У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Біла Бі ла село в Україні у Турбівській селищній громаді Ві

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Біла.

Бі́ла — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 308 осіб. Через село протікає річка Вільшанка.

село Біла

Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Турбівська селищна громада
Облікова картка	Біла
Основні дані
Засноване	1746
Населення	308
Площа	2,328 км²
Густота населення	132,3 осіб/км²
Поштовий індекс	22514
Телефонний код	+380 4358
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	252 м
Водойми	річка Вільшанка, струмок Селець


Місцева влада
Адреса ради	22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Турбів, вул. Миру, буд. 42
Карта
Біла
Біла
Мапа

Біла у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на берегах річки Вільшанки. У селі струмок Селець впадає у Вільшанку.

Історія

Точна дата заснування села невідома, проте село має давню історію. Щодо назви села, то існує версія, що в давнину у селі були великі поклади глини, і всі будівлі мазали білою глиною і вони стояли всі білі.

У 1746 році збудовано дерев’яну Михайлівську церкву 7-го класу, якій належала 51 десятина землі. З того часу свято Михайла 21 листопада відзначається у селі як престольне.

У 1840 році в селі була відкрита церковно-парафіяльна школа. Нині це загальноосвітня школа I–II ступенів.

У документах 1864 року зазначається, що в селі було 588 православних мешканців та 12 римо-католиків, нараховувалося 1957 десятин землі. Три чверті села належали Валеріану Ігнатійовичу Огоневському, а четверта частина – Генріху Седизиковському, яку він викупив у Фекли Рогозинської. Від їх прізвищ пішли назви куточків села, які існують й досі: центральну вулицю називають Огоновщина, а вулицю, що веде до Шендерівки – Рогозінщина.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вахнівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 562 особи, налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1033 особи (496 чоловічої статі та 537 — жіночої), з яких 943 — православної віри.

Під час колективізації в 1929 році у селі створено колгоспи «Червоний шлях», «Червоний хлібороб», «2-га п’ятирічка». Першими колгоспниками Білої та Шендерівки були Кравчук Федір Митрофанович, Фармагей Дмитро Дмитрович, Лебідь Антін Карпович, Дубина Антін Іванович.

Важкими для села були роки Голодомору та Другої світової війни. З війни з поля бою не повернулося 216 односельчан, яким у 1966 році збудовано пам’ятник.

Після визволення села 13 березня 1944 року розпочалася відбудова господарства.

У 1957 році колгоспи Білої та Шендерівки об'єдналися в одне господарство.

Сучасний стан

За останні роки у селі з’явилося багато новобудов. Збудовано нову школу, відремонтовано ФАП, заклади культури, проведено водогін та освітлення села.

Станом на 2021 рік на території Білої працює ЗОШ І-ІІ ступенів (навчається 35 учнів, працює 8 вчителів), 2 магазини, ФАП, сільський клуб (до 2002 року 35 років завклубом пропрацювала Марія Семенівна Шевчук).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,05%
російська	0,97%
білоруська	0,65%
румунська	0,33%

Відомі люди

Грищук Іван Петрович — український художник.
Марчук Надія Іванівна (1939 р.н.) — казкар

Галерея

Меморіал воїнам Великої Вітчизняної війни
Спортивний майданчик
Адміністративна будівля
Ставок
Пам’ять про жертв Голодомору на сільському кладовищі
Колишня школа
У центрі села
Ставок на околиці села
Краєвид на околиці села
Братська могила у полі
Ставок на околиці села

Примітки

. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 8 грудня 2010.
Знамениті дати Вінниччини 2010 року^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Україські народні казки: Книга 30. Казки Поділля/ Запис., упоряд. і літ. опрац. М. Зінчук. — Черівці : Букрек, 2010.- 424 с., іл. — С. 387.

Джерела

Село Біла [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.] // Турбівська селищна громада

Література

Бі́ла // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.373

Посилання

Погода в селі Бі́ла [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла (Вінницький район)

[1] . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 8 грудня 2010.

[2] Знамениті дати Вінниччини 2010 року^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[6] Україські народні казки: Книга 30. Казки Поділля/ Запис., упоряд. і літ. опрац. М. Зінчук. — Черівці : Букрек, 2010.- 424 с., іл. — С. 387.