Велавськ (біл. Валаўск) — агромістечко в Єльському районі Гомельської області Білорусії. Адміністративний центр Валавської сільради. Давнє місто на теренах Овруцької землі. Історично етнографічно заселено українцями.
Велавськ | ||||
Транслітерація назви | Valaŭsk | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
51°40′29″ пн. ш. 28°46′12″ сх. д. / 51.67472222224999712° пн. ш. 28.77000000002777824° сх. д.Координати: 51°40′29″ пн. ш. 28°46′12″ сх. д. / 51.67472222224999712° пн. ш. 28.77000000002777824° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська область | |||
Район | Єльський район | |||
Рада | Велавська сільрада | |||
Перша згадка | 14 ст. | |||
Населення | 589 (2019) | |||
Площа |
| |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 247826 | |||
Телефонний код | +375-+375 2354 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 261 км | |||
Велавськ | ||||
Велавськ Велавськ (Гомельська область) | ||||
Історія
Місто розташовано на сучасному кордоні України з Білоруссю, на етнічних українських землях Полісся. Знаходиться в 35 км на південний захід від Єльська, за 23 км від залізничної станції Словечно (на лінії Калінковичі — Овруч), за 223 км від Гомеля.
З XIV до першої чверті XVII століття Велавська земля входила до складу Овруцького князівства та Овруцького староства. Від назви місцевості походять Київські бояри Велавські: Ларивон Велавський, його син Давид Велавський та його сини — Булгак, Павло, Яків Покалевський, Андрій Глушко Велавський, Вільнянець.
У середині XV століття «князь Семен... послухавши в них дідізну і вчизну їх, і дав пану Федьку Горлович».
Пізніше Велавськ переважно перебуває при владі панів Трипільських. Зустрічається Велавськ й у «Скарзі польської татарської хоругви стародубовського маршалка, Криштофа Литава на дворян Левковських і Невмерицьких від 7 грудня 1685 року» та інших актових записах.
За письмовими джерелами XVIII століття Велавськ відомий як село у володіння єзуїтів, потім державна власність, з 1777 року майно віленського єпископа І. Масальського, у Мозирському повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського. Після 2-го розділу Речі Посполитої (1793) місцевість окуповує Російська імперія. До 1795 року діяла уніатська Воскресенська церква.
З 1834 року в Мозирському повіті Мінської губернії. Згідно з переписом 1897 року тут розташовувалися церква, церковно-парафіяльна школа, хлібозапасний магазин, 2 лавки, трактир, у Скороднянській волості, поруч однойменна садиба.
Населення:
- 1795 — 15 дворів.
- 1834 — 17 дворів.
- 1866 — 39 дворів, 272 мешканців.
- 1897 — 60 дворів, 390 мешканців.
- 1908 — 68 дворів, 460 мешканців.
- 1917 — 671 мешканців.
- 1925 — 133 двора, 732 мешканця.
- 1959 — 837 мешканця.
- 2004 год — 299 хозяйств, 786 мешканця.
- 2019 год — 230 хозяйств, 589 мешканця.
Джерела
- Грамота кн. Олелька для Ларивона Велавського, 1450 р.
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 1, кн. 1. Гомельская вобласць / С. В. Марцэлеў; рэдкал.: Г. П. Пашкоў (дырэктар) і інш. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2004. — 632 с.: іл. — 4 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velavsk bil Valaysk agromistechko v Yelskomu rajoni Gomelskoyi oblasti Bilorusiyi Administrativnij centr Valavskoyi silradi Davnye misto na terenah Ovruckoyi zemli Istorichno etnografichno zaseleno ukrayincyami VelavskTransliteraciya nazvi ValaŭskOsnovni dani51 40 29 pn sh 28 46 12 sh d 51 67472222224999712 pn sh 28 77000000002777824 sh d 51 67472222224999712 28 77000000002777824 Koordinati 51 40 29 pn sh 28 46 12 sh d 51 67472222224999712 pn sh 28 77000000002777824 sh d 51 67472222224999712 28 77000000002777824Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon Yelskij rajonRada Velavska silradaPersha zgadka 14 st Naselennya 589 2019 Plosha km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 247826Telefonnij kod 375 375 2354Transport vidstaniDo Minska fizichna 261 kmVelavskVelavskVelavsk Gomelska oblast IstoriyaMisto roztashovano na suchasnomu kordoni Ukrayini z Bilorussyu na etnichnih ukrayinskih zemlyah Polissya Znahoditsya v 35 km na pivdennij zahid vid Yelska za 23 km vid zaliznichnoyi stanciyi Slovechno na liniyi Kalinkovichi Ovruch za 223 km vid Gomelya Z XIV do pershoyi chverti XVII stolittya Velavska zemlya vhodila do skladu Ovruckogo knyazivstva ta Ovruckogo starostva Vid nazvi miscevosti pohodyat Kiyivski boyari Velavski Larivon Velavskij jogo sin David Velavskij ta jogo sini Bulgak Pavlo Yakiv Pokalevskij Andrij Glushko Velavskij Vilnyanec U seredini XV stolittya knyaz Semen posluhavshi v nih didiznu i vchiznu yih i dav panu Fedku Gorlovich Piznishe Velavsk perevazhno perebuvaye pri vladi paniv Tripilskih Zustrichayetsya Velavsk j u Skarzi polskoyi tatarskoyi horugvi starodubovskogo marshalka Krishtofa Litava na dvoryan Levkovskih i Nevmerickih vid 7 grudnya 1685 roku ta inshih aktovih zapisah Za pismovimi dzherelami XVIII stolittya Velavsk vidomij yak selo u volodinnya yezuyitiv potim derzhavna vlasnist z 1777 roku majno vilenskogo yepiskopa I Masalskogo u Mozirskomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya 2 go rozdilu Rechi Pospolitoyi 1793 miscevist okupovuye Rosijska imperiya Do 1795 roku diyala uniatska Voskresenska cerkva Z 1834 roku v Mozirskomu poviti Minskoyi guberniyi Zgidno z perepisom 1897 roku tut roztashovuvalisya cerkva cerkovno parafiyalna shkola hlibozapasnij magazin 2 lavki traktir u Skorodnyanskij volosti poruch odnojmenna sadiba Naselennya 1795 15 dvoriv 1834 17 dvoriv 1866 39 dvoriv 272 meshkanciv 1897 60 dvoriv 390 meshkanciv 1908 68 dvoriv 460 meshkanciv 1917 671 meshkanciv 1925 133 dvora 732 meshkancya 1959 837 meshkancya 2004 god 299 hozyajstv 786 meshkancya 2019 god 230 hozyajstv 589 meshkancya DzherelaGramota kn Olelka dlya Larivona Velavskogo 1450 r Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley redkal G P Pashkoy dyrektar i insh Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya Petrusya Broyki 2004 632 s il 4 000 ekz ISBN 985 11 0303 9