1927 roci povernuvsya do ridnih misc oselivsya u Bilomu Kameni ta spochatku pracyuye v shpitali pri katolickomu monastiri Dochok Miloserdya svyatogo Vinsenta de Polya Zgodom u monastirya vikupiv urochishe Lanok de pobuduvav sobi budinok v yakomu prijmav hvorih likuvav gotuvav liki Bidnih likuvav bezoplatno ta she j davav yim liki Polska vlada ne davala spokijno pracyuvati oskilki ne viznavala diplomu yakij buv zahishenij ne za yihnoyi vladi ta ne v yihnih vchenih Ale pislya togo yak doktor vilikuvav druzhinu zolochivskogo starosti Plahti ostannij dozvoliv Volodimiru Ignatovichu legalno zajmatisya likarskoyu spravoyu V Bilomu Kameni buv duzhe shanovanoyu lyudinoyu gumanistom ta mecenatom materialno pidtrimuvav chitalnyu tovaristva Prosvita Soyuz ukrayinok drukovani vidannya tovaristv Silskij gospodar Molodij gospodar Za jogo iniciativoyu bula pobudovana komora dlya zberigannya zbizhzhya V planah doktora bulo vidkrittya v Bilomu Kameni filiyi cheskoyi firmi Botto yaka zajmalasya vipravlennyam shkiri ale zavadila vijna Pid chas vijni likuvav voyakiv UPA tomu z nablizhennyam liniyi frontu do sela v berezni 1944 roku viyizhdzhaye do m Dolina sho na Ivano Frankivshini ale koli nastup Chervonoyi armiyi prizupinivsya znov povertayetsya do Bilogo Kamenyu Ale tut vzhe dovgo ne pracyuvav v lipni koli radyanski vijska vzhe buli v Knyazhomu viyihav na stanciyu Skvarzhava de vstig sisti v ostannij vagon potyagu sho jshov do Nimechchini Na chuzhini Do 1948 roku meshkav u nimeckomu misti Gannoveri de pracyuvav v likarni dlya bizhenciv U 1948 roci emigruvav do SShA de pracyuvav shpitalnim likarem Tut nezabarom pridbav sobi nevelichku fermu bilya mistechka Rom Tam bula richka z vodospadami sad budinok use ce malo nagaduvati jomu jogo ridnij ulyublenij jomu rajskij kutochok Lanok u Bilomu Kameni Volodimir Sviderskij duzhe lyubiv prirodu abo yak vin sam kazav botaniku Pro svoye nadbannya v Americi vin povidomiv svogo druga Romana Kupchinskogo na sho ostannij vidpovidav sho duzhe radij za doktora pishuchi sho priroda ce taka biblijna siloamska kupil z yakoyi vihodit lyudina vidsvizhena zdorovsha badorisha I tut na chuzhini doktor Sviderskij yak i inshi jogo pobratimi Stepan Ripeckij Nikifor Girnyak Volodimir Bilozor Roman Kupchinskij uvijshli do Bratstva USS Doktor Sviderskij gromadskoyi praci ne pokinuv do kincya zhittya Virnij bojovij soratnik Volodimira Ignatovicha R Kupchinskij dilivsya z nim u listah svoyimi dumkami Vsi nashi zbrojni zusillya vsi nashi pisni statti knizhki z poeziyami i povistyami ce vse bulo b pomichnikami a majstra ne bulo Majstra do dush sho zrobleni z dobrogo materialu ale neobtesani yak slid zhahayut chast primitivizmom Tut podano lishe odnu z prichin porazki vizvolnih zmagan v yakih oboye brali uchast Nostalgiya za ridnim krayem za minulim bula strashnoyu mozhlivo ce dodalosya do shvidko progresuyuchoyi rakovoyi puhlini shlunku 19 serpnya 1952 roku Roman Kupchinskij u svoyemu listi do V Sviderskogo pishe Ti ne raz zaglyadav smerti v ochi Pam yatayu yak mi robili vidvorot kolo Dolini i Ti vidstrilyuvavsya kolo mosta a polyaki nastupali Pam yatayu yak mi obidva zderzhuvali hlopciv kolo Sknilova A Makivka a patruli v Karpatah a cila Ukrayina z tifom i partizanami Druzhe robi sho hochesh a perelomi hvorobu i pozvoli nam stisnuti Tvoyu chesnu i licarsku ruku kripko 12 zhovtnya 1952 roku druzi pisali Sviderskomu Eh Volodimire brate nash Yak Tebe she treba mizh nami Mi Tebe prosimo ne dajsya Pomer 4 listopada 1952 roku Pohoron vidbuvsya 7 listopada de vidpraviv sluzhbu o Bogdan Smik pohovali jogo na cvintari Talberg u m Rom sho poblizu Yutiki shtat Nyu Jork Mogila z nadpisom Dr Vl Swidersky Za zapovitom prah Volodimira Sviderskogo maye buti perenesenij na Batkivshinu Vshanuvannya pam yati1993 roku u Zolochevi organizovano komitet imeni Volodimira Sviderskogo na choli z likarem Volodimiroyu Pilip yak 25 serpnya 1996 roku novozbudovanij Bilokaminskij likarni prisvoyeno im ya V Sviderskogo a na fasadi v urochistij obstanovci vidkrito memorialnu tablicyu skulptor Andrij Voznickij doktoru Vidtodi u primishenni likarni vidchinena dlya vidviduvachiv muzejna kimnata Takozh diye blagodijnij Fond imeni V Sviderskogo kotrij ocholyuye vnuchata pleminnicya doktora Nataliya Malinovska DzherelaYurechko Yu Bilij Kamin vidgomin z vikiv Zolochiv 2006 224 s Semeniv V Sviderskij Volodimir Mediki Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi V marevi poshestej pered licem smerti ideya vidannya Bogdana Nadragi uporyad Volodimir Semeniv Lviv Literatura i mistectvo 2020 S 360 ISBN 978 617 629 529 7 PosilannyaSogodni Ukrayina ta svit vidznachayut informacijnij shodennik Lvivskoyi oblasnoyi naukovo pedagogichnoyi biblioteki