Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Внутрішньоконтурне заводнення рос внутриконтурное заводнение англ contour flooding нім Intrakonturwasserfluten n Randwas

Внутрішньоконтурне заводнення

Внутрішньоконтурне заводнення

Внутрішньоконтурне заводнення (рос. внутриконтурное заводнение, англ. contour flooding, нім. Intrakonturwasserfluten n, Randwasserfluten n) — спосіб розробки нафтових родовищ, при якому підтримка або відновлення балансу пластової енергії здійснюється закачуванням води безпосередньо в нафтовий пласт. В.з. — найбільш інтенсивний та економічно ефективний спосіб впливу на нафтовий пласт.

image
Рис. 1. Заводнення покладів: а — законтурне; б — приконтурне; в — з розрізанням на окремі площі; г — блокове; ґ — осьове; д — кільцеве; е — центральне; є — осередкове

Загальний опис

Розрізняють блокове, локальне, вибіркове заводнення та В.з. на всій площі родовища.

За характером взаємного розміщення нафтовидобувних і водонагнітальних свердловин розрізняють декілька різновидів В.з. Один з них — заводнення із «розрізанням» покладу рядами водонагнітальних свердловин на окремі ділянки (площі), які розробляються незалежно одна від одної як самостійні поклади. Ряди нагнітальних свердловин орієнтують вздовж або впоперек поздовжньої осі структури. Значного поширення набрала схема з поперечним «розрізанням» нафтових покладів витягнутої форми на окремі ділянки — блоки (т.зв. блокове заводнення). Між рядами нагнітальних свердловин звичайно розміщують 3 або 5 рядів видобувних свердловин (трирядні або п'ятирядні системи). Для підвищення кінцевого нафтовилучення, а також темпів розробки в п’ятирядні системи вводяться додаткові водонагнітальні свердловини — здебільшого частина нафтовидобувних свердловин, переважно обводнених. З них складаються нові ряди або окремі осередки заводнення (осередкове заводнення). На нафтових пластах з різко вираженою зональною неоднорідністю продуктивного колектора часом застосовують вибіркове З.в. В цьому випадку поклад спочатку розбурюють по рівномірній сітці, а потім частина свердловин (звичайно 1/5–1/3), які порівняно рівномірно розподілені по всій площі покладу і мають найвищу продуктивність, освоюються під нагнітання води, створюється система (сітка) окремих осередків заводнення. Найбільш інтенсивний вид З.в. — заводнення по площі, при якому видобувні і нагнітальні свердловини чергуються між собою в певній послідовності, рівномірно розміщуючись по площі покладу. Основна перевага З.в. — можливість істотного підвищення темпів відбирання нафти з покладу не тільки за рахунок збільшення кількості свердловин, але і співвідношення нагнітальних і видобувних свердловин, підвищення тиску в нагнітальних свердловинах та ін.

Крім того, ці системи поділяються на лінійні (рядні), змішані (поєднання рядної і батарейної систем, з одночасним застосуванням позаконтурного і внутрішньоконтурного заводнення).

  • Лінійні (рядні) системи розробки. Різновидом таких систем є блокові системи. При цих системах на родовищах, як правило в напрямку поперечному їх простяганню, розміщують ряди видобувних і нагнітальних свердловин. На практиці застосовують однорядну, трирядну і п'ятирядні схеми розташування свердловин, що являють собою відповідно чергування одного ряду видобувних свердловин і ряду нагнітальних свердловин, трьох рядів видобувних і одного ряду нагнітальних свердловин, п'яти рядів видобувних і одного ряду нагнітальних свердловин. Понад п'ять рядів видобувних свердловин як правило не застосовують по тій причині, що й при позаконтурному заводненні, так як в цьому випадку в центральній частині смуги нафтоносної площі, укладеної між рядами нагнітальних свердловин, вплив на пласт заводненням практично не буде відчуватися, внаслідок чого відбудеться падіння пластового тиску з відповідними наслідками. Число рядів в рядних системах непарне внаслідок необхідності проведення центрального ряду свердловин, до якого передбачається стягувати водонафтовий розділ при його переміщенні в процесі розробки пласта. Тому центральний ряд свердловин в цих системах часто називають стягуючим рядом. Трирядна і п'ятирядна системи. Для трирядної і п'ятирядної систем розробки має значення не лише ширина смуги Lc, а й відстані між нагнітальними і першим рядом видобувних свердловин l01, між першим і другим рядом видобувних свердловин l12 (рис. 2), між другим і третім рядом видобувних свердловин для п'ятирядної системи l23 (рис. 3). Ширина смуги Lc залежить від числа рядів видобувних свердловин і відстані між ними. Якщо, наприклад, для п'ятирядної системи l01 = l12 = l23 = 700 метрів, то Lc = 4,2 км.
  • Системи з площинним розташуванням свердловин більш часто використовуються на практиці: п'ятиточкова, семиточкова і дев'ятиточкова. Найінтенсивніша з розглянутих систем з площинним розташуванням свердловин п'ятиточкова, найменш інтенсивна дев'ятиточкова. Вважається, що всі площинні системи є «жорсткими», оскільки при цих системах не допускається без порушення геометричної впорядкованості розташування свердловин і потоків речовин, що рухаються в пласті, використання інших нагнітальних свердловин для витіснення нафти з даного елементу, якщо нагнітальну свердловину, що належить даному елементу, не можна експлуатувати з якихось причин.

Див. також

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vnutrishnokonturne zavodnennya ros vnutrikonturnoe zavodnenie angl contour flooding nim Intrakonturwasserfluten n Randwasserfluten n sposib rozrobki naftovih rodovish pri yakomu pidtrimka abo vidnovlennya balansu plastovoyi energiyi zdijsnyuyetsya zakachuvannyam vodi bezposeredno v naftovij plast V z najbilsh intensivnij ta ekonomichno efektivnij sposib vplivu na naftovij plast Ris 1 Zavodnennya pokladiv a zakonturne b prikonturne v z rozrizannyam na okremi ploshi g blokove g osove d kilceve e centralne ye oseredkoveZagalnij opisRozriznyayut blokove lokalne vibirkove zavodnennya ta V z na vsij ploshi rodovisha Za harakterom vzayemnogo rozmishennya naftovidobuvnih i vodonagnitalnih sverdlovin rozriznyayut dekilka riznovidiv V z Odin z nih zavodnennya iz rozrizannyam pokladu ryadami vodonagnitalnih sverdlovin na okremi dilyanki ploshi yaki rozroblyayutsya nezalezhno odna vid odnoyi yak samostijni pokladi Ryadi nagnitalnih sverdlovin oriyentuyut vzdovzh abo vpoperek pozdovzhnoyi osi strukturi Znachnogo poshirennya nabrala shema z poperechnim rozrizannyam naftovih pokladiv vityagnutoyi formi na okremi dilyanki bloki t zv blokove zavodnennya Mizh ryadami nagnitalnih sverdlovin zvichajno rozmishuyut 3 abo 5 ryadiv vidobuvnih sverdlovin triryadni abo p yatiryadni sistemi Dlya pidvishennya kincevogo naftoviluchennya a takozh tempiv rozrobki v p yatiryadni sistemi vvodyatsya dodatkovi vodonagnitalni sverdlovini zdebilshogo chastina naftovidobuvnih sverdlovin perevazhno obvodnenih Z nih skladayutsya novi ryadi abo okremi oseredki zavodnennya oseredkove zavodnennya Na naftovih plastah z rizko virazhenoyu zonalnoyu neodnoridnistyu produktivnogo kolektora chasom zastosovuyut vibirkove Z v V comu vipadku poklad spochatku rozburyuyut po rivnomirnij sitci a potim chastina sverdlovin zvichajno 1 5 1 3 yaki porivnyano rivnomirno rozpodileni po vsij ploshi pokladu i mayut najvishu produktivnist osvoyuyutsya pid nagnitannya vodi stvoryuyetsya sistema sitka okremih oseredkiv zavodnennya Najbilsh intensivnij vid Z v zavodnennya po ploshi pri yakomu vidobuvni i nagnitalni sverdlovini cherguyutsya mizh soboyu v pevnij poslidovnosti rivnomirno rozmishuyuchis po ploshi pokladu Osnovna perevaga Z v mozhlivist istotnogo pidvishennya tempiv vidbirannya nafti z pokladu ne tilki za rahunok zbilshennya kilkosti sverdlovin ale i spivvidnoshennya nagnitalnih i vidobuvnih sverdlovin pidvishennya tisku v nagnitalnih sverdlovinah ta in Krim togo ci sistemi podilyayutsya na linijni ryadni zmishani poyednannya ryadnoyi i batarejnoyi sistem z odnochasnim zastosuvannyam pozakonturnogo i vnutrishnokonturnogo zavodnennya Linijni ryadni sistemi rozrobki Riznovidom takih sistem ye blokovi sistemi Pri cih sistemah na rodovishah yak pravilo v napryamku poperechnomu yih prostyagannyu rozmishuyut ryadi vidobuvnih i nagnitalnih sverdlovin Na praktici zastosovuyut odnoryadnu triryadnu i p yatiryadni shemi roztashuvannya sverdlovin sho yavlyayut soboyu vidpovidno cherguvannya odnogo ryadu vidobuvnih sverdlovin i ryadu nagnitalnih sverdlovin troh ryadiv vidobuvnih i odnogo ryadu nagnitalnih sverdlovin p yati ryadiv vidobuvnih i odnogo ryadu nagnitalnih sverdlovin Ponad p yat ryadiv vidobuvnih sverdlovin yak pravilo ne zastosovuyut po tij prichini sho j pri pozakonturnomu zavodnenni tak yak v comu vipadku v centralnij chastini smugi naftonosnoyi ploshi ukladenoyi mizh ryadami nagnitalnih sverdlovin vpliv na plast zavodnennyam praktichno ne bude vidchuvatisya vnaslidok chogo vidbudetsya padinnya plastovogo tisku z vidpovidnimi naslidkami Chislo ryadiv v ryadnih sistemah neparne vnaslidok neobhidnosti provedennya centralnogo ryadu sverdlovin do yakogo peredbachayetsya styaguvati vodonaftovij rozdil pri jogo peremishenni v procesi rozrobki plasta Tomu centralnij ryad sverdlovin v cih sistemah chasto nazivayut styaguyuchim ryadom Triryadna i p yatiryadna sistemi Dlya triryadnoyi i p yatiryadnoyi sistem rozrobki maye znachennya ne lishe shirina smugi Lc a j vidstani mizh nagnitalnimi i pershim ryadom vidobuvnih sverdlovin l01 mizh pershim i drugim ryadom vidobuvnih sverdlovin l12 ris 2 mizh drugim i tretim ryadom vidobuvnih sverdlovin dlya p yatiryadnoyi sistemi l23 ris 3 Shirina smugi Lc zalezhit vid chisla ryadiv vidobuvnih sverdlovin i vidstani mizh nimi Yaksho napriklad dlya p yatiryadnoyi sistemi l01 l12 l23 700 metriv to Lc 4 2 km Sistemi z ploshinnim roztashuvannyam sverdlovin bilsh chasto vikoristovuyutsya na praktici p yatitochkova semitochkova i dev yatitochkova Najintensivnisha z rozglyanutih sistem z ploshinnim roztashuvannyam sverdlovin p yatitochkova najmensh intensivna dev yatitochkova Vvazhayetsya sho vsi ploshinni sistemi ye zhorstkimi oskilki pri cih sistemah ne dopuskayetsya bez porushennya geometrichnoyi vporyadkovanosti roztashuvannya sverdlovin i potokiv rechovin sho ruhayutsya v plasti vikoristannya inshih nagnitalnih sverdlovin dlya vitisnennya nafti z danogo elementu yaksho nagnitalnu sverdlovinu sho nalezhit danomu elementu ne mozhna ekspluatuvati z yakihos prichin Div takozhZavodnennya Zavodnennya z rozrizannyam na okremi ploshiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Kachmar Yu D Intensifikaciya priplivu vuglevodniv u sverdlovinu Yu D Kachmar V M Svitlickij B B Sinyuk R S Yaremijchuk Lviv Centr Yevropi 2004 352 s Kn I Kachmar Yu D Intensifikaciya priplivu vuglevodniv u sverdlovinu Yu D Kachmar V M Svitlickij B B Sinyuk R S Yaremijchuk Lviv Centr Yevropi 2004 414 s Kn II Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Kiyiv Mizhnarodna ekonomichna fundaciya 2004 T 1 A K 560 s Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Lviv Apriori 2006 T 2 L Ya 800 s

Дата публікації:
Топ