Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будівля Австрійського поштового ощадного банку німецька мова österreichische Postsparkasse будівля у Відні спроєктована

Будівля Австрійського поштового ощадного банку

Будівля Австрійського поштового ощадного банку ( німецька мова : Österreichische Postsparkasse) — будівля у Відні, спроєктована та побудована архітектором Отто Вагнером. Будівля розглядається як важлива робота Віденської сецесії, різновиду модерну.

Будівля Австрійського поштового ощадного банку
image
  • 48°12′36″ пн. ш. 16°22′49″ сх. д. / 48.21000° пн. ш. 16.38028° сх. д. / 48.21000; 16.38028
Країна
Розташування
Статус спадщинипам'ятка культурної спадщини[d][1]
АрхітекторОтто Вагнер
Дата початку спорудження1904-1906
Стильмодерн
image
image
Будівля Австрійського поштового ощадного банку
Будівля Австрійського поштового ощадного банку (Австрія)
image Будівля Австрійського поштового ощадного банку у Вікісховищі
image
Австрійський поштовий ощадний банк

Побудована між 1904 і 1906 роками з використанням повністю нового залізобетону та відкрита 17 грудня 1906 року. Розширення було додано між 1910 і 1912 роками.

У будівлі розміщена штаб-квартира банку Österreichische Postsparkasse (PSK), який раніше називався kk Postsparcassen-Amt (Імператорсько-королівське поштове ощадне бюро). Розташована за адресою Georg-Coch-Platz 2, у першому районі Innere Stadt, поруч із бульваром Рінгштрассе.

Зовнішній вигляд

image
Головний фасад будівлі Österreichische Postsparkasse (PSK) у Відні

Висота до восьми поверхів, будівля займає цілий міський квартал. Фасад покритий квадратними мармуровими плитами та алюмінієвими додатками, що нагадує сховище для грошей. На нижній і верхній рівні кріпляться гранітні плити. Заклепки, якими є мармуровим облицюванням, здаються, прикріпленими до стіни, суто декоративні та формують фасад. Пластини товщиною 10 см утримуються на місці за допомогою штукатурки, заклепки не виконують опорної функції. Використання мармуру робить обслуговування та очищення фасаду дуже простим та недорогим, важливим функціональним елементом у дизайні Вагнера. Вагнер високо цінував алюміній — матеріал, вдосконалений австрійським хіміком Карлом Йозефом Баєром для промислового виробництва. Він використовував матеріал не лише для заклепок, а й для інших декоративних елементів зовні і всередині будівлі, таких як портикові колони та вентилятори центрального опалення. Скульптури заввишки 4,3 метра, вперше виготовлені з литого алюмінію та розташовані на горищі будівлі, є роботою довголітнього співробітника Вагнера Отмара Шимковіца. Скляні вікна частково є роботою Леопольда Форстнера.

Інтер'єр

image
Вид на атріум
image
Головний зал у будівлі Österreichische Postsparkasse у Відні
image
Сходова клітка

Через головний вхід на Георг-Кох-Плац відвідувач піднімається сходами до великого Касенгалле, де розташована служба обслуговування клієнтів. Таким чином, головний зал ефективно знаходиться на першому поверсі. Зал спроєктований як атріум, з великим скляним мансардним вікном, що дозволяє природне світло постійно проникати в серце будівлі. Природне освітлення використовується не лише зі стилістичних міркувань, а й для здешевлення електричного освітлення. Навіть підлога головного залу побудована зі скляної плитки, що дозволяє природному світлу проникати далі до підлоги нижче, де розташовані скриньки пошти та кімнати для сортування пошти. Вагнер зводив обробку в головному залі мінімально, використовуючи в якості матеріалів лише скло та поліровану сталь. Декоративний ефект створюється простим, але елегантним використанням самого матеріалу. Матовий скляний люк пробитий сталевими колонами, їх тонкий дизайн робить їх максимально безперешкодними для падаючого світла. Зал є одним із відомих творів Отто Вагнера та одним із найкращих прикладів Віденської сецесії.

Офісні приміщення будівлі розділено відповідно до осі зовнішніх вікон, знову ж таки максимально використовуючи природне світло. Внутрішні стіни не є несучими, і тому їх можна переставляти відповідно до потреб — особливості, яка стала стандартною для сучасних офісних будівель.

Поточний стан

Пошкоджена під час Другої світової війни, будівля все ще перебуває у первісному стані і з 2005 року включає музей, присвячений її творцеві Отто Вагнеру.

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. Christa Veigl: Otto Wagners Postsparkasse und ihre „Fleckerlpatschen“. Rezeptionsgeschichte einer Plattenbefestigung, in Wiener Geschichtsblätter

Джерела

  • Отто Вагнер. Die österreichische Postsparkasse . Фальтер Верлаг, Відень. 1996 рік.
  • Карл Е. Шорське. Fin-de-Siècle Vienna: Політика і культура . Вінтаж, Лондон. 1980 рік.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Budivlya Avstrijskogo poshtovogo oshadnogo banku nimecka mova Osterreichische Postsparkasse budivlya u Vidni sproyektovana ta pobudovana arhitektorom Otto Vagnerom Budivlya rozglyadayetsya yak vazhliva robota Videnskoyi secesiyi riznovidu modernu Budivlya Avstrijskogo poshtovogo oshadnogo banku48 12 36 pn sh 16 22 49 sh d 48 21000 pn sh 16 38028 sh d 48 21000 16 38028KrayinaAvstriyaRoztashuvannyaViden AvstriyaStatus spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 ArhitektorOtto VagnerData pochatku sporudzhennya1904 1906StilmodernBudivlya Avstrijskogo poshtovogo oshadnogo bankuBudivlya Avstrijskogo poshtovogo oshadnogo banku Avstriya Budivlya Avstrijskogo poshtovogo oshadnogo banku u Vikishovishi Avstrijskij poshtovij oshadnij bank Pobudovana mizh 1904 i 1906 rokami z vikoristannyam povnistyu novogo zalizobetonu ta vidkrita 17 grudnya 1906 roku Rozshirennya bulo dodano mizh 1910 i 1912 rokami U budivli rozmishena shtab kvartira banku Osterreichische Postsparkasse PSK yakij ranishe nazivavsya kk Postsparcassen Amt Imperatorsko korolivske poshtove oshadne byuro Roztashovana za adresoyu Georg Coch Platz 2 u pershomu rajoni Innere Stadt poruch iz bulvarom Ringshtrasse Zovnishnij viglyadGolovnij fasad budivli Osterreichische Postsparkasse PSK u Vidni Visota do vosmi poverhiv budivlya zajmaye cilij miskij kvartal Fasad pokritij kvadratnimi marmurovimi plitami ta alyuminiyevimi dodatkami sho nagaduye shovishe dlya groshej Na nizhnij i verhnij rivni kriplyatsya granitni pliti Zaklepki yakimi ye marmurovim oblicyuvannyam zdayutsya prikriplenimi do stini suto dekorativni ta formuyut fasad Plastini tovshinoyu 10 sm utrimuyutsya na misci za dopomogoyu shtukaturki zaklepki ne vikonuyut opornoyi funkciyi Vikoristannya marmuru robit obslugovuvannya ta ochishennya fasadu duzhe prostim ta nedorogim vazhlivim funkcionalnim elementom u dizajni Vagnera Vagner visoko cinuvav alyuminij material vdoskonalenij avstrijskim himikom Karlom Jozefom Bayerom dlya promislovogo virobnictva Vin vikoristovuvav material ne lishe dlya zaklepok a j dlya inshih dekorativnih elementiv zovni i vseredini budivli takih yak portikovi koloni ta ventilyatori centralnogo opalennya Skulpturi zavvishki 4 3 metra vpershe vigotovleni z litogo alyuminiyu ta roztashovani na gorishi budivli ye robotoyu dovgolitnogo spivrobitnika Vagnera Otmara Shimkovica Sklyani vikna chastkovo ye robotoyu Leopolda Forstnera Inter yerVid na atrium Golovnij zal u budivli Osterreichische Postsparkasse u Vidni Shodova klitka Cherez golovnij vhid na Georg Koh Plac vidviduvach pidnimayetsya shodami do velikogo Kasengalle de roztashovana sluzhba obslugovuvannya kliyentiv Takim chinom golovnij zal efektivno znahoditsya na pershomu poversi Zal sproyektovanij yak atrium z velikim sklyanim mansardnim viknom sho dozvolyaye prirodne svitlo postijno pronikati v serce budivli Prirodne osvitlennya vikoristovuyetsya ne lishe zi stilistichnih mirkuvan a j dlya zdeshevlennya elektrichnogo osvitlennya Navit pidloga golovnogo zalu pobudovana zi sklyanoyi plitki sho dozvolyaye prirodnomu svitlu pronikati dali do pidlogi nizhche de roztashovani skrinki poshti ta kimnati dlya sortuvannya poshti Vagner zvodiv obrobku v golovnomu zali minimalno vikoristovuyuchi v yakosti materialiv lishe sklo ta polirovanu stal Dekorativnij efekt stvoryuyetsya prostim ale elegantnim vikoristannyam samogo materialu Matovij sklyanij lyuk probitij stalevimi kolonami yih tonkij dizajn robit yih maksimalno bezpereshkodnimi dlya padayuchogo svitla Zal ye odnim iz vidomih tvoriv Otto Vagnera ta odnim iz najkrashih prikladiv Videnskoyi secesiyi Ofisni primishennya budivli rozdileno vidpovidno do osi zovnishnih vikon znovu zh taki maksimalno vikoristovuyuchi prirodne svitlo Vnutrishni stini ne ye nesuchimi i tomu yih mozhna perestavlyati vidpovidno do potreb osoblivosti yaka stala standartnoyu dlya suchasnih ofisnih budivel Potochnij stanPoshkodzhena pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya vse she perebuvaye u pervisnomu stani i z 2005 roku vklyuchaye muzej prisvyachenij yiyi tvorcevi Otto Vagneru PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Christa Veigl Otto Wagners Postsparkasse und ihre Fleckerlpatschen Rezeptionsgeschichte einer Plattenbefestigung in Wiener GeschichtsblatterDzherelaOtto Vagner Die osterreichische Postsparkasse Falter Verlag Viden 1996 rik ISBN 3 85439 180 3 Karl E Shorske Fin de Siecle Vienna Politika i kultura Vintazh London 1980 rik ISBN 0 394 74478 0PosilannyaVirtualna ekskursiya po budivli 27 veresnya 2007 u Wayback Machine
Топ