В ячесла в Володимирович 1083 грудень 1154 руський князь із династії Рюриковичів Великий князь київський 22 лютого 4 бер

	В'ячеслав Володимирович
	В'ячеслав Володимирович
Прапор	Великий князь Київський
22 лютого 1139 — 4 березня 1139
Попередник:	Ярополк II Володимирович
Наступник:	Всеволод II Ольгович
Прапор	Князь смоленський
1113 — 1125
Попередник:	Святослав Володимирович
Наступник:	Ростислав Мстиславич
Прапор	Князь турівський
1125 — 1132
Попередник:	Володимир Мономах
Наступник:	Ізяслав Мстиславич
1134 — 1136
Попередник:	Ізяслав Мстиславич
Наступник:	Ізяслав Мстиславич
1136 — 1142
Попередник:	Ізяслав Мстиславич
Наступник:	Святослав Всеволодович
Прапор	Князь переяславський
1132 — 1134
Попередник:	Ізяслав Мстиславич
Наступник:	Юрій Долгорукий
1142 — 1142
Попередник:	Андрій Добрий
Наступник:	Ізяслав Мстиславич
Прапор	Князь пересопницький
1147 — 1149
Наступник:	Мстислав Юрійович
Прапор	Князь вишгородський
1150 — 1151
Попередник:	Андрій Боголюбський
Наступник:	Андрій Боголюбський
Народження:	1083; Чернігів
Смерть:	Грудень 1154; Київ
Поховання:	Софійський собор, Київ, Україна
Рід:	Рюриковичі (Мономаховичі)
Батько:	Володимир Мономах
Мати:	Гіта Вессекська
Діти:	, , Михайло, Галина, Анна
	Медіафайли у Вікісховищі

В'ячесла́в Володимирович (1083 — грудень 1154) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський ((22 лютого — 4 березня 1139; червень 1150, березень 1151 — грудень 1154). Князь суздальський (1096-1107), смоленський 1113-1125, турівський (1125-1132, 1132-1142, 1142-1147), переяславський (1132-1134, 1142), пересопницький (1147-1149), вишгородський (1150-1151). Син Володимира Мономаха та його першої дружини Гіти Вессекської, дочки англійського короля Гарольда II.

Біографія

Після смерті Ярополка II Володимировича 18 лютого 1139 року, як старший син Володимира Всеволодовича В'ячеслав Володимирович став Великим князем. Його прогнав із Києва Всеволод Ольгович. Пізніше В'ячеслав правив вже зі своїм племінником Ізяславом. В'ячеслав Володимирович помер у 1154 році, невдовзі після смерті Ізяслава.

…Ізяслав же з В'ячеславом сів у Києві, причім В'ячеслав — на Великому дворі, а Ізяслав — [на дворі] під Угорським….

У цьому уривку з літопису йдеться про епізод боротьби великого князя київського Ізяслава (сидів у Києві в 1146-1149 та 1150-1154 роках) та його номінального співправителя В'ячеслава Володимировича з іншим претендентом на київський стіл — Юрієм Довгоруким. Всі згадані князі належали до гілки Мономаховичів: В'ячеслав був на той час найстаршим із живих синів Володимира Мономаха, Юрій — його молодший брат, Ізяслав — племінник (син Мстислава Великого). Розставивши свої війська вздовж київських укріплень, Ізяслав та його союзники відбили напад коаліції на чолі з Юрієм Довгоруким, а потім завдали його військам повної поразки. Союзниками В'ячеслава були язичники-кочівники — племена чорних клобуків, берендеїв, ковуїв, торків і печенігів. У результаті здобутої перемоги В'ячеслав формально залишився великим київським князем, зайнявши резиденцію на Великому Ярославовому дворі (цей двір розміщувався в городі Володимира, в районі теперішньої Десятинної вулиці), але фактична влада належала Ізяславу, який обрав своєю резиденцією двір під Угорським. Можна думати, що цей двір в описуваний час являв собою достатньо представницький комплекс споруд (палац, церква, укріплення), гідний бути резиденцією великого князя.

Похований в Софійському соборі Києва. Ярополк Володимирович

Родовід

8. Ярослав Мудрий, великий князь київський

4. Всеволод Ярославич, великий князь київський

9. Інгігерда, принцеса шведська

2. Володимир Мономах, великий князь київський

10. Костянтин IX Мономах, візантійський імператор

5. Марія-Анастасія Мономах

11. Олена Склирена (?)

1. В'ячеслав Володимирович, великий князь київський

12. Ґодвін Вессекський

6. Гарольд II Ґодвінсон, король Англії

13. Гіта Торкельсдоттір

3. Гіта Вессекська, принцеса англійська

7. Едит Лебедина Шия

Примітки

Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 23.