Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будівельне машинобудування галузь важкого машинобудування що спеціалізується на виробництві техніки для потреб та будівн

Будівельне машинобудування

Будівельне машинобудування — галузь важкого машинобудування, що спеціалізується на виробництві техніки для потреб та , будівництва шляхів, а також для добування і виготовлення будівельних матеріалів і виробів з них.

Основною продукцією слугують: екскаватори, бульдозери, канавокопачі, грейдери, скрепери, будівельні крани, трубоукладачі, комплекти устаткування для швидкісного будівництва автомобільних шляхів, механізації процесів виробництва будівельних матеріалів тощо.

Історія

Будівельне і шляхобудівне машинобудування виникло в 1-й половині XIX ст., набуло розвитку у 2-й половині XIX та на початку XX століття. Зокрема у 80-х рр. 19 століття виготовлено перші залізничний та кабельний крани, , сконструйовано паровий молот та молот з напівавтоматичним паророзподільником. Кінні металеві котки з баластними ящиками застосовували для ущільнення ґрунтів ще в 1-й пол. 19 століття, а на початку 20 століття уже випускали з паровими двигунами. У цей період в Україні налагоджено виробництво машин для підготовки будівельних матеріалів, підйомних лебідок і транспортерів, скреперів, грейдерів, підйомників, парових молотів, землечерпалок, землесосів, розпушувачів тощо. Тоді ж набули поширення кінні рівняльні трикутники й відвальні дошки (прототипи бульдозерів), грейфери, грейдер-елеватори і -екскаватори. Від 1905 року застосовували киркувальники, брудо- й пилоочисні машини на тракторній тязі, з'явилися перші екскаватори на гусеничному та колісному ходу.

Перед першою світовою війною в Києві почали випускати баштові крани. Підводні земляні роботи до 1913 року здійснювали землечерпалками (в Україні їх налічувалося близько 150 шт.) і землесосами. Значний внесок у теорію робочих процесів землерийних машин зробили українські вчені та інженери, досвід яких узагальнив професор Г. Дубелір у книзі «Грунтовые дороги, их постройка и уход за ними» (К., 1914). Науковими центрами, де працювали вчені та інженери у галузі будівництва та будівельної техніки, в цей час в Україні були: Університет святого Володимира у Києві, Харківський університет, ліцей І. Безбородька в Ніжині.

Після війни й більшовицького перевороту з громадянською війною відновлення виробництва відбувалося досить повільно. У Радянському Союзі ківшевий екскаватор на гусеничному ходу було виготовлено на Воткінському заводі на Уралі в 1932 році. Більшість будівельно-шляхових машинобудівних підприємств в Україні, я і решті СРСР були створені протягом міжвоєнних п'ятирічних економічних планів.

Руйнування, спричинені другою світовою війною, потребували швидкого розвитку будівельно-шляхового машинобудування й це спонукало до будівництва нових підприємств та відбудови, розширення та переоснащення на новій технологічній базі діючих заводів в Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Нікополі, Прилуках, Слов'янську та в інших містах. Вже у 1947 році було перевершено довоєнний рівень виробництва. У 1945–48 роках почала створюватись українська наукова школа шляхового будівництва, яка об'єднала вчених Київського, Дніпропетровського й Одеського інженерно-будівельних інститутів, Харківського автодорожнього та Дніпропетровського гірничого інститутів. Сформувалися різні науково-експериментальні об'єднання, які зуміли створити низку потужних наукових напрямів.

У 1976 році в СРСР вироблено (тис. шт.) екскаваторів - 40,4, автогрейдерів - 6,8, бульдозерів - 49,1, скреперів тракторних - 14,1. За виробництвом осних видів продукції будвельно-шляхового машинобудвання Радянський Союз посідав одне з перших місць у світі. Була розвинута кооперація з іншими країнами, зокрема, науковими установами і підприємствами Німечини, Чехії, Словаччини, Польщі. Також будівельно-шляхобудівне машинобудування розвинене в США, Великій Британії, Франції, Канаді, Китаї, Індії, Туреччині, Південній Кореї, Японії.

Нині в Україні підприємства будівельно-шляхобудівного машинобудування спеціалізуються на виготовленні екскаваторів (, Приазовське об'єднання «Гідравліка», «Тяжекс», «Гідромашина», та ін.), скреперів (, Бердянське промислове об'єдння «Південмаш», та ін.), бульдозерів (, Харківський ремонтно-механічний завод, Краснолуцький завод металообробки і машинобудування, Маріупольський експериментальний-ремонтний механічний завод, Хмельницький механічний завод), грейдерів, траншеєкопачів, розпушників (Кременчуцький ВО «Дормашина», Дніпропетровський електроремонтний механічний завод), прохідників, котків (Бахчисарайський завод «Доріндустрія», Калуський завод будівельних машин), трамбівок, каменешліфувальних та каменеоброблюввальних машин, кранів (Полтавський електромеханічний, Дніпродзержинський механічний, Нікопольський крано-будівний, Севастопольський ремонтно-механічний, Запорізький механічний, Дрогобицький автокранів, Чернігівський металоконструкцій заводи та ін.), бетонорізів, асфальторізів, канатокопачів, кабелеукладачів, забірників ґрунтів, аварійно-рятувалбних та військово-інженерних машин, техніки для добування будівельних матеріалів і корисних копалин тощо.

За останні роки українськи наукова школа механіки обробки ґрунтів і порід створила десятки машин, інструментів і робочих органів, деякі з яких не мали світових аналогів. У Києві сконцентрована потужна науково-дослідна база, яка охоплює науково-дослідні та проектні інститути: Будівельного виробництва, «Діпробудмашина», «Проектбудмеханізація», ОКБ «Будшляхмаш», Будівельних конструкцій, Технології й механізації монтажних робіт, «Будпроект», Інженерно-випробувальний центр. Науковці НДІ будівельно-дорожньої та інженерної техніки розробили перший у світі механізований землерийний інструмент багатофункціонального призначення, перші вітчизняні роторні екскаватори (спільно з ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»). Основні осередки будівельно-шляхової промисловостісті України – східний регіон та центральний регіон із Києвом. Нині тут працюють київське ЗАТ «АТЕК» (екскаватори), ВАТ «Борекс» (трактори, екскаватори), (причепи-важковози, крани баштові, штукатурні станції «Салют», вібромайданчики, трубоукладачі, обладнання для покрівельних робіт), (планетарні редуктори, запасні частини до автокранів), (низьковольтна апаратура для розподілу та обліку електроенергії, прилади засобів автоматизації, інструменти й електромонтажні вироби), (машини для ремонту й експлуатації доріг, густоміри, пенатроміри тощо). Серед найбільших українських підприємств, які виготовляють та ремонтують машини і механізми для будівельно-шляхових робіт, – , , , Харківський завод «Будгідравліка», Харківський завод транспортного машинобудування, Луганський завод «Сантехдеталь», Лисичанський завод «Будмашина», , , , , одеські ВАТ «Краян», та ін.

Виробництво основних видів будівельного і шляхового машинобудування в УРСР
Продукція 1940 1970 1976
Екскаватори 17 7741 9269
Бульдозери 100 16202 23431
Скрепери тракторні 209 5760 10037


Примітки

Див. також

Посилання

image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Budivelne mashinobuduvannya galuz vazhkogo mashinobuduvannya sho specializuyetsya na virobnictvi tehniki dlya potreb ta budivnictva shlyahiv a takozh dlya dobuvannya i vigotovlennya budivelnih materialiv i virobiv z nih Osnovnoyu produkciyeyu sluguyut ekskavatori buldozeri kanavokopachi grejderi skreperi budivelni krani truboukladachi komplekti ustatkuvannya dlya shvidkisnogo budivnictva avtomobilnih shlyahiv mehanizaciyi procesiv virobnictva budivelnih materialiv tosho IstoriyaBudivelne i shlyahobudivne mashinobuduvannya viniklo v 1 j polovini XIX st nabulo rozvitku u 2 j polovini XIX ta na pochatku XX stolittya Zokrema u 80 h rr 19 stolittya vigotovleno pershi zaliznichnij ta kabelnij krani skonstrujovano parovij molot ta molot z napivavtomatichnim parorozpodilnikom Kinni metalevi kotki z balastnimi yashikami zastosovuvali dlya ushilnennya gruntiv she v 1 j pol 19 stolittya a na pochatku 20 stolittya uzhe vipuskali z parovimi dvigunami U cej period v Ukrayini nalagodzheno virobnictvo mashin dlya pidgotovki budivelnih materialiv pidjomnih lebidok i transporteriv skreperiv grejderiv pidjomnikiv parovih molotiv zemlecherpalok zemlesosiv rozpushuvachiv tosho Todi zh nabuli poshirennya kinni rivnyalni trikutniki j vidvalni doshki prototipi buldozeriv grejferi grejder elevatori i ekskavatori Vid 1905 roku zastosovuvali kirkuvalniki brudo j piloochisni mashini na traktornij tyazi z yavilisya pershi ekskavatori na gusenichnomu ta kolisnomu hodu Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu v Kiyevi pochali vipuskati bashtovi krani Pidvodni zemlyani roboti do 1913 roku zdijsnyuvali zemlecherpalkami v Ukrayini yih nalichuvalosya blizko 150 sht i zemlesosami Znachnij vnesok u teoriyu robochih procesiv zemlerijnih mashin zrobili ukrayinski vcheni ta inzheneri dosvid yakih uzagalniv profesor G Dubelir u knizi Gruntovye dorogi ih postrojka i uhod za nimi K 1914 Naukovimi centrami de pracyuvali vcheni ta inzheneri u galuzi budivnictva ta budivelnoyi tehniki v cej chas v Ukrayini buli Universitet svyatogo Volodimira u Kiyevi Harkivskij universitet licej I Bezborodka v Nizhini Pislya vijni j bilshovickogo perevorotu z gromadyanskoyu vijnoyu vidnovlennya virobnictva vidbuvalosya dosit povilno U Radyanskomu Soyuzi kivshevij ekskavator na gusenichnomu hodu bulo vigotovleno na Votkinskomu zavodi na Urali v 1932 roci Bilshist budivelno shlyahovih mashinobudivnih pidpriyemstv v Ukrayini ya i reshti SRSR buli stvoreni protyagom mizhvoyennih p yatirichnih ekonomichnih planiv Rujnuvannya sprichineni drugoyu svitovoyu vijnoyu potrebuvali shvidkogo rozvitku budivelno shlyahovogo mashinobuduvannya j ce sponukalo do budivnictva novih pidpriyemstv ta vidbudovi rozshirennya ta pereosnashennya na novij tehnologichnij bazi diyuchih zavodiv v Kiyevi Harkovi Odesi Mikolayevi Nikopoli Prilukah Slov yansku ta v inshih mistah Vzhe u 1947 roci bulo pereversheno dovoyennij riven virobnictva U 1945 48 rokah pochala stvoryuvatis ukrayinska naukova shkola shlyahovogo budivnictva yaka ob yednala vchenih Kiyivskogo Dnipropetrovskogo j Odeskogo inzhenerno budivelnih institutiv Harkivskogo avtodorozhnogo ta Dnipropetrovskogo girnichogo institutiv Sformuvalisya rizni naukovo eksperimentalni ob yednannya yaki zumili stvoriti nizku potuzhnih naukovih napryamiv U 1976 roci v SRSR virobleno tis sht ekskavatoriv 40 4 avtogrejderiv 6 8 buldozeriv 49 1 skreperiv traktornih 14 1 Za virobnictvom osnih vidiv produkciyi budvelno shlyahovogo mashinobudvannya Radyanskij Soyuz posidav odne z pershih misc u sviti Bula rozvinuta kooperaciya z inshimi krayinami zokrema naukovimi ustanovami i pidpriyemstvami Nimechini Chehiyi Slovachchini Polshi Takozh budivelno shlyahobudivne mashinobuduvannya rozvinene v SShA Velikij Britaniyi Franciyi Kanadi Kitayi Indiyi Turechchini Pivdennij Koreyi Yaponiyi Nini v Ukrayini pidpriyemstva budivelno shlyahobudivnogo mashinobuduvannya specializuyutsya na vigotovlenni ekskavatoriv Priazovske ob yednannya Gidravlika Tyazheks Gidromashina ta in skreperiv Berdyanske promislove ob yednnya Pivdenmash ta in buldozeriv Harkivskij remontno mehanichnij zavod Krasnoluckij zavod metaloobrobki i mashinobuduvannya Mariupolskij eksperimentalnij remontnij mehanichnij zavod Hmelnickij mehanichnij zavod grejderiv transheyekopachiv rozpushnikiv Kremenchuckij VO Dormashina Dnipropetrovskij elektroremontnij mehanichnij zavod prohidnikiv kotkiv Bahchisarajskij zavod Dorindustriya Kaluskij zavod budivelnih mashin trambivok kameneshlifuvalnih ta kameneobroblyuvvalnih mashin kraniv Poltavskij elektromehanichnij Dniprodzerzhinskij mehanichnij Nikopolskij krano budivnij Sevastopolskij remontno mehanichnij Zaporizkij mehanichnij Drogobickij avtokraniv Chernigivskij metalokonstrukcij zavodi ta in betonoriziv asfaltoriziv kanatokopachiv kabeleukladachiv zabirnikiv gruntiv avarijno ryatuvalbnih ta vijskovo inzhenernih mashin tehniki dlya dobuvannya budivelnih materialiv i korisnih kopalin tosho Za ostanni roki ukrayinski naukova shkola mehaniki obrobki gruntiv i porid stvorila desyatki mashin instrumentiv i robochih organiv deyaki z yakih ne mali svitovih analogiv U Kiyevi skoncentrovana potuzhna naukovo doslidna baza yaka ohoplyuye naukovo doslidni ta proektni instituti Budivelnogo virobnictva Diprobudmashina Proektbudmehanizaciya OKB Budshlyahmash Budivelnih konstrukcij Tehnologiyi j mehanizaciyi montazhnih robit Budproekt Inzhenerno viprobuvalnij centr Naukovci NDI budivelno dorozhnoyi ta inzhenernoyi tehniki rozrobili pershij u sviti mehanizovanij zemlerijnij instrument bagatofunkcionalnogo priznachennya pershi vitchiznyani rotorni ekskavatori spilno z ZAT Novokramatorskij mashinobudivnij zavod Osnovni oseredki budivelno shlyahovoyi promislovostisti Ukrayini shidnij region ta centralnij region iz Kiyevom Nini tut pracyuyut kiyivske ZAT ATEK ekskavatori VAT Boreks traktori ekskavatori prichepi vazhkovozi krani bashtovi shtukaturni stanciyi Salyut vibromajdanchiki truboukladachi obladnannya dlya pokrivelnih robit planetarni reduktori zapasni chastini do avtokraniv nizkovoltna aparatura dlya rozpodilu ta obliku elektroenergiyi priladi zasobiv avtomatizaciyi instrumenti j elektromontazhni virobi mashini dlya remontu j ekspluataciyi dorig gustomiri penatromiri tosho Sered najbilshih ukrayinskih pidpriyemstv yaki vigotovlyayut ta remontuyut mashini i mehanizmi dlya budivelno shlyahovih robit Harkivskij zavod Budgidravlika Harkivskij zavod transportnogo mashinobuduvannya Luganskij zavod Santehdetal Lisichanskij zavod Budmashina odeski VAT Krayan ta in Virobnictvo osnovnih vidiv budivelnogo i shlyahovogo mashinobuduvannya v URSR Produkciya 1940 1970 1976 Ekskavatori 17 7741 9269 Buldozeri 100 16202 23431 Skreperi traktorni 209 5760 10037PrimitkiDiv takozhMashinobuduvannyaPosilannyaBudivelne i shlyahove mashinobuduvannya 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE Budivelno shlyahove mashinobuduvannya 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine ESU Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim
Топ