Вир річка в Україні в межах Сумського району Сумської області Ліва притока Сейму басейн Дніпра ВирРічка Вир у Білопіллі5

Вир
	Річка Вир у Білопіллі
50°57′56″ пн. ш. 34°11′48″ сх. д. / 50.96561000002777320° пн. ш. 34.19672000002777423° сх. д.
Витік	у селі Тучному
• координати	50°57′56″ пн. ш. 34°11′48″ сх. д. / 50.96561000002777320° пн. ш. 34.19672000002777423° сх. д.
Гирло	Сейм
• координати	51°13′43″ пн. ш. 34°08′50″ сх. д. / 51.22870000002777857° пн. ш. 34.14740000002777265° сх. д.
Басейн	басейн Десни
Країни:	Україна; Сумська область
Регіон	Сумська область
Довжина	62 км
Площа басейну:	1250
Притоки:	Локня, (Локняняка), Куянівка (ліві);; (Коршачина), Крига (права)

Вир — річка в Україні, в межах Сумського району Сумської області. Ліва притока Сейму (басейн Дніпра).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вир.

Опис

Довжина річки 62 км, площа басейну 1250 км². Долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки до 4 км. Річище звивисте, завширшки у нижній течії від 10 до 17 м. Похил річки 0,39 м/км.

У XVI-на початку XVII століття вздовж Виру пролягав шлях, яким користувалася путивльська прикордонна сторожа. У місці впадіння Виру в Сейм розташовувалася Дороголивська переправа, навпроти якої у селі Нові Вирки стояла середньовічна фортеця. Після того маршрут йшов на південь лівим берегом Виру до місця злиття з річкою Крига, де поблизу тогочасної переправи розміщується городище літописного міста Вир. Наявність тут земляних укріплень забезпечувала умови для організації прикордонної сторожі. Далі шлях продовжувався суходолом до річки Псел.

Розташування

Вир бере початок у селі Тучному. У витоку річка називалася Вирчик. Спершу тече на південний схід, від смт Миколаївки повертає на північ та (частково) північний схід, від села Вири тече переважно на північний захід (завдяки таким поворотам річка у плані нагадує величезний гак). Впадає до Сейму на північний захід від села Нові Вирки.

Основні притоки: Локня, (Локняняка), Куянівка (ліві);
(Коршачина), Крига (праві).

На річці — смт: Улянівка та Миколаївка, міста: Білопілля та Ворожба.

Річку перетинає автомобільна дорога Р61.

Пригирлова частина річки розташована в межах (Середньосеймського заказника).

Примітки

Осадчий С. М. Пам'ятки військової історії Північно-Західної Слобожанщини XVII ст. Монографія. [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] — С. : Джерело, ФОП Литовченко Є. Б., 2011. — 346 с. — .

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 95. — (№ 1592).

Це незавершена стаття про річку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Осадчий С. М. Пам'ятки військової історії Північно-Західної Слобожанщини XVII ст. Монографія. [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] — С. : Джерело, ФОП Литовченко Є. Б., 2011. — 346 с. — .