Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ва льтер Ґра йнер нім Walter Greiner 29 жовтня 1935 de Юденбах Тюрингія Третій Рейх 5 жовтня 2016 німецький фізик що пра

Вальтер Ґрайнер

Вальтер Ґрайнер

Ва́льтер Ґра́йнер (нім. Walter Greiner; 29 жовтня 1935, [de], Юденбах, Тюрингія, Третій Рейх — 5 жовтня 2016) — німецький фізик, що працював у галузі теоретичної ядерної фізики і фізики важких іонів, автор багатотомного курсу теоретичної фізики.

Вальтер Ґрайнер
нім. Walter Greiner
Народився29 жовтня 1935(1935-10-29)[1]
d, d, Зоннеберг, Тюрингія, Німеччина
Помер6 жовтня 2016(2016-10-06) (80 років)
Країнаimage Німеччина
Діяльністьвикладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma materФранкфуртський університет
Дармштадтський технічний університет
Фрайбурзький університет
ЗакладФранкфуртський університет
Мерілендський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Науковий керівникd[2]
Аспіранти, докторантиd
d[2]
d[2]
d[2]
d[2]
d[2]
d[2]
d
Сабіна Госсенфельдер
Членствоd
Румунська академія
Європейська академія[3]
Нагороди

Життєпис

Вальтер Ґрайнер народився 29 жовтня 1935 рок у [de] (тепер у складі общини Юденбах, район Зоннеберг, Тюрингія). У 1956 році він вступив до Франкфуртського університету імені Йоганна Вольфганга Гете, де вивчав фізику та математику, а у 1958 році закінчив його, здобувши ступінь бакалавра. У 1960 році Ґрайнер отримав ступінь магістра у Дармштадтській вищій технічній школі, захистивши кваліфікаційну роботу під назвою «Плазмові реактори».

У 1960—1962 роках Ґрайнер працював у Фрайбурзькому університеті. Там же у 1961 році він захистив дисертацію на тему «Ядерна поляризація в мюонних атомах» (нім. Die Kernpolarisation in μ-Mesonenatomen), його науковим керівником був [de]. У 1962—1964 роках Ґрайнер був співробітником Університету Меріленду обіймаючи посаду асистента. У 1964 році Ґрайнер прийняв пропозицію очолити кафедру теоретичної фізики Франкфуртського університету, і з січня 1965 року став професором цього університету. У 1965—1995 роках він був директором Інституту теоретичної фізики Франкфуртського університету, а у 2001—2002 роках — деканом фізичного факультету. У 2003 році, разом з [de], виступив співзасновником [de].

Наукові здобутки

У 1960-х роках Вальтер Ґрайнер провадив дослідження, пов'язані з островами стабільності ізотопів надважких елементів, а також з кількісним описом властивостей надважких ядер. Отримані результати стали важливим внеском у фізику важких іонів, а також у роботи, пов'язані із синтезом нових елементів.

Низка його робіт була присвячена розвитку квантової електродинаміки сильних та надкритичних полів. Зокрема, він досліджував спонтанний розпад електрон-позитронного вакууму у надкритичних електричних полях, надважкі квазімолекули, дельта-електронну та позитронну емісію при зіткненнях важких іонів важких іонів.

Протягом останніх років життя його увага була прикута до дослідження гарячої та щільної ядерної матерії та можливого в ній фазового переходу, розширення таблиці Менделєєва у нових напрямах — дивність та антиматерія, створення щільних кластерів матерії та антиматерії.

Ґрайнер був автором понад 700 статей у наукових журналах, а також низки книг. Зокрема, його 14-томний курс теоретичної фізики, що виданий німецькою мовою й перекладений іншими мова й англійською у тому числі, став класичним підручником з ядерної фізики. Понад 40 його колишніх студентів очолили кафедри чи обійняли професорські посади у наукових закладах світу.

Нагороди, премії та почесні звання

Бібліографія

Курс теоретичної фізики

  • Том 1: W. Greiner. Klassische Mechanik I (Kinematik und Dynamik der Punktteilchen, Relativitätstheorie), Harri Deutsch, 1974 (8-е видання — 2008).
  • Том 2: W. Greiner. Klassische Mechanik II (Teilchensysteme, Lagrange-Hamiltonsche Dynamik, nichtlineare Phänomene), Harri Deutsch, 1974 (8-е видання — 2008).
  • Том 2a: W. Greiner, H. Stöcker. Hydrodynamik, Harri Deutsch, 1978 (3-е видання — 1987).
  • Том 3: W. Greiner. Klassische Elektrodynamik, Harri Deutsch, 1975 (7-е видання — 2008).
  • Том 3a: W. Greiner, J. Rafelski. Spezielle Relativitätstheorie, Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1989).
  • Том 4: W. Greiner. Quantenmechanik I (Einführung), Harri Deutsch, 1975 (6-е видання — 2005).
  • Том 4a: W. Greiner. Quantentheorie (Spezielle Kapitel), Harri Deutsch, 1980.
  • Том 5: W. Greiner, B. Müller. Quantenmechanik II (Symmetrien), Harri Deutsch, 1979 (4-е видання — 2005).
  • Том 6: W. Greiner. Relativistische Quantenmechanik (Wellengleichungen), Harri Deutsch, 1981.
  • Том 7: W. Greiner, J. Rafelski. Quantenelektrodynamik, Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1995).
  • Том 7a: W. Greiner, J. Rafelski. Feldquantisierung, Harri Deutsch, 1993.
  • Том 8: W. Greiner, B. Mueller. Eichtheorie der schwachen Wechselwirkung, Harri Deutsch, 1986 (2-е видання — 1995).
  • Том 9: W. Greiner, L. Neise, H. Stöcker. Thermodynamik und Statistische Mechanik, Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1993).
  • Том 10: W. Greiner, A. Schäfer. Quantenchromodynamik, Harri Deutsch, 1989, .
  • Том 11: W. Greiner, J. Maruhn. Kernmodelle, Harri Deutsch, 1995.

Інші книги

  • J. M. Eisenberg, W. Greiner. Nuclear theory 1: Nuclear models. Collective and single particle phenomena, North Holland, 1970.
  • J. M. Eisenberg, W. Greiner. Nuclear theory 2: Excitation mechanisms of the nucleus, North Holland, 1970.
  • J. M. Eisenberg, W. Greiner. Nuclear theory 3: Microscopic theory of the nucleus, North Holland, 1972.
  • W. Greiner, B. Müller, J. Rafelski. Quantum Electrodynamics of strong fields: With an introduction to modern relativistic quantum mechanics, Springer, 1985, .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118541994 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. https://www.ae-info.org/ae/User/Greiner_Walter
  4. Hans Riebsamen (3 червня 2012). . Frankfurter Allgemeine Zeitung — www.faz.net. Архів оригіналу (HTML) за 21 вересня 2021. Процитовано 10.02.2017.
  5. . Об'єднаний інститут ядерних досліджень — jinr.ru. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу (HTML) за 13 лютого 2017. Процитовано 12.02.2017.
  6. Почесні доктори ІТФ НАН України — Грайнер Вальтер (HTML). Інститут теоретичної фізики ім.. М.М.Боголюбова — www.faz.net. оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 11.02.2017.
  7. . Academia Europaea — www.ae-info.org. Архів оригіналу (HTML) за 28 березня 2019. Процитовано 11.02.2017.
  8. . Frankfurt Institute for Anvanced Studies — fias.uni-frankfurt.de. Архів оригіналу (HTML) за 25 березня 2017. Процитовано 11.02.2017.
  9. Max-Born-Preis (HTML). Deutsche Physikalische Gesellschaft — www.dpg-physik.de. оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 2 липня 2021.
  10. . www.frankfurt.de. Архів оригіналу (HTML) за 1 грудня 2016. Процитовано 12.02.2017.
  11. A Társulat tiszteletbeli tagjai [ 21 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Roland Eötvös Physical Society (угор.)
  12. . Academia Română — www.academiaromana.ro. Архів оригіналу (HTML) за 27 жовтня 2021. Процитовано 12 лютого 2017.
  13. Horst Stöcker & Rick Casten (2017) In Memoriam: Walter Greiner. (1935—2016), Nuclear Physics News, 27:1, 39-39, DOI: 10.1080/10619127.2017.1280366
  14. . European Physical Society — www.eps.org. Архів оригіналу (HTML) за 27 жовтня 2021. Процитовано 2 липня 2012.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Va lter Gra jner nim Walter Greiner 29 zhovtnya 1935 de Yudenbah Tyuringiya Tretij Rejh 5 zhovtnya 2016 nimeckij fizik sho pracyuvav u galuzi teoretichnoyi yadernoyi fiziki i fiziki vazhkih ioniv avtor bagatotomnogo kursu teoretichnoyi fiziki Valter Grajnernim Walter GreinerNarodivsya29 zhovtnya 1935 1935 10 29 1 d d Zonneberg Tyuringiya NimechchinaPomer6 zhovtnya 2016 2016 10 06 80 rokiv Krayina NimechchinaDiyalnistvikladach universitetu fizik teoretik fizik yadernikAlma materFrankfurtskij universitet Darmshtadtskij tehnichnij universitet Frajburzkij universitetZakladFrankfurtskij universitet Merilendskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Naukovij kerivnikd 2 Aspiranti doktorantid d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d Sabina GossenfelderChlenstvod Rumunska akademiya Yevropejska akademiya 3 Nagorodid 2008 premiya Otto Gana vid mista Frankfurta na Majni 1982 Medal i premiya Maksa Borna 1974 d d Q126416239 14 chervnya 1991 Q126416246 12 grudnya 2000 ZhittyepisValter Grajner narodivsya 29 zhovtnya 1935 rok u de teper u skladi obshini Yudenbah rajon Zonneberg Tyuringiya U 1956 roci vin vstupiv do Frankfurtskogo universitetu imeni Joganna Volfganga Gete de vivchav fiziku ta matematiku a u 1958 roci zakinchiv jogo zdobuvshi stupin bakalavra U 1960 roci Grajner otrimav stupin magistra u Darmshtadtskij vishij tehnichnij shkoli zahistivshi kvalifikacijnu robotu pid nazvoyu Plazmovi reaktori U 1960 1962 rokah Grajner pracyuvav u Frajburzkomu universiteti Tam zhe u 1961 roci vin zahistiv disertaciyu na temu Yaderna polyarizaciya v myuonnih atomah nim Die Kernpolarisation in m Mesonenatomen jogo naukovim kerivnikom buv de U 1962 1964 rokah Grajner buv spivrobitnikom Universitetu Merilendu obijmayuchi posadu asistenta U 1964 roci Grajner prijnyav propoziciyu ocholiti kafedru teoretichnoyi fiziki Frankfurtskogo universitetu i z sichnya 1965 roku stav profesorom cogo universitetu U 1965 1995 rokah vin buv direktorom Institutu teoretichnoyi fiziki Frankfurtskogo universitetu a u 2001 2002 rokah dekanom fizichnogo fakultetu U 2003 roci razom z de vistupiv spivzasnovnikom de Naukovi zdobutkiU 1960 h rokah Valter Grajner provadiv doslidzhennya pov yazani z ostrovami stabilnosti izotopiv nadvazhkih elementiv a takozh z kilkisnim opisom vlastivostej nadvazhkih yader Otrimani rezultati stali vazhlivim vneskom u fiziku vazhkih ioniv a takozh u roboti pov yazani iz sintezom novih elementiv Nizka jogo robit bula prisvyachena rozvitku kvantovoyi elektrodinamiki silnih ta nadkritichnih poliv Zokrema vin doslidzhuvav spontannij rozpad elektron pozitronnogo vakuumu u nadkritichnih elektrichnih polyah nadvazhki kvazimolekuli delta elektronnu ta pozitronnu emisiyu pri zitknennyah vazhkih ioniv vazhkih ioniv Protyagom ostannih rokiv zhittya jogo uvaga bula prikuta do doslidzhennya garyachoyi ta shilnoyi yadernoyi materiyi ta mozhlivogo v nij fazovogo perehodu rozshirennya tablici Mendelyeyeva u novih napryamah divnist ta antimateriya stvorennya shilnih klasteriv materiyi ta antimateriyi Grajner buv avtorom ponad 700 statej u naukovih zhurnalah a takozh nizki knig Zokrema jogo 14 tomnij kurs teoretichnoyi fiziki sho vidanij nimeckoyu movoyu j perekladenij inshimi mova j anglijskoyu u tomu chisli stav klasichnim pidruchnikom z yadernoyi fiziki Ponad 40 jogo kolishnih studentiv ocholili kafedri chi obijnyali profesorski posadi u naukovih zakladah svitu Nagorodi premiyi ta pochesni zvannyaMedal i premiya Maksa Borna 1974 Premiya Otto Gana 1982 Pochesnij chlen hu 1989 Pochesnij chlen Rumunskoyi akademiyi 1992 en 1998 Oficer Ordenu Akademichnih palm 1999 Chlen it 2001 Pochesnij profesor en 2001 en 2008 Pochesnij doktor Vitvatersrandskogo universitetu 1982 Pekinskogo universitetu 1990 Tel Avivskogo universitetu 1900 1991 Universitetu Luyi Pastera 1991 Buharestskogo universitetu 1992 Debrecenskogo universitetu 1997 Nantskogo universitetu 2001 Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Meksiki 2001 Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu 2002 Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen 2003 ta Institutu teoretichnoyi fiziki imeni N N Bogolyubova NAN Ukrayini 2003 BibliografiyaKurs teoretichnoyi fiziki Tom 1 W Greiner Klassische Mechanik I Kinematik und Dynamik der Punktteilchen Relativitatstheorie Harri Deutsch 1974 8 e vidannya 2008 Tom 2 W Greiner Klassische Mechanik II Teilchensysteme Lagrange Hamiltonsche Dynamik nichtlineare Phanomene Harri Deutsch 1974 8 e vidannya 2008 Tom 2a W Greiner H Stocker Hydrodynamik Harri Deutsch 1978 3 e vidannya 1987 Tom 3 W Greiner Klassische Elektrodynamik Harri Deutsch 1975 7 e vidannya 2008 Tom 3a W Greiner J Rafelski Spezielle Relativitatstheorie Harri Deutsch 1984 2 e vidannya 1989 Tom 4 W Greiner Quantenmechanik I Einfuhrung Harri Deutsch 1975 6 e vidannya 2005 Tom 4a W Greiner Quantentheorie Spezielle Kapitel Harri Deutsch 1980 Tom 5 W Greiner B Muller Quantenmechanik II Symmetrien Harri Deutsch 1979 4 e vidannya 2005 Tom 6 W Greiner Relativistische Quantenmechanik Wellengleichungen Harri Deutsch 1981 Tom 7 W Greiner J Rafelski Quantenelektrodynamik Harri Deutsch 1984 2 e vidannya 1995 Tom 7a W Greiner J Rafelski Feldquantisierung Harri Deutsch 1993 Tom 8 W Greiner B Mueller Eichtheorie der schwachen Wechselwirkung Harri Deutsch 1986 2 e vidannya 1995 Tom 9 W Greiner L Neise H Stocker Thermodynamik und Statistische Mechanik Harri Deutsch 1984 2 e vidannya 1993 Tom 10 W Greiner A Schafer Quantenchromodynamik Harri Deutsch 1989 ISBN 3 87144 710 2 Tom 11 W Greiner J Maruhn Kernmodelle Harri Deutsch 1995 Inshi knigi J M Eisenberg W Greiner Nuclear theory 1 Nuclear models Collective and single particle phenomena North Holland 1970 J M Eisenberg W Greiner Nuclear theory 2 Excitation mechanisms of the nucleus North Holland 1970 J M Eisenberg W Greiner Nuclear theory 3 Microscopic theory of the nucleus North Holland 1972 W Greiner B Muller J Rafelski Quantum Electrodynamics of strong fields With an introduction to modern relativistic quantum mechanics Springer 1985 ISBN 978 3642822742 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118541994 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www ae info org ae User Greiner Walter Hans Riebsamen 3 chervnya 2012 Frankfurter Allgemeine Zeitung www faz net Arhiv originalu HTML za 21 veresnya 2021 Procitovano 10 02 2017 Ob yednanij institut yadernih doslidzhen jinr ru 27 zhovtnya 2016 Arhiv originalu HTML za 13 lyutogo 2017 Procitovano 12 02 2017 Pochesni doktori ITF NAN Ukrayini Grajner Valter HTML Institut teoretichnoyi fiziki im M M Bogolyubova www faz net originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 11 02 2017 Academia Europaea www ae info org Arhiv originalu HTML za 28 bereznya 2019 Procitovano 11 02 2017 Frankfurt Institute for Anvanced Studies fias uni frankfurt de Arhiv originalu HTML za 25 bereznya 2017 Procitovano 11 02 2017 Max Born Preis HTML Deutsche Physikalische Gesellschaft www dpg physik de originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 2 lipnya 2021 www frankfurt de Arhiv originalu HTML za 1 grudnya 2016 Procitovano 12 02 2017 A Tarsulat tiszteletbeli tagjai 21 veresnya 2021 u Wayback Machine Roland Eotvos Physical Society ugor Academia Romană www academiaromana ro Arhiv originalu HTML za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2017 Horst Stocker amp Rick Casten 2017 In Memoriam Walter Greiner 1935 2016 Nuclear Physics News 27 1 39 39 DOI 10 1080 10619127 2017 1280366 European Physical Society www eps org Arhiv originalu HTML za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2012 PosilannyaWalter Greiner s Theoretical Physics 21 veresnya 2021 u Wayback Machine onphysicsbooks blogspot com Bibliografiya Valter Grajner Nimecka nacionalna biblioteka Artikel FAZ zu Greiners 77 Geburtstag 21 veresnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ