Валлія (близько 385 — 418) — король вестготів у 415—418. Заснував Вестготське королівство. За одним з варіантів його ім'я перекладається як «Володар».
Валлія | |
---|---|
Народився | близько 385 |
Помер | 418 Тулуза |
Країна | Західна Римська імперія |
Національність | вестгот |
Діяльність | правитель |
Титул | король |
Посада | король вестготів |
Термін | 415—418 роки |
Попередник | Сігеріх |
Наступник | Теодорік I |
Конфесія | аріанство |
Рід | династія Балта |
Батько | Атанаріх |
Діти | 2 доньки |
|
Життєпис
Походив з династії Балтів. Походження Валлії невідомо, можливо він був сином короля Атанаріха і братом Атаульфа і Аларіха I. За іншими відомостями його батька звали Модахарій.
Після загибелі короля Сігеріха, у середині вересня 415, з кількох претендентів на престол, Валлію було обрано новим королем. Вважається, що зведенням на престол він був зобов'язаний своєю антиримською позицією.
Спочатку політика Валлії була гостро ворожа щодо Західної Римської імперії. Вестготи, що підтримували його обрання, наполягали на війні проти римлян задля розширення меж своїх володінь. Валлія пройшов всю Іспанію до південних берегів. Він мав намір перевести вестготів далі, через Гібралтарську протоку, в Африку, з тією ж метою, яка була у Аларіха I в 410 році — дати своєму народу мирну країну для проживання. Він спорядив морський флот, але, потрапивши в серйозний шторм у Гібралтарській протоці, і, пам'ятаючи про корабельні аварії, що трапилися за часів Аларіха I, вирішив не спокушати долю, і повернувся в Іспанію наприкінці 415 року. Тоді, ймовірно, від основного племені вестготів відокремилися перші з тих груп, які потім пішли за вандалами до Африки.
Валлія опинився в скрутному становищі внаслідок нестачі життєвих припасів. У цей час проти нього виступив із значним військом римський військовик Констанцій. Імператор Гонорій побоювався, щоб Валлія не порушив союзу, колись укладеного з королем Атаульфом, і, поряд з цим він хотів звільнити свою сестру Галлу Плацидію. Під час перемовин Валлія погодився на договір з Гонорієм і вступив на римську службу.
Навесні 416 року король вестготів в обмін на 600 000 кентинаріїв (тобто близько 19 620 тонн) хліба, з пошаною повернув сестру імператора Галлу Плацидію, видав знатних заручників і обіцяв імператорові виставляти війська на боці Риму. Отриманого хліба вистачило на їжу 15—20 тис. вояків разом з їхніми родинами протягом року.
За наказом римського уряду Валлія впродовж 416—418 років успішно воював з вандалами, свевами, аланами, що втаборилися в Іспанії. Він розгромив у битві та знищив вандалів-силінгів у Бетіці, а короля силінгів Фрідубальда підступом захопив у полон і відіслав до імператора. Аланам було завдано нищівної поразки, їхнього короля Аддак було вбито. До 417 року змусив свевів відступити до Галеції (сучасна Галісія). Дочка Валії була одружена з представником королівського роду свевів і, ймовірно, це врятувало свевів від повного розгрому. Вандали-асдінги теж були помилувані при тому, що саме вони були вічними ворогами вестготів.
Констанцій дав Валлії закінчити літній похід 418 року в Іспанії, а потім, мабуть, побоюючись надмірного посилення готовий, відкликав готів назад у Галлію. На знак визнання заслуг, імператор відвів готським федератам долину Гаронни від Толози (сучасна Тулуза) до Бордігали (сучасне Бордо) і, крім того, виділив атлантичне узбережжя від Ланд і передгір'їв Піренеїв на півдні до самої Луари на півночі. Область розселення вестготів тепер охоплювала міські округи всій провінції Нижня Аквітанія, а також деякі міські округи сусідніх провінцій — Новенпопулани і Нарбонської Галлії I, куди входила, насамперед, Толоза. Зате від Середземного моря готи виявилися відрізані. Тут Валлія у 418 році заснував вестготське королівство, яке отримало, по головному місту Тулузі, назву «Тулузького». Чисельність вестготів при розселенні в Галлії оцінюється приблизно в 100 000 осіб.
Вибір місця для розселення вестготів був не випадковий. Загроза, що змусила Констанція поселити вестготів на південь від Луари, виходила від багаудів Арморики, які заснували власну незалежну державу. Невдовзі після укладання угоди, наприкінці 418 року Валлія помер від невідомої хвороби. Політика короля вестготів наприкінці його правління свідчила про те, що він буде надійним федератом римлян, тому смерть його була для Констанція ударом.
Характер
Йордан характеризує Валлію як людину дуже сувору і розсудливу.
Родина
- Флавія Валіана, дружина Теодоріка I
- донька, дружина Рехіла, короля свевів, від цього шлюбу народився Ріцімер
Джерела
- Wolfram, Herwig. History of the Goths. Berkeley i Los Angeles: University of California Press, 1990. .
- Renée Mussot-Goulard, Les Goths, Biarritz, éd. Atlantica, mai 1999, 323 p. ()
- Sanz Serrano, Rosa. Historia de los Godos. Madrid: La Esfera de los Libros, 2009. .
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валлія (король вестготів) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valliya blizko 385 418 korol vestgotiv u 415 418 Zasnuvav Vestgotske korolivstvo Za odnim z variantiv jogo im ya perekladayetsya yak Volodar ValliyaNarodivsya blizko 385Pomer 418 TuluzaKrayina Zahidna Rimska imperiyaNacionalnist vestgotDiyalnist pravitelTitul korolPosada korol vestgotivTermin 415 418 rokiPoperednik SigerihNastupnik Teodorik IKonfesiya arianstvoRid dinastiya BaltaBatko AtanarihDiti 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Baltiv Pohodzhennya Valliyi nevidomo mozhlivo vin buv sinom korolya Atanariha i bratom Ataulfa i Alariha I Za inshimi vidomostyami jogo batka zvali Modaharij Pislya zagibeli korolya Sigeriha u seredini veresnya 415 z kilkoh pretendentiv na prestol Valliyu bulo obrano novim korolem Vvazhayetsya sho zvedennyam na prestol vin buv zobov yazanij svoyeyu antirimskoyu poziciyeyu Spochatku politika Valliyi bula gostro vorozha shodo Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Vestgoti sho pidtrimuvali jogo obrannya napolyagali na vijni proti rimlyan zadlya rozshirennya mezh svoyih volodin Valliya projshov vsyu Ispaniyu do pivdennih beregiv Vin mav namir perevesti vestgotiv dali cherez Gibraltarsku protoku v Afriku z tiyeyu zh metoyu yaka bula u Alariha I v 410 roci dati svoyemu narodu mirnu krayinu dlya prozhivannya Vin sporyadiv morskij flot ale potrapivshi v serjoznij shtorm u Gibraltarskij protoci i pam yatayuchi pro korabelni avariyi sho trapilisya za chasiv Alariha I virishiv ne spokushati dolyu i povernuvsya v Ispaniyu naprikinci 415 roku Todi jmovirno vid osnovnogo plemeni vestgotiv vidokremilisya pershi z tih grup yaki potim pishli za vandalami do Afriki Valliya opinivsya v skrutnomu stanovishi vnaslidok nestachi zhittyevih pripasiv U cej chas proti nogo vistupiv iz znachnim vijskom rimskij vijskovik Konstancij Imperator Gonorij poboyuvavsya shob Valliya ne porushiv soyuzu kolis ukladenogo z korolem Ataulfom i poryad z cim vin hotiv zvilniti svoyu sestru Gallu Placidiyu Pid chas peremovin Valliya pogodivsya na dogovir z Gonoriyem i vstupiv na rimsku sluzhbu Navesni 416 roku korol vestgotiv v obmin na 600 000 kentinariyiv tobto blizko 19 620 tonn hliba z poshanoyu povernuv sestru imperatora Gallu Placidiyu vidav znatnih zaruchnikiv i obicyav imperatorovi vistavlyati vijska na boci Rimu Otrimanogo hliba vistachilo na yizhu 15 20 tis voyakiv razom z yihnimi rodinami protyagom roku Za nakazom rimskogo uryadu Valliya vprodovzh 416 418 rokiv uspishno voyuvav z vandalami svevami alanami sho vtaborilisya v Ispaniyi Vin rozgromiv u bitvi ta znishiv vandaliv silingiv u Betici a korolya silingiv Fridubalda pidstupom zahopiv u polon i vidislav do imperatora Alanam bulo zavdano nishivnoyi porazki yihnogo korolya Addak bulo vbito Do 417 roku zmusiv sveviv vidstupiti do Galeciyi suchasna Galisiya Dochka Valiyi bula odruzhena z predstavnikom korolivskogo rodu sveviv i jmovirno ce vryatuvalo sveviv vid povnogo rozgromu Vandali asdingi tezh buli pomiluvani pri tomu sho same voni buli vichnimi vorogami vestgotiv Konstancij dav Valliyi zakinchiti litnij pohid 418 roku v Ispaniyi a potim mabut poboyuyuchis nadmirnogo posilennya gotovij vidklikav gotiv nazad u Galliyu Na znak viznannya zaslug imperator vidviv gotskim federatam dolinu Garonni vid Tolozi suchasna Tuluza do Bordigali suchasne Bordo i krim togo vidiliv atlantichne uzberezhzhya vid Land i peredgir yiv Pireneyiv na pivdni do samoyi Luari na pivnochi Oblast rozselennya vestgotiv teper ohoplyuvala miski okrugi vsij provinciyi Nizhnya Akvitaniya a takozh deyaki miski okrugi susidnih provincij Novenpopulani i Narbonskoyi Galliyi I kudi vhodila nasampered Toloza Zate vid Seredzemnogo morya goti viyavilisya vidrizani Tut Valliya u 418 roci zasnuvav vestgotske korolivstvo yake otrimalo po golovnomu mistu Tuluzi nazvu Tuluzkogo Chiselnist vestgotiv pri rozselenni v Galliyi ocinyuyetsya priblizno v 100 000 osib Vibir miscya dlya rozselennya vestgotiv buv ne vipadkovij Zagroza sho zmusila Konstanciya poseliti vestgotiv na pivden vid Luari vihodila vid bagaudiv Armoriki yaki zasnuvali vlasnu nezalezhnu derzhavu Nevdovzi pislya ukladannya ugodi naprikinci 418 roku Valliya pomer vid nevidomoyi hvorobi Politika korolya vestgotiv naprikinci jogo pravlinnya svidchila pro te sho vin bude nadijnim federatom rimlyan tomu smert jogo bula dlya Konstanciya udarom HarakterJordan harakterizuye Valliyu yak lyudinu duzhe suvoru i rozsudlivu RodinaFlaviya Valiana druzhina Teodorika I donka druzhina Rehila korolya sveviv vid cogo shlyubu narodivsya RicimerDzherelaWolfram Herwig History of the Goths Berkeley i Los Angeles University of California Press 1990 ISBN 0 520 06983 8 Renee Mussot Goulard Les Goths Biarritz ed Atlantica mai 1999 323 p ISBN 978 2 84394140 5 Sanz Serrano Rosa Historia de los Godos Madrid La Esfera de los Libros 2009 ISBN 978 84 9734 807 2 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valliya korol vestgotiv