Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рада чотирьох земель пол Sejm Czterech Ziem івр ועד ארבע ארצות Ваад арба арцот Сейм Жидівський пол Sejm Żydowski централ

Ваад євреїв Корони

Рада чотирьох земель (пол. Sejm Czterech Ziem, івр. ועד ארבע ארצות‎ - Ваад арба арцот), Сейм Жидівський (пол. Sejm Żydowski) — центральний орган єврейського самоврядування Корони Королівства Польського та Речі Посполитої, що існував у 1580–1764 роках; на сесіях сейму у 1581—1764 рр. головували рабини м. Каліша.

image
Репродукція листа (пінкоса) Ради чотирьох земель

Його призначив король Стефан Баторій, який потребував нових коштів для (війни) проти Московії. До його складу входили делегати від сімдесяти кагалів, які представляли чотири землі:

Зазвичай ця організація проводила зустрічі двічі на рік під час ярмарків у м. Любліні та м. Ярославі. Спочатку він був створений як місце зустрічі євреїв Корони, де обговорювались податки, що вводяться на гміни та пожертви для держави. Пізніше вона стала самоврядним органом, місцем вирішення суперечок між кагалами, і узгодженням спільних дій проти загроз єврейській автономії.

У 1623 р. [pl] відділився та став незалежним.

У 1764 р. Конвокаційний сейм скасував цю Раду чотирьох земель, яка не змогла займатися справою збору податків з євреїв.

Розвиток

Значне число єврейського населення Речі Посполитої мало важливе значення для торгово-промислового життя країни в зв'язку з його національною відособленістю, бо польські євреї утворили особливий клас, який користувався широкою автономією в області громадського управління та духовного життя, автономією, зосереджену на зразковій громадянській організації. Єврейська громада з її адміністративними, юридичними, релігійними та благодійними установами становила автономну одиницю. Термін «кагал» означав і громаду, і громадську адміністрацію; обидва поняття були тотожні.

Адміністративні функції кагалу — розподіл державних і громадських податків, завідування благодійними установами і т. д. — виконувалося виборними кагальними старшинами (seniores, івр. פרנסים‎), між тим як на рабинів (doctores judaeorum) покладалася турбота прο релігійні та юридичні справи. Необхідність встановлення солідарності між кагалом і рабинами різних місцевостей спершу здійснилося в юридичній галузі. Рабинський суд керувався в своїх рішеннях нормами талмудичного законодавства; але ці норми часто допускали різні тлумачення, і тому була потреба скликати збори рабинів для з'ясування спірних пунктів. Виходячи з основного принципу самоврядування — права бути судимими особами зі свого народу, a не чужими — євреї повинні були створити в додаток до нижчих громадських судів вищу апеляційну інстанцію. Необхідність подібного вищого суду позначалася особливо тоді, коли виникали спірні питання між кагалами або між приватною особою та кагалом. У таких випадках у певні терміни влаштовувалися періодичні рабинські з'їзди. У першій половині XVI ст. ці з'їзди відбувалися під час багатолюдних ярмарків.

Головним збірним пунктом служила ярмарок в Любліні (івр. לובלין‎), де жив батько польського рабинізму Шахна, учнем якого був знаменитий (Мойсей Ісерлес). Сюди ще за правління Сигізмунда I з'їжджалися рабини та розбирали цивільні позови «відповідно до свого закону». Цей король в грамоті 1533 р. описав одне з таких рішень, як рішення вищого суду для євреїв. Рабини і кагальні старшини різних областей Польщі та Литви (івр. פרנסי דיינים ,הארץ‎, Isseries, Responsa, № 63, 64, 73), що відносяться до періоду 1550—1558 рр. брали участь в періодичних сесіях Люблінського вищого суду, де обговорювалися також питання духовної властивості, що стосувалися всього польського єврейства; так, напр., рабини і «роше-ієшибот» (ректори талмудичних шкіл) трьох країн (івр. שלש מדינות‎) — Польщі, Русі та Литви — санкціонували друкування вавилонського Талмуду в м. Любліні (1559—1580) під умовою, щоб екземпляри видання використовувалися у всіх школах (ця апробація — «haskamah» — була надрукована на заголовних сторінках окремих трактатів для загального відома). Де була намічена класифікація учасників Люблінського з'їзду від трьох областей: з Польщі (Великої і Малої, разом) та Литви (тісніше пов'язаної з Короною після Люблінської унії 1569 р.) і Русі (тобто Поділля, Волині та Галичини, або Червоної Русі). Ці «ярмаркові з'їзди» склали ядро ​​великої центральної організації, що добре утвердилося в останню чверть XVI ст. під назвою «Ваад областей» (івр. ועד הארצות‎). Широка автономія польських євреїв викликала необхідність у такій установі, яка могла би служити не тільки вищою інстанцією в юридичних і релігійних питаннях, але також центральним дорадчим і законодавчим органом для регулювання діяльності всіх місцевих установ. Ось чому люблінські ярмаркові з'їзди перетворилися в періодичні зібрання представників кагалів та стали генеральними сеймами, «лат. Congressus judaicus», або «пол. Sejm» у польських документах.

Якщо виникнення Ваада і було викликано нагальними потребами й умовами внутрішнього розвитку польського єврейства, то все ж слід мати на увазі зовнішні чинники, що зумовили зміцнення існування цієї єдиної в своєму роді єврейської організації, і як фактор фіскального характеру. Ще Сигізмунд I намагався централізувати збір єврейських податків, призначивши для цього Міхаеля (Іозефовича) і Авраама Богемського. З введенням поголовної податі у 2-й половині XVI ст. уряд спершу намагався стягувати податок в окремих громадах, але після невдалого досвіду сейм всієї Польщі (пол. sejm walny) ухвалив доручити підскарбію у згоді з «шафаром» (збирачами податків) встановити загальну суму єврейських податків. Розкладка цієї загальної суми (15 000 поль. злотих для євреїв в «Короні» і 15 000 п. зл. для євреїв Вел. Кн. Литовського) по кагалам була покладена на представників громад, які для цієї мети стали збиратися періодично. «Так виник Ваад, якщо і не за прямим наказом уряду, то у всякому разі з його згоди, і керівники Ваада, рабини і парнеси, вирішили зробити ці з'їзди постійними та обговорювати на них всі питання національного й релігійного життя. Розвинулася ця автономна організація завдяки звичці та звичаям, що утвердилися в думці євреїв і в очах уряду, протягом одного або двох поколінь». Що не заперечує повільний еволюційний шлях в історії виникнення Ваада головним чином для фіскальних цілей. Ярмаркові з'їзди стали тією організацією, якій уряд доручав справу збирання податків, і ця діяльність зміцнила з'їзди, надала їм характер впливової громадської організації.

Діяльність

image
Фото експонату в музеї Тель-Авіву із зображенням зустрічі лідерів Ради чотирьох земель в м. Любліні

Діяльність Ради чотирьох земель була розділена на

  • законодавчу,
  • адміністративну,
  • юридичну та
  • духовно-культурну.

Загальна назва «Рада чотирьох земель» івр. ועד הארצות‎ відповідно до числа областей, представлених на з'їзді. У більш ранніх актах часто зустрічається визначення «Рада трьох областей». В ту ж епоху з'їзди, порівняно рідко, називалися «Рада п'яти областей», тобто Великої Польщі, Малої Польщі, Русі, Литви та Волині.

Серед голів цієї Ради в кінці XVI ст. особливо відомий Мордехай Яфа, гродненський і познанський рабин, автор цілого ряду коментарів на (Шулхан-Арух) під загальною назвою «Lebuschim»; Грец приписує йому організацію інституту Ваада. З плином часу усталилася назва «Ваад чотирьох областей», як видно з документів XVII ст.. Чотири області посилали своїх представників: Велика Польща (столиця Познань), Мала Польща (Краків), Червона Русь (Поділля та Галичина зі столицею у м. Львові) і Волинь (головне місто Острог, або Кременець). Литва мала періодичне або надзвичайне представництво при Вааді до 1623 р., коли утворився особливий «Ваад головних громад литовського краю», який функціонував самостійно. В такому стані працював «Ваад чотирьох областей» описаний авторами середини XVII століття, напр. писав про нього Іом-Тоб Ліпман Гелер в автобіографії «Megillat Ebah», де мова йшла прο Ваад 1635 р., і літописцем Натаном Гановером (у «Jewen Mezulah», «Безодня бездонна», Венеція, 1653 р.). Останній говорить наступне: "Збори представників (івр. פרנסים‎) чотирьох областей мало засідання два рази на рік на люблінський ярмарок, між святкуванням Пуріму та Песаха, і на ярмарку в Ярославі (Галичина) в місяці Абе або Елул. Збори представників чотирьох областей нагадувало синедріон, що колись засідав в гранітній палаті єрусалимського храму (івр. לשכת הגזית‎). Вони творили суд над усіма євреями польського королівства, видавали охоронні приписи і обов'язкові постанови (івр. תקנות‎), та на свій розсуд накладали стягнення. Будь-яка важка справа надавалася до їх суду. Щоби полегшити собі роботу, представники чотирьох країн вибирали (особливу комісію) так званих «обласних суддів» (івр. דייני מדינה‎), які розбирали майнові суперечки; самі ж вони (у повному складі) розглядали справи кримінальні, справи прο «хазак» (право термін володіння) та інші важкі позови. Це свідчення тодішнього сучасника характеризує добу розквіту діяльності Ваада за період 1600-1648 рр.. (Пінкос) Ваада, де записувалися прийняті рішення, не зберігся, і сумнівно, чи буде він коли-небудь знайдений; поки є тільки сім окремих листів з пінкосів Ваада в м. Ярославі за 1654-1671 рр.. Однак у рукописних кагальних пінкосах збереглася значна кількість копій рішень Ваада. Частина опублікована в старих рабинських творах, у респонсах і т. ін.. Інші рішення були видані пізніше на основі рукописів у монографіях з історії польсько-російських євреїв. На підставі цього матеріалу, рукописного й друкованого, можливий досить докладний нарис організації та діяльності Ваада.

Організація

Спершу Ваад збирався щорічно в м. Любліні під час великих весняних ярмарків, які починалися з католицького свята [ru] в лютому і тривали близько місяця. З початку XVII ст. другим збірним пунктом стало галицьке місто Ярослав, де головні ярмарки відбувалися в кінці літа. Були й інші терміни, напр. на «Zielone świątki» (Трійця) і на день Симона та Юди (а також в день свята св. Станіслава — 1 травня). В епоху розквіту своєї діяльності Ваад збирався двічі на рік: перед Пасхою, в Любліні, і перед осінніми святами, в Ярославі. У надзвичайних випадках засідання Ваада відбувалися і в інший час — рідко в інших місцях: в Тишовці, Пінчові, Переворську в Галичині, Ленчні, Белжице (1635), Ополе, (Ричивол), у (Константинові) і в місцевості, що позначається як івр. טשליץ‎. Вельми посилену діяльність Ваада розвинув після катастрофи 1648—1655 рр. — різанини Хмельницького й шведських війн, коли громадський лад, сильно ушкоджений в багатьох частинах Польщі, потребував реорганізації. Протягом другої половини XVII ст. засідання Ваада відбувалися раз або два рази на рік, частіше в м. Ярославі, ніж в м. Любліні. У 1671 р. було вирішено не збиратися більш в м. Ярославі, тому що це було «небезпечне і шкідливе місце», a в 10 милях від міста; згодом це рішення було скасовано.

Число учасників Ваада точно визначити не можливо. Натан Гановер вважав у вищезгаданому літописі 1653 р., що парнеси обиралися кожним кагалом — по одному делегату — і що, крім цих кагальних представників, в засіданнях Ваада брали участь 6 найважливіших рабинів Польщі. З кагальних пінкосів видно, однак, що лише найголовніші кагали кожної області країни посилали своїх делегатів. Метрополії (Познань, Краків, Львів і Острог) «чотирьох областей» посилали по два делегати (було постановлено посилати одного колишнього делегата і одного «нового», щоб він міг навчитися обов'язків «парнеса» Ваада) або навіть більше делегатів. Число підписів на рішеннях коливається між 15 й 25; втім, часто є підписи одних тільки 6 рабинів. Повне число делегатів разом з рабинами, мабуть, досягало 30. — У XVIII ст. діяльність Ваада стала обмежуватися; нерідко засідання відбувалися з довгими проміжками і частіше в Ярославі. Один з останніх важливих з'їздів відбувся в м. Ярославі в 1753 р., тоді, між іншим, було обговорено знаменитий диспут між Емденом та Ейбеншютцем прο сабатіанський рух, причому Ейбеншютц був визнаний причетним до єресі. У 1764 р. Польський сейм розпорядився про скасування Ваада, чим і закінчилася його діяльність. Поділ Речі Посполитої змінив всю кагальну систему і створив умови, несприятливі для існування таких автономних організацій, яким був Ваад.

Див. також

Примітки

  1. Rada Czterech Ziem[ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  2. Sejm Czterech Ziem (Waad Arba Aracot) 1580—1764[ 1 липня 2017 у Wayback Machine.](пол.)
  3. Anna Plenzler, Szlak kultury żydowskiej w Wielkopolsce. Poznań: Wielkopolska Organizacja Turystyczna, 2011. — s.13. (пол.)
  4. (пол.) (Volumina Legum) t. VII, Pogłowne żydowskie Korony [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] i W. X. Lit.
  5. (рос.) «Русско-евр. арх.», Ι, № 152.
  6. див. Liva ben Bezalel, Netibot Olam, Прага, 1596, гл. IX, де приводиться рішення «Ради пяти областей» 1587 р.
  7. (пол.) Pol. Leg. — VII, 50.

Джерела

Посилання

  • (пол.) Hanna Węgrzynek. . Wirtualny Sztetl. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 26 серпня 2020.
  • (пол.) Marzena Baum. . teatrnn.pl. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  • (пол.) Robert Szuchta (28.04.2008). . rp.pl. Rzeczpospolita (Historia). Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Rada chotiroh zemel pol Sejm Czterech Ziem ivr ועד ארבע ארצות Vaad arba arcot Sejm Zhidivskij pol Sejm Zydowski centralnij organ yevrejskogo samovryaduvannya Koroni Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi sho isnuvav u 1580 1764 rokah na sesiyah sejmu u 1581 1764 rr golovuvali rabini m Kalisha Reprodukciya lista pinkosa Radi chotiroh zemel Jogo priznachiv korol Stefan Batorij yakij potrebuvav novih koshtiv dlya vijni proti Moskoviyi Do jogo skladu vhodili delegati vid simdesyati kagaliv yaki predstavlyali chotiri zemli Veliku Polshu Malu Polshu Chervona Rus ta Volin Zazvichaj cya organizaciya provodila zustrichi dvichi na rik pid chas yarmarkiv u m Lyublini ta m Yaroslavi Spochatku vin buv stvorenij yak misce zustrichi yevreyiv Koroni de obgovoryuvalis podatki sho vvodyatsya na gmini ta pozhertvi dlya derzhavi Piznishe vona stala samovryadnim organom miscem virishennya superechok mizh kagalami i uzgodzhennyam spilnih dij proti zagroz yevrejskij avtonomiyi U 1623 r pl viddilivsya ta stav nezalezhnim U 1764 r Konvokacijnij sejm skasuvav cyu Radu chotiroh zemel yaka ne zmogla zajmatisya spravoyu zboru podatkiv z yevreyiv RozvitokZnachne chislo yevrejskogo naselennya Rechi Pospolitoyi malo vazhlive znachennya dlya torgovo promislovogo zhittya krayini v zv yazku z jogo nacionalnoyu vidosoblenistyu bo polski yevreyi utvorili osoblivij klas yakij koristuvavsya shirokoyu avtonomiyeyu v oblasti gromadskogo upravlinnya ta duhovnogo zhittya avtonomiyeyu zoseredzhenu na zrazkovij gromadyanskij organizaciyi Yevrejska gromada z yiyi administrativnimi yuridichnimi religijnimi ta blagodijnimi ustanovami stanovila avtonomnu odinicyu Termin kagal oznachav i gromadu i gromadsku administraciyu obidva ponyattya buli totozhni Administrativni funkciyi kagalu rozpodil derzhavnih i gromadskih podatkiv zaviduvannya blagodijnimi ustanovami i t d vikonuvalosya vibornimi kagalnimi starshinami seniores ivr פרנסים mizh tim yak na rabiniv doctores judaeorum pokladalasya turbota pro religijni ta yuridichni spravi Neobhidnist vstanovlennya solidarnosti mizh kagalom i rabinami riznih miscevostej spershu zdijsnilosya v yuridichnij galuzi Rabinskij sud keruvavsya v svoyih rishennyah normami talmudichnogo zakonodavstva ale ci normi chasto dopuskali rizni tlumachennya i tomu bula potreba sklikati zbori rabiniv dlya z yasuvannya spirnih punktiv Vihodyachi z osnovnogo principu samovryaduvannya prava buti sudimimi osobami zi svogo narodu a ne chuzhimi yevreyi povinni buli stvoriti v dodatok do nizhchih gromadskih sudiv vishu apelyacijnu instanciyu Neobhidnist podibnogo vishogo sudu poznachalasya osoblivo todi koli vinikali spirni pitannya mizh kagalami abo mizh privatnoyu osoboyu ta kagalom U takih vipadkah u pevni termini vlashtovuvalisya periodichni rabinski z yizdi U pershij polovini XVI st ci z yizdi vidbuvalisya pid chas bagatolyudnih yarmarkiv Golovnim zbirnim punktom sluzhila yarmarok v Lyublini ivr לובלין de zhiv batko polskogo rabinizmu Shahna uchnem yakogo buv znamenitij Mojsej Iserles Syudi she za pravlinnya Sigizmunda I z yizhdzhalisya rabini ta rozbirali civilni pozovi vidpovidno do svogo zakonu Cej korol v gramoti 1533 r opisav odne z takih rishen yak rishennya vishogo sudu dlya yevreyiv Rabini i kagalni starshini riznih oblastej Polshi ta Litvi ivr פרנסי דיינים הארץ Isseries Responsa 63 64 73 sho vidnosyatsya do periodu 1550 1558 rr brali uchast v periodichnih sesiyah Lyublinskogo vishogo sudu de obgovoryuvalisya takozh pitannya duhovnoyi vlastivosti sho stosuvalisya vsogo polskogo yevrejstva tak napr rabini i roshe iyeshibot rektori talmudichnih shkil troh krayin ivr שלש מדינות Polshi Rusi ta Litvi sankcionuvali drukuvannya vavilonskogo Talmudu v m Lyublini 1559 1580 pid umovoyu shob ekzemplyari vidannya vikoristovuvalisya u vsih shkolah cya aprobaciya haskamah bula nadrukovana na zagolovnih storinkah okremih traktativ dlya zagalnogo vidoma De bula namichena klasifikaciya uchasnikiv Lyublinskogo z yizdu vid troh oblastej z Polshi Velikoyi i Maloyi razom ta Litvi tisnishe pov yazanoyi z Koronoyu pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 r i Rusi tobto Podillya Volini ta Galichini abo Chervonoyi Rusi Ci yarmarkovi z yizdi sklali yadro velikoyi centralnoyi organizaciyi sho dobre utverdilosya v ostannyu chvert XVI st pid nazvoyu Vaad oblastej ivr ועד הארצות Shiroka avtonomiya polskih yevreyiv viklikala neobhidnist u takij ustanovi yaka mogla bi sluzhiti ne tilki vishoyu instanciyeyu v yuridichnih i religijnih pitannyah ale takozh centralnim doradchim i zakonodavchim organom dlya regulyuvannya diyalnosti vsih miscevih ustanov Os chomu lyublinski yarmarkovi z yizdi peretvorilisya v periodichni zibrannya predstavnikiv kagaliv ta stali generalnimi sejmami lat Congressus judaicus abo pol Sejm u polskih dokumentah Yaksho viniknennya Vaada i bulo viklikano nagalnimi potrebami j umovami vnutrishnogo rozvitku polskogo yevrejstva to vse zh slid mati na uvazi zovnishni chinniki sho zumovili zmicnennya isnuvannya ciyeyi yedinoyi v svoyemu rodi yevrejskoyi organizaciyi i yak faktor fiskalnogo harakteru She Sigizmund I namagavsya centralizuvati zbir yevrejskih podatkiv priznachivshi dlya cogo Mihaelya Iozefovicha i Avraama Bogemskogo Z vvedennyam pogolovnoyi podati u 2 j polovini XVI st uryad spershu namagavsya styaguvati podatok v okremih gromadah ale pislya nevdalogo dosvidu sejm vsiyeyi Polshi pol sejm walny uhvaliv doruchiti pidskarbiyu u zgodi z shafarom zbirachami podatkiv vstanoviti zagalnu sumu yevrejskih podatkiv Rozkladka ciyeyi zagalnoyi sumi 15 000 pol zlotih dlya yevreyiv v Koroni i 15 000 p zl dlya yevreyiv Vel Kn Litovskogo po kagalam bula pokladena na predstavnikiv gromad yaki dlya ciyeyi meti stali zbiratisya periodichno Tak vinik Vaad yaksho i ne za pryamim nakazom uryadu to u vsyakomu razi z jogo zgodi i kerivniki Vaada rabini i parnesi virishili zrobiti ci z yizdi postijnimi ta obgovoryuvati na nih vsi pitannya nacionalnogo j religijnogo zhittya Rozvinulasya cya avtonomna organizaciya zavdyaki zvichci ta zvichayam sho utverdilisya v dumci yevreyiv i v ochah uryadu protyagom odnogo abo dvoh pokolin Sho ne zaperechuye povilnij evolyucijnij shlyah v istoriyi viniknennya Vaada golovnim chinom dlya fiskalnih cilej Yarmarkovi z yizdi stali tiyeyu organizaciyeyu yakij uryad doruchav spravu zbirannya podatkiv i cya diyalnist zmicnila z yizdi nadala yim harakter vplivovoyi gromadskoyi organizaciyi DiyalnistFoto eksponatu v muzeyi Tel Avivu iz zobrazhennyam zustrichi lideriv Radi chotiroh zemel v m Lyublini Diyalnist Radi chotiroh zemel bula rozdilena na zakonodavchu administrativnu yuridichnu ta duhovno kulturnu Zagalna nazva Rada chotiroh zemel ivr ועד הארצות vidpovidno do chisla oblastej predstavlenih na z yizdi U bilsh rannih aktah chasto zustrichayetsya viznachennya Rada troh oblastej V tu zh epohu z yizdi porivnyano ridko nazivalisya Rada p yati oblastej tobto Velikoyi Polshi Maloyi Polshi Rusi Litvi ta Volini Sered goliv ciyeyi Radi v kinci XVI st osoblivo vidomij Mordehaj Yafa grodnenskij i poznanskij rabin avtor cilogo ryadu komentariv na Shulhan Aruh pid zagalnoyu nazvoyu Lebuschim Grec pripisuye jomu organizaciyu institutu Vaada Z plinom chasu ustalilasya nazva Vaad chotiroh oblastej yak vidno z dokumentiv XVII st Chotiri oblasti posilali svoyih predstavnikiv Velika Polsha stolicya Poznan Mala Polsha Krakiv Chervona Rus Podillya ta Galichina zi stoliceyu u m Lvovi i Volin golovne misto Ostrog abo Kremenec Litva mala periodichne abo nadzvichajne predstavnictvo pri Vaadi do 1623 r koli utvorivsya osoblivij Vaad golovnih gromad litovskogo krayu yakij funkcionuvav samostijno V takomu stani pracyuvav Vaad chotiroh oblastej opisanij avtorami seredini XVII stolittya napr pisav pro nogo Iom Tob Lipman Geler v avtobiografiyi Megillat Ebah de mova jshla pro Vaad 1635 r i litopiscem Natanom Ganoverom u Jewen Mezulah Bezodnya bezdonna Veneciya 1653 r Ostannij govorit nastupne Zbori predstavnikiv ivr פרנסים chotiroh oblastej malo zasidannya dva razi na rik na lyublinskij yarmarok mizh svyatkuvannyam Purimu ta Pesaha i na yarmarku v Yaroslavi Galichina v misyaci Abe abo Elul Zbori predstavnikiv chotiroh oblastej nagaduvalo sinedrion sho kolis zasidav v granitnij palati yerusalimskogo hramu ivr לשכת הגזית Voni tvorili sud nad usima yevreyami polskogo korolivstva vidavali ohoronni pripisi i obov yazkovi postanovi ivr תקנות ta na svij rozsud nakladali styagnennya Bud yaka vazhka sprava nadavalasya do yih sudu Shobi polegshiti sobi robotu predstavniki chotiroh krayin vibirali osoblivu komisiyu tak zvanih oblasnih suddiv ivr דייני מדינה yaki rozbirali majnovi superechki sami zh voni u povnomu skladi rozglyadali spravi kriminalni spravi pro hazak pravo termin volodinnya ta inshi vazhki pozovi Ce svidchennya todishnogo suchasnika harakterizuye dobu rozkvitu diyalnosti Vaada za period 1600 1648 rr Pinkos Vaada de zapisuvalisya prijnyati rishennya ne zberigsya i sumnivno chi bude vin koli nebud znajdenij poki ye tilki sim okremih listiv z pinkosiv Vaada v m Yaroslavi za 1654 1671 rr Odnak u rukopisnih kagalnih pinkosah zbereglasya znachna kilkist kopij rishen Vaada Chastina opublikovana v starih rabinskih tvorah u responsah i t in Inshi rishennya buli vidani piznishe na osnovi rukopisiv u monografiyah z istoriyi polsko rosijskih yevreyiv Na pidstavi cogo materialu rukopisnogo j drukovanogo mozhlivij dosit dokladnij naris organizaciyi ta diyalnosti Vaada OrganizaciyaSpershu Vaad zbiravsya shorichno v m Lyublini pid chas velikih vesnyanih yarmarkiv yaki pochinalisya z katolickogo svyata ru v lyutomu i trivali blizko misyacya Z pochatku XVII st drugim zbirnim punktom stalo galicke misto Yaroslav de golovni yarmarki vidbuvalisya v kinci lita Buli j inshi termini napr na Zielone swiatki Trijcya i na den Simona ta Yudi a takozh v den svyata sv Stanislava 1 travnya V epohu rozkvitu svoyeyi diyalnosti Vaad zbiravsya dvichi na rik pered Pashoyu v Lyublini i pered osinnimi svyatami v Yaroslavi U nadzvichajnih vipadkah zasidannya Vaada vidbuvalisya i v inshij chas ridko v inshih miscyah v Tishovci Pinchovi Perevorsku v Galichini Lenchni Belzhice 1635 Opole Richivol u Konstantinovi i v miscevosti sho poznachayetsya yak ivr טשליץ Velmi posilenu diyalnist Vaada rozvinuv pislya katastrofi 1648 1655 rr rizanini Hmelnickogo j shvedskih vijn koli gromadskij lad silno ushkodzhenij v bagatoh chastinah Polshi potrebuvav reorganizaciyi Protyagom drugoyi polovini XVII st zasidannya Vaada vidbuvalisya raz abo dva razi na rik chastishe v m Yaroslavi nizh v m Lyublini U 1671 r bulo virisheno ne zbiratisya bilsh v m Yaroslavi tomu sho ce bulo nebezpechne i shkidlive misce a v 10 milyah vid mista zgodom ce rishennya bulo skasovano Chislo uchasnikiv Vaada tochno viznachiti ne mozhlivo Natan Ganover vvazhav u vishezgadanomu litopisi 1653 r sho parnesi obiralisya kozhnim kagalom po odnomu delegatu i sho krim cih kagalnih predstavnikiv v zasidannyah Vaada brali uchast 6 najvazhlivishih rabiniv Polshi Z kagalnih pinkosiv vidno odnak sho lishe najgolovnishi kagali kozhnoyi oblasti krayini posilali svoyih delegativ Metropoliyi Poznan Krakiv Lviv i Ostrog chotiroh oblastej posilali po dva delegati bulo postanovleno posilati odnogo kolishnogo delegata i odnogo novogo shob vin mig navchitisya obov yazkiv parnesa Vaada abo navit bilshe delegativ Chislo pidpisiv na rishennyah kolivayetsya mizh 15 j 25 vtim chasto ye pidpisi odnih tilki 6 rabiniv Povne chislo delegativ razom z rabinami mabut dosyagalo 30 U XVIII st diyalnist Vaada stala obmezhuvatisya neridko zasidannya vidbuvalisya z dovgimi promizhkami i chastishe v Yaroslavi Odin z ostannih vazhlivih z yizdiv vidbuvsya v m Yaroslavi v 1753 r todi mizh inshim bulo obgovoreno znamenitij disput mizh Emdenom ta Ejbenshyutcem pro sabatianskij ruh prichomu Ejbenshyutc buv viznanij prichetnim do yeresi U 1764 r Polskij sejm rozporyadivsya pro skasuvannya Vaada chim i zakinchilasya jogo diyalnist Podil Rechi Pospolitoyi zminiv vsyu kagalnu sistemu i stvoriv umovi nespriyatlivi dlya isnuvannya takih avtonomnih organizacij yakim buv Vaad Div takozhIstoriya yevreyiv u Lyublini Istoriya yevreyiv u Polshi Istoriya yevreyiv v UkrayiniPrimitkiRada Czterech Ziem 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine pol Sejm Czterech Ziem Waad Arba Aracot 1580 1764 1 lipnya 2017 u Wayback Machine pol Anna Plenzler Szlak kultury zydowskiej w Wielkopolsce Poznan Wielkopolska Organizacja Turystyczna 2011 s 13 ISBN 978 83 61454 01 4 pol pol Volumina Legum t VII Poglowne zydowskie Korony Arhivovano 19 listopada 2015 u Wayback Machine i W X Lit ros Russko evr arh I 152 div Liva ben Bezalel Netibot Olam Praga 1596 gl IX de privoditsya rishennya Radi pyati oblastej 1587 r pol Pol Leg VII 50 Dzherela pol Leszczynski A Sejm Zydow Korony 1623 1764 Warszawa 1994 pol Radzik T Zyli z nami Radzik T Witusik A Lublin w dziejach i kulturze Polski Lublin 2000 pol Kuwalek R Wysok W Lublin Jerozolima Krolestwa Polskiego Lublin 2001 angl Herman Rosenthal S M Dubnow Council of Four Lands 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Isidore Singer Hrsg Jewish Encyclopedia Funk and Wagnalls New York 1901 1906 ros Garkavi A Istoricheskie ocherki Sinoda chetyryoh stran Voshod 1884 II i IV Dubnov S M Vishnicer M L Vaad chetyreh stran ili oblastej Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 T 5 Stvp 191 200 ros doref ros Posilannya pol Hanna Wegrzynek Wirtualny Sztetl Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 26 serpnya 2020 pol Marzena Baum teatrnn pl Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 26 serpnya 2020 pol Robert Szuchta 28 04 2008 rp pl Rzeczpospolita Historia Arhiv originalu za 28 grudnya 2020 Procitovano 26 serpnya 2020
Топ