Бельовська культура (Бєльовська культура) — археологічна культура новокам'яної доби.
Датується 4-2 тисячоріччям до Р. Х.
Поширення
Поширена у горішньому переважно між містами Бельов-Серпухов. Невеликі притоки у верхів'ях Оки були заселені носіями деснянської новокам'яної культури. Долину Оки й частину її приток займала бельовська культура з характерним ромбічним візерунком. Частину правобережжя Оки на плато займали носії традиційної ямкової кераміки.
Назва походить від міста Бельов (рос. Белёв; до 1918 року: Бѣлевъ) над Окою у Тульській області. Проте за сучасними дослідженнями її центр не знаходився у окрузі цього міста.
Дослідження
Вперше систематизацію знахідок у Бельовську культуру провів А. Я. Брюсов. Детальнішу класифікацію культури розробила Г. Ф. Полякова з характерним поселенням Сестринський Хрящ. Вона розділила культуру на ранній (3000—2500 роки до н. е.) та пізній (30 000—2000 роки до н. е.) етапи.
В. П. Третьяков вважав, що бельовська культура та з подібними до неї знаряддями займали значно більшу територію Подесення, горішнього Подніпров'я та горішнього Подоння, що, на його думку, відповідало ямково-гребінцевої кераміки культурі. Він вважав, що існувала єдина деснянсько-бельовська культура Подесення та Пооччя.
А. С. Смирнов вважав, що пам'ятки бельовської культури відносяться до деснянської новокам'яної культури.
В. В. Сидоров вважає пам'ятки горішнього Пооччя локальним варіантом .
Сучасні дослідження підтверджують існування окремої бельовської культури.
Опис
Найдавніша поселення — Грем'ячевське, навпроти впадіння річки Жиздра в Оку. Відноситься до часу переходу від мезоліту до неоліту.
Для бельовської культури характерне вироблення крем'яних знарядь з великих ножеподібних пластин. Характерні довгі і вузькі крем'яні кинджали, скребки на довгих пластинах, довге існування мікролітичних наконечників стріл з пластин з частковою ретушшю. У кераміці типовий шаховий візерунок з ромбічних відтисків.
Джерела
- Брюсов А. Я., Белёвская неолитич культура, в сборнике: КСИИМК, в 16, M.-Л., 1947.
- Грудинкин Борис Вячеславович, научный сотрудник Калужского государственного объединенного краеведческого музея. Белёвская неолитическая культура (из материалов IV Белёвских чтений, 2003г.) [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belovska kultura Byelovska kultura arheologichna kultura novokam yanoyi dobi Datuyetsya 4 2 tisyachorichchyam do R H PoshirennyaPoshirena u gorishnomu perevazhno mizh mistami Belov Serpuhov Neveliki pritoki u verhiv yah Oki buli zaseleni nosiyami desnyanskoyi novokam yanoyi kulturi Dolinu Oki j chastinu yiyi pritok zajmala belovska kultura z harakternim rombichnim vizerunkom Chastinu pravoberezhzhya Oki na plato zajmali nosiyi tradicijnoyi yamkovoyi keramiki Nazva pohodit vid mista Belov ros Belyov do 1918 roku Bѣlev nad Okoyu u Tulskij oblasti Prote za suchasnimi doslidzhennyami yiyi centr ne znahodivsya u okruzi cogo mista DoslidzhennyaVpershe sistematizaciyu znahidok u Belovsku kulturu proviv A Ya Bryusov Detalnishu klasifikaciyu kulturi rozrobila G F Polyakova z harakternim poselennyam Sestrinskij Hryash Vona rozdilila kulturu na rannij 3000 2500 roki do n e ta piznij 30 000 2000 roki do n e etapi V P Tretyakov vvazhav sho belovska kultura ta z podibnimi do neyi znaryaddyami zajmali znachno bilshu teritoriyu Podesennya gorishnogo Podniprov ya ta gorishnogo Podonnya sho na jogo dumku vidpovidalo yamkovo grebincevoyi keramiki kulturi Vin vvazhav sho isnuvala yedina desnyansko belovska kultura Podesennya ta Poochchya A S Smirnov vvazhav sho pam yatki belovskoyi kulturi vidnosyatsya do desnyanskoyi novokam yanoyi kulturi V V Sidorov vvazhaye pam yatki gorishnogo Poochchya lokalnim variantom Suchasni doslidzhennya pidtverdzhuyut isnuvannya okremoyi belovskoyi kulturi OpisNajdavnisha poselennya Grem yachevske navproti vpadinnya richki Zhizdra v Oku Vidnositsya do chasu perehodu vid mezolitu do neolitu Dlya belovskoyi kulturi harakterne viroblennya krem yanih znaryad z velikih nozhepodibnih plastin Harakterni dovgi i vuzki krem yani kindzhali skrebki na dovgih plastinah dovge isnuvannya mikrolitichnih nakonechnikiv stril z plastin z chastkovoyu retushshyu U keramici tipovij shahovij vizerunok z rombichnih vidtiskiv DzherelaBryusov A Ya Belyovskaya neolitich kultura v sbornike KSIIMK v 16 M L 1947 Grudinkin Boris Vyacheslavovich nauchnyj sotrudnik Kaluzhskogo gosudarstvennogo obedinennogo kraevedcheskogo muzeya Belyovskaya neoliticheskaya kultura iz materialov IV Belyovskih chtenij 2003g 26 sichnya 2018 u Wayback Machine