У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков Микола

Микола Волков
Ім'я при народженні	Микола Миколайович Волков
Народився	3 жовтня 1934; Одеса, УРСР
Помер	10 листопада 2003 (69 років); Москва, Росія; лейкоз;
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор, театральний педагог
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1962
У шлюбі з	Ольга Волкова
Діти	d і Dmitry Volkov[d]
Батьки	Волков Микола Миколайович
IMDb	nm0901514
	Нагороди та премії
	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков Микола.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Волков Микола Миколайович).

Микола Миколайович Волков (3 жовтня 1934, Одеса, Українська РСР — 10 листопада 2003, Москва, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1972). Народний артист РРФСР (1989).

Життєпис

Син заслуженого артиста Української РСР Волкова Миколи Миколайовича.

Закінчив Одеське художнє училище (1956) і Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1962).

У 1956—1958 рр. — помічник режисера Одеської студії телебачення.

У 1962—1987 рр. — артист в Москві.

З 1987 року — артист Московського академічного театру імені Володимира Маяковського.

Дебютував в кіно епізодичною роллю в картині («Останній хліб») (1963). Зіграв понад вісімдесят ролей в телеспектаклях, серіалах і художніх фільмах. Знімався в декількох кінострічках на українських кіностудіях.

З 1984 року викладав в Театральному училищі імені Б. В. Щукіна.

Помер 10 листопада 2003 р. після важкої хвороби в Москві. Похований 13 листопада на Введенському (Німецькому) кладовищі поруч з могилою батька (ділянка № 9).

Сім'я

Був одружений з актрисою Ольгою Волковою. У шлюбі народився син: (нар. 1974) — російський актор і композитор. Невістка, колишня дружина сина Івана — актриса (Чулпан Хаматова).

Фестивалі та премії

2000 — : Приз за найкращу головну чоловічу роль ( 2000)
2000 — ВКФ «Кіношок» в Анапі: Приз за найкращу чоловічу роль ( 2000)

Фільмографія

(вибірково)

(«Чорт із портфелем») (1966)
(«Білоруський вокзал») (1970)
(«П'ятнадцята весна») (1971)
(«Собака Баскервілів») (1971, фільм-спектакль; Шерлок Холмс)
«Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, телесеріал; Ервін Кін, радист Штірліца)
(«За хмарами — небо») (1973)
(«Таня») (1974, Ігнатов; реж. Анатолій Ефрос)
(«Крок назустріч») (1975)
(1975)
(1975)
(«Місто з ранку до опівночі») (1976, Одеська кіностудія)
(1977)
(1977)
«Жінка, яка співає» (1978, Андрій, поет)
(1978)
«Лицар з Княж-городка» (1978)
(«Бабусин онук») (1979)
(«Уперше заміжня») (1979)
«Сицилійський захист» (1980)
(«На Гранатових островах») (1981)
(«Ніч на четвертому колі») (1981)
(«Таємниця корабельного годинника») (1983, інженер; к/ст. ім. О. Довженка та Азербайджанфільм)
(«Магія чорна і біла») (1983)
(1985)
(«Віра») (1986)
(«При відчинених дверях») (1986)
(«Об'єктивні обставини») (1988)
(«Війна на західному напрямку») (1990, Шапошников; к/ст. ім. О. Довженка)
(2000)
(«Кріт») (2001, серіал; «Годинникар»)
(2003, слуга Джеймс) та ін.

Примітки

. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25 червня 2016.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25 червня 2016.