Вели́кий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.
село Великий Раковець | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Хустський район | ||
Громада | Білківська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21120010020097759 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1563 | ||
Населення | 4545 | ||
Площа | 102,6 км² | ||
Густота населення | 567,9 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д.Координати: 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 176 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90143, Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Великий Раковець, вул.Волошина,2 . | ||
Карта | |||
Великий Раковець | |||
Великий Раковець | |||
Мапа | |||
Площа — 102,6 км². Населення — 4545 жителів. Село розташоване за 14 км від Іршави.
День села — остання неділя вересня.
Географія
Місцевість гориста, здебільшого покрита буковими, а у верхів'ях гір шпильковими лісами.
Через село протікають річки (Берберке) та (Буковець).
Назва
Про виникнення назви села існує декілька переказів. За переказами, село в давнину було розташоване за декілька кілометрів на захід в сучасного місця, на рівнині, яка мала назву Ходиші (від постійної зміни русла потоку), яка навесні та восени підтоплювалась, через що селяни переселялись на підвищення, прямуючи з заходу на схід, тобто назад подібно ракам, через що село дістало назву «Рак-овець»[].
Існує інша легенда про лікаря на прізвище Раковець, який жив у селі. Він завоював таку шану своєю лікарською роботою, за яку не брав грошей. Серед жителів округи говорили, що вони ходять «До великого Раківця»[].
Історія
Перша згадка датується 1330 роком.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4322 особи, з яких 2079 чоловіків та 2243 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4549 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,25 % |
російська | 0,64 % |
білоруська | 0,02 % |
молдовська | 0,02 % |
німецька | 0,02 % |
румунська | 0,02 % |
Економіка
Населення села займається рослинництвом та тваринництвом.
У селі працює фермерське господарство, яке спеціалізується на рослиннистві (зернові та бобові), овочівництві, садівництві та тваринництві.
У селі функціонують декілька магазинів та торгових точок, а також 10 закладів громадського харчування.
Освіта
- 4 дошкільні навчальні заклади, у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 чоловік
- 2 загальноосвітні школи (І—ІІ ст. та І—ІІІ ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 вчителів
- школа-інтернат, у якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 вчителів
- дитяча школа мистецтв
Соціальна сфера
- лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, у якій працюють 40 осіб медперсоналу
- 2 аптеки
- 2 бібліотеки
- заклад культури «Будинок культури», у якому знаходяться літературно-меморіальний музей ім Ю. В. Мейгеша та музей «Берегиня».
Храм
Церква Різдва Пр. Богородиці. 1856.
У 1751 р. в Раковці були дві дерев'яні церкви: одна — з вежею, Покрови пр. богородиці, у доброму стані, з гарними образами і двома дзвонами (можливо, йдеться про церкву в Малому Раківці); друга — Різдва пр. богородиці, всередині краща, ніж перша, з двома дзвонами і красними образами. У 1775 р. вказано, що верхню церкву збудовано 1654 p., а нижню — 1474 р. і відремонтовано 1764 р. У 1847 р. в селі ще була дерев'яна церква, а через кілька років змурували великий кам'яний храм. У 1902 р. церкву оновлено. Бароковий розпис, подібний до розпису в Лозі та Греблі, було виконано в 1907 р. Інтер'єр храму розмалював В. Якубець у 1979—1980 роках. Гарного різьблення іконостас має ще не перемальовані ікони. Кам'яний хрест біля церкви споруджено в 1893 р. за пароха Нестора Ромжі та кураторів Василя Золотаря і Георгія Памачея. Місцевий парох Михайло Еґреші був в'язнем радянських концтаборів з 1949 до 1955 р.
Відомі люди
- (Антон Копинець) — український письменник та журналіст. Член Спілки журналістів УРСР.
- У Великому Раківці народився український письменник (Мейгеш Юрій)
Туристичні місця
- храм Різдва Пр. Богородиці. 1856.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Великораковецька сільська бібліотека: Меморіальний музей Ю.В.Мейгеша. Великораковецька сільська бібліотека. Процитовано 4 січня 2024.
Посилання
- Погода в селі Великий Раковець [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- [1] [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить . (січень 2012) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет