Виробничий цикл

Виробництво — процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію — виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Дана серія є частиною серії з виробництва thimb

ERP Відносини Господарська діяльність Виробничі відносини Економічні закони Засоби виробництва Засоби праці Знаряддя праці Матеріальні блага Предмети праці Продуктивні сили Натуральне виробництво Доморобне виробництво Товарне виробництво Суспільний поділ праці Фактори виробництва

· ред.

Виробництво
Джерело додаткових зовнішніх даних	data.europa.eu/euodp/en/data/group/eurovoc_domain_100158
Виробництво у Вікісховищі

Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз:

• власне виробництво
  • основне виробництво
  • (виробнича інфраструктура)
  • соціальна інфраструктура
• розподіл
• обмін
• споживання

Виробничі відносини

Система виробничих відносин

Докладніше: Виробничі відносини

Для виробництва матеріальних благ люди вступають між собою в певні виробничі відносини. Виробництво завжди є суспільним.

Зміст виробництва

Матеріальне виробництво є «основним джерелом одержання вихідних даних для відбору змісту професійного навчання, також тим об'єктом, за допомогою якого здійснюється перевірка відповідності змісту навчання вимогам сучасного виробництва»

Складники процесу виробництва

Складові елементи процесу виробництва : праця, предмети праці й засоби праці.

Фактори

Докладніше: Фактори виробництва

Вирішальним фактором є праця людини.

Засоби виробництва

Докладніше: Засоби виробництва

Предмети праці й засоби праці становлять засоби виробництва. Засоби виробництва і люди становлять продуктивні сили.

Спосіб виробництва

Суспільне виробництво поділяється на два взаємопов'язані підрозділи: і . Єдність продуктивних сил і виробничих відносин становить спосіб виробництва, який визначає характер даного суспільного ладу.

Відносини виробництва зумовлюють і відповідні їм відносини розподілу, обміну й споживання (особистого й виробничого). Визначальним у цьому процесі є виробництво. Воно розвивається за об'єктивними економічними законами, головними серед яких є основний економічний закон, властивий кожному способові виробництва (див. , ). Зміни виробництва починаються зі змін продуктивних сил і насамперед — знарядь праці. Перехід від одного способу виробництва до іншого, вищого, зумовлюється діянням закону відповідності виробничих відносин характерові продуктивних сил.

Виробничий цикл

Виробничий цикл — період перебування предметів праці (сировини і матеріалів) у виробничому процесі з початку виготовлення до випуску готового продукту. В окремих галузях (металургійна, хімічна тощо), де виробничий процес не можна переривати з економічних причин, або з питань безпеки виробничий цикл є безперервним. Робітники, що обслуговують безперервне виробництво, іменуються працівниками безперервного виробництва.

Виробництво і наука

Сучасне виробництво розвивається в умовах науково-технічної революції. Важлива роль належить науці, яка стає безпосередньо продуктивною силою. В умовах розвинутого суспільного поділу праці виробництво складається з великої сукупності різних спеціалізованих галузей.

Суміжні поняття

Просте суспільне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників. Притаманне докапіталістичним суспільствам.

Підготовка виробництва і виготовлення нових конструкцій

При технологічній підготовці до виробництва розв'язують такі основні задачі:

1. опрацювання конструкцій технічних систем на технологічність;
2. розроблення технологічних процесів виготовлення й технологічного контролю заготовок і деталей, складання, а також допоміжних робіт, починаючи з отримання вихідних матеріалів та заготовок і закінчуючи упаковкою готової продукції;
3. типізація і нормалізація технологічних процесів, в тому числі з використанням групової або модульної технології й технологічного оснащення;
4. установлення технічних норм часу на виготовлення технічних систем, норми витрат матеріалів і технологічного оснащення;
5. проектування спеціального і нормалізованого інструменту, інструменту пристосувань, штампів та іншого технологічного оснащення;
6. виготовлення і доводка запроектованого технологічного оснащення;
7. проектування і виготовлення спеціального обладнання, засобів механізації й автоматизації основних та допоміжних виробничих процесів, транспортних засобів і нестандартного обладнання, пов'язаних з технологічним процесом й організацією робочих місць;
8. розрахунок необхідного обладнання і розроблення планування його розміщення;
9. розрахунок виробничої потужності цехів, ділянок, ліній;
10. доведення технологічних процесів для забезпечення впровадження запроектованих режимів різання і норм, а також налагодження обладнання й технологічного оснащення.

Див. також

• Безперервне виробництво
• Засоби виробництва
• (Одиничне виробництво)
• Фактори виробництва
• (Виробнича структура)

Примітки

1. Демченко М. И. Содержание подготовки квалифицированных рабочих кадров в средних профессионально-технических училищах. — М.: Высшая школа, 1975. — 200 с.

Література

• Політичний словник.